«СЕВГОК»: так разворовывалась государственная собственность

В последнее время «УК» публиковала много критических материалов в адрес одного из самых значимых предприятий Украины – государственного предприятия «Национальная атомная энергогенерирующая компания» Энергоатом». Самого большого производителя электрической энергии в Украине. Имеющего статус стратегического предприятия. Благодаря ее стабильной работе Украина фактически не имеет проблем с электричеством.
Доля Компании в общей массе производимой электрической энергии в Украине — приблизительно 51%. Доходы ГП НАЭК «Энергоатом» можно смело назвать прибылью государства, поскольку их львиная доля перечисляется в государственный бюджет Украины. А это пенсии, зарплаты учителям, врачам, выплаты инвалидам, выплаты по рождению детей и т.д. Таким образом, чем больше прибыль ГП НАЭК «Энергоатом», тем больше отчисления в государственный бюджет.

Как же предприятие, которое не платит деньги своим кредиторам может иметь прибыль? Именно такой вопрос могут задать себе постоянные читатели «Украины криминальной», учитывая шквал критики, который обрушивается на государственное предприятие со стороны его кредиторов, которые, в большинстве своем имея судебные решения о взыскании долга с Компании, не могут получить ни копейки. Попробуем разобраться с этим парадоксальным явлением, а также выяснить, где же находятся деньги кредиторов и почему «Энергоатом» не может их заплатить.

В конце 90-х годов, ГП НАЭК «Энергоатом» проводил свою хозяйственную деятельность путем заключения договоров купли-продажи (поставки) электрической энергии. Покупатель, он же потребитель электрической энергии, покупал электричество напрямую у производителя, то есть «Энергоатома». Поставка осуществлялась через сети конкретной энергопоставляющей компании, в зависимости от региона. В профессиональных кругах такой вид хозяйственной деятельности назывался адресной поставкой.

То что электрическая энергия товар, наверное, ни у кого уже не вызывает сомнения. Даже во времена недостроенного коммунизма за электричество все аккуратно платили. Но как говорил великий философ, все течет, все меняется. Поменялась и Украина. Государство стало независимым и вместо недостроенного коммунизма быстренько начали строить наш украинский капитализм. В основе построения капитализма по-украински лежит грандиозный тезис, который еще в первой половине того же прошлого столетия позволил себе высказать некий гражданин Шариков: «Взять все и поделить». Беда в том, что как и Шариков, так и новые строители капитализма в молодой независимой Украине имели ввиду все поделить не между всеми, а между кучкой определенных лиц, которые в определенное время оказались в нужном для них месте.

К сожалению, в Украине еще нет своих Рокфеллеров, Фордов, Гейтсов, которые именно благодаря своему уму, напористости и трудолюбию создали полезный продукт для своего общества и в награду получили вознаграждение в виде материальных благ. Но на Украине немало людей, которые по своему финансовому состоянию немного уступают вышеперечисленным, уважаемым господам. Причем если названные нами личности достигали вершин своей славы и своего благосостояния не один десяток лет, то наши доморощенные богачи стали такими за пару лет проживания в независимой Украине. Не для кого не секрет, что все те дорогие «Мерседесы» и «БМВ», которые ездят в сопровождении не менее дорогих джипов, куплены на деньги, полученные благодаря переделу собственности. Собственность основа процветания индивидуума в обществе. Но прекрасное и справедливое общество тогда, когда в нем существуют законы справедливости, а не когда группа лиц, которые получили доступ к громадным активам, начинают свой передел общей собственности. Если где-то что-то убыло, то обязательно где-то прибыло. Ничто не исчезает в никуда и ничто не возникает из ниоткуда. Эти законы физики и философии известны еще со времен Древней Греции.

Но в Украине все выглядит так, как будто бы здесь отдельный мир от всего мира и эти физико-философские законы здесь не действуют. Сегодняшние богачи, так называемые украинские олигархи стали такими, только по одной причине, они в нужное время были в нужном месте. Именно пребывание там и тогда, плюс отсутствие каких-либо моральных принципов и сделало их нынешними олигархами с многомиллионными активами. Огромную поддержку этим людям в таких делах конечно же оказала наша молодая судебная и правоохранительная система, которая дружно стала на защиту молодого, рождающегося класса украинской олигархии.

Повторная продажа «Криворожстали» лишь яркий пример бездействия правоохранительной системы в прошлом. А еще, повторную продажу «Криворожстали» можно смело назвать установлением факта повсеместного воровства государственного имущества которое было, к сожалению есть и очень хочется верить, что все-таки не будет.

Итак, вернемся к «Энергоатому». Одним из крупнейших покупателей электрической энергии в конце 90-х годов 20 века было Закрытое акционерное общество «Северный горно-обогатительный комбинат» (г. Кривой Рог). На протяжении 1998-1999 года ГП НАЭК «Энергоатом» поставил ЗАО «СЕВГОК» электрической энергии на сумму приблизительно 100 млн. грн. Как результат, отсутствие оплаты за проданный товар. В дальнейшем, ГП НАЭК «Энергоатом» пытаясь защитить свои нарушенные права обратился с иском в арбитражный суд Днепропетровской области о взыскании денежных средств за проданную електрическую энергию в размере 101 млн. грн.

Полно и всесторонне выслушав позицию сторон, рассмотрев все поданные материалы дела арбитражный суд Днепропетровской области взыскал с ЗАТ «СЕВГОК» порядка 7 млн. из 100. В остальной части иска, справедливый суд отказал. Причиной отказа было то, что за остальную часть долга якобы должник, в нашем случае ЗАТ «СЕВГОК» должен был рассчитаться с ГП НАЭК «Энергоатом» векселями, но поскольку последний просил взыскать не векселя а деньги, суд отказал во взыскании явно подтвержденной задолженности.

Такую позицию судебной инстанции можно назвать дураковключательство. Для тех кто не знает, что такое вексель объясним – это безусловное денежное обязательство. В данном случае кредитор просит у суда защитить его нарушенное право и обязать нарушителя вернуть компенсацию за полученный актив. Но как всегда главную роль сыграло так называемое крючкотворство и игра слов.

ГП НАЭК «Энергоатом» сразу же обжаловал такое несправедливое решение в вышестоящую судебную инстанцию в этой же Днепропетровской области. Результат, без результата. Было бы наивно предполагать, что областной суд позволит выпустить из родной области такую громадную сумму денег (цена иска с учетом штрафных санкций составляла около 100 млн. грн.), дали немножко и хватит.

И на это решение, ГП НАЭК «Энергоатом» сразу же подал жалобу в Высший хозяйственный суд Украины. Интересно, о чем думали в то время специалисты, которые готовили касационную жалобу? О чем думало руководство ГП НАЭК «Энергоатом» подписывая жалобу? Наверное они думали о справедливости, которую нужно искать в судебных коридорах власти. Но увы…

Высший хозяйственный суд Украины, вынес грандиознейшее по своему смыслу и последствиям решение. Далее no comment!

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«12» квітня 2002 р. №20/278-9/38

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Божок В.С. — головуючого,

суддів : Хандуріна М.І., Черкащанка М.

за участю представників:

від позивача: представники за довіреністю

від відповідача: представники за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу на постанову у справі № 20/278-9/38 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом ДП НАЕК «Енергоатом», м. Київ

до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2001

про стягнення 101445417 грн. 59 коп.

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.04.2002.

Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 13.02.2001 стягнено з ВАТ «Північний ГЗК» 7222500 грн. основного боргу та 505575 грн. — суму індексу інфляції. В решті частині позову відмовлено.

Постановою від 15.06.2001 заступника голови арбітражного суду Дніпропетровської області рішення суду від 13.02.2001 з даної справи скасо¬вано і справа направлена на новий розгляд.

При новому розгляді справи рішенням господарського суду Дніпропе¬тровської області від 10.09.2001 у справі № 20/278-9/38 стягнено з рахунку ВАТ «Північний ГЗК» на користь ДП НАЕК «Енергоатом» 9019676, 54 грн. основного боргу та 505575 грн. — суму індексу інфляції. В частині стягнення інфляційних витрат в сумі 1181994, 48 грн. позов залишено без розгляду. В решті частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2001 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2001 змінено частково. Резолютивну частину рішення викладено в такій редакції: «стягнути з розрахункового рахунку ВАТ «Північний ГЗК» на користь ДП НАЕК «Енергоатом» 7222500 грн. основного боргу за договором та 1181994, 48 грн. індекс інфляції. В частині стягнення 44814343, 99 грн. припинити провадження у справі». В решті частині позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що відповідач порушив умови п.3.2 дого¬вору від 25.02.98 № 69/191, яким встановлено, що розрахунки за поставлену електроенергію шляхом видачі простих векселів, емітованих ВАТ «Північний ГЗК» або шляхом акцепта переказних векселів емітованих позивачем. Відпо¬відач частково розрахувався за поставлену електроенергію, що підтверджено актами про акцепт векселів та актом звірки розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 01.06.99.

Законом України від 22.06.2000 були внесені зміни до «Закону Украї¬ни «Про електроенергетику», згідно якого розрахунки за спожиту електро¬енергію проводяться виключно грошовими коштами, на що послався і пози¬вач, вказуючи, що додатковою угодою до договору № 69/191 було змінено порядок розрахунків.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду касатор звернувся у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить її скасувати, зважаючи на те, що Дніпропетровський апеляційний господарський суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права і тому позивачу безпідставно відмовлено в стягненні основного боргу в сумі 7828007, 58 грн., індексу інфляції в сумі 21861808, 51 грн. та неправомірно припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 44814343, 99 грн. Платіжні вимоги на ці суми повернені банками без виконання у зв’язку з відсутністю коштів на рахунку платника та арештом додаткового рахунку платника.

Судовою колегією неправильно застосована ст. 172 Цивільного кодек¬су України, згідно якої боржнику зобов’язаному здійснити одно з двох або декілька дій, належить право вибору, якщо із закону, договору і суті зобов’язання не випливає інше. Судом не застосовані статті 161,216 Цивільного кодексу України, ст. 24 Закону України «Про підприємства в Україні», ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу», ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» і тому, на думку касатора, неправомірно від¬мовлено в задоволенні частини позову.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

ДП НАЕК «Енергоатом» 19.12.2000 звернулося з позовом про стягнення коштів з ВАТ «Північний ГЗК».

Судовими рішеннями встановлено, що арбітражним судом Дніпропетровської області 18.04.2000 порушено провадження у справі № Б15-11/00 про визнання ВАТ «Північний ГЗК» банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів у відповідності зі ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно норм Закону в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник не може сплатити ні по одній з вимог кого-небудь з кредиторів. В період дії мораторію ні один з кредиторів не може в примусовому порядку стягнути з боржника свій борг. Мораторій вводиться на задоволення всіх вимог кредиторів, окрім передбачених п.4 ст. 12 Закону.

ДП НАЕК «Енергоатом» звернулося з позовом не в межах процедури про банкрутство і не подавало до суду заяви про визнання його кредитором.

Відповідно до преамбули Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності — боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Строки та порядок виявлення кредиторів та осіб, які виявлять бажання взяти участь у санації боржника встановлені в статті 14 розділу II вказаного Закону України.

Процедура банкрутства охоплює всіх кредиторів боржника, незалежно від того заявили вони свої вимоги до суду чи ні, і вчинки кредиторів поза встановленого правового порядку мають тягнути для них негативні наслідки, передбачені законодавством.

В даному випадку стягнення заборгованості з боржника на користь кредитора, який утримався від заявлення грошових вимог, ставить такого кредитора у вигідне становище, порівняно з іншими кредиторами, які виконали вимоги Закону, а отже, об’єктивно порушує їх майнові права, оскільки ставить під загрозу задоволення їх грошових вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом Дніпропетровської області та Дніпропетровським апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка обставинам справи, вони не відповідають чинному законодавству України, тому підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111, 111-10 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДП НАЕК «Енергоатом» задовольнити частково.

Рішення від 10.09.2001 господарського суду Дніпропетровської області та постанову від 20.12.2001 Дніпропетровського апеляційного господарсь¬кого суду у справі № 20/278-9/38 скасувати.

В позові відмовити.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази з урахуванням ст. 122 Господарського процесуального кодексу України .

Головуючий В.Божок

Судді: М.Хандурін

М.Черкащенко

Как Вам это нравится. Игноруруя прямые нормы Конституции, которые гарантируют судебную защиту любому лицу которое обратится в суд, «высококвалифицированные» судьи ВГС Украины полностью отказали ГП НАЭК «Энергоатом» в иске и послали его далеко далеко. Кидок состоялся! Для непосвященных в тонкостях процессуального законодательства объясним.

Поскольку ЗАТ «СЕВГОК» долг не признает, то обращение ГП НАЭК «Энергоатом» в деле о банкротстве приведет к тому, что судья опять таки будет рассматривать правомерность выдвинутых претензий. Но здесь у ЗАТ «СЕВГОК» будет железный аргумент. Спор на эту сумму уже рассмотрен судебными инстанциями и Высший хозяйственный суд отказал в иске полностью. В соответствии с действующим Хозяйственным процессуальным кодексом Украины, спор между теми же лицами о том же предмете повторно рассмотрен быть не может. Итак, судебная система стала послушным инструментом по изъятию государственных активов в пользу приватных лиц.

Еще раз произнесем фамилии «замечательных» судей Высшего хозяйственного суда Украины: В.С.Божок, М.И.Хандурин, М.М.Черкащенко. Особенно занятно видеть в этом списке «борца за справедливость», который очень ярко засветился в деле по ВАТ «Никопольский завод ферросплавов», оказывая давление на судей апелляционной инстанции, М.И.Хандурина.

Уверен, что судьи вынося такое позорное решение, полностью отдавали себе отчет в содеянном. В любой другой цивилизованной стране мира, против этих судей прокуратура бы возбудила уголовное дело по факту вынесения заведомо незаконного решения. Но у нас прокуратура такие дела не возбуждает. Она у нас вообще ничего не возбуждает. Только в случае если ей скажут сверху, она что-то может сделать. В любой другой цивилизованной стране мира, судьи после вынесения такого позорного решения подали бы в отставку, поскольку такое решение – это незабываемый позор для украинского судопроизводства. Но не в нашей. А в Украине такие судьи как Хандурин М.И. позволяет себе выступать в прямом эфире рассуждая о принципах справедливости.

