Майже під вечір 8 лютого з приміщення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка нині проводить конкурс до Верховного Суду, вийшов «суддя Януковича» Максим Тітов. Нещодавно він разом з двома колегами виніс вирок екс-президенту. А тепер є одним з понад двох сотень кандидатів до найвищої судової інстанції України.
Попри те, що громадськість поставила під сумнів його доброчесність, суддя успішно пройшов співбесіду. Тепер кандидатуру Максима Тітова повинен затвердити весь склад Комісії, членом якої є його батько.
Суддями також працюють дві двоюрідні сестри Максима Тітова, а мачуха подала документи, щоб стати суддею. Проте родина Тітових — лише одна з десятків великих і впливових суддівських династій в Україні. Завдяки проекту «Суддівська кров» журналісти проекту Слідство.Інфо проаналізували родинні зв’язки всіх чинних українських суддів і нарахували 226 династій*, в яких «меч Феміди» передавався від старшого покоління молодшому. При чому, деякі з них налічують до десяти членів родини, які працюють у судовій системі.
Така практика і породила те, що частина суддів нині в нас некомпетентна, частина корумпована. Фактично, в усіх одіозних суддів в Україні є така маленька кланова система
Та проблема не в тому, що вони родичі, а в тому, що деякі судді створюють клани, — пояснює координаторка проекту «Просуд» Катерина Бутко, яка після Революції Гідності почала викривати суддівські зловживання та корупцію.
«Клановість — це один із символів усієї судової системи, яка в нас є, — каже вона. — Тому що від самого початку — це закрита каста. Раніше це взагалі була відома та розповсюджена практика, коли суддями ставали тільки їхні родичі чи близькі друзі через якусь протекцію. Така практика і породила те, що частина суддів нині в нас некомпетентна, частина корумпована. Фактично, в усіх одіозних суддів в Україні є така маленька кланова система».
Крім того, додає Катерина Бутко, випадки, коли в одній родині є кілька суддів, створюють потенційний конфлікт інтересів, що може перерости в реальний. Наприклад, справи, які суддя розглядав у першій інстанції, можуть потрапити до його родича під час оскарження рішення. У таких випадках суддя з апеляційної (або касаційної) інстанції зобов’язаний відмовитися від розгляду справи та повідомити про це Раду суддів України. Якщо ж суддя цього не зробив — це є підставою, щоб притягнути його до відповідальності, аж до звільнення.
Молода кров
Однією з найвідоміших суддівських династій саме і є родина Тітових, на чолі якої стоїть суддя у відставці й член Вищої кваліфікаційної комісії суддів Юрій Тітов. Він зробив стрімку кар’єру й до призначення у ВККС понад 20 років працював у Верховному Суді України.
Юрій Тітов має впливових друзів у судовій системі, зокрема, його кумом є екс-регіонал Сергій Ківалов, який тривалий час був членом органу суддівського врядування — Вищої ради юстиції та очолював профільний комітет Верховної Ради та, відповідно, мав безпосередній стосунок до формування суддівського корпусу. «Коли народила моя донечка, 12 років тому, так трапилося, що він хрестив мою дівчинку, так», — підтвердив журналістам Слідства.інфо Юрій Тітов.
У його родині троє чинних суддів — дві племінниці та син. Максим Тітов останні 12 років працює в одному зі столичних райсудів і нині бореться за місце в оновленому Верховному Суді.
У громадськості до Тітова-молодшого виникли претензії: у 2014 році він притягував до відповідальності учасників руху «Автомайдан», які приїздили до резиденції Віктора Януковича та нібито не зупинялися на вимогу працівників ДАІ. Проте успішно пройшов співбесіду на конкурсі до Верховного Суду, яку проводили троє колег його батька.
Але вирішити, чи може Максим Тітов бути суддею Верховного Суду, повинен увесь склад Комісії, до якої входить Тітов-старший. Тому він зобов’язаний узяти самовідвід.
У випадку з Тітовими це взагалі можна було зробити ще простіше. Каденція Юрія Тітова у ВККС скоро закінчується, син міг би почекати, і вже потім претендувати на посади у вищих судах
Проте Катерина Бутко з проекту «Просуд» сумнівається, що його колеги залишатимуться неупередженими щодо Максима Тітова: «Є приклади з європейської практики, коли в схожих ситуаціях один із родичів просто відмовлявся від просування кар’єрними сходами. У випадку з Тітовими це взагалі можна було зробити ще простіше. Каденція Юрія Тітова у ВККС скоро закінчується, син міг би почекати, і вже потім претендувати на посади у вищих судах».
Сам Тітов-молодший назвав питання журналістів Слідства.інфо провокативними та заявив, що жодних проблем у цій ситуації не бачить. А колеги батька, на його думку, будуть неупередженими щодо нього.
Крім того, скоро суддівська династія Тітових може поповнитися «молодою кров’ю». Документи на призначення суддями вперше подала дружина Юрія Тітова, яка наразі працює помічницею у Верховному Суді. Якщо вона отримає посаду, в родині Юрія Тітова буде вже п’ятеро суддів.
Може, вони дивляться: от, дядя Юра — історія успіху. Але я попереджаю, що це складна робота. Я їх не підтримую, а навпаки кажу, що це — каторга
Тітов-старший заперечує, що допомагав чи допомагає родичам просуватися. Ба більше, стверджує, що відмовляв близьких від таких рішень. «Може, вони дивляться: от, дядя Юра — історія успіху. Але я попереджаю, що це складна робота. Я їх не підтримую, а навпаки кажу, що це — каторга. Хочете — йдіть на каторгу, але чи не краще працювати адвокатом, юрисконсультом? Сюди треба йти, коли є поклик. Вони самі до цього рішення прийшли», — запевняє Юрій Тітов.
Крах суддівської фамілії
Показовим прикладом розбудови суддівського клану є історія екс-голови Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка. Він був одним з найвпливовіших суддів незалежної України, допоки не опинився влітку 2015 року в гучному скандалі. Генеральна прокуратура запідозрила суддю в тому, що він у ручному режимі розподіляв справи між колегами й нібито через сина давав указівки, які рішення необхідно ухвалити в тому чи іншому судовому процесі.
На той час син Антона Чернушенка Дмитро вже отримав рекомендацію від Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо призначення суддею вперше. А його сестра та дружина вже служили Феміді.
Першою з молодшого покоління Чернушенків суддею стала невістка екс-голови Апеляційного суду Києва Ольга. Цікаво, що її призначили на посаду в листопаді 2009 року, за кілька тижнів до весілля з Дмитром Чернушенком. У 2014 році суддівську мантію отримала донька Антона Чернушенка Єлізавета — її призначили в один з міськрайонних судів Чернігівської області незадовго до Революції Гідності. А одразу після зміни влади рекомендували перевести до столиці в «козирний» Печерський районний суд.
А Дмитро Чернушенко стати суддею не встиг. Йому оголосили підозру як співучаснику злочинної схеми та відмовили в призначенні. Члени Вищої ради юстиції з’ясували, що Чернушенко-молодший не може стати суддею не лише через підозру в скоєнні злочину, але й через недостатній стаж роботи. Хоча за рік до скандалу він отримав рекомендацію про призначення й тоді жодних зауважень до його досвіду у сфері права не було.
Після корупційного скандалу з Антоном Чернушенком і в інших його родичів справи теж різко пішли вниз. Екс-очільник Апеляційного суду столиці виїхав з України. За повідомленнями ЗМІ, він переховується в Росії.
Єлізавету Чернушенко так і не перевели в Київ. Вона залишається суддею райсуду на Чернігівщині. У 2018 році Єлізавета повинна була проходити кваліфікаційне оцінювання в межах судової реформи, тобто підтвердити свої знання та доброчесність, однак пішла в декретну відпустку.
Невістка екс-голови Апеляційного суду Ольга Кошова майже одразу після корупційного скандалу розлучилася з Дмитром Чернушенком. Торік вона як суддя одного зі столичних судів проходила переатестацію.
«Мені ніхто не допомагав стати суддею, я на загальних засадах проходила… самостійно. Я зі своїм колишнім чоловіком познайомилася вже в інституті підготовки професійних суддів», — стверджує Кошова.
Однак у членів Вищої кваліфікаційної комісії виникли питання, зокрема, щодо її освіти й походження статків: у власності судді та її неповнолітньої доньки є квартира на понад 140 квадратних метрів і заміський маєток на майже 500 квадратів. Ольга Кошова пояснила, що нерухомість отримала в подарунок від батька та колишнього чоловіка. Чи зможе вона надалі працювати суддею, комісія наразі не вирішила.
Кримінальне провадження щодо самого Антона Чернушенка та його сина про незаконне втручання в розподіл справ розслідують уже четвертий рік, до суду матеріали досі не передали. Жодних інших деталей справи Генпрокуратура на запит Слідства.Інфо не надала, посилаючись на таємницю слідства.
*Суддівськими династіями вважаються родини, де суддями є батьки та діти, тітки/дядьки та племінники, тещі/тесті/свекри/свекрухи та невістки/зяті. Враховувалися чинні судді й судді у відставці.
«Суддівська кров» — це база даних суддівських родичів. Проект реалізовують команда журналістів-розслідувачів Слідства.Інфо та громадські активісти, за підтримки OCCRP (Проект розслідування корупції та організованої злочинності). Платформа дозволяє будь-кому простежити родинні зв’язки судді та викрити потенційні зловживання. Шукати можна у двох напрямках: за прізвищем судді ви отримаєте дані про його родичів; за прізвищем родича — відстежите зв’язок із суддею. Ви також можете клікнути на карту України та знайти потрібного суддю через суд, в якому він працює.
Автори: Євгенія Моторевська, Анастасія Комендантова, Слідство.Інфо