Мільйонні пенсії на елітних авто або чому масштабна чистка фейкових інвалідів в лавах прокуратури завершилася пшиком
Гучний загальнонаціональний скандал із сумнівними інвалідностями прокурорів на Кіровоградщині тихо й передбачувано зійшов нанівець. Про це пише місцеве видання “Гречка“. Попри відкриття дисциплінарних проваджень проти 17 співробітників, реальне символічне покарання отримав лише один посадовець, тоді як більшість законників через рідні суди блискуче скасували рішення медиків і повернули собі довічні пільги. Поки прокурори на новеньких кросоверах декларують сотні тисяч гривень пенсій на тлі мільйонних зарплат, єдиною, хто реально втратив виплати внаслідок «жорсткої реформи», виявилася вдова загиблого військовослужбовця.
Восени 2024 року Україну сколихнув скандал навколо масового оформлення інвалідності посадовцям. Після викриття керівниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) на незаконному збагаченні у публічному просторі почала з’являтися інформація про прокурорів, які отримували групи інвалідності та відповідні пенсійні виплати. Резонанс вийшов далеко за межі Хмельниччини — питання виникли й до рішень МСЕК в інших областях.
Тоді РНБО доручила правоохоронцям перевірити можливі зловживання під час встановлення інвалідності посадовцям, а уряду спільно з Офісом Генпрокурора — організувати повторні перевірки рішень МСЕК щодо прокурорів.
Не оминули перевірки й Кіровоградщину. Згодом дисциплінарні провадження відкрили щодо 17 працівників прокуратури області, які мають інвалідність. Частину рішень МСЕК почали переглядати, а самі прокурори — оскаржувати результати таких перевірок у судах.
«Гречка» дослідила, що відбувається з «прокурорськими інвалідностями» на Кіровоградщині зараз: кому після перевірок змінили групу інвалідності, хто пішов до суду, які рішення вже ухвалили судді та чим завершилися дисциплінарні провадження щодо прокурорів.
17 дисциплінарних скарг: покарали лише одного прокурора
На Кіровоградщині дисциплінарні провадження відкрили щодо 17 прокурорів. Скарги подавав тодішній керівник Кіровоградської обласної прокуратури Ян Стрелюк. Однак за результатами розгляду дисциплінарне стягнення отримав лише один прокурор, щодо решти провадження закрили.
Суть скарг була переважно однаковою. Керівник прокуратури ставив під сумнів обґрунтованість встановлення прокурорам інвалідності. У скаргах ішлося про те, що прокурори нібито розуміли, що стан їхнього здоров’я не відповідає критеріям відповідної групи інвалідності, але все одно зверталися до МСЕК.
Їм також закидали прагнення отримувати пенсію по інвалідності. Такі дії Стрелюк розцінював як можливе порушення прокурорської етики та поведінку, що може дискредитувати прокуратуру.
Наприклад, у скарзі щодо заступника керівника обласної прокуратури Іси Танривердієва йшлося про встановлену у 2021 році безстрокову ІІ групу інвалідності та подальше отримання пенсії.
Втім, для дисциплінарної комісії сам факт наявності у прокурора інвалідності чи навіть сумнівів щодо обґрунтованості рішення МСЕК виявився недостатнім. Комісія наголошувала: для покарання потрібні конкретні докази неправомірної поведінки самого прокурора. Наприклад, що він знав про недостовірність медичних документів, впливав на рішення МСЕК, використовував службове становище.
Як доять державу. Сотні молодих прокурорів-«пенсіонерів» отримують захмарні пенсії
Щодо Танривердієва проводили службове розслідування, вивчали обставини встановлення йому ІІ групи та отримання пенсії. Однак доказів дисциплінарного проступку не знайшли, тому провадження закрили. Водночас у матеріалах рішення комісії йдеться, що після повторного обстеження МСЕК змінила прокурору категорію групи інвалідності на ІІІ.
Схожу позицію Комісія застосувала, зокрема, і щодо Олега Іваніщева, з Вільшанського відділу Голованівської окружної прокуратури. Перевірка не встановила, що він порушував вимоги до поведінки прокурора або неправомірно впливав на встановлення йому інвалідності.