Верховный Суд Украины отказался пересматривать явно незаконное постановление ВХС Украины ставши соучастником преступного кидка.

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

____

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2002 року м.Київ

Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

Головуючого Шицького І.Б.

суддів: Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Лилака Д.Д. та Новікової Т.О.

розглянувши касаційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом»,

в с т а н о в и л а :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2001 року позов ДП НАЕК «Енергоатом» до ВАТ «Північний ГЗК» про стягнення 96 156 678 гри. 84 коп. задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 9 019 676 грн. 54 коп. основного боргу та 505575 грн. індексу інфляції. Позовні вимоги у частині стягнення інфляційних витрат в сумі 1 181 994 грн. 48 коп. залишено без розгляду. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду віл 20 грудня 2001 року вищевказане рішення частково змінено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7 222 500 грн. основного боргу за договором та 1 181 994 грн. 48 коп. індексу інфляції. У частині стягнення 44 814 343 грн. коп. провадження у справі припинено. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12 квітня 2002 року №20/278-9/38 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2001 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2001 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі поставлено питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 12 квітня 2002 року №20/278-9/38 та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилання зроблені на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність оскарженої постанови Конституції України та виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах.

Розглянувши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справ, колегія суддів не дійшла згоди щодо порушення провадження з перегляду Верховним Судом України оскарженої постанови Вищого господарського суду України у цій справі та не визнає скаргу такою, що відповідає вимогам ст.ст. 111-15, 111-16 ГПК України. Доводи про невідповідність оскарженої постанови Конституції України та виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону аналогічних справах не знайшли підтвердження.

Враховуючи викладене і керуючись ст. 111-17 ГПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

У порушенні касаційного провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 12 квітня 2002 року №20/278-9/38 відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шицький І.Б.

Судді: Гуль В.С.

Карпечкін П.Ф.

Лилак Д.Д.

Новікова Т.О.

Запомним фамилии судей Верховного суда Украины, которые приняли активное участие в схеме, проведенной дельцами:

Шицкий И.Б. – председатель хозяйственной палаты Верховного Суда Украины;

Гуль В.С. – судья Верховного Суда Украины;

Карпечкин П.Ф. – судья Верховного Суда Украины;

Лилак Д.Д. — Верховного Суда Украины (недавно назначен Президентом Украины судьей Конституционного Суда Украины);

Новикова Т.О. — Верховного Суда Украины;

Зададим себе вопрос нашего Президента, который очень часто любил задавать его в своей предвыборной компании: «Назовите мне тот суд в Украине, в котором я смогу найти защиту и справедливость»? Ответ – такого суда в Украине нет.

Всем известно, кто в последствии приватизировал ЗАТ «СЕВГОК» и кто стал его полнокровным хозяином. Интересно отметить, что по информации которая была распространена в СМИ весной 2005 года будущий народный депутат Ринат Ахметов получил дивиденды по акциям «СЕВГОКа» в сумме приблизительно 800 млн. грн. А в хозяйственном суде Днепропетровской области приостановлено дело о признании банкротом того же «СЕВГОКа», поскольку согласно действующего законодательства, предприятия горнодобывающей отрасли не могут банкротиться до 01.01.2007. Вот такое у нас законодательство, когда одним все, а другим (основной массе) ничего.

Пилите гири господа кредиторы «СЕВГОКа»!

Приведенное выше — это маленькая верхушка айсберга по разворовыванию государственных активов. В то же время это яркий пример судебной вакханалии и беспредела. Яркий пример использования судебной власти в теневых операциях по разворовыванию государственного имущества в Украине.

В соответствии со статьей 94 УПК Украины, заявления о преступлении опубликованные в прессе, есть самостоятельным и достаточным процессуальным основанием для возбуждения уголовного дела.

Заявление о преступление должно быть рассмотрено не позднее десяти дней, с обязательным вынесением постановления о возбуждении уголовного дела или постановления об отказе в возбуждении уголовного дела.

Учитывая изложенное, требуем от Генеральной прокуратуры возбудить уголовное дело по факту совершения преступления, совершенного судьями Высшего хозяйственного суда Украины и судьями Верховного Суда Украины, по вынесению заведомо незаконного судебного решения. Одновременно требуем от Генеральной прокуратуры принять меры по возврату государственных активов ГП НАЭК «Энергоатом» с «приватизированного» СЕВГОКА, в размере 56 миллионов гривен.

О.Сухий, адвокат, украинское общество борцов за справедливость, специально для «УК»

Читайте также: