Місце атаки російського безпілотника у Києві 9 січня 2026 року, де загинув медик та отримали поранення рятувальники ДСНС під час повторного удару. Getty Images/Anadolu/Danylo Antoniuk
219 мільйонів гривень медичних гарантій проти смерті військового
Трагічна смерть пораненого військовослужбовця 56-ї бригади Сергія Кузнєцова у київській лікарні швидкої допомоги розкрила глибокий системний гнійник столичного комунального менеджменту. Поки Національна служба здоров’я України (НСЗУ) справно перераховує закладу сотні мільйонів гривень за пакети безкоштовних послуг, родичі важкопоранених бійців змушені залишати десятки тисяч у прилікарняних аптеках, вислуховуючи від персоналу чергове «ліків немає».
Масштабне обурення волонтерського корпусу та адвокатів на чолі з Масі Найємом змусило КМДА 18 червня достроково розірвати контракт із багаторічним директором Віктором Дорошем. Втім, сам ексчиновник щиро дивується кадровому рішенню і апелює до «ідеальної фінансової звітності», повністю ігноруючи задокументовані факти: від двох годин роботи поранених у повній темряві через несправні генератори під час січневих обстрілів до офіційного бунту 80 патронатних служб, які зажадали назавжди викреслити цей медичний Бермудський трикутник із маршрутів евакуації українських військових.
9 червня 2026 року в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги (КМКЛШМД) помер поранений військовий 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Кузнєцов. Після цього активісти й волонтери оприлюднили заяву про те, що причиною смерті бійця стали не важкі поранення, а службова недбалість медиків. Про те, що Сергія лікували неналежно, заявляли і його родичі. Активісти опублікували звернення до міської влади з вимогою розслідувати обставини смерті військовослужбовця, а також звільнити й притягнути до відповідальності директора КМКЛШМД Віктора Дороша. Поліція відкрила два кримінальні провадження.Суспільне поспілкувалося з матірʼю Сергія Кузнєцова, медиками лікарні. Також спробувало отримати коментарі від міської та державної влади про те, що відбувається у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.
Військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Кузнєцов перебував у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги два місяці. У нього були осколкові поранення ніг, живота і спини. Мати Сергія, Галина, каже, що за час перебування в лікарні її син змінив три відділення, але найдовше перебував у реанімації.
— У нього було поранення хребця, — розповідає Галина. — Ту дірку то не лікували, й рана сочилася, то робили перевʼязки, потім знову не лікували. Останнім часом у нього під 40 піднялася температура. Йому кололи якісь уколи й після цього в нього почалися приступи задухи. Він задихався, лежав уже в реанімації, його не знеболювали, нічого, казали, що знеболення немає. Хотіли перевести у військовий госпіталь. Але на ранок, коли його мали забрати, він помер.
11 червня волонтерка Оксана Корчинська написала на своїй сторінці у фейсбуці, що родина військового витратила на купівлю ліків в аптеці лікарні понад 30 тисяч гривень.
Процедуру переведення до іншої лікарні розпочали у службі супроводу бригади. У суботу 6 червня військовий був при свідомості, телефонував матері й повідомив, що погано почувається. У понеділок йому зробили кардіограму, і медики повідомили родичам, що серце працює справно. Наступного дня серце Сергія зупинилося.
— Найгірше те, що за лікування військових лікарня від держави отримує гроші, — каже Галина Кузнєцова. — Гроші отримати вони хочуть, а лікувати не хочуть. Я думаю, що треба спочатку вилікувати, а потім уже гроші давати.
Після смерті Сергія Кузнєцова активісти й волонтери звернулись до столичної влади з вимогою розслідувати обставини його смерті та відсторонити від роботи директора лікарні Віктора Дороша. У зверненні, яке опублікував ветеран та адвокат Масі Найєм і яке підписали більш як 30 активістів, було зазначено, що це не вперше, коли лікарня опиняється в центрі скандалу. Так, взимку 2026 року медзаклад залишився без електропостачання через російські обстріли, а резервного живлення не було дві години, через що медперсонал мав працювати в темряві без доступу до обладнання.
“Серед постраждалих [після обстрілу] були співробітники ДСНС, які отримали поранення внаслідок повторного удару по місцю рятувальної операції, — йдеться у зверненні на сторінці Масі Найєма. — Двоє важкопоранених пацієнтів не були вчасно доставлені до операційних через непрацюючі ліфти, що позбавило їх шансу на порятунок”.
У відповідь на запит Суспільного щодо відсутності резервного живлення в лікарні в ніч на 9 січня 2026 року, у Департаменті охорони здоровʼя КМДА відповіли, що за інформацією керівництва закладу, перші швидкі привезли поранених о 1:50, а міське електропостачання зникло о 3:18 ночі. Автоматичний запуск основного генератора не відбувся через технічний збій, у звʼязку з чим операційні та реанімацію заживили від мобільних генераторів. О 3:40 ДСНС і техслужба лікарні запустили основний дизель-генератор. Жоден пацієнт, ідеться у відповіді департаменту, внаслідок відключення світла не постраждав.
Підписанти звернення зазначають, що у квітні 2026 року понад 80 патронатних служб різних бригад звернулося до Командування Медичних сил, аби вилучити цю лікарню з маршруту поранених військових. Тоді ж у закладі працювала комісія, яка виявила “систематичні порушення прав пацієнтів, корупцію та неналежне лікування поранених військовослужбовців, а також злочинну бездіяльність керівництва лікарні”.
