За роки війни українські громадяни, які попри всі обмеження слідкують за російськими ЗМІ, неодноразово чули гучні заяви Російської Федерації про унікальні та прогресивні проєкти у військовій та космічній сферах. На перший погляд, і справді, якщо дивитися лише Первый канал чи РТР, усе виглядає вражаюче.
Та якщо зануритися глибше і почати розбиратися предметно, переможні реляції Кремля починають розсипатися. І ось чому… Федеральні канали про це ніколи не повідомлять, зазначає «Главком».
Насправді масштабних проєктів у військовій сфері, про які РФ заявляла в останні роки, було чимало. Багато з них з’явилися не лише з метою посилення армії, а й з пропагандистською метою: окупанти намагалися залякувати своїх ворогів, зокрема й в Україні. Одним із найяскравіших прикладів таких гібридних проєктів є танк «Армата».
Танк «Армата»: багато обіцяли, мало отрмали…
«Недовга історія танка Т-14 «Армата» закінчилася безславно. Криза ставить хрест на постачання в наші війська в найближчі роки кращої в світі бронемашини». Саме так написав рік тому оглядач російської «Свободной прессы» Сергій Іщенко. Почалося все з того, що 9 травня 2015 року під час параду на Червоній площі у Москві вперше широкому загалу було продемонстровано танк Т-14 «Армата».
До 2020 року саме ця машина повинна була зайняти місце основного танка Збройних Сил РФ, змінивши застарілі Т-72 і Т-90. Було заявлено, що в новому танку використано все найкраще, що було в колишніх російських розробках. До 2020 року РФ мала отримати 2300 таких танків.
Це дозволило б модернізувати танковий парк Росії на 70%. «Але всупереч обіцянкам Кремля, всупереч запевненням розробників і виробників, армія «Армату», гадаю, ніколи не отримає ні для чого, крім як для військових випробувань», – доходить висновку російський оглядач. Він жалкує, що «Арматі», швидше за все, судилося залишитися в історії вітчизняного військово-промислового комплексу з образливим прізвиськом «парадний танк». Бо, на думку Іщенка, задумка була відмінна, але на виході країна агресор отримала, дослівно, сирувату машину.
Путін на параді в Кронштаті, 26 липня 2020 року
Ще одним проєктом, який виявився успішним лише у мріях Путіна, можна вважати створення винищувача Су-57. Винищувач п’ятого покоління Су-57, що позиціонується як перспективний бойовий літак, нині має серйозні проблеми з фінансуванням.
Проблемний російський винищувач, на який покладали великі надії
Перші Су-57 повинні були передати повітряно-космічним силам Росії ще в грудні минулого року, проте до цих пір немає даних про те, що серійне виробництво літака ведеться. За даними The National Interest, цей апарат не готовий до повномасштабної війни з високотехнологічним опонентом, наприклад, військово-повітряними силами США, які мають на озброєнні винищувачі F-22 Raptor и F-35 Lightning.
Серед основних проблем російського бойового літака американський журнал називає, зокрема, недостатнє фінансування, затягування розробки, відсутність багатосерійного виробництва та штатних двигунів другого етапу. «Своєчасний запуск серійного виробництва двигунів другого етапу («Виріб 30»), які покликані замінити двигуни першого етапу АЛ-41Ф1, зірветься, оскільки є питання до «спільного контролю якості» в компанії-розробника силових агрегатів «ОДК-Сатурн», – пише видання The Drive.
А також у потенційного винищувача неукомплектовані системи озброєння і управління винищувача. Також варто нагадати, що такий винищувач розбився в кінці минулого року, що також навіює сумніви в його готовності. Як повідомляло EADaily, згідно з представленими даними, причиною втрати винищувача п’ятого покоління стала комплексна відмова систем бойового літака.
Ще один помпезний проєкт, що приречений на невдачу – перспективний авіаційний комплекс дальньої авіації (ПАК ДА). Розробка російського стратегічного бомбардувальника-ракетоносця нового покоління ведеться компанією ПАТ «Туполєв». Проєкт не є розвитком або модернізацією вже існуючих машин, це є абсолютно новий літальний апарат. Роботи з опрацювання концепції цієї розробки почалися в 2009 році, перший політ передбачається здійснити у 2025 році, прийняття на озброєння – до 2027 року.
Ймовірний вигляд ПАК ДА. Цей апарат навряд чи колись буде добудовано
Вважається, що в майбутньому цей літальний апарат повинен частково замінити літаки, що стоять на озброєнні російських повітряно-космічних сил дальньої (стратегічної) авіації Ту-95 і частково взяти на себе функції Ту-160 і Ту-22М3.
