Тисячі осіб з місць несвободи у зоні АТО потребують допомоги

Громадяни України, які перебувають у місцях несвободи, – в установах пенітенціарної служби, підопічних інтернатах та спеціальних медичних установах, – у зоні АТО стали заручниками ситуації.

 Про це заявила під прес-брифінгу, організованого моніторинговою групою національного превентивного механізму, Тетяна Печончик – голова правління Центру інформації про права людини.

«У Горлівському інтернаті для людей з інвалідністю при евакуації не встигли вивезти 20 осіб. Станом на лютий вижило лише п’ятеро», – зазначила Тетяна Печончик.

А голова ВГО «Асоціація незалежних моніторів» Андрій Черноусов, коментуючи питання про евакуацію та виживання людей з місць несвободи, наголосив: «4 – 5 тисяч осіб з місць несвободи в зоні АТО потребують допомоги. Майже 80% тих, хто перебуває у віддалених районах, повідомили, що людям просто немає що їсти».

Система забезпечення інтернатних закладів навіть у мирні часи була непростою, зараз активісти констатують значне погіршення ситуації. Зокрема, це виїзд персоналу, недофінансування первинних потреб, обмежена можливість транспортувати необхідні речі через обстріли тощо.

Проблемою інтернатів та інших схожих закладів експерти називають і значну перенаселеність. «На момент візиту до Слов’янского психоневрологічного інтернату, що розрахований на 320 осіб, окрім 210 підопічних, в установі проживало 365 жінок, переселених з Торезького психоневрологічного інституту», – повідала Тетяна Печончик.

Питанням, яке потребує вирішення, є відсутність налагодженої схеми евакуації, тим паче значна кількість місць несвободи перебуває на окупованій території.

На переконання заступника керівника департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олени Тимченко, місця для евакуації є, вони виділені по всій Україні, але відсутній механізм, яким чином відбуватиметься ця евакуація. Так само й стосовно дитячих закладів: вони заповнені по Україні наполовину, у середньому від 45 до 60%, тобто вивозити дітей з небезпечних територій є куди.

Ситуація у місцях позбавлення волі на Сході України теж непроста. Як зазначив Олександр Гатіятуллін – спеціаліст «Всеукраїнської мережі ЛЖВ» та представник моніторингової групи, – на території Донецької та Луганської областей було 36 закладів Державної пенітенціарної служби, нині лише 7 з них підпорядковуються Україні, решта – перейшли під контроль бойовиків». За словами О. Гатіятулліна, у таких закладах є проблеми із постачанням життєво необхідних ліків, крім того, монітори констатують відсутність належної евакуації. «500 українських громадян, які перебували в установах ДПтСУ на підконтрольній Україні території, були позбавлені належної медичної допомоги», – підкреслив він.

Як повідомляє сайт НПМ, серед зафіксованих представниками моніторингової групи проблем, називаються недостатність координації між міністерствами та відомствами, неготовність до розгортання бойових дій, тобто відсутність навіть елементарних підвалів для укриття, а також зволікання з евакуацією.

Нагадаємо, Національний превентивний механізм (НПМ) – це незалежний національний орган, який створений і діє відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань (ФПКПК), спрямований на регулярний моніторинг усіх місць несвободи з метою попередження у них жорстокого поводження з людьми, які там утримуються. В Україні діяльність НПМ координується Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.