Хліб на вагу золота та дизеля: як виживають українські пекарі й чи подорожчає їх продукція

Перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко розкрив сувору реальність виробництва головного продукту країни. Попри статус критичної інфраструктури, хлібозаводи дедалі частіше стикаються з аварійними відключеннями через обстріли. Генератори, які є майже у всіх, не розраховані на багатодобову роботу — вони ламаються від перевантаження.

Крім того, “генераторна” електрика обходиться в рази дорожче, а взимку доводиться купувати спеціальне арктичне пальне, яке дорожче за звичайне на 8 гривень за літр. Для середнього заводу доба на генераторі коштує близько півтори тонни дефіцитного пального.

Найбільшим ризиком при відключеннях є зупинка технологічного циклу, який триває від 8 до 12 годин. Якщо світло зникає посеред процесу, вся закваска та тісто перетворюються на брак, який доводиться просто викидати. Після відновлення живлення цикл починається заново, що затримує поставки свіжого хліба в магазини. Попри ці труднощі, великі заводи продовжують працювати цілодобово, на відміну від малих пекарень, яким простіше зачинитися на час кризи. Це створює додаткове навантаження на промислових гігантів, замовлення у яких під час негоди чи обстрілів зростають на 30–40%.

Логістика також стала справжнім випробуванням через аномальні морози та обстріли складів. У січні 2026 року фіксувалися випадки, коли хлібовози замерзали на трасах при температурі -29°C, а водіям доводилося буквально розводити багаття, щоб дочекатися допомоги. Водночас витрати галузі з початку року зросли на 6–7% через подорожчання електроенергії на 30% та підвищення мінімальної зарплати. Рентабельність багатьох підприємств зараз близька до нуля, і січень для більшості пекарів став збитковим.

Через ці фактори у першій декаді лютого очікується невелике підвищення цін на продукцію — приблизно на 5%. Для споживача це означає плюс одну гривню до вартості буханця, що, за словами Тараненка, є необхідним кроком для виживання заводів та безперебійного забезпечення хлібом цивільних та військових. Пекарі також розглядають можливість встановлення сонячних станцій з потужними акумуляторами, оскільки випікання відбувається переважно вночі, а пік генерації енергії припадає на день. Однак такі проєкти потребують величезних інвестицій, яких у галузі наразі критично бракує.