Єдиним із 17 прокурорів, якого Комісія притягнула до дисциплінарної відповідальності, став Володимир Лещенко з Кіровоградської обласної прокуратури. Йому ще у вересні 2021 року безстроково встановили ІІ групу інвалідності. Оскільки він не з’явився на повторне медичне обстеження до МСЕК, комісія розцінила це як відмову та грубе порушення прокурорської етики. Сам прокурор пояснював, що брав участь у судовому засіданні у резонансній справі, тож не міг приїхати. Згодом Лещенко через суд домігся скасування рішення медиків, які позбавили його ІІ групи інвалідності. Комісія це врахувала, однак від відповідальності його не звільнила. У квітні 2026 року прокурору на рік заборонили переводитися до прокуратури вищого рівня та претендувати на вищу посаду.
Також Комісія розглядала скаргу щодо Лесі Сніцар, прокурорки Кіровоградської обласної прокуратури, якій у 2018 році встановили ІІІ групу інвалідності. У скарзі Стрелюк припускав, що вона могла оформити інвалідність без достатніх підстав заради пенсійних виплат. Сама Сніцар пояснила, що її чоловік-військовий Павло Сніцар загинув у липні 2014 року під час звільнення Лисичанська, після чого вона залишилася з двома малолітніми дітьми. Пережите призвело до різкого погіршення здоров’я.
Водночас пенсію по інвалідності Сніцар не отримує. Як член сім’ї загиблого військовослужбовця вона отримує пенсію у зв’язку з втратою годувальника. Комісія також не знайшла доказів, що прокурорка впливала на рішення медиків або використовувала свій службовий статус для отримання інвалідності. Тому у квітні 2026 року дисциплінарне провадження щодо неї закрили.
Анатомія корупції. Як проста сім’я держслужбовців раптом стала доларовими мільйонерами
Оскарження у судах
Після повторних перевірок рішень про інвалідність частина прокурорів Кіровоградщини звернулася до суду. «Гречка» знайшла сім таких випадків.
Четверо прокурорів — Олег Іваніщев з Вільшанського відділу Голованівської окружної прокуратури, Роман Вітряк, прокурор Новгородківського відділу Знам’янської окружної прокуратури, Володимир Лещенко з Кіровоградської обласної прокуратури та Віталій Леус, прокурор Кропивницької окружної прокуратури — уже виграли суди.
Леся Сніцар з Кіровоградської обласної прокуратури свій позов програла і подала апеляцію. У справах прокурорів обласної прокуратури Євгена Бачуріна та Миколи Вдовіченка — судові процеси тривають.
Гнила система. По якій схемі та з чиєю допомогою прокурори робили собі гігантські пенсії
Наприклад, за інформацією з судових рішень, Олег Іваніщев мав безстрокову ІІ групу інвалідності з 2016 року. У січні 2026 року після перевірки її скасували та встановили ІІІ групу, також безстроково. Прокурор оскаржив це рішення. Суд встановив, що перегляд провели без повного медичного обстеження, а в рішенні належно не пояснили, чому попередній висновок МСЕК був неправильним і чому стан здоров’я Іваніщева тепер відповідає саме ІІІ групі. У червні 2026 року суд скасував результати перегляду.
У щорічній декларації за 2025 рік Олег Іваніщев вказав 1 мільйон 58 тисяч гривень зарплати в Кіровоградській обласній прокуратурі та ще 324,5 тисячі гривень пенсії. Також він задекларував 53 тисячі доларів готівкою, понад 98 тисяч гривень на банківському рахунку та 58,3 тисячі гривень нарахованої, але не виплаченої пенсії.
З майна Іваніщев задекларував квартиру у Кропивницькому та Toyota Land Cruiser 200 2014 року випуску, придбану у 2017 році. У декларації також зазначена Hyundai Elantra 2011 року, яка належить його дружині, а Іваніщев має право нею користуватися. Дружина також володіє земельною ділянкою.
Прокурор Роман Вітряк мав безстрокову ІІ групу інвалідності з 2020 року, однак наприкінці 2025 року її змінили на ІІІ групу строком на два роки. Вітряк також подав оскарження. Суд з’ясував, що прокурора належним чином не повідомили про повторне оцінювання, а сам перегляд фактично провели заочно. Медики також не пояснили, які документи стали підставою для зміни групи. У результаті суд визнав рішення про перегляд протиправним та скасував його.