У коментарі Суспільному анестезіологиня, яка працює у КМКЛШМД Олена Бобровник, підтвердила, що після звернення до закладу дійсно місяць не надходили військові. Однак потім лікарня знову почала приймати поранених. Олена Бобровник працювала в іншому реанімаційному блоці — навпроти того, де лежав Сергій Кузнєцов. Вона зазначає, що в його випадку лікарі зробили все, що могли, але керівництво лікарні відповідальне за неналежну організацію роботи персоналу. Зокрема, брак медпрацівників, відсутність ліків і належного обладнання.
— Я бачила, як він постійно хапався за спину, йому щодня робили дуже багато аналізів, — розповідає Олена. — Він зі мною розмовляв, але потім я вже бачила, що він лежить на масці, а коли кисневий концентратор перестав допомагати, його перевели на штучну вентиляцію легень. Усе робили вчасно, але це реанімація, де від ускладнень не застраховані ні військові, ні цивільні. Я оцінюю цю ситуацію так, що лікаря зробили крайнім. Але це неправильно. Лікар — це людина, яка зробила в тих умовах, що могла. Лікар — то остання людина, що вийшла до згорьованої матері й сказала, що все погано. А решта сидять у кабінетах і папірці перекладають. Керівництво лікарні не бачило, що немає достатньо апаратури? Не бачило, що не вистачає лікарів, медсестер, санітарок? Що це все тягнеться роками, не бачить? Що не вистачає ліків для симптоматичного лікування?
Олена Бобровник додає, що на одного лікаря й одну медсестру в реанімаційному відділенні припадає від шести до восьми пацієнтів. Це дуже ускладнює роботу, оскільки у критичних ситуаціях, коли швидкого втручання потребують одночасно кілька людей, медикам доводиться робити складний вибір, кому допомагати. Через брак персоналу багато функцій лікарів виконують інтерни.
— Чому я не боюся відкрито говорити про проблеми в закладі, де працюю? — каже Бобровник. — Та тому, що жоден киянин не застрахований від потрапляння в цю лікарню, в тому числі і я.
Медперсонал у відділенні Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, 8 листопада 2019 року. УНІАН/Андрій Скакодуб
Оскільки лікарня перебуває в комунальній власності, її фінансує місто. У 2026 році на закупівлю обладнання в лікарню швидкої допомоги передбачено понад 18,6 мільйона гривень, на капітальний ремонт — більш як 31,8 мільйона. Окрім цього, заклад отримує фінансування за програмою медичних гарантій, яку оплачує Національна служба здоровʼя. У 2026 році, за даними НСЗУ, лікарня вже отримала 219 мільйонів гривень на оплату 14 пакетів послуг, зокрема хірургічних операцій та надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Це означає, що пацієнти мають отримувати ці послуги безкоштовно. Суспільне подало запит до НСЗУ, аби дізнатися, чи отримувала служба скарги через вимагання грошей за оплачені послуги в цій лікарні та чи проводили відповідні перевірки роботи закладу.
У Департаменті охорони здоровʼя Києва на запит Суспільного відповіли, що у звʼязку з резонансом та зверненнями громадськості комісія ДОЗ проводить комплексну перевірку діяльності закладу. Під час перевірки виявили низку порушень і ДОЗ очікує на офіційні пояснення від директора лікарні Віктора Дороша. Після цього ухвалять кадрові рішення.
Окрім цього, у ДОЗ зазначили, що наразі триває судово-медична експертиза, що має встановити причини смерті Сергія Кузнєцова. Загалом протягом 2025-2026 років ДОЗ КМДА отримав сім офіційних скарг від пацієнтів про неналежну організацію меддопомоги в цій лікарні.
Суспільне намагалося сконтактувати з директором лікарні Віктором Дорошем. Спершу у приймальній відповіли, що він перебуває на навчанні й сконтактує згодом. Однак пізніше лікар на звʼязок так і не вийшов.
Як повідомляє Департамент охорони здоров’я, в результаті комплексної перевірки КМКЛШМД вирішено достроково припинити контракт і звільнити директора закладу Віктора Дороша з 18 червня.
Підставою для звільнення стало “виявлення численних порушень під час перевірки, невиконання ним умов контракту, а також неналежне виконання своїх посадових обов’язків”.
Пізніше Дорош у коментарі Суспільному заявив, що не погоджується з рішенням про дострокове припинення контракту.
За його словами, у наказі про звільнення йдеться про невиконання умов контракту, однак конкретні порушення, які стали підставою для такого рішення, не вказані.
Він також наголосив, що заклад не має заборгованостей із зарплати чи платежів до бюджету, а фінансова звітність подавалася вчасно.
Коментуючи інформацію про сім офіційних скарг щодо неналежної організації медичної допомоги, про які раніше повідомляли в Департаменті охорони здоров’я КМДА, Дорош заявив, що під час перевірки лікарні такі претензії не були підтверджені.
Також Дорош зазначив, що причину смерті пораненого військовослужбовця Сергія Кузнєцова має встановити судово-медична експертиза.
Авторка: Анастасія Іванців
Джерело: СУСПІЛЬНЕ
