«БРАЛ» ПОТЕБЕНЬКО ИЛЬ «НЕ БРАЛ»?

На сей риторический вопрос предлагаем читателю отвечать самостоятельно, дабы нас не повели в принудительном порядке к прокурору, как это случилось намедни с редактором газеты «Свобода» Олегом Ляшко. Как известно, скандал и реклама – синонимы. Поэтому, после случившегося с Ляшко (который ныне в бегах) многих заинтересовала инофрмационная причина редакторских несчастий. Сам Ляшко усматривает их в депутатском запросе Г.Омельченко и А.Ермака от 5.03.2002 на имя замгенпрокурора Н.Гарника, опубликованное в «Свободе» (два тиража газеты были уничтожены). Тот, кто не успел купить в киоске третий тираж, может ознакомиться с текстом запроса здесь. Для ленивых читателей мы сначала процитируем две, на наш взгляд, наиболее значимые выдержки из многостраничного документа, после чего приведем содержание депутатского запроса полностью. Текст подается языком оригинала.

“…4 серпня 1999 року до Генеральної прокуратури надійшли матеріали, отримані внаслідок надання правової допомоги правоохоронними органами Королівства Бельгії з усіх питань, які ставилися в клопотанні Генеральної прокуратури України (лист № 5-20254-98 від 9 серпня 1999 року).

Судовий слідчий Колетт Калеварт звернулася до Генеральної прокуратури України з клопотанням надати правову допомогу в розслідуванні справи щодо відмивання коштів Волковим О.М., а саме:

– видати ордер на обшук в місцях проживання Волкова О.М., Волкової А.П., Назаренка Ю.І. і Ластовицького В.В., а також в офісах фірм, до яких причетні ці особи. Під час обшуків слід звернути особливу увагу на наявність документів, які мають відношення до закордонних фірм (в тому числі й офшорних) Волкова О.М. та зазначених осіб, а також наявність банківських документів щодо фінансових операцій цих осіб;

– “ретельно вивчити” діяльність Гайсинського Ю.О. та допитати його (на той час – вересень 1999 року, як повідомив на засіданні комісії заступник голови слідчої комісії Гавриш С.Б., Гайсинський Ю.О. був адвокатом у Волкова О.М.);

– дозволити двом представникам Брюссельської судової поліції бути присутніми при виконанні клопотання (зокрема, при проведенні обшуку) та передати їм завірені копії протоколів слідчих дій.

Зазначимо, що Генеральна прокуратура України не виконала клопотання судового слідчого Бельгії…»

«…З метою фінансування президентських виборів 1999 року і забезпечення на них перемоги Кучми Л.Д. народний депутат Волков О.М. і його компаньйон по спільному бізнесу Назаренко Ю.І. створили Всеукраїнський благодійний фонд “Соціальний захист”, який 23 жовтня 1998 року був зареєстрований Міністерством юстиції України (у податковій адміністрації – 17 листопада 1998 року).

Офіційно засновниками фонду виступили Назаренко Ю.І. та Строїн О.В. Директором фонду був призначений Назаренко Ю.І.

5 лютого 1999 року у Головному операційному управлінні АКА банку “Україна” був відкритий розрахунковий рахунок фонду “Соціальний захист”, за яким право підпису належало керівним особам фонду Назаренку Ю.І. та Томашевському В.В.

Зверніть увагу на дату (4 жовтня 1999 року) останньої вищезгаданої відповіді Генерального прокурора Потебенька М.О. про те, що “…підстав для порушення кримінальної справи проти Волкова О.М. не вбачається…”, і дату (20 жовтня 1999 року) винесення старшим помічником Генерального прокурора Авдєєвим Ю. В. постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо Волкова О.М., Назаренка Ю.І., Волкової А.П. і Ластовицького В.В. за відсутністю в їх діях складу злочину.

Зіставте ці дати з датами окремих фінансових операцій, здійснених Всеукраїнським благодійним фондом “Соціальний захист”.

1 жовтня 1999 року керівні особи фонду “Соціальний захист” Назаренко Ю.І. та Томашевський В.В. (згідно з договором № 54/16 від 1 жовтня 1999 року) платіжним дорученням № 205 перерахували Генеральній прокуратурі України 570 000 грн.

28 жовтня 1999 року фонд “Соціальний захист” платіжним дорученням № 288 перерахував Генеральній прокуратурі України ще 28 500 грн.(як доплата згідно з договором № 54/16 від 1 жовтня 1999 року за автобус).

Таким чином, керівні особи фонду “Соціальний захист” Назаренко Ю.І. та Томашевський В.В. перерахували Генеральній прокуратурі України (Генеральний прокурор Потебенько М.О.) кошти на загальну суму 598 500 грн.

Перерахування коштів були зроблені тоді, коли в Генеральній прокуратурі України знаходились вищезазначені матеріали правоохоронних органів Бельгії, Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, які однозначно вказували, що в діях Волкова О.М., Назаренка Ю.І. та інших осіб є ознаки злочинів, передбачених ст. 208 (незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків) та ст. 209 КК України (відмивання грошових коштів, здобутих злочинним шляхом), і у Генерального прокурора Потебенька М.О. було достатньо підстав для порушення кримінальної справи щодо цих осіб і притягнення їх до кримінальної відповідальності…»

Если приведенных выше цитат недостаточно для вывода: так получала Генпрокуратура взятку или нет – отсылаем сомневающегося читателя к полному тексту депутатского обращения.

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

“05” березня 2002 року

Першому заступнику Генерального

прокурора України

Гарнику М.В.

Д Е П У Т А Т С Ь К И Й З А П И Т

Про порушення кримінальної справи, проведення об’єктивного розслідування обставин діянь керівників Всеукраїнського благодійного фонду “Соціальний захист” і службових осіб прокуратури, які мають ознаки злочинів давання і одержання хабара( ст. ст.368, 369 КК ), службової недбалості (ст.367 КК України), а також про дачу їхнім діям правової оцінки та притягнення винних осіб до відповідальності

16 червня 1999 року Верховна Рада України утворила Тимчасову слідчу комісію (голова Омельченко Г.О.) з розслідування обставин відкриття за кордоном валютних рахунків, використання та приховування на них валютної виручки службовими особами – громадянами України.

24 вересня 1999 року парламент заслухав інформацію голови Тимчасової депутатської слідчої комісії Г.Омельченка і заступника голови комісії А.Єрмака про результати депутатського розслідування обставин відкриття за кордоном банківських рахунків, використання та приховування на них валютних коштів помічником Президента України, народним депутатом Волковим О.М.

Нагадаємо окремі встановлені факти і висновки депутатського розслідування, викладені в інформації.

Згідно з повідомленням прес-секретаря Брюссельського суду Королівства Бельгії Жоса Кольпена судовий слідчий Колетт Калеварт офіційно висунула проти екс-помічника Президента України, народного депутата Волкова О.М. звинувачення у відмиванні ним грошей і заблокувала особисті валютні рахунки Волкова О.М. та рахунки комерційних структур, відкриті ним і його партнерами по бізнесу у 1994-1997 роках, на яких залишилось 135 000 000 бельгійських франків, а також заарештувала його автомобілі і нерухомість у Бельгії.

В Міністерстві юстиції Бельгії підтвердили цю інформацію, а також повідомили, що правоохоронні органи Бельгії завершили виконання клопотання Генеральної прокуратури України про надання правової допомоги щодо розслідування обставин відмивання Волковим О.М. валютних коштів у бельгійських банках.

На звернення Омельченка Г.О. (№ 5/ТСК від 5 серпня 1999 року) Ви як в.о. Генерального прокурора України повідомили, що 4 серпня 1999 року до Генеральної прокуратури надійшли матеріали, отримані внаслідок надання правової допомоги правоохоронними органами Королівства Бельгії з усіх питань, які ставилися в клопотанні Генеральної прокуратури України (лист № 5-20254-98 від 9 серпня 1999 року).

Судовий слідчий Колетт Калеварт звернулася до Генеральної прокуратури України з клопотанням надати правову допомогу в розслідуванні справи щодо відмивання коштів Волковим О.М., а саме:

– видати ордер на обшук в місцях проживання Волкова О.М., Волкової А.П., Назаренка Ю.І. і Ластовицького В.В., а також в офісах фірм, до яких причетні ці особи. Під час обшуків слід звернути особливу увагу на наявність документів, які мають відношення до закордонних фірм (в тому числі й офшорних) Волкова О.М. та зазначених осіб, а також наявність банківських документів щодо фінансових операцій цих осіб;

– “ретельно вивчити” діяльність Гайсинського Ю.О. та допитати його (на той час – вересень 1999 року, як повідомив на засіданні комісії заступник голови слідчої комісії Гавриш С.Б., Гайсинський Ю.О. був адвокатом у Волкова О.М.);

– дозволити двом представникам Брюссельської судової поліції бути присутніми при виконанні клопотання (зокрема, при проведенні обшуку) та передати їм завірені копії протоколів слідчих дій.

Зазначимо, що Генеральна прокуратура України не виконала клопотання судового слідчого Бельгії.

Нами як членами депутатської слідчої комісії та правоохоронними органами Бельгії встановлено, що Волков О.М., будучи помічником Президента України Л.Кучми, використовуючи своє службове становище, не маючи відповідного дозволу (ліцензії) Національного банку України, впродовж 1994-1997 років як сам особисто, так і разом зі своєю дружиною Аллою Волковою та іншими громадянами України – Назаренком Ю.І. і Ластовицьким В.В. займався за кордоном незаконною фінансово-комерційною діяльністю. А саме: зареєстрував ряд комерційних компаній, в тому числі і в офшорних зонах, відкрив і використав лише у бельгійських банках 32 валютні рахунки (особисті і рахунки фірм, у яких був засновником) та відмив на них валютні кошти в особливо великих розмірах.

Для поїздок за кордон, реєстрації фірм, відкриття валютних рахунків за межами України, відмивання на них валютних коштів та здійснення різних фінансово-комерційних операцій Волков О.М. використав п’ять закордонних паспортів.

6 вересня 1993 року Волков О.М. і Назаренко Ю.І. зареєстрували у Бельгії (адреса: Grote Markt 50, 9100 Sint Niklaas) охоронну фірму “VDS TRADING” зі статутним капіталом 250 000 бельгійських франків. До складу правління фірми увійшли Волков О.М., Назаренко Ю.І. та громадянин Бельгії С.Патрік. У бельгійському “GENERALE BANK” ними був відкритий рахунок № 293-0134641.

24 квітня 1995 року Волков О.М., Назаренко Ю.І., Волкова А.П. та Ластовицький В.В. зареєстрували у Бельгії (м. Антверпен, вул. Кейзерлей, 5) фірму “VNV INTRENATIONAL N.V.” зі статутним капіталом в сумі 15 000 000 бельгійських франків (~ $ 527 000), внесеній Волковим О.М. Зазначені кошти Волков О.М. перерахував з валютного рахунку своєї і Назаренка Ю.І. офшорної компанії “UNIVERSAL MARKETING SYSTEMS LIMITED” (№293-0134942-70 у бельгійському “GENERALE BANK”). До складу правління фірми “VNV INTRENATIONAL N.V.” увійшли Назаренко Ю.І., Ластовицький В.В. і С.Патрік. Делегованим керівником фірми була Волкова А.П.

Служба безпеки України підтвердила створення Волковим О.М., Волковою А.П., Назаренком Ю.І. та Ластовицьким В.В. зазначених фірм (лист за № 22/213 від 27 травня 1997 року).

24 січня 1995 року Волков О.М. і Назаренко Ю.І. зареєстрували на Британських островах Виржинія (п/я 362, Road Town, Tortola) офшорну фірму “VOYAGER MARKETING ASSOCIATES LIMITED” (реєстраційне свідоцтво № 140790) і з 14 березня 1995 року стали її повноправними розпорядниками (представниками). 14 квітня 1995 року Волков О.М. відкрив рахунок фірми № 293-0435144-57 у бельгійському “GENERALE BANK”. Право підпису за цим валютним рахунком мали Волков О.М., Назаренко Ю.І. і Волкова А.П.

31 жовтня 1995 року Волков О.М. і Назаренко Ю.І. зареєстрували на Багамських островах в Нассау (Elisabeth Avenue 43, Nassau) офшорну фірму “GROSVENOR CONSULTANCY SERVICES LIMITED” (реєстраційне свідоцтво № 37,543 В) і з 9 січня 1996 року стали її повноправними розпорядниками (представниками).

У лютому 1996 року Волков О.М. відкрив згрупований валютний рахунок цієї фірми № 404-6402420-84 (у доларах США), № 404-6402421-85 (у бельгійських франках), № 404-6402428-92 (у доларах США) у бельгійському “KREDIETBANK” (м. Брюссель). Право підпису за цими рахунками мали Волков О.М. і Назаренко Ю.І. Фірма мала також банківський сейф у “KREDIETBANK”, доступ до якого мали Волков О.М., Назаренко Ю.І. та за довіреністю – Волкова А.П.

15 червня 1994 року Волков О.М. і Назаренко Ю.І. зареєстрували на Британських островах Джерсі (Britannia Place 6, Bath street, St. Helier, Jersey) офшорну фірму “UNIVERSAL MARKETING SYSTEMS LIMITED” (реєстраційне свідоцтво № 58963) і як уповноважені особи мали право підпису від імені фірми. У бельгійському “GENERALE BANK” вони відкрили валютний рахунок фірми № 293-0134942-70 (у доларах США і бельгійських франках). Рахунок був закритий 24 березня 1997 року внаслідок перерахування залишку валютних коштів до женевського “BANQUE LEU” за дорученням Назаренка Ю.І. Фінансові операції на цьому рахунку від імені СП “SUBITO” (де Волков О.М. був генеральним директором) здійснювались з 3 серпня 1994 року по 9 листопада 1995 року .

Право підпису за цими рахунками в бельгійському “GENERALE BANK” мали Волков О.М., Назаренко Ю.І. та Волкова А.П.

6 вересня 1993 року Волков О.М., Назаренко Ю.І. та громадяни Бельгії Патрік Схрюрс (Patrick Schreurs) і Марк Ван Дале (Marc Van Daele) зареєстрували в Бельгії (м. Санкт-Ніклаас, вул. Гроте Маркт, 50) фірму “VDS TRAIDING B.V.B.A.” із статутним капіталом 1 250 000 бельгійських франків (~ $ 40 300). Із цієї суми Волков О.М. вніс 375 000 бельгійських франків (~ $ 12 100), а Назаренко Ю.І. – 250 000 бельгійських франків (~ $ 8 050). Фірма була створена для експорту в Україну товарів народного споживання.

6 квітня 1994 року громадянин Бельгії Марк Ван Дале подав до правоохоронних органів округу м. Дендермонде скаргу у зв’язку з погрозами життю і шахрайством Волкова О.М. і Назаренка Ю.І. Заявник повідомив також про те, що на доларовий рахунок фірми “VDS TRAIDING B.V.B.A.” надходили великі суми коштів, походження яких не можна було встановити і щодо яких Волков О.М. не міг дати чітких пояснень.

Як приклад можна навести декілька банківських операцій з перерахування великих сум валюти на особисті рахунки Волкова О.М. в бельгійських банках, які викликали підозру у судової поліції Бельгії і були підставою для розслідування.

Так, на особистий валютний рахунок Волкова О.М. № 293-0134507-23 в “GENERALE BANK” Бельгії надійшли кошти в доларах США: 10 травня 1993 року – $ 400 000 від фірми “PMTECH BUSRNESS S.A.”; з 12 травня 1993 року по 13 січня 1995 року – $ 411 000 від невідомих осіб; з 10 по 17 листопада 1993 року – $ 300 000 від фірми “CORVETTE TRADING CORPORATION” (Тортола); з 16 серпня по 21 листопада 1994 року – $ 430 000 від фірми “SEABECO INTERNATIONAL LTD”; 10 лютого 1995 року – $ 400 000 від фірми “IBMHEX HEXAGON” (Нью-Йорк).

На особисті рахунки Волкова О.М. № 415-7423840-57 і № 404-6402300-6 в “KREDIETBANK” надійшли кошти: 13 вересня 1994 року – $ 197 785 від фірми “FEARNLEY INC”; з 30 вересня 1994 року по 7 червня 1995 року – три перерахування на суму $ 614 000 від фірми “SEABECO INTERNATIONAL LTD”; 10 квітня 1994 року – $ 115 000 від фірми “FINANCIAL BROKERS LTD” (Тортола).

В період з 10 листопада 1994 року по 20 червня 1996 року Волков О.М. перерахував $ 2 594 000 із особистих рахунків у бельгійських “KREDIETBANK” і “GENERALE BANK” на валютний рахунок (№ 293-0134942-70 в “GENERALE BANK”) офшорної фірми “UNIVERSAL MARKETING SYSTEMS LIMITED”, яка належала йому і Назаренку Ю.І. На цей же рахунок фірми з 5 січня по 8 березня 1995 року фірма “SEABECO INTERNATIONAL LTD” (яка належала Бірштейну Б.Й.– діловому партнеру Волкова О.М.) перерахувала валютні кошти на загальну суму $ 1 465 000 і з 3 серпня 1994 року по 9 листопада 1995 року СП “SUBITO” – $ 365 000.

25 липня 1996 року на рахунок (№ 293-0435144-57 у бельгійському “GENERALE BANK”) офшорної фірми Волкова О.М. і Назаренка Ю.І. “VOYAGER MARKETING ASSOCIATES LIMITED” надійшло $ 996 310 від фірми “GELENA ENTERPRISES”. Цього ж дня фірма “GELENA ENTERPRISES” перерахувала ще $ 996 310 цій же фірмі Волкова О.М. і Назаренка Ю.І., але на інший її валютний рахунок № 404-6402448-15 у бельгійському “KREDIETBANK”.

8 травня 1996 року Волков О.М. купив за $ 615 000 у Бельгії (м. Беверен – Мелселе, вул. Гроте Баан, 293) комплекс будівель: виставковий салон, гараж і віллу з басейном. Нотаріальний контракт на купівлю цього комплексу був укладений від офшорної фірми Волкова О.М. “CARRINGTON INVESTMENT COMPANY LIMITED” і підписаний особисто Волковим О.М., який представляв цю фірму. Слід зазначити, що кошти за куплений будівельний комплекс були перераховані з рахунку іншої офшорної фірми Волкова О.М. і Назаренка Ю.І. – “VOYAGER MARKETING ASSOCIATES LIMITED”. На будівельний комплекс судовими органами м. Брюсселя накладено арешт.

В період з 1996 по 1997 рік Волков О.М. купив престижні автомобілі: “Bentley Azure” (12 900 000 бел. фр.), “Rolls Royce Silver Seraph (9 700 000 бел. фр.),“Ferrari F-355” (5 000 000 бел. фр.), “Mercedes-600” (5 000 000 бел. фр.), “Mercedes CI-500” (3 900 000 бел. фр.), BMW-M5 (3 000 000 бел. фр.), “COUPE TT” (1 300 000 бел. фр.). Окрім того, Волков О.М. мав у Бельгії для особистого користування ще два нових автомобілі, які були зареєстровані на його фірму “VNV INTRENATIONAL N.V.”. На зазначені автомобілі судові органи м. Брюсселя наклали арешт.

Розслідуванням встановлено, що з 1994 по 1997 рік на особисті валютні рахунки Волкова О.М. і рахунки його фірм лише у банках Бельгії надійшли кошти на загальну суму: $ 15 831 545 та 7 994 127 бельгійських франків.

В період з серпня 1993 року по лютий 1997 року Волков О.М. отримав готівкою у банках Бельгії 43 550 000 бельгійських франків (~ $ 1 405 000).

В період з серпня 1993 року по березень 1997 року Волков О.М. користувався майже 30 кредитними картками (“ВІЗА”, “ЄВРОКАРД”, “АМЕРИКЕН ЕКСПРЕС”), якими були оплачені різноманітні покупки (одяг, взуття, ювелірні вироби та ін.), а також різноманітні послуги на загальну суму 36 500 000 бельгійських франків (~ $ 1 077 000). Ці витрати були здійснені в багатьох країнах світу: Бельгії, Австрії, Голландії, ФРН, Франції, Канаді, США, Ізраїлі, Англії, Греції, Люксембурзі, Швейцарії.

18 березня 1997 року судові органи Бельгії заарештували в бельгійських банках валютні кошти Волкова О.М. на загальну суму $ 3 575 843 і 3 645 866 бельгійських франків (~ $ 108 500), які знаходилися на його особистих рахунках та рахунках заснованих ним фірм.

Генеральному прокурору України Потебеньку М.О. були направлені 30 серпня 1999 року депутатське звернення, а 7 вересня 1999 року – депутатський запит, у яких Омельченко Г.О. і Єрмак А.В., зокрема, пропонували:

–порушити кримінальну справу щодо радника Президента України, народного депутата Волкова О.М., в діях якого є ознаки незаконного відкриття за межами України валютних рахунків, незаконного використання та приховування на них валютної виручки, та внести до Верховної Ради подання про дачу згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності і арешт;

–дати правову оцінку діям Назаренка Ю.І., Ластовицького В.В. і Волкової А.П., які разом з Волковим О.М. відкривали за кордоном валютні рахунки і реєстрували комерційні фірми;

–виконати у повному обсязі клопотання судового слідчого м. Брюсселя Колетт Калеварт про надання правової допомоги у справі Волкова О.М.

У своїй відповіді Потебенько М.О. оперативно (зверніть увагу на дати направлення йому звернення і запиту та дачі ним відповіді) повідомив: “В даний час достатніх підстав для порушення кримінальної справи проти Волкова О.М. та інших осіб, вказаних у зверненні, немає. У своїй діяльності прокуратура буде керуватись суворо вимогами Конституції і діючого законодавства України … ” (лист № 5-20254-98 від 8 вересня 1999 року).

24 вересня 1999 року Верховна Рада України постановою № 1114-ХІV зобов’язала Генерального прокурора Потебенька М.О. поінформувати її до 5 жовтня 1999 року про результати розслідування фактів щодо відкриття Волковим О.М. та іншими громадянами за кордоном валютних рахунків та відмивання на них грошових коштів.

4 жовтня 1999 року Потебенько М.О. повідомив: “…на початку серпня 1999 року надійшла інформація від судового слідчого м. Брюсселя … Підстав для порушення кримінальної справи проти Волкова О.М. не вбачається … Просив би Верховну Раду України в майбутньому утримуватися від витребування інформації у кримінальних справах, які знаходяться в провадженні. Про результати розслідування Верховна Рада України буде інформована” (лист № 5-20254-98 від 4 жовтня 1999 року).

25 листопада 1999 року старший помічник Генерального прокурора України Авдєєв Ю.В. повідомив, що 20 жовтня 1999 року він виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо Волкова О.М., Ластовицького В.В., Назаренка Ю.І. і Волкової А.П. за відсутністю в їх діях складу злочину (лист № 5-20254-98).

Аналіз постанови засвідчує, що вона незаконна і суперечить фактичним матеріалам справи правоохоронних органів Бельгії та висновкам депутатської слідчої комісії, які надані Генеральній прокуратурі України. Адже дії Волкова О.М., Назаренка Ю.І. та інших в частині відкриття ними за кордоном валютних рахунків, використання та відмивання на них валютних коштів аналогічні діянням народних депутатів Лазаренка П.І. і Агафонова М.І. (дії, яких Генеральний прокурор Потебенько М.О. кваліфікував як злочини, передбачені ст.ст. 208, 209 КК України) та Кудюкіна П., засудженого за такі ж самі дії.

Нами встановлені обставини і факти, які дають підстави зробити висновок, чому Генеральний прокурор України Потебенько М.О., його старший помічник Авдєєв Ю.В. не порушили кримінальну справу щодо Волкова О.М., Назаренка Ю.І., Волкової А.П. і Ластовицького В.В., не притягнули їх до кримінальної відповідальності, не вжили заходів для повернення валюти, відмитої ними за кордоном, та не виконали клопотання судового слідчого Бельгії про надання правової допомоги.

З метою фінансування президентських виборів 1999 року і забезпечення на них перемоги Кучми Л.Д. народний депутат Волков О.М. і його компаньйон по спільному бізнесу Назаренко Ю.І. створили Всеукраїнський благодійний фонд “Соціальний захист”, який 23 жовтня 1998 року був зареєстрований Міністерством юстиції України (у податковій адміністрації – 17 листопада 1998 року).

Офіційно засновниками фонду виступили Назаренко Ю.І. та Строїн О.В. Директором фонду був призначений Назаренко Ю.І.

5 лютого 1999 року у Головному операційному управлінні АКА банку “Україна” був відкритий розрахунковий рахунок фонду “Соціальний захист”, за яким право підпису належало керівним особам фонду Назаренку Ю.І. та Томашевському В.В.

Зверніть увагу на дату (4 жовтня 1999 року) останньої вищезгаданої відповіді Генерального прокурора Потебенька М.О. про те, що “…підстав для порушення кримінальної справи проти Волкова О.М. не вбачається…”, і дату (20 жовтня 1999 року) винесення старшим помічником Генерального прокурора Авдєєвим Ю. В. постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо Волкова О.М., Назаренка Ю.І., Волкової А.П. і Ластовицького В.В. за відсутністю в їх діях складу злочину.

Зіставте ці дати з датами окремих фінансових операцій, здійснених Всеукраїнським благодійним фондом “Соціальний захист”.

1 жовтня 1999 року керівні особи фонду “Соціальний захист” Назаренко Ю.І. та Томашевський В.В. (згідно з договором № 54/16 від 1 жовтня 1999 року) платіжним дорученням № 205 перерахували Генеральній прокуратурі України 570 000 грн.

28 жовтня 1999 року фонд “Соціальний захист” платіжним дорученням № 288 перерахував Генеральній прокуратурі України ще 28 500 грн.(як доплата згідно з договором № 54/16 від 1 жовтня 1999 року за автобус).

Таким чином, керівні особи фонду “Соціальний захист” Назаренко Ю.І. та Томашевський В.В. перерахували Генеральній прокуратурі України (Генеральний прокурор Потебенько М.О.) кошти на загальну суму 598 500 грн.

Перерахування коштів були зроблені тоді, коли в Генеральній прокуратурі України знаходились вищезазначені матеріали правоохоронних органів Бельгії, Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, які однозначно вказували, що в діях Волкова О.М., Назаренка Ю.І. та інших осіб є ознаки злочинів, передбачених ст. 208 (незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків) та ст. 209 КК України (відмивання грошових коштів, здобутих злочинним шляхом), і у Генерального прокурора Потебенька М.О. було достатньо підстав для порушення кримінальної справи щодо цих осіб і притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Ще раз нагадаємо, що аналогічні дії Лазаренка П.І. і Агафонова М.І. Генеральний прокурор Потебенько М.О. кваліфікував як злочин, передбачений ст. ст. 208, 209 КК України.

Яскравішого прикладу використання Генеральним прокурором України Потебеньком М.О. у своїй діяльності принципів подвійних стандартів, подвійної моралі, як це продемонстровано ним у справі Волкова О.М., навіть важко уявити.

Це сповна стосується і Президента України Кучми Л.Д. Достовірно знаючи про незаконну закордонну комерційну діяльність свого помічника і радника, нині народного депутата Волкова О.М. (яка правоохоронними органами Бельгії визнана злочинною), Кучма Л.Д. нагородив його двома орденами “За заслуги” ІІ і ІІІ ступенів, а Генерального прокурора Потебенька М.О. (після відмови в порушенні кримінальної справи щодо Волкова О.М.) – орденом Князя Ярослава Мудрого V ступеня.

Мельниченко М.І. заявив: “…Президент України Кучма систематично брав хабарі, займався поборами, що дозволило йому привласнити кошти на суму не менше одного мільярда доларів США. Кучма створив “крышу” для захисту олігархів і бізнесменів, які змушені були перераховувати мільйони доларів на контрольовані Президентом рахунки через його банкіра і довірену особу Олександра Волкова…”.

На плівках Мельниченка М.І. є записи розмови Волкова О.М. з Президентом України Кучмою Л.Д., де він просить його дати вказівку Генеральному прокурору Потебеньку М.О. не порушувати проти нього (Волкова) кримінальну справу після того, коли Верховна Рада 7 вересня 1999 року направила до Генеральної прокуратури депутатський запит Омельченка Г.О. і Єрмака А.В. “Про порушення кримінальної справи щодо народного депутата України, радника Президента України Волкова О.М. та внесення до парламенту подання про дачу згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності та арешт”.

На цих же плівках є і розмова Кучми Л.Д. з Потебеньком М.О., де Президент заборонив йому порушувати кримінальну справу проти Волкова О.М. до завершення президентських виборів.

Сподіваємося, що Генеральний прокурор Потебенько М.О. не забув цієї, як і інших розмов з Кучмою Л.Д., записаних Мельниченком М.І.

Згідно з офіційними висновками провідного в США і у світі експерта Брюса Кеніг, зроблені Мельниченком М.І. записи у кабінеті Президента Кучми Л.Д. є справжніми (автентичними), у них не має підробок.

За даних обставин, на нашу думку, в діях Генерального прокурора України Потебенька М.О., старшого помічника Генерального прокурора Авдєєва Ю.В. є ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК (одержання хабара в особливо великому розмірі, службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище). В діях же народного депутата Волкова О.М. і його компаньйона по спільному бізнесу Назаренка Ю.І. вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 369 КК України (давання хабара).

Нагадаємо деякі й інші події, які відбулись за участі Волкова О.М. і Назаренка Ю.І. і мають відношення до їх бізнесової діяльності.

28 лютого 2000 року ТОВ “Укрросгазбуд” після придбання 12,8 % акцій АКА банку “Україна” реалізувало частку цих акцій (що склало 6 % статутного капіталу банку) ТОВ ВКФ “В.Г.В.”, яке було засноване у серпні 1994 року Ганчуком Я. і нинішнім народним депутатом Волковим О.М., якому належало 60 % статутного капіталу.

24 березня 2000 року народні депутати Сацюк В. і Волков О.М. провели загальні збори акціонерів банку “Україна”, на яких членом Ради банку був обраний генеральний директор ТОВ ВКФ “В.Г.В.” Назаренко Ю.І. – компаньйон Волкова О.М. по спільному бізнесу в Україні і за її межами.

Юридичною адресою ТОВ ВКФ “В.Г.В.” і Всеукраїнського благодійного фонду “Соціальний захист“ є одна й та сама адреса: м. Київ, вул. Михайлівська, 6, а керівником цих структур одна і та ж особа – Назаренко Ю.І.

Якби Генеральний прокурор України Потебенько М.О. належним чином виконав свої службові обов’язки щодо виконання постанови Верховної Ради України №1114-ХІV від 24 вересня 1999 року, неодноразових (з 1997 року) депутатських звернень і запитів Омельченка Г.О. і Єрмака А.В. про незаконну закордонну фінансово-комерційну діяльність Волкова О.М., Назаренка Ю.І. та інших їх компаньйонів по бізнесу і клопотання судового слідчого Бельгії, то на сьогодні Генеральна прокуратура України завершила б розслідування обставин відмивання Волковим О.М. валютних коштів в особливо великих розмірах не лише у банках Бельгії, а й у банках інших країн світу.

Виконуючи рішення Верховної Ради України, члени Тимчасової слідчої комісії Омельченко Г.О., Єрмак А.В., Шишкін В.І. встановили, що Волков О.М. окрім валютних рахунків в бельгійських банках має також особисті валютні рахунки та рахунки заснованих ним фірм і в банках інших країн світу. Це підтверджується матеріалами досудового слідства правоохоронних органів Бельгії, які наданні Генеральній прокуратурі України, але приховуються її керівництвом і не розслідуються у встановленому законом порядку.

Встановлено, що Волков О.М. мав і використовував рахунки в банках таких країн світу, як: Швейцарська конфедерація (“BANQUE LEU”, м. Женева); Люксембург (“BANQUE UNIE EST-OUEST”); ФРН (“DEUTSCHE BANK”, м.Штутгарт); Монако (“BANQUE NATIONALE DE PARIS”); Велика Британія (“BARCLAYS BANK”, “NATIONAL WESTMINSTER BANK”, м. Лондон); США (“BARCLAYS BANK”, “BANK OF NEW YORK”, м. Нью-Йорк); Латвія (“PAREX BANK”, м. Рига) та інших.

Наприклад, у лондонському “BARCLAYS BANK” Волков О.М. відкрив особистий валютний рахунок № 66960322 та два рахунки № 70983101 та № 76267922, які належать його та Назаренка Ю.І. офшорній фірмі “VOYAGER MARKETING ASSOCIATES LIMITED”. У цьому ж банку Волков О.М. має рахунок № 80411655 офшорної фірми “UNIVERSAL MARKETING SYSTEMS LIMITED”, яка належить йому і Назаренку Ю.І.

У лондонському “NATIONAL WESTMINSTER BANK” Волков О.М. мав валютний рахунок № 58592458 своєї офшорної фірми “CARRINGTON INVESTMENT COMPANY LIMITED” та рахунок № 58592431 своєї офшорної фірми “GROSVENOR CONSULTANCY SERVICES LIMITED”. Наприклад, в травні і червні 1995 року на рахунки офшорних фірм Волкова О.М. і Назаренка Ю.І. “UNIVERSAL MARKETING SYSTEMS LIMITED” і “VOYAGER MARKETING ASSOCIATES LIMITED” в Лондонському “BARCLAYS BANK” були перераховані валютні кошти на загальну суму $ 1 230 000.

Впродовж 1995 року Волков О.М. перерахував із своїх закордонних особистих рахунків та рахунків своїх офшорних фірм на номерний рахунок в “PAREX BANK” (Латвія, м. Рига) кошти на загальну суму $ 1 474 217.

4 березня 1997 року на рахунок № 320-0027719-47 офшорної фірми Волкова О.М. “GLOBAL MARKETING CORPORATION” в банку “Брюссель Ламверт” надійшло $ 700 000 від фірми “VOYAGER” з Тель-Авіва (Ізраїль).

2 квітня 1997 року Волков О.М. за своїм підписом направив до бельгійського “KREDIETBANK” (в Беверен-Мелселе) факсом банківське доручення перерахувати на рахунок № 890-0097-590 (CHIPS UID: 336515, SWIFT code: IRVT US 3N) в “PAREX BANK” (Латвія, м. Рига) або на рахунок фірми “SAVECO TRUST LLC” (зареєстрована в штаті Делавер /Delaware/, США) в “BANK OF NEW YORK” залишки валютних коштів в сумі $ 2 530 000 з рахунків офшорних фірм, які належали йому та Назаренку Ю.І.

Банківське доручення надійшло факсом з київського номера (044) 229-12-51, але не було виконано у зв’язку з наявністю судового ордера на арешт рахунків Волкова О.М. у банках Бельгії.

Зазначимо, що аналіз відповідей Генерального прокурора України Потебенька М.О. на запити народних депутатів засвідчив, що ці відповіді, як правило, є формальними відписками. Генеральний прокурор часто ігнорує законні вимоги народних депутатів, що призводить до порушення конституційних прав та свобод громадян України, направлення повторних запитів з одних і тих же питань.

Не рідко Потебенько М.О. керується в своїй службовій діяльності принципом подвійних стандартів та вибіркового порушення кримінальних справ і притягнення до відповідальності осіб, які скоїли діяння з ознаками злочинів. Особливо це стосується осіб з оточення Президента України Кучми Л.Д.

Зокрема, йдеться про направлені Генеральному прокурору Потебеньку М.О. депутатські запити щодо проведення розслідування і дачі правової оцінки діянням (які мають ознаки злочинів) Президента України Кучми Л.Д., колишнього Президента України, нині народного депутата Кравчука Л.М., глави Адміністрації Президента України Литвина В.М., колишнього в.о. Прем’єр-міністра, нині народного депутата Звягільського Ю.Л., колишнього Прем’єр-міністра України, нині міністра транспорту Пустовойтенка В.П., колишнього міністра Кабінету Міністрів Лобова А.К., колишнього помічника Президента України Кучми Л.Д., нині народного депутата Волкова О.М., народних депутатів Пінчука В.М. (зятя Президента Кучми Л.Д.), Бакая І.М., Деркача А.Л., голови Державної податкової адміністрації Азарова М.Я.,колишнього міністра фінансів Мітюкова І.О., колишнього Генерального прокурора Ворсінова Г.Т., колишнього міністра сільського господарства і продовольства Хорішка А.І., колишнього голови Служби безпеки Деркача Л.В., колишнього голови правління Дніпропетровського АКБ “Приватбанк”, члена Кабінету Міністрів, нині народного депутата Тигіпка С.Л., голови Київської обласної держадміністрації Засухи А.А., колишнього начальника Волинської митниці Чернишова О.В. та інших посадових осіб.

Неналежним виконанням своїх обов’язків Потебенько М.О. сприяє цим особам в уникненні передбаченої законом відповідальності.

Вищевикладене дає підстави зробити висновок: Генеральний прокурор України Потебенько М.О. не виконує належним чином своїх службових обов’язків, що завдало істотної шкоди державним інтересам, які охороняються законом, тобто в його діях є ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України (службова недбалість).

Згідно зі ст.4 КПК України прокурор, слідчий зобов’язані порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання.

Для порушення кримінальної справи щодо Потебенька М.О., Авдєєва Ю.В. і Назаренка Ю.І. та інших осіб у Генеральній прокуратурі є достатньо підстав.

Пане перший заступник Генерального прокурора, не зважаючи на те, що Ви є підлеглим Потебенька М.О., а Волков О.М. був помічником і радником Президента України Кучми Л.Д., фінансував його президентські вибори 1994 і 1999 років, нагороджений ним двома орденами “За заслуги”, Ви зобов’язані в силу своїх службових обов’язків виконати вимоги Конституції і КПК України – дати правову оцінку діям Генерального прокурора України Потебенька М.О., Авдєєва Ю., Назаренка Ю.І. та інших осіб, в діях яких є ознаки злочину.

У випадку неприйняття Вами законного рішення (як це було зроблено Потебеньком М.О. і Авдєєвим Ю.В.), Ваші дії як заступника Генерального прокурора будуть мати ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України (службова недбалість).

На підставі викладеного, керуючись ст. 86 Конституції України, ст.ст. 15, 16 Закону “Про статус народного депутата України”, як представники державної влади в и м а г а є м о:

– порушити кримінальну справу щодо Генерального прокурора України Потебенька Михайла Олексійовича, старшого помічника Генерального прокурора України Авдєєва Юрія Володимировича за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.368 КК (отримання хабара в особливо великому розмірі, службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище), ч.1 ст.367 КК України (службова недбалість) та директора Всеукраїнського благодійного фонду “Соціальний захист” Назаренка Юрія Володимировича за ознаками злочинів, передбачених ст.369 КК (давання хабара), ч.2 ст. 208 КК (незаконне відкриття, використання за межами України валютних рахунків), ч.2 ст.209 КК України (відмивання грошових коштів), і провести повне, всебічне, об’єктивне розслідування всіх обставин справи, за результатами якого притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності у встановленому законом порядку;

– вжити невідкладних заходів для недопущення в подальшій діяльності Генеральної прокуратури України застосування принципів подвійних стандартів, вибіркового підходу до порушення кримінальних справ, а також для неухильного забезпечення дотримання Конституції і законів України службовими особами прокуратури.

Про результати розгляду депутатського запиту та прийняті рішення повідомте нас у встановлений законом строк.

Народні депутати України,

(депутатське об’єднання “Антимафія”)

Г.Омельченко

А.Єрмак

В.Шишкін

»УК»