Новий дим, стара проблема: історія та регулювання замінників сигарет
Так звані “ПОД-системи”, вейпи та інші електронні сигарети були винайдені протягом XX століття, але стали масовими лише у 2000-х роках як нібито “менш шкідлива” альтернатива сигаретам, історія яких сягає середини XIX століття. Кальян, у свою чергу, є значно давнішим винаходом (XVI ст.).
Боротьба з усіма цими продуктами ведеться на глобальному та національному рівнях через законодавчі обмеження реклами, продажу (особливо ароматизованих продуктів) та оподаткування, а також через інформаційні кампанії про їхню шкоду. Фахівці з Hookah Cat наводять детальний покроковий огляд історії цих пристроїв та методів боротьби з ними.
Індустрія постійно адаптується: коли регулювання та суспільне несприйняття роблять традиційні сигарети менш привабливими, вона виводить на ринок нібито “прогресивні” та “менш шкідливі” альтернативи, як-от вейпи, ПОД-системи чи пристрої для нагрівання тютюну. Це змушує сферу громадського здоров’я та законодавців постійно реагувати, розширюючи існуючі обмеження на ці нові продукти.
Історія винаходів
Щоб зрозуміти сучасну ситуацію, важливо розглянути хронологію появи кожного з цих продуктів.
Кальян
Кальян, відомий також як “шиша” або “наргіле”, був винайдений в Індії у XVI столітті при дворі імператора Великих Моголів Акбара. Його початкова ідея полягала у “фільтрації” диму через воду, що мало б робити його чистішим та менш шкідливим – хибне уявлення, що зберігається й донині.
З Індії кальян швидко поширився на Близький Схід (Персія, Османська імперія), ставши важливою частиною культури та соціального життя. В Європі він набув популярності у XIX столітті на хвилі зацікавлення східною екзотикою.
Сигарети. Промислова революція куріння
Куріння тютюну було запозичене європейцями у корінних народів Америки ще у XVI столітті. Проте протягом століть домінували люльки та сигари.
Перші сигарети в сучасному розумінні (тютюн, загорнутий у папір) з’явилися в середині XIX століття. Вважається, що промислове виробництво розпочалося близько 1847 року завдяки компанії Philip Morris в Англії. Справжній вибух популярності стався після винайдення машини для скручування сигарет у 1880-х роках, що зробило їх дешевими та масово доступними.
Вейпи та ПОД-системи. Новітня хвиля нікотинової залежності
Електронні системи доставки нікотину пройшли кілька етапів еволюції, перш ніж набули сучасного вигляду.
Перший патент на “електричний випаровувач” для створення пари з тютюнового екстракту був зареєстрований американцем Джозефом Робінсоном ще у 1927 році. У 1960-х роках Герберт Гілберт розробив пристрій, що не містив тютюну, але виробляв ароматизовану пару, проте жоден з цих винаходів не мав комерційного успіху. Термін “вейпінг” (vaping) був запропонований у 1979 році Філом Реєм та Норманом Якобсоном.
Прорив стався у 2003 році, коли китайський фармацевт Хон Лік, батько якого помер від раку легень, винайшов і запатентував першу комерційно успішну електронну сигарету. Його метою було створення безпечнішої альтернативи курінню. Ці пристрої почали масово з’являтися на ринках Європи та США у 2006-2007 роках.
Справжню революцію на ринку спричинила поява у 2015 році пристрою JUUL. Це була перша масова “ПОД-система” (POD system) – компактний пристрій з простими у використанні картриджами (подами), що містять рідину на основі сольового нікотину. Ця форма нікотину дозволяє досягти швидкого та сильного ефекту, схожого на той, що дає звичайна сигарета. Завдяки мінімалістичному дизайну, схожому на флешку, та агресивному маркетингу, орієнтованому на молодь, ПОД-системи та одноразові електронні сигарети стали надзвичайно популярними, особливо серед підлітків.
Методи боротьби на глобальному та українському рівнях
Усвідомлення шкоди від традиційних сигарет призвело до розгортання глобальної антитютюнової кампанії. З появою нових нікотинових продуктів ці ж методи почали адаптувати і для боротьби з ними.
Глобальна боротьба (на чолі з ВООЗ)
- Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ): Ухвалена у 2003 році, ця конвенція стала першим міжнародним договором у сфері охорони здоров’я. Вона зобов’язує країни-учасниці (включно з Україною) впроваджувати комплексні заходи для зниження попиту на тютюн. Основні напрямки включають:
- Цінові та податкові заходи (підвищення акцизів).
- Захист людей від тютюнового диму (заборона куріння у громадських місцях).
- Регулювання складу та маркування тютюнових виробів (страшні картинки на пачках).
- Повна заборона реклами, спонсорства та просування тютюну.
- Позиція щодо нових продуктів: ВООЗ наголошує, що електронні сигарети не є нешкідливими, містять токсичні речовини і викликають залежність. Організація закликає уряди суворо регулювати їх обіг, зокрема забороняти ароматизатори, що приваблюють молодь, та обмежувати рекламу.
Боротьба в Україні
Україна робить значні кроки для імплементації положень РКБТ, поширюючи їх і на новітні продукти для куріння. Ключовим став Закон № 1978-IX, норми якого почали діяти поетапно.
Заборона куріння у громадських місцях.
З 11 липня 2022 року було заборонено куріння, вживання та використання тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН), вейпів, кальянів та електронних сигарет у всіх громадських місцях (ресторани, лікарні, зупинки транспорту, дитячі майданчики тощо) на рівні зі звичайними сигаретами.
Заборона реклами.
З 11 липня 2023 року було повністю заборонено будь-яку рекламу та стимулювання продажу електронних сигарет, рідин до них та пристроїв для нагрівання тютюну.
Заборона ароматизованих продуктів.
Найбільш рішучий крок набув чинності 11 липня 2024 року. З цієї дати заборонено виробництво, оптову та роздрібну торгівлю, а також імпорт для продажу на території України:
- Тютюнових виробів з характерним смаком/запахом (наприклад, фруктів, ванілі, ментолу).
- Електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин до них з будь-якими смако-ароматичними добавками (окрім смаку тютюну).
Цей захід спрямований насамперед на захист молоді, оскільки саме приємні смаки роблять нікотинові продукти особливо привабливими для дітей та підлітків, створюючи хибне враження безпечності та слугуючи “вхідним квитком” до нікотинової залежності.
Отже, хоча індустрія постійно створює нові продукти, намагаючись замінити одну “звичку” іншою, сфера громадського здоров’я та законодавці реагують, поширюючи на них ті ж самі перевірені та ефективні обмеження, що й на традиційні сигарети.
