Як буде працювати онлайн-моніторинг за затриманими
В українських умовах підозрювані досить часто скаржаться на правоохоронців щодо порушення їхніх прав, у тому числі на застосування протиправних методів досудового розслідування. Система сustody records покликана запровадити онлайн-моніторинг за затриманими та єдину електронну базу всіх дій з ними.
Наприклад, працівники оперативних підрозділів можуть офіційно не затримувати людину, навіть іноді не доставляти до органів поліції. Співвідношення неоформлених затримань до оформлених 1/30. Тобто лише в одному випадку к 30 складається протокол затримання. Самі поліцейські часто виправдовують свої дії тим, що особа до відділку «доставлена» або «запрошена». Це при тому, що в КПК не має статусу доставлених та запрошених осіб. Є затриманий, свідок або потерпілий, зазначає «Судово-юридична газета».
Місцем затримання є місце фактичного затримання. Разом з тим, широкого поширення серед правоохоронців набуло поняття «процесуальне затримання» (мається на увазі момент складання протоколу в кабінеті слідчого), яке не містить КПК. Тож склалася практика, що протокол про затримання складають і строки починають обраховувати лише тоді, коли слідчий вважає, що зібраної інформації щодо «запрошеного»/«доставленого» (а насправді — фактично затриманої особи) достатньо для подальшого оголошення підозри.
Тягар же доведення того, що до підозрюваних не застосовували неправомірні заходи, лежить саме на поліції.
Варто казати навіть про формальність медичного огляду затриманих, до речі це наражає на небезпеку і поліцейських, які з ними контактують.
Порушення від стадії затримання до направлення провадження в суд, включно з неналежним поводженням з затриманими та порушенням процесуальних гарантій, потім оскаржуються в ЄСПЛ, і Україна несе фінансові витрати.
На ці проблеми звертали увагу під час конференції, присвяченої ефективності досудового розслідування JustConf Ukraine 2020, представники Управління дотримання прав людини Національної поліції України та правозахисники.
За словами начальника вищезазначеного Управління Руслана Горяченко, для того щоб забезпечити гарантії базових прав затриманих та одночасно унеможливити безпідставні звинувачення працівників поліції ще з 2017 року в діяльність Національної поліції запроваджується нова комплексна система обліку всіх дій, що відбуваються із затриманими особами – Custody records.
«Система працює два роки і ми побачили позитивні результати. Вона діє, як на захист поліцейському, так і на захист затриманої людини. Усі дії записуються на відеокамеру і в будь-який час ми можемо прослідкувати, хто що говорив та вчиняв. З моменту, коли ця система почала працювати, в ІТТ зменшилась кількість неправдивих обвинувачень щодо неправомірного поводження із затриманими. Наразі плануємо запустити пілотний проект ще в 10 підрозділах Кіровоградської області та в одному відділі поліції Дніпропетровської», – зазначив Руслан Горяченко.
Технічне завдання системи вже затверджено Нацполіцією, частково вона працює у вигляді пілотного проекту.
Custody records складається з таких складових:
- Інститут службових осіб, відповідальних за затриманих Custody officers (для забезпечення дотримання прав людини, законності тримання під вартою, виявлення порушення процесуальних прав та гарантій);
- Єдина електронна база обліку всіх дій із затриманими особами (в системі «АРМОР» буде вестися електронне досьє щодо кожної затриманої особи);
- Система зовнішнього контролю (через віддалений режим відеоспостереження та доступ до електронної бази).
Хто буде відповідати за затриманих
Національна поліція запроваджує нову штатну одиницю – Інспектор з дотримання прав людини. Це особа, яка володіє спеціальними знаннями, для того щоб працювати з затриманими особами.
Сьогодні особи, відповідальні за затриманих, є в структурі органів досудового розслідування (стаття 212 КПК – у підрозділі органу досудового розслідування мають бути призначені одна або декілька службових осіб, відповідальних за перебування затриманих).
Але у цьому вбачається конфлікт інтересів, адже з одного боку – службові особи є працівниками підрозділів, що безпосередньо здійснюють розслідування, а з іншого – вони мають відповідати за безпеку затриманих осіб.
Правозахисники вважають, що надзвичайно важливим завданням є забезпечення незалежності такої особи від органу досудового розслідування. Проте проблема вимагає законодавчого вирішення.
Безперечно, відповідальна особа повинна бути ретельно підготовленою та мати детальні посадові інструкції.
Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, повинна буде провести із затриманою особою та працівником поліції, який здійснив затримання, інтерв’ю, в ході якого необхідно з’ясувати стан здоров’я затриманого, обставини та підстави затримання, ймовірність застосування неправомірних дій, біографічні дані, наявність адвоката та інше.
Інтерв’ю необхідно оформити протоколом, копії якого надати затриманому та направити до прокуратури.
Ця ж особа буде повідомляти слідчого про закінчення граничних строків тримання під вартою затриманої особи, фіксувати усі переміщення затриманої особи, час початку та закінчення процесуальних дій, застосування заходів примусу, забезпечувати надання затриманим належної медичної допомоги.
На службових осіб, відповідальних за затриманих, покладуть обов’язок здійснювати періодичні заміри та фіксацію температурних показників в камерних приміщеннях, контролювати дотримання вимог роздільного тримання різних категорій затриманих осіб, направляти за належністю їх скарги, виконувати рішення про звільнення затриманих.
Вся перелічена інформація буде фіксуватися в системі Custody records.
Щодо Єдиної електронної бази, то йдеться про онлайн-моніторинг інформації в електронній базі та онлайн-відеоспостереження.
Наявність зовнішнього незалежного контролю за процесами, які відбуваються в у закритій спеціальній установі, є серйозним стримувальним фактором як для відвідувачів, так і для працівників поліції.
Технічні можливості IP-камер дозволяють дистанційно спостерігати за станом забезпечення прав затриманих осіб у будь-який час доби.
Крім того, технічні можливості такого обладнання дозволяють мати двосторонній аудіозв’язок користувачів системи з утримуваними, які перебувають у камерах.
Розробники системи навіть запропонували типові схеми розташування приміщень територіального органу поліції для належного забезпечення роботи системи.
Так, пропонується розбивати будівлю поліції на зони.
Зона «А» – зона службових приміщень.
Зона «Б» – зона роботи з затриманими особами. Приміщення цієї зони мають бути розташовані в окремому функціональному блоці адмінбудівлі органу поліції.
Зона «В» – зона роботи добового наряду територіального органу поліції (чергова частина та робоче місце службової особи, відповідальної за перебування затриманих).
Зона «Г» – зона безперешкодного доступу будь-кого, без необхідності дотримання дозволу (вестибюль та приймальня громадян).
На першому етапі впровадження системи розпочалося на базі пілотних ізоляторів тимчасового тримання Національної поліції в містах Дніпро, Кропивницький, Сарни і Херсон. У кожному з цих ІТТ було запроваджено посади інспекторів з прав людини, а також фіксацію всіх дій щодо затриманих осіб в електронній базі.
У Нацполіції запевняють, що за результатами експерименту вже покращилася якість оформлення слідчими підрозділами протоколів затримання, забезпечується дотримання процесуальних строків, належна перевірка заяв затриманих, зменшилася кількість випадків доставлення з ІТТ затриманих з тілесними ушкодженнями.
Проте зауважують, що до запровадження цієї системи ще не готові інші інституції, зокрема НАБУ та ДБР.
Автор: Сергей Студенников; «Судово-юридична газета»