В Україні запроваджують автоматичний арешт рахунків: що варто знати боржникам

гривна

В Україні з початку липня запустили оновлену систему автоматичного арешту рахунків боржників. Як вона працюватиме, і що важливо знати самим боржникам — у матеріалі DW.

З початку липня в Україні розширено функціонал автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП). Банки, які приєдналися до неї, на вимогу виконавця можуть відразу надати інформацію про реквізити рахунків боржника та про суму коштів на них. За цей час у соцмережах вже поширилося чимало чуток. Найбільше людей цікавить те, чи зможуть тепер банки без попередження автоматично списувати з рахунків борги: за комірне, аліменти, штрафи за порушення правил дорожнього руху тощо. DW з’ясовувала подробиці нововведень.

В електронному, а не паперовому режимі

Головна новація — в АСВП тепер з’явилася змога банкам і виконавцям взаємодіяти в електронному, а не у паперовому режимі. Рішення суду для списання коштів і надалі буде необхідним, але процедура списання стане автоматизованою, пояснив DW заступник міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрій Гайченко. «Наприклад, є борг у тисячу гривень. Виконавець розсилає повідомлення в банки про арешт цих коштів. Потім дізнається на якому рахунку є тисяча гривень, і виставляє платіжне доручення щодо примусового списання коштів. І лише потім кошти можуть списати», — зазначає посадовець.

Тому, усупереч чуткам і пліткам, за несплату, наприклад, комунальної платіжки банк без попередження кошти знімати не може, наполягає адвокат київської юридичної компанії «Ілляшев та Партнери» Олександр Руденко. «Виконавче провадження це вже стадія виконання рішення, зокрема, суду», — каже він і додає, що стягувати заборгованість без участі судової інстанції можуть лише у виняткових випадках. «Наприклад, коли в кредитному договорі передбачено стягнення заборгованості через виконавчий напис у нотаріуса. Але навряд чи боржник не знатиме про це», — пояснює правник.

Українські банки, своєю чергою, поки взагалі не поспішають приєднуватися до АСВП. Як повідомили DW у пресслужбі міністерства юстиції України, наразі до системи підключилися лише 10 банків з понад 70, що мають ліцензію: «ПриватБанк»; «Таскомбанк»; «Універсал Банк» (Monobank); «ОКСІ банк»; «Банк Восток»; «Індустріалбанк»; «ПроКредит Банк»; «Львів»; «Райффайзен банк» і «Кредобанк». Решту переконуватимуть приєднатися до системи.

Утім, виявляється, що і сама система ще не працює повноцінно: зараз доступні лише автоматичне накладення та зняття арешту рахунків боржників. Натомість обмін даними щодо наявності рахунків боржника у різних банках та сум на цих рахунках і надалі ведеться у паперовому режимі, визнає Гайченко. «Ця функція запрацює десь через місяць», — обіцяє він.

Читайте також: Заощадливі німці й водночас безнадійні боржники? Таке теж буває!

Боржникам стане краще?

Виконавча директорка Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова вітає шлях української банківської бюрократії до цифровізації і зауважує, що паперовий документообіг не завжди ефективний, до того ж він несе і корупційні ризики. «Банк може загубити платіжку, щось не додивитись, або просто подзвонити клієнту і сказати, що у тебе є година, аби вивести всі кошти», — прокоментувала вона у розмові з DW. З іншого боку через складність процесу стягнень в Україні можна виграти у суді, отримати на руки позитивне рішення, а от на етапі виконання все «забуксує», коментує адвокат Олександр Руденко. «А якщо сума не дуже велика, то виконавець взагалі не має великого інтересу», — зауважує він.

До слова, як повідомила DW Асоціація приватних виконавців України, у 2020 році примусовому стягненню підлягало боргів на загальну суму майже у 917 мільярдів гривень, але фактично стягнено приватними і державними виконавцями лише близько 23,5 мільярда гривень — приблизно 2,6 відсотка.

Нині в Єдиний реєстр боржників внесено понад 5,8 мільйонів боргів, більшість з яких це адміністративні і штрафи за ПДР, відрахування на користь держави, «комуналка», повідомили DW у сервісі моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру Опендатабот.

Автоматичний арешт боргів значно підвищує ефективність стягнення, оскільки виконавці можуть швидко блокувати кошти на рахунках, переконаний Руденко. «Навіть якщо банк повідомить клієнту про арешт, боржник все одно не встигне зняти кошти», — каже він.

Водночас Гайченко переконує, що новації полегшать життя боржникам, адже і стягнення коштів, і зняття арештів відбуватиметься швидше. «Наприклад, людина отримала штраф за перевищення швидкості, і через деякий час сплатила його. Але виконавець вже встиг арештувати рахунки. Якщо це паперова постанова, то виконавець мав везти її в банк. В АСВП достатньо буде натиснути кнопку», — пояснює він.

Автор: Олександр Куницький; DW

Читайте также: