Вибух авіабомби в Бєлгороді, або, як його назвала російська влада, “нештатний сход авіаприпасу”, не перший подібний випадок у Росії останнім часом. Сімнадцятого жовтня 2022 року у місті Єйськ, це південний берег Таганрозької затоки, на житлову багатоповерхівку впав бомбардувальник Су-34. Тоді загинуло понад десять людей. А 23 жовтня вже Су-30 звалився на двоповерховий будинок. Тоді, за даними російських державних ЗМІ, загинули два військові льотчики.
Докладніше про причини таких авіакатастроф телеканалу “Настоящее время” розповів запрошений науковий співробітник Школи Флетчера, експерт із російської зовнішньої та оборонної політики Павло Лузін. На його думку, те, що сталося у Білгороді, – результат спроби бомбити Харків із більшої дистанції. Для цього в Росії використовують спеціальні пристрої.
– Я гадаю, що бомба не відвалилася. Вони почали до звичайних бомб чіпляти “метелик”, що розкривається, що дозволяє бомбу перетворити на плануючу, тобто збільшити дальність польоту. У цьому модулі є якась машинка управління, яка за рахунок простих електронних гіроскопів дозволяє цією бомбою трошки керувати в польоті, тобто коригувати її за рахунок цих аеродинамічних поверхонь. Аеродинамічні поверхні рухаються, і за рахунок цього можна змінювати курс і загалом коригувати її політ. І я думаю, що бомбу скинули, щоб вона летіла у бік України, у бік Харкова. Її скинули, але цей механізм не розкрився або не спрацював, і бомба просто впала на Бєлгород. Тому що несанкціонований, незапланований сход бомби з підвісу – таке, напевно, можливо, але, по-хорошому, відвалитися вона мала б під час зльоту, наприклад, літака, якщо її погано закріпили або сам пілон зламаний, тому що найбільші перевантаження йдуть на зльоті.
Коли ти в польоті, що в тебе там зійшло, адже якщо пілот не натиснув на кнопку, то нічого зійти так просто не може. Пілоти дивляться: “Ой, бомба у нас відвалилася”. Як вони цікаво зрозуміли, що бомба відвалилася: коли намагалися запустити – не запустилася, подивилися, а в нас бомби немає, кудись поділася. Ні, швидше за все вони знали, що роблять, вони запустили бомбу, вона просто не розкрилася, не полетіла, вона просто впала на Бєлгород.
– А що відбувалося у Єйську, в Іркутську у жовтні минулого року?
– Там помилка пілотування. У Єйську, можливо, пошкодження двигунів чи птиці у них там залетіли кудись, чи то просто відмова двигунів, помпаж якийсь. Буває. Справа в тому, що добрих пілотів у російських Повітряно-космічних силах вже мало залишилося. Там є проблеми з кваліфікацією, і тому могли просто через якусь НП, яка в іншому випадку просто призвела б до того, що вони посадили б зламаний літак на одному двигуні кудись, але вони до будинку влетіли.
В Іркутську взагалі каламутна історія. Мабуть, відбулася якась відмова, яку й пілотів вивів з ладу, система подачі кисню чи ще щось. Я в таких ситуаціях завжди волію спиратися на результати розслідування, а нам їх ніхто поки що особливо, наскільки я пам’ятаю, не представляв офіційно. Такі розслідування і рік, і півтора можуть тривати, якщо ситуація складна, технічно неясна.
Тому, я гадаю, колись буде зрозуміло, що там у Єйську трапилося і в Іркутську. Інша справа, що ж це не єдині інциденти були, падали ж літаки, і до цього падали. Просто в умовах війни ви все краще відправляєте на війну, а залишається те, що залишається, а вам все одно треба підготувати пілотів та літати на чомусь.
До того ж є таке поняття, як знос людей. Люди морально зношені, деморалізовані, люди на нервах, причому на нервах по всьому ієрархічному ланцюжку. Працювати добре в таких ситуаціях вони не можуть, вони можуть лише нервувати, більше пити та гірше літати.
