Загиблий прикордонник ціною власного життя врятував 30 українських військових

Фотографію дівчинки з орденом свого загиблого тата днями побачили тисячі українців.

Трирічна Саша на відкритті Алеї Слави в Кіровограді ніжно та з невимовним сумом тримає у ручці орден «За мужність» III ступеня прикордонника Андрія Матвієнка. Цей орден – частинка пам’яті про улюбленого татка, який вже ніколи не зможе стиснути її в обіймах. Татка, який не повернеться з війни. Татка, який назавжди залишиться в її пам’яті молодим, життєрадісним та усміхненим…

28-річний кіровоградець Андрій проходив службу в Донецькому прикордонному загоні. Він добровільно пішов захищати свою Батьківщину, щойно 31 березня 2014 року йому надійшла повістка з військкомату. У цивільному житті молодий чоловік був банківським працівником.

У військовому колективі Андрій швидко знайшов однодумців та був душею компанії. Енергійний, чесний, з гарним почуттям гумору він швидко завоював авторитет серед бойових побратимів. У перші дні конфлікту на сході України чоловік неодноразово організовував через волонтерські організації доставку в підрозділ засобів захисту для прикордонників.

На початку серпня 2014 року групі прикордонників, серед яких був і Андрій, було поставлено завдання зустріти колону, яка з боями проривається із пункту пропуску «Довжанський» та перебуває під постійним обстрілом ворога. Серед українських військових на той час було чимало поранених. Під Саур-Могилою група військовослужбовців, серед яких був і Андрій, надавала першу медичну допомогу постраждалим, зупиняли кровотечу та відвозили їх під Амвросіївку, де поранених вантажили у вертольоти. За бійцями поверталися неодноразово, не зважаю чи на щільний вогонь, що вівся з артилерії. Врятувавши десятки українських вояків та вже повертаючись із завдання, автомобіль Андрія підірвався на радіокерованому фугасі…Тіжкопораненого прикордонника за допомогою авіації переправили до військово-польового госпіталя, але шансів врятувати прикордонника у медиків практично не було.

Життя молодшого сержанта обірвалося 7 серпня 2014 року. Ціною власного життя Андрій допоміг врятувати близько 30 українських військових.

Указом Президента України № 660/2014 від 21 серпня 2014 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов’язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Цю нагороду замість Батька отримала його донечка. Для неї, як і для мільйонів вдячних українців, Андрій назавжди залишиться Героєм! // ДПСУ