У декларації за 2025 рік прокурор Роман Вітряк вказав 976,7 тисячі гривень зарплати в Кіровоградській обласній прокуратурі та 267,3 тисячі гривень пенсії. Його дружина Інна Вітряк отримала майже 392,9 тисячі гривень зарплати у Долинській міській раді, 16 тисяч гривень від здачі майна в оренду та 278 тисяч гривень від продажу нерухомості. Подружжя задекларувало 400 тисяч гривень готівкою, у Вітряка також було 121,5 тисячі гривень на рахунку, у дружини — 11,6 тисячі гривень.
З нерухомості Вітряк задекларував частку квартири площею 83,6 квадратного метра, гаражі та земельні ділянки. У 2025 році він отримав у власність п’ять земельних ділянок по 2 гектари кожна — у декларації зазначено, що майно набуте внаслідок дарування. Ці землі передали в оренду фермерському господарству. Дружина прокурора також володіє двома земельними ділянками площею приблизно 1,64 гектара кожна. Загалом у декларації зазначено 14 об’єктів нерухомості, зокрема квартири, гаражі та земельні ділянки.
Помітною покупкою 2025 року став KIA Sorento 2016 року випуску. Автомобіль подружжя придбало у спільну власність за 700 тисяч гривень.
До суду звернувся і Євген Бачурін, який оскаржує рішення медичного інституту від травня 2025 року. Під час розгляду суд вирішив з’ясувати, на яких підставах його медико-експертну справу взагалі направили на перевірку, та витребував відповідні документи у Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи.
Центр документи не надав. Спочатку суд оштрафував установу на 3 328 гривень, але вимогу знову не виконали. У березні 2026 року суд збільшив штраф до 33 280 гривень і повторно зобов’язав надати матеріали. Остаточного рішення суду ще немає.
У декларації за 2025 рік прокурор Євген Бачурін вказав 1,26 мільйона гривень зарплати у Кіровоградській обласній прокуратурі та 141,7 тисяч гривень пенсії. Крім того, він отримав 36 тисяч гривень соціальних виплат. Його дружина Ольга Бачуріна отримала 1,18 мільйона гривень зарплати в Австрії.
Бачурін зберігає 27 тисяч євро готівкою та близько 94,8 тисячі гривень у банку. У Кропивницькому він має земельну ділянку площею 800 кв. м та орендує будинок площею 56 кв. м. Дружина із сином орендують квартиру площею 53 кв. м в Австрії. Автомобілів родина в декларації не зазначила, фінансових зобов’язань також немає.
Леся Сніцар також намагалася через суд скасувати результати повторної перевірки інвалідності. ІІІ групу їй уперше встановили у 2018 році, згодом кілька разів підтверджували, а у 2021 році встановили безстроково. У вересні 2025 року прокурорка прибула до медичного інституту в Дніпрі, де протягом кількох днів проходила обстеження. У жовтні експертна команда дійшла висновку, що її порушення здоров’я не відповідають критеріям для встановлення інвалідності, та скасувала ІІІ групу й пенсійні виплати.
- Джекпот хитрованів. Як прокурори-«інваліди» на прощання отримують солідні виплати з кишень українців
Сніцар звернулася до суду. Вона стверджувала, що перевірку розпочали без належних підстав, повного медичного обстеження не провели, а фактично її стан здоров’я переоцінили заочно. Також прокурорка наполягала, що її мали належним чином повідомити про повторне оцінювання та забезпечити можливість брати участь у процедурі. Вона просила повернути їй безстрокову ІІІ групу та поновити пенсійні виплати.
Однак суд їй відмовив і навіть не повернув пенсію. Суддя вказав, що перевірка була повноцінна. Суд також вирішив, що експертна команда мала право перевірити старе рішення МСЕК за наявними медичними документами і не була зобов’язана призначати окреме повторне оцінювання. Прокурорка подала апеляцію.
У підсумку скандал із прокурорськими інвалідностями на Кіровоградщині завершився нічим. У 16 з 17 дисциплінарних перевірок виявили, що порушень щодо оформлень інвалідностей у прокурорів Кіровоградщини не було. При чому, вказані скарги були однотипні й по суті формальні. Більшість прокурорів оскаржили рішення МСЕК про скасування чи перегляд групи інвалідності. І лише вдова загиблого військового наразі лишилася без пенсійних виплат та в процесі оскарження скасованої інвалідності.
Авторка: Анастасія Зубова
Джерело: ГРЕЧКА