Хороші пілоти у Росії закінчилися. Плюс до всього є проблема, що кондицію російський льотчик отримує десь до 28 років, а у відставку ці льотчики кондиційні починають виходити вже у 32 роки, тобто він літає три-чотири роки. Вони у відставку виходять не лише тому, що там система пенсійного забезпечення військова така, що ти можеш раніше вийти, що люди не затримуються в армії, політав-політав, пішов перевчився на Boeing, Airbus і літаєш на громадянці. Вони виходять у відставку за станом здоров’я, бо у них у всіх починаються великі проблеми зі здоров’ям до 30 років. Чому у них починаються проблеми зі здоров’ям? Мені важко сказати. Але це проблеми із здоров’ям. Вояка до 35 років виглядає як абсолютна руїна, начебто йому 45 і він уже з купою хронічних захворювань.
– Про це ж кажуть і українські пілоти, що ці костюми, які мають захищати від перевантаження, не завжди справляються зі своїм завданням, і, я так розумію, не особливо дотримується режиму відпочинку, бо війна.
– Звичайно, режим відпочинку не дотримується. І з огляду на те, що мотивації воювати особливо у цих немає, у них абсолютний цинізм: ми летимо, ми скинули, нам сказали, ми не думаємо. У них мотивація одна: скільки отримають за бойові вильоти, медальки, ордени. Вони вже починають вираховувати у голові, коли закриють військову іпотеку. Закрити її та втекти з армії.
Ось недавне розслідування, де українці розкрили листування одного російського авіаційного штурмового полку, там 74 офіцери. Але вони розкрили за медичними картками, бо отримали доступ до пошти гарнізонного лікаря. І що ми там бачимо в опублікованій частині виписок тощо, що там просто якісь ходячи розвалини.
Людині 30 років у середньому, вони там 80-84 роки народження, у 2012 році один на обстеженні з операцією, в іншого операція, післяопераційне відновлення, у третього… І там такі діагнози, ніби чоловік три роки сидів на холодному бетоні, пив горілку і на нього кашляв туберкульозник. Я утрирую, звичайно, але як вони себе доводять до такого стану, для мене це питання.
– Хочу уточнити стан російської авіації. Зрозуміло, що постраждало, наприклад, танкобудування через те, що немає іноземних комплектуючих. А про російські літаки можна сказати, що вони в такому ж стані, як танки, чи гірше, чи краще?
– Ми не знаємо. Ми знаємо, що Росія виробляє різні типи літаків, але в неї найпередовіші це Су-30СМ, Су-35 і Су-34, який винищувач-бомбардувальник, але використовується виключно як фронтовий бомбардувальник. Там є ще Як-130, але його ставимо за дужки, тому що в цій війні він, на мою думку, ще жодного разу не застосовувався, це навчальна машина, вона може використовуватися як легкий штурмовик, але не використовується. Решта – це радянський запас, який модернізується, типу Су-25, там мотори змінюють іноді. Але три типи літаків – Су-30, Су-35, С-34 – на рік від восьми до дванадцяти штук виробляють.
За рахунок чого можна наростити їх випуск – виключно за рахунок експорту, експорт скоротився, тоді можна спробувати зробити трохи більше на території Росії. Але чудес не буває. Якщо ви зробили дванадцять, ви двадцять п’ять не зробите. Неможливо.
Росія ніколи й не готувалася до такої затяжної війни, а зараз вона робить вигляд, що готова воювати, але в неї єдиний шлях – це зниження інтенсивності війни, а ми вже бачимо, що йде зниження. По-друге, це, загалом, перехід до іррегулярних бойових дій, що ми теж бачимо: всі ці добровольчі формування Міноборони – це все іррегулярні війська, це все по суті комбатанти, які їздитимуть на чомусь доведеться, які будуть уазик ”Буханку” сталлю обшивати, кулемет ставити і кататися українськими степами в надії, що просто за рахунок великої території українській армії буде важкувато за всім цим ганятись.
Ми ж пам’ятаємо з вами ІДІЛ. Його вибивали з території Іраку та Сирії з 2014 по 2017 роки, битва за Мосул тривала кілька місяців. Ось Росія розраховує на те, що російська армія стане ІДІЛом, який ще повоює з деяким запасом авіації, якихось там ракет, але, загалом, це буде ІДІЛ. І тактика ІДІЛа вже є: бомблять міста мирні та намагаються залякати населення, тероризує населення, яке захопили, окупували. От і все. Росія – терорист. Уся тактика російської війни терористична.
Автор: Юрий Баранюк
Джерело: “Настоящее время”