Який дуб, такий тин, який батько, такий син

 У Старокостянтинові 20-річний молодик, замість заробляти на життя власною працею, обкрадав своїх родичів.

Хлопець залишився сиротою ще у півторарічному віці, коли батько позбавив життя його матір та сам отримав чималий термін ув’язнення. Але до сина він не повернувся, знайшов свою смерть у в’язниці.

Хлопчика виховувала бабуся, і, за її словами, він ріс слухняною, лагідною дитиною … поки не закінчив школу. От тоді все й почалось: хлопець не хотів йти працювати, байдикував, вживав спиртні напої. На час виповнення двадцятиріччя, парубок уже тричі притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння крадіжок та відбував умовний термін покарання. Спочатку він залишив без черепиці сарай свого дядечка, потім зняв декілька секцій огорожі поблизу сільської ради та щось поцупив у господі ще одного місцевого жителя.

Як не благала та переконувала бабуся свого онука опам’ятатися та взятися до роботи, все було марно. Перед тим як здійснити чергові злочини, хлопець місяць не з’являвся додому, оскільки не погодився із рішенням сімейної ради, яку одного вечора скликала його старенька вихователька, про влаштування того на роботу. Коли ж одного ранку його родичі вийшли у двір, побачили, що так званої січкарні, зробленої з металу, якою сільські жителі подрібнюють рослинну їжу для домашніх тварин, у звичному місці немає.

Особливо не криючись від односельців, хлопець разом із товаришем, власником вантажного автомобіля, під покривом ночі заїхав до рідних тітки з дядьком та самовільно забрав у них таку необхідну у господарстві річ. Не оминув він і своєї рідної домівки.

Наразі працівники міліції встановлюють місцезнаходження домашнього злодюжки, щоб притягнути до відповідальності. Його пошукам усіляко сприяють і родичі, які цього разу налаштовані войовниче і не збираються вибачати сироті.

Юлія Гринь ВЗГ УМВС України в Хмельницькій області