«Дорога смерті» в Кончу-Заспу як показник «цінностей»

дтп

Протягом місяця – 3 ДТП з 9 загиблими. Чому «віп-траса» у елітне передмістя перетворилася на найнебезпечнішу дорогу країни.

…Цю статтю у виданні «Великий Київ» почали готувати відразу після першої аварії ще 12 липня – коли на трасі в Кончу-Заспу загинула сім’я: батьки і двоє дітей, лише один хлопчик вижив. Поки ми готували відповідні запити – сталася друга аварія, ще двоє загиблих. Не встигли нам відповісти поліція і Укравтодор – третя смертельна пригода, ще трьох людей не стало. «Дорога смерті», що вбиває людей, – чи можливо це зупинити?

Чорний місяць: хроніка страшних аварій

Розпочала серію смертельних ДТП на Столичному шосе цього літа аварія 12 липня: позашляховик «Мерседес» виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автівкою «Хюндай». У останній їхала багатодітна сім’я: батьки, дівчинка 8 років та хлопчик 10 років загинули, ще один хлопчик 12 років вижив – і досі в лікарні у тяжкому стані.

Сталася трагедія за поворотом на санаторій «Конча-Заспа». Водій «Мерседеса» рухався в напрямку Києва і на великій швидкості обганяв кілька автомобілів, зачепив мікроавтобус, після чого виїхав на зустрічну смугу… Тест на місці показав, що водій був у стані алгокольного сп’яніння. 10 років тому вже вчиняв смертельне ДТП, за що відсидів 3 роки, а цього разу взяв автівку у одного з мешканців Кончі-Заспи, у якого наче б то працював (вже після ДТП було заявлено про угон).

Ще в суспільстві не «забули» про цю трагедію – як за три дні, 15 липня, знову смертельне ДТП. Водій автомобіля «Тойота» зіткнувся з попутним «Фольсквагеном», який саме намагався повернути наліво біля санаторію «Жовтень». Удар був такої сили, що водій «Тойоти» і пасажир «Фольскваген» загинули на місці,інший водій потрапив до лікарні.

За тиждень, 24 липня, – ще одне ДТП, зустрічне зіткнення автобусу «Мерседес» та легкового «Опеля». Цього разу обійшлося без жертв – але постраждали водії та одна пасажирка маршрутки.  Водія «Опеля» вирізали з машини, де його зажало від удару, автобус виїхав в кювет.

І ось 6 серпня – знову масштабна ДТП, буквально поруч – на наступному перехресті ближче до Києва, на повороті на так звану Малу Дамбу, на вулицю Монашенську. Легковий «БМВ 320» розвертався, коли в нього в бік на великій швидкості в’їхав великий позашляховик «БМВ Х7». У легковій автівці загинуло троє – 30-річний хлопець і двоє дівчат 19 та 22 років, ще троє людей отримало травми. Легковий БМВ в результаті зіткнення відкинуло на навіс зупинки громадського транспорту, на щастя, там людей не було…

«Смертельна» реконструкція-2010: автобан не по нормах

Перша аварія «чорного місяця», у який загибла родина, сколихнула хвилю обурення з приводу того, що водій був у стані алкогольного сп’яніння, однак наступні аварії змусили багатьох згадати, що ця дорога регулярно потрапляє у новини через ДТП. Щороку тут трапляється до 300 аварій, і чимало з них мають летальні наслідки – надто великі швидкості на цій «віп-трасі».

Формально Столичне шосе південніше Окружної дороги (тобто міська частина Старообухівської траси) – дорога регіонального значення Р-01, і як і скрізь в межах населених пунктів (дорога формально виходить за межі Києва лише за санаторієм «Конча-Заспа») тут обмеження швидкості – 50 км/год. Але рідко хто його дотримується, камер автоматичного контролю швидкості тут встановили лише у селищі Віта-Литовська біля школи №151 – а далі знак інформує про найближчу камеру за 11 км…

траса, машина, камера

З одного боку, можна послатися на те, що чимало водіїв тут – «віпи», які звикли їхати швидко, не надто зважаючи на правила дорожнього руху. Справді, котеджні містечка Кончі-Заспи зростали, транспорту все більше, чимало швидкісних «суперкарів», гоночних байків. Але ДТП зазвичай трапляється через кілька чинників, і дорога – один з них.

До 2010 року тут було всього три смуги руху – точніше, дві смуги і середня «зона безпеки», яку використовували урядові кортежі. Звичайні водії ж у цій смузі часом очікували можливості зробити ліві повороти – тобто з’їжджали з єдиної основної смуги руху. У 2007-2010 роках тут не було жодного загиблого чи травмованого у ДТП, яких за той час трапилося 20, не так багато.

Невідомо, за чиєї «геніальної» ідеї, але у 2010 році Служба автомобільних доріг Київської області, що входить в «Укравтодор», провела реконструкцію ділянки Старообухівської траси від Окружної дороги до селища Козин. Смуг руху замість трьох стало чотири – але фізично дорогу при цьому майже не розширювали, лише «перемалювали» розмітку і де-не-де перетворили обочину на проїзну частину.

Так «народилася» «дорога смерті». Саме після цієї «реконструкції» урядова траса перетворилася на одну з найнебезпечніших: у 2011-2014 роках тут – 14 загиблих і травмованих. Причини високої аварійності і експерти, і місцеві жителі, і водії називають одні й ті самі – недотримання норм безпеки при облаштуванні такої дороги. Інтенсивність руху справді дуже висока, у години під машини їдуть «ніс в ніс» і «борт в борт» – і на значній швидкості.

старообухівська траса

Тож ширина смуг руху – аж ніяк не 3,5 метри, як зазвичай для швидкісних доріг, а під 3 метри, подекуди – навіть 2,6 метри. Рух вантажівок тут заборонено, але наприклад автобусам маршруту №43 «тяжко» – при ширині автобуса у 2,5 метри багато разів їм збивали дзеркала. Та й «звичайним» джипам, яких тут чимало, теж складно.

Інше джерело небезпеки – ліві повороти і розвороти. Якщо у «трисмуговому» варіанті водії могли очікувати можливості повернути ліворуч у середній смузі, то зараз вони змушені стояти у лівій смузі руху – якою саме рухаються найшвидші машини. А враховуючи, що дорога не пряма, має як плавні повороти, так і підйоми-спуски, а навкруги – ліс, то не завжди «гонщики» можуть вчасно побачити тих, хто просто стоїть посеред дороги, очікуючи поворот наліво.

старообухівська траса

Додамо сюди, що пішохідні переходи часто нерегульовані – перейти чотири смуги такого інтенсивного руху дуже складно, на деяких переходах відверто страшно, адже острівців безпеки посередині теж немає, Відбійників між зустрічними потоками, які б мали вберегти при ДТП, тут практично немає – лише кілька невеликих ділянок.

На додачу, у «київському» селищі Віта-Литовська біля самої дороги розташована школа №151, яку нещодавно розширили. Більшість дітей сюди возять машинами – і доводиться робити і самі небезпечні ліві повороти, та й ще й на вузьких смугах…

Політична воля: безпека проти швидкості і лівих поворотів

Довжина всієї Старообухівської траси – всього близько 20 км. Якщо «тошніти» з дозволеною швидкістю 50 км/год, вийде 24 хвилини в дорозі. Якщо «топити» 100 км/ч – то 12 хвилин, летіти 200 км/год (тут це не дивина) – 6 хвилин. Лічені хвилини, які можна легко втратити на світлофорі чи у заторі – чи вартують вони небезпеки, на яку наражаються самі водії і піддають ризику інших?

Вузькі смуги справді вважаються способом підвищити увагу водіїв і знизити швидкість – але це певно не той випадок, адже Старообухівська траса не міська вулиця, і саме там, де трапилися недавні аварії, це справжнє заміське шосе. Зроблене не по стандартам, з порушеннями нормативів ширини смуг.

Чи можна убезпечити людей? Водіїв, пішоходів, пасажирів – бо зупинки тут зносять не вперше? Більше камер – цілком доречно, вони тут окупляться за лічені тижні. Але цього мало – сенс від штрафу постфактум, коли вже сталася трагедія?

Аварії трапляються переважно на довгих ділянках – які тут небезпечні плавними поворотами та підйомами-спусками, що знижують оглядовість. Хочеш не хочеш – але там треба ставити відбійники між зустрічними смугами. Так, доведеться розширити дорогу – але інакше ніяк, хіба звужувати до однієї смуги в одному з напрямків. Та безпека – і життя – дорожче кількох хвилин.

старообухівська траса

Ліві повороти зі смуг руху теж треба прибирати. Місця для додаткових кишень у лівих смугах немає, удар ззаду на великій швидкості – це як зіткнення «Фольксвагена» і «Тойоти». Якщо ж водій вже вивернув колеса для повороту – удар ззаду «винесе» його на зустрічну смугу, з ще тяжчими наслідками.

Натомість для лівих поворотів можна робити перехрестя зі світлофорами, аби для повороту наліво треба було взяти правіше і повернути з ніби перпендикулярного напрямку. Таких майданчиків досить, часом вже є світлофори, і наприклад біля санаторію «Конча-Заспа» так і роблять – ті водії, що бережуть себе і пасажирів. І так – «зашивати» відбійником можливість повернути відразу.

Світлофори ж потрібні скрізь – на всіх переходах, перехрестях, поворотах. Нерегульовані пішохідні переходи через чотири смуги без острівців безпеки – «мрія самогубці» на такій трасі. А вони – і біля «Фори» ще перед Вітою-Литовською, і в самому селищі, і на трасі – там, де видимість погана, вилітає машина «під 200» з-за віражу, а там людина переходить…

старообухівська траса

Так, облавтодор намагається щось робити – ставить таблички на переходах, мигаючі «недосвітлофори» для привернення уваги. Але цього катастрофічно замало – а політичної волі врешті впорядкувати рух «мажорів» системно не вистачає, аби їх самих – і всіх інших – вберегти від найстрашнішого.

старообухівська траса

«Дорога смерті» в Конча-Заспу – показник «цінностей», що стримати можливості перевищувати безпечну швидкість і їздити як заманеться складно, «не годиться», «як же можна, то ж поважні люди». Ці безглуздя виявляються важливішими за людські життя – як тих, хто їх чинить, так і зовсім непричетних людей.

Автор: Антон Стеценко;   «Великий Київ»

Читайте также: