Як приховане стає очевидним або, що «світить» мудрецям за хибне повідомлення до міліції

Інформація про роботу співробітників міліції в читачів та глядачів викликає особливий інтерес. Про неї розповідають чимало друкованих видань та телеканалів. 

 Розповідають про розкриття резонансних злочинів, але нерідко й критикують міліцію. І скільки б її не лаяли, але коли скоюється правопорушення, потерпілі звертаються по допомогу саме до правоохоронців з надією на відновлення справедливості, сподіваючись, що злочинець буде затриманий і понесе заслужене покарання.

Скільком людям допомогли співробітники міліції, розкриваючи майнові злочини, повертаючи вкрадені речі, у тому числі й мобільні телефони. І треба сказати, міліціонери свій важко зароблений хліб їдять не даремно, працюючи часом цілодобово й без вихідних. І як їм стає прикро й образливо, коли замість того, щоб розкривати скоєне злодіяння, простягаючи руку допомоги тому, хто в ній потребує, вони витрачають свій дорогоцінний час на виявлення неіснуючого злочинця. Мова йде про заяву до міліції про злочин, який ніхто не скоював, зокрема про крадіжку мобільного телефону, який, «потерпілий» просто пропив зі своїм приятелем.

25-річний Григорій того ранку зустрівся зі своїм знайомим. Інтереси їх збігалися. Незважаючи на те, що день тільки-но розпочався, хлопцям захотілося випити міцного напою. Ніяких перешкод для здійснення свого невинного бажання молоді люди не бачили. Випили. Виявилося недостатньо. А гроші вже скінчилися. І Григорій, мало розуміючи, запропонував товаришу по чарці роздобути гроші. Ні, ні. На кримінал друзі не пішли. Вони просто здали мобільний телефон Григорія до ломбарду, а виручені гривні витратили на випивку. Пили горілку, запиваючи пивом. Після вживання такого коктейлю Григорій заснув безтурботним сном, а коли пробудився, не міг згадати, що з ним було.

Тоді вирішив подзвонити своїй цивільній дружині. Довго шукав мобільник, але не знайшовши його, напружив пам’ять і згадав, що здав телефон до ломбарду. Але скільки за нього виручив, так і не згадав. У результаті залишився без грошей і без телефону. Своїй коханій сказав, що на вулиці до нього підійшов незнайомець та попросив терміново зателефонувати. Григорій йому не відмовив, а той утік разом із телефоном.

Цивільна дружина повірила тому, що розповів їй коханий, поспівчувала йому й порадила звернутися до міліції. Але Григорій навідріз відмовився. Тоді цю місію узяла на себе його друга половина, видумавши історію про те, як вона стала жертвою грабіжника. Вона й написала заяву до міського відділення міліції-1 Жовтневого РВ ЛМУ, яскраво й докладно описавши, що відбулося з нею на Східному ринку. Як підійшов до неї незнайомий юнак, вирвав з її рук сумку та витяг із неї мобільник. Дівчина навіть не підозрювала, що кримінальна справа загрожує їй, а не міфічному грабіжнику.

Співробітники карного розшуку узялися за пошук того, хто скоїв грабіж. І «вийшли» на цей мобільний. Але після проведення пошукових заходів вималювалася справжня картина того, що відбулося. Оперативники вивели на «чисту воду» співмешканця й співмешканку. Так був розплутаний ланцюжок неправдивих фактів: Григорій обдурив свою супутницю, яка у свою чергу ввела в оману міліціонерів. І тільки правоохоронці поставили в цій справі крапку.

Дуже шкода, але у відношенні вигадливої дружини за неправдиву заяву порушено кримінальну справу за статтею 383 частини 1 «Завідомо неправдиве повідомлення про скоєння злочину» Кримінального кодексу України. Санкція даної статті передбачає виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Можливо, ця історія зупинить від необачного кроку, того, хто, вирішить скористатися подібним способом повернути свій загублений або пропитий мобільний телефон.

Ольга Радкевич, прес-служба ЛМУ УМВСУ у Луганській області