Вплив COVID-19 на населення в’язниць у Європі: нове дослідження та ситуація в Україні

Фото: Shutterstock 

Після загального зменшення кількості ув’язнених під час весняного локдауну, влітку населення в’язниць у країнах Європи здебільшого лишалось на стабільному рівні, проте в деяких тюремних адміністраціях кількість в’язнів почала зростати.

Про це свідчать результати дослідження Університету Лозанни на замовлення Ради Європи, опублікованого 10 листопада 2020 (Опитування «В’язниці та в’язні в Європі в часи пандемії»).

Ситуація у Європі*

Попри цю тенденцію, дослідження показує, що з 1 січня по 15 вересня середній рівень ув’язнення зменшився на 4,6% — зі 121,4 до 115,8 ув’язненого на 100 000 жителів — у 35 кримінально-виконавчих адміністраціях, які надали свої дані про рівень ув’язнення станом на чотири дати, що брались до уваги в дослідженні. Зменшення зумовлене низкою причин, включно зі звільненням ув’язнених/засуджених, щоб запобігти поширенню COVID-19.

Щорічник кримінальної статистики Ради Європи (SPACE) «Оцінка середньострокового впливу COVID-19 на в’язничне населення» аналізує тенденції серед тюремного населення в країнах Європи протягом 2020 року, спираючись на чотири часові орієнтири: до пандемії (1 січня), після першого місяця локдауну (15 квітня), до кінця локдауну (15 червня) та до кінця літа (15 вересня). Перший місяць локдауну в Європі (до середини квітня) ймовірно посприяв тенденції стабілізації або зниження рівня ув’язнених. До 15 квітня у 17 адміністраціях в’язниць рівень ув’язнення впав більш ніж на 4% і залишався стабільним у 29 адміністраціях в’язниць. Швеція, де не були запроваджені карантинні обмеження, була єдиною країною, де рівень ув’язнення зростав за цей дуже короткий термін.

Вплив локдауну на зменшення кількості в’язничного населення підтверджується аналізом ситуації до кінця дії обмежень. 15 червня серед 43 адміністрацій в’язниць, які надали дані, кількість тих, де рівень тюремного населення знизився з січня, зросла до 27, тоді як 14 демонстрували стабільні тенденції, і лише Швеція та Греція мали вищі показники в червні, ніж у січні.

Протягом літа, коли локдаун не діяв, тенденція зниження кількості в’язничного населення змінилась у 12 адміністраціях в’язниць, які мали 15 вересня вищі показники, ніж 15 червня: Монако (+ 30%), Андорра (+ 22%), Норвегія ( + 16,8%), Люксембург (+ 12,1%), Словенія (+ 10,9%), Фінляндія (+ 8,3%), Шотландія (+ 7,7%), Кіпр (+ 7,2%), Данія (+ 6,7%), Бельгія (+ 4,8%), Румунія (+ 4,7%) та Північна Ірландія (+ 4,5%). Населення в’язниць залишалося на тому самому рівні у 22 адміністраціях в’язниць, тоді як Болгарія (-13,2%) і Чорногорія (-7,7%) були лише двома країнами серед 36, що надали дані, — де рівень населення в’язниць знизився з червня по вересень.

Однак загалом рівень тюремного населення до середини вересня, як правило, був нижчим, ніж на початок 2020 року, що підтверджує те, що рік пандемії є дуже особливим з точки зору злочинності та дій суб’єктів кримінального права проти неї. Зокрема, якщо показники в’язничного населення у 35 адміністраціях тюрем, які надали дані, станом на 15 вересня, порівняти з показниками 1 січня 2020 року, спостерігаються такі тенденції:

  • Зменшення кількості населення в’язниць у 20 адміністраціях (більш ніж -4%): Чорногорія (-21,1%), Франція (-13,4%), Болгарія (-12,7%), Албанія (-12,5%), Португалія (-12,5%), Італія (-10,8%), Литва (-10%), Нідерланди (-8,8%), Шотландія (-8,7%), Люксембург (-8,4%), Фінляндія (-7,6%), Латвія (-7,1%), Польща ( -6,8%), Іспанія (Каталонія) (-6,3%), Кіпр (-6%), Чеська Республіка (-5,6%), Іспанія (Державна адміністрація) (-5,1%), Англія та Уельс (-4,4%), Словенія (-4,3%), Сербія (-4%).
  • У 11 адміністраціях в’язниць рівень населення лишався стабільним (від -4% до 4%): Азербайджан, Бельгія, Естонія, Угорщина, Ліхтенштейн, Республіка Молдова, Монако, Норвегія, Румунія, Словацька Республіка, Північна Ірландія.
  • Збільшення рівня населення в’язниць у чотирьох адміністраціях  (більш ніж 4%): Андорра (+ 24,5%), Швеція (+ 5,8%), Данія (+ 5,4%) та Греція (+ 5,2%).

Одним із факторів, що сприяв зменшенню кількості населення в’язниць, є те, що 25 адміністрацій в’язниць звільнили ув’язнених/засуджених у якості запобіжного заходу проти COVID-19: Албанія, Андорра, Вірменія, Австрія, Азербайджан, Бельгія, Кіпр, Данія, Франція, Ісландія, Ірландія, Італія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Норвегія, Португалія, Сербія, Словенія, обидві адміністрації Іспанії, Туреччина, Англія та Уельс, Північна Ірландія та Шотландія звільнили щонайменше 143 000 ув’язнених у період з березня по вересень.

Туреччина, яка в січні була другою за кількістю населення в’язниць в Європі, звільнила переважну більшість в’язнів (114 460 ув’язнених, майже 40% пенітенціарного населення). Адміністраціями в’язниць, які також звільнили значну частину тюремного населення для запобігання поширення COVID-19, були: Каталонія (Іспанія) (23%), Кіпр (23%), Франція (17%), Португалія (17%), Словенія (16%) та Норвегія (15%). Однак Словенія до 15 червня повернула назад до в’язниць осіб, звільнених протягом першого місяця локдауну.

Звільнення ув’язнених як запобіжний захід проти COVID-19, здається, не єдина причина тенденції до стабільності або зниження рівня тюремного населення. Насправді кількість населення в’язниць зменшилась також у кількох країнах, які не звільняли ув’язнених з цієї причини.

За словами Марсело Аебі, директора з дослідження, європейські тенденції можна пояснити кількома факторами, зокрема зменшенням діяльності системи кримінального судочинства через локдаун, звільненням ув’язнених як запобіжний захід для зменшення поширення COVID-19, і зниженням рівня злочинності, спричиненим блокуванням, що, ймовірно, зменшило можливості для традиційних злочинів. Це пояснення підтверджується протилежною тенденцією, яка спостерігається у Швеції, і тим фактом, що зменшення кількості населення в’язниць припинилося, як тільки закінчився локдаун.

Дослідження також вказує, що принаймні 3300 ув’язнених та 5100 персоналу в’язниць були заражені COVID-19 по всій Європі до 15 вересня в 38 адміністраціях в’язниць, які надали дані.

Ситуація в Україні **

Що стосується України, то за даними Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 1 січня 2020 р. всього в установах ДКВС України утримувалось 52940 осіб, на 15 квітня 2020 р. – 52480 осіб та на 15 вересня 2020 р. – 50813 осіб. Тобто за дев’ять місяців населення в’язниць в Україні зменшилось на 4%.

Проте, як пояснили в Департаменті, ув’язнених та засуджених, які були звільнені з установ ДКВС України у зв’язку із COVID-19,  — не було.

«Міністерством юстиції України було розроблено правовий інструментарій щодо застосування до засуджених амністії та умовно-дострокового звільнення, що в свою чергу, дозволило б зменшити кількість засуджених в установах виконання покарань в контексті цієї проблематики та  тим самим збалансовано мінімізувати ризики щодо можливого поширення коронавірусу в установах. Але самостійно вирішувати це завдання Міністерство юстиції України не може, адже для цього потрібні відповідні зміни до чинного законодавства України та рішення суду щодо кожної окремої справи засудженого відповідно», — зауважили в Департаменті.

А також додали, що Міністерство юстиції України підготувало та подало до Верховної Ради України: проєкт Закону про амністію засуджених (щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) та проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення. Проте ці законопроєкти у вересні 2020 року були зняті з розгляду Верховною Радою України.