У свою чергу, китайське видання The Paper проаналізувало перспективи російської дальньої авіації з чисто фінансових позицій. Воно дійшло висновку: Росія, швидше за все, взагалі ніколи більше не створить новий стратегічний ракетоносець. До того ж, наразі про проєкт практично нічого не відомо. Хіба що з’явилися повідомлення про те, що нібито починається будівництво першого прототипу. Головна проблема проєкту – нездатність задовольнити потреби військових підтвердженням заявлених характеристик.
До того ж, не до кінця визначена ціль створення такого літака, оскільки свого часу Москва зосередилася на модернізації Ту-160. Втім, основним літаком повітряної складової ядерної тріади (повітряна, наземна та морська компоненти) РФ досі залишається турбогвинтовий ракетоносець Ту-95, розроблений 70 років тому. Цей апарат заступив на бойове чергування в 1956 році, всього лише через рік після прийняття на озброєння у ВПС США «симетричного» йому «стратега» B-52 Stratofortress. Обидва літаки попри свій більш ніж поважний вік, і нині є найважливішою частиною ядерної тріади своїх країн.
Видання The National Interest вважає, що ПАК ДА розробляється не для того, щоб витіснити модернізований Ту-160 та Ту-22М3. Він розробляється для дій в умовах ядерного конфлікту. Але реально цей проєкт поки живе лише у ЗМІ.
Перспективний авіаційний комплекс дальньої авіації – не останній літак в списку провальних довгобудів Путіна. У 2001 році, тобто 19 років тому, був оголошений тендер на створення легкого військово-транспортного літака. У ньому взяли участь компанії «Ільюшин», «МіГ», «Туполєв» і ОКБ Мясищева. У 2004 році переміг проект літака Іл-112В. У 2009 році почалася підготовка будівництва чотирьох дослідних зразків – двох льотних і двох для наземних випробувань.
Однак Міністерство оборони припинило фінансування робіт. Проєкт завис у повітрі, але з приходом в Міноборони Сергія Шойгу контракт було реанімовано. Цілком зрозуміло, початкові плани здійснити перший політ дослідного зразка були зірвані. Їх перенесли з 2010 року на 2017 рік. Відповідно, початок експлуатації апарата у військово-транспортній авіації було заплановано на 2019 рік.
Керівництво країни-агресора: президент Путін та міністр оборони Сергій Шойгу. 26 липня 2020 року
Однак і ці терміни зірвані. Перший політ таки відбувся 30 березня 2019 року на аеродромі Воронезького авіаційного заводу. Але незабаром з’ясувалося, що Міністерству оборони такий літак… не потрібний. Його зробили значно важчим при конструюванні: близько 2-3 тонн зайвої ваги в порівнянні з вимогами до машини. І компанія «Ільюшин» почала допрацьовувати машину з метою її полегшення. На що, як обіцяли в компанії, піде не більше року. Однак рік закінчився 30 березня 2020 року. Але ніяких відомостей про те, що перший дослідний зразок готовий до «другого першого польоту», не надходило.
Ще один, можливо, найгучніший провал Росії останніх часів, пов’язаний з тим, що Росія програла ринок космічних перевезень приватній компанії Ілона Маска. Сталось це вже у 2020 році. В свою чергу, гендиректор «Роскосмоса» Дмитро Рогозін заявив, що космічна промисловість має будуватися на співпраці, та уточнив, що російські космонавти готові літати на американських та китайських кораблях.
Геній XXI століття виграв космос в РФ. У Кремлі шоковані. На фото Дмитро Рогозі та Ілон Маск
Вперше за майже 10 років двоє американських астронавтів полетіли на МКС не в російському «Союзі», а на американському човні. Вартість відправки одного астронавта на МКС компанією SpaceX обійдеться NASA в $50 млн. «Роскосмос» бере за цю послугу майже вдвічі більше – $90 млн. Космічні кораблі компанії Ілона Маска SpaceX Crew Dragon – багаторазові, але за контрактом з NASA для доставки людей на станцію їх експлуатують одноразово.
При цьому SpaceX дозволено використовувати ці ж капсули повторно для вантажних місій на МКС.
То ж, хай громадяни Росії недоїдатимуть, але відчуватимуть себе представниками могутньої держави. Бо так кажуть федеральні канали. Але кожен громадянин з критичним мисленням сам зробить висновок, чи така вже потужна та Росія…
Автор: Дмитро Бадрак; «Главком»