Інтерв’ю начальника Генштабу ЗСУ генерал-полковника Віктора Муженка

Ситуацію в зоні проведення АТО сьогодні можна назвати більш-менш стабільною. Українські війська дотримуються режиму припинення вогню та інших вимог Мінських домовленостей. На жаль, цього ж не можна сказати про наших ворогів. Тож ми змушені відповідати. Зрозуміло, за таких умов не обходиться без втрат.

На щастя, останнім часом їх стало менше. Зменшується і кількість обстрілів та їх інтенсивність. На щастя за останні три дні безповоротних втрат не було. Це дає нам підстави сподіватися на впровадження Мінських домовленостей, від повного припинення вогню, до відведення від лінії розмежування усіх видів озброєння.

Інше питання, яке хвилює людей — мобілізація. Як вона проходить?

Ми практично закінчуємо четверту чергу мобілізації. Причому з показниками, які були заплановані.

В ході четвертої черги мобілізації ми поміняли деякі підходи до комплектування військових частин. Раніше ми були змушені гнатися за кількістю, за короткий термін готувати максимальне число спеціалістів. Тепер ми зробили наголос на професійній підготовці тих, хто потрапляє до війська. Під час четвертої черги термін підготовки військових спеціалістів складав півтора місяці і більше. Це дало нам можливість готувати бійців більш якісно як у професійному плані, так і в психологічному.

А як щодо демобілізації тих, хто відслужив? Чому досі не всіх відпускають додому?

Сьогодні з війська демобілізовано близько 30 тисяч бійців. Це майже 80 відсотків усіх, хто має звільнитися. Я розумію бажання кожного військовослужбовця якомога швидше потрапити додому після достойного виконання свого службового і громадянського обов’язку. Але є певні об’єктивні труднощі — щоб демобілізувати людину, потрібно, щоб її місце зайняв інший підготовлений фахівець. На це може знадобитися ще тиждень-другий.

Чи означає це, що максимум, на скільки ще можуть затримати з демобілізацією — два тижні?

Ми розраховуємо, що всі мобілізовані під час першої черги мобілізації зможуть відбути додому не пізніше 5-7 травня.

Ви говорили, що цієї хвилі мобілізації наголос було зроблено на професійній підготовці. Чи були готові до цього навчальні центри? Чи вистачило бойової техніки, моторесурсу, зброї, боєприпасів?

Підготовка військових фахівців здійснюється на базі п’яти навчальних підрозділів, сформованих на базі навчальних полігонів, і на базі навчальних центрів. Всі вони нині забезпечені технікою, озброєнням і всім іншим на 80 відсотків і більше. Під час навчання з’являються певні проблеми, пов’язані з інтенсивністю використання матеріальної бази. Наприклад, швидке вичерпання моторесурсу через дуже високу інтенсивність практичних занять, поломки, які, в принципі, є очікуваними, але які також відбирають певний час на усунення. Це все робочі моменти, до яких ми готові.

Чи допомагають армії технікою цивільні?

Нам допомагають як органи місцевого самоврядування, так і волонтерські організації, які, не зважаючи на нормативні та адміністративні перепони, постачають війську багато необхідного. І для підготовки військовиків у тилу, і для виконання завдань за призначенням на передовій. Дякую їм за це від щирого серця.

Нещодавно Володимир Путін під час прес-конференції заявив про відсутність російських військ і на підтвердження послався на вашу січневу заяву про те, що Збройні Сили України не ведуть бойових дій з частинами регулярної російської армії.

Ці мої слова були вирвані з контексту. Справді, 29 січня під час прес-конференції я сказав, що «є факти участі російських військовослужбовців, громадян Російської Федерації у складі незаконних військових формувань в бойових діях. Бойових дій з підрозділами регулярних військ російської армії ми не ведемо». На той час дійсно підтверджених безпосередніх зіткнень з регулярними військами Російської Федерації не було задокументовано.

Нині, ми вже маємо підтверджені факти участі регулярних військ Російської Федерації, зокрема в боях в районі населених пунктів Чорнухіне, Логвінове та Дебальцеве протягом лютого цього року. Зараз я вже можу говорити про те, що в цих боях українська армія завдала важких втрат саме російській армії і зірвала її агресивні плани подальшого наступу.

Зараз Україна чітко дотримується Мінських угод, залишаючи за собою право на адекватну реакцію у разі їх порушення протилежною стороною.

Водночас ми знаємо, що і сьогодні регулярні частини російської армії продовжують знаходитися в Україні. Наприклад: 15-та окрема мотострілецька бригада 2-ї армії Центрального військового округу, 8-ма окрема мотострілецька бригада, 331-ий повітрянодесантний полк з Костроми 98-ї повітряно-десантної дивізії та інші. Ми маємо перелік усіх російських військових частин, що зараз перебувають в Україні, їх місця дислокації, кількість особового складу та наявне у них озброєння.

Ми також знаємо, що військові частини, військовослужбовці яких брали участь в окупації Донецької та Луганської областей, готуються до участі в спільному з військовими підрозділами інших держав параді, який планується 9 травня на Красній площі у Москві. Наприклад — підрозділи тієї самої 98-ої повітрянодесантної дивізії з Іваново та 106-ї повітрянодесантної дивізії з Тули.

На сьогодні у нас достатньо сил і засобів у зоні АТО для того, щоб підтримувати стабільний режим функціонування перемир’я і, якщо буде потрібно, відбити будь-який напад. Загальний стан українських Збройних Сил можна оцінити як готовий до виконання завдань за призначенням.

Прес-служба Генерального штабу ЗС України