Що вони собі насудили: А судді над суддями хто?

06 червня Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі ВККС) почала у пленарному засіданні вирішувати питання про подолання т.зв. вето громадськості щодо 115 кандидатів у Верховний суд. На цьому етапі дуже важливо, щоб  ВККС об’єктивно та неупереджено розглянула кожен висновок Ради доброчесності та дала оцінку кожному наведеному у висновку факту.

Нагадаємо, Громадська рада доброчесності вирішила, що 140 кандидатів у Верховний суд не відповідають критеріям доброчесності, але ВККС погодилась лише з 25 з них. Щодо інших 115 застосовується спеціальна процедура – голосування на пленарному засіданні. Якщо за те, щоб визнати цих кандидатів такими, що підтвердили здатність здійснювати правосуддя проголосує 11 з 15 членів ВККС, то вони продовжать участь у конкурсі. Якщо ні, то такі кандидати припинять участь.

На цьому етапі дуже важливо, щоб  ВККС об’єктивно та неупереджено розглянула кожен висновок Ради доброчесності та дала оцінку кожному наведеному у висновку факту.

Щоб до результатів конкурсу була довіра, ВККС повинна усунути усі фактори, які можуть поставити під сумнів об’єктивність та неупередженість цього голосування. У ст. 100 закону «Про судоустрій та статус суддів» є спеціальний механізм – кожен член ВККС, який має конфлікт інтересів або є інші обставини, що ставлять під сумнів його безсторонність повинен заявити собі самовідвід та не брати участь у голосуванні.

Давайте розберемось чи не виникає у окремих членів ВККС такого конфлікту інтересів при розгляді висновків Громадської ради доброчесності. Для цього треба розуміти, що стало підставою для негативних висновків  Ради. Одними з головних підстав для цього стали виявлені факти:

– очевидної невідповідності статків кандидатів задекларованим доходам.

– порушення правил заповнення декларацій

– винесення свавільних рішень, зокрема про заборону мирних зібрань;

– допущення порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського суду з прав людини;

– активне чи мовчазне сприяння запровадженню керівництвом Вищого господарського суду В. Татьковим та А. Ємельяновим корупційної схеми, яка дозволяла призначати у справі "потрібного" суддю.

А тепер більш детально придивимось до кожного члена ВККС. Чи можливі  сумніви у їх об’єктивності при подоланні висновків ГРД ?

Член ВККС – Шилова Тетяна Семенівна.  

Щодо Шилової Т.С. ми вже проводили розслідування про відповідність її майнового стану доходам. І у нас виникли обґрунтовані сумніви чи можна було побудувати  будинок у с.Княжичі під Києвом на зарплату судді.

До речі, у багатьох висновках ГРД є посилання саме на розслідування Автомайдану, а тому є ймовірність, що до таких даних п.Шилова може мати упереджене ставлення.

Також виявилось, що у 2012 році, тобто вже після того, як сім’я судді збудувала цей будинок, Шилова Т.С. отримала службову квартиру площею 91 кв.м., яку у 2013 році вивела з числа службових. До речі, деякі висновки ГРД базуються на тому, що кандидати отримували житло як службове без очевидної потреби у цьому, а потім їх приватизовували.

Чоловік Т. Шилової – Шилов Д.В. колишній заступник прокурора Дніпропетровської області, який працював на цій посаді з 4 червня 2013 по 13 березня 2014, а тому за даним Люстраційного комітету підлягає люстрації. Тому, у Т.Шилової може бути досить упереджене відношення  до люстраційних процедур та справ Майдану.

Цікавою є і декларації іншого члена ВККС – Весельської Тетяни Федорівни.

У декларації за 2015 рік у неї немає цінного майна і задекларовано готівки у розмірі 370 000 грн.

У 2016 році майновий стан п.Весельської серйозно змінюється і вона вже декларує цілий ряд цінного майна, зокрема – одяг, меблі, сумочки Prada і LOUIS VUITTON, картини, ювелірні вироби, годинники і, навіть, набір каструль. У декларації відсутня вартість цього майна, хоча набуте воно у 2016 році, коли вона вже усвідомлювала необхідність та важливість декларування вартості майна. До речі, однією з підстав для негативного висновку стосовно кандидата у Верховний суд – Павла Вовка стало саме те, що він не вказав у декларації вартість цінного майна. Оцінку цьому факту має дати і Весельська Т.Ф.

Відповідно до закону декларуванню підлягає цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Тобто вартість кожного з цих речей мала б перевищувати 137 000 грн., а отже сумарна вартість цього майна (13 речей) перевищує 1 781 000 грн.

Але ще цікавіше, що значно зросли готівкові заощадження Весельської Т.Ф. Зокрема, з’явились 45 000 дол., а готівка у гривні збільшилась на 405 000 грн. і склала 775 000 грн. При цьому у 2015 році у неї не було коштів на рахунках, а усі доходи за 2016 рік склали 415 512 грн. Тобто лише набуті за 2016 рік готівкові кошти майже в 4 рази перевищують її доходи за цей рік і джерела їх походження, а також цінного майна зовсім незрозумілі.

Окрім того у Тетяни Федорівни з’явилась на праві користуванні квартира, площею 104 кв.м., але, всупереч правилам декларування власника квартири не зазначено.

Наведені факти свідчать, що до членів ВККС Т.Шилової та Т.Весельської є питання відповідності їх майна доходам та джерел походження цього майна. Весельська Т.Ф. ще й порушила правила декларування майна. То чи будуть вони об’єктивні при вирішенні питань стосовно кандидатів, де висновки ГРД базуються на схожих фактах та на схожих джерелах інформації? Очевидно, що у них є реальний конфлікт інтересів та ймовірна упередженість.

Нещодавно стало відомо, що член ВККС Тітов Юрій Григорович притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-6 КУпАП – несвоєчасне подання декларації про істотні зміни у майновому стані. У зв’язку з отриманням доходу понад 80 000 грн. (нагадуємо, зарплата членів ВККС в середньому 225 000 грн. в місяць) він мав подати декларацію, але не зробив цього вчасно.  Зараз справа розглядається у Солом’янському суді м. Києва, справа № 760/8189/17. Тепер виникає питання наскільки об’єктивно він може виносити рішення щодо кандидатів, яких спіймано на неналежному заповненні декларацій – майнових чи інших (доброчесності або родинних зв’язків).

А ще, за наявною у публічному доступі інформацією Юрій Тітов має тісні стосунки з С.Ківаловим. Цікаво, як він буде розглядати висновок по голові Окружного адміністративного суду м.Києва Павлу Вовку, де однією з претензій є саме його повязаність з С.Ківаловим.

Велика кількість висновків ГРД базується на тому, що кандидат виносив рішення, які потім були предметом перегляду у Європейському суді і де встановлені порушення фундаментальних прав людини. У цьому контексті найпоказовішою є справи ЄСПЛ «Бочан проти України» та «Бочан проти України 2». Саме у зв’язку з цими рішеннями Європейського суду негативний висновок ГРД отримав голова Верховного суду України Ярослав Романюк. Виявляється, Юрій Тітов також причетний до цієї справи і був у палаті суддів, яка виносила першу Ухвалу ВСУ від 22.08.02 р. у справі Марії Іванівни Бочан.

То чи буде п.Тітов неупередженим при розгляді висновків ГРД, які базуються на справах Європейського суду ? Питання риторичне.

ГРД доволі часто аргументувала свої висновки тим, що кандидати виносили рішення про заборону (підтвердження рішень про заборону) мирних зібрань. Але виявилось, що член ВККС Весельська Т.Ф. та член ВККС Бутенко В.І. також виносили такі рішення, будучи суддями ВАСУ.

В.І. Бутенко був членом колегії суддів Вищого адміністративного суду України, які у 2014 та 2013 роках підтвердили рішення судів першої інстанції про заборону мирних зібрань (див. рішення 1, та рішення 2). Зокрема колегія суддів погодилась з висновком суду апеляційної інстанції, що повідомлення за шість днів до заходу (!!!) є нормальним терміном оповіщення та не могло вплинути на підготовку влади до проведення масового заходу.  Ухвалою ВАСУ від "18" липня 2013 р. у справі №  К/9991/82120/12, де Бутенко В.І. був доповідачем, залишено в силі рішення першої інстанції, яким заборонено проведення заходів з 30.10.2012 року по 31.12.2012 року у м. Києві по вул. Інститутській, 9. У колегію суддів у даній справі разом з Бутенком В.І. входив і суддя Рецебуринський Ю.Й., який є кандидатом у Верховний суд, щодо якого ГРД прийняла негативний висновок саме за рішення про обмеження мирних зібрань.

Суддя Весельська Т.Ф. у 2013 тричі була у колегії суддів, які підтримували заборону мирних зібрань (див, рішення 1, рішення 2 , рішення 3). При чому Ухвалою від "20" листопада 2013 р. у справі № К/800/37924/13 залишено у силі Постанову суду, якою заборонено організаторам та  «іншим суб’єктам, які матимуть намір реалізувати право на мирні зібрання проведення заходів з 01.03.2013 по 30.04.2013 по вулиці Різницькій». Тобто було підтримано заборону невизначеному колу осіб реалізовувати право на мирні зібрання.

Відповідно до узагальненої доповіді правозахисних організацій за 2013 р. (Харківська правозахисна група) практика автоматичних заборон мирних зібрань щодо невизначеної кількості осіб на значній території охарактеризована як «ганебна практика, що суперечить чи не всім принципам адміністративного судочинства, що порушує право інших осіб знати про обмеження свого права, та позбавляє їх можливості захистити свої права».

Ці факти засвідчують, що при розгляді Висновків ГРД, де підставою є саме заборона мирних зібрань Т. Весельській та В.Бутенку  буде важко зберегти об’єктивність.

Член ВККС Заріцька  Анастасія Олексіївна також не уникла конфлікту інтересів. Вона навіть заявляла собі самовідводи по окремих кандидатах.

Як вказано у висновку ГРД, наприклад, по судді ВГС Пановій І.Ю. Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України розслідується кримінальне провадженні №42013110000001050 за підозрою колишнього Голови Вищого господарського суду України Татькова В.І., його колишнього заступника Ємельянова А.С. у вчиненні злочинів проти правосуддя. У процесі досудового розслідування були встановленні факти систематичних втручань в автоматизовану систему документообігу суду, здійснення тиску на суддів, систематичного втручання у процес здійснення правосуддя. А.О.Заріцька віднесена слідством до групи суддів ВГСУ, розподіл справ яким здійснювався з втручанням. 

Саме недотримання принципу незалежності судді та мовчазен сприяння злочинним діям керівництва ВГСУ стали підставою для висновку про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики понад 10 кандидатів до Верховного Суду з ВГСУ. Очевидно, що п. Заріцька не може приймати рішення щодо таких кандидатів під час пленарних засідань.

Усі наведені факти свідчать, що цілий ряд членів ВККС матимуть очевидний конфлікт інтересів при розгляді на пленарному засіданні конкретних висновків ГРД. Це кидає тінь на можливе рішення та ставить під сумнів об’єктивність конкурсу. Відповідно до закону такі члени ВККС зобов’язані заявити собі самовідвід.

Від того чи заявлять самовідвід вказані нами члени ВККС залежить довіра до результату усього конкурсу та легітимність суддів, які отримають рекомендацію від ВККС, а отже і легітимність усього складу нового Верховного суду. Ціна питання занадто висока, щоб допустити сумнівність рішень ВККС.  Але чи врахує це ВККС і чи для неї має значення довіра суспільства до нового Верховного суду побачимо вже 06 червня, коли розпочнуться перші пленарні засідання з розгляду негативних висновків Громадської ради доброчесності. Ми будемо прискіпливо стежити за цим процесом.

Розслідування «PROSUD»