Розкрито жорстоке вбивство школярки, яке було скоєно на Тальнівщині 4 роки тому
Страшенна звістка пронеслась Тальнівським районом, що на Черкащині. У свідомості місцевих жителів не могло знайтись пояснення тому що відбулось: хто б міг так жорстоко і холоднокровно вбити молоду дівчину, відмінницю, красуню та гордість батьків?
Того фатального вечора 16-річна дівчина поверталась з конкурсу «Міс – Осінь». По дорозі додому її наздогнав п’яний чоловік і приставивши до горла ніж, вимагав гроші та цінні речі у нещасної. На Мар’яні (імена змінені з естетичних міркувань) була лише дешева біжутерія, яка б не змогла збагатити зловмисника. Киплячи від люті негідник наніс жертві колото-різану рану, зачепивши шийну артерію. Мар’яна збираючи останні сили, які лишились ще в юному тілі, вирвалась з рук нелюда та побігла до прохідної цукрового заводу, де втратила свідомість. На зойки дівчини, яка благала про допомогу поспіли працівники охорони, які й викликали швидку та міліцію. Нажаль, врятувати школярку не вдалось, втративши багато крові, дівчина померла в кареті швидкої допомоги.
Правоохоронці, збились з ніг, в пошуках злочинця, який забрав життя молодої дівчини та перекреслив щасливу старість її батьків, бо вона була їхньою єдиною опорою в житті, їхньою гордістю, відрадою та надією. Міліціонери проводили всі можливі оперативно-розшукові заходи направлені на розкриття злочину, перевіряли осіб, які були раніше засуджені та звільнились з місць позбавлення волі, допитували місцевих жителів, шукали бодай мимовільних свідків тої страшної трагедії, яка сколихнула маленьке містечко. Та все було марно… злочинця так і не знайшли.
Михайлу на той час виповнилось вже 43 роки, життя його перебігало переважно в місцях не надто віддалених. Він неодноразово засуджувався , після чергового звільнення перебрався в місто Тальне, де проживали його батьки, ставши для них справжнім тягарем, так як старенькі були поважного віку і потребували особливого догляду та уваги. На шлях виправлення Михайло так і не став, продовжуючи вести розгульний атигромадський спосіб життя, постійно пиячив, вчиняв бійки та сварки з місцевими жителями. Так як грошей на оковиту постійно не вистачало, затьмарений алкоголем розум зловмисника вирішив знову діяти протизаконними методами по збагаченню – вирішив скоїти пограбування. Та не все так сталось як спланував злочинець, на його шляху трапилась вона, Мар’яна, безневинна жертва, дівчина, яка не зробила нікому нічого поганого, не встигла, навіть, пожити на цьому світі. Її життя стало розмінною монетою, висіло на волоску і загинуло від рук нелюда.
Та погуляти на волі негіднику не вдалось, так як після «невдалого пограбування», яке привело до смерті Мар’яни, він не припинив своєї злочинної діяльності та скоїв подвійне вбивство, згодом його було засуджено до довічного ув’язнення.
Тюремні грати не сховали скоєного злочину. Всі ці роки продовжувалась робота із розшуку злочинця, який позбавив життя молоду дівчину. Оперативники збирали докази, шукали свідків і через чотири довгих роки роботи, таки вийшли на слід душогуба, який особливо не дуже переймався скоєним. Працівники міліції етапували зловмисника та провели з ним всі необхідні слідчі дії. Свідки підтвердили події чотирирічної давнини. І по закінченню розслідування на вбивцю чекає ще один вирок суду, ще одного вбивства.
Але хто дав право розпоряджатись іншими долями, руйнуючи їх? Як можна так легко обірвати життя зовсім ще юної дівчини, яка тільки починала жити? Скільки добрих речей вона ще не встигла зробити, та вже й не зробить… Нелюд обірвав її життя, понівечив долю батькам і його каяття, хай і через чотири роки після скоєння вбивства, не має прощення…
ВЗГ УМВС України в Черкаській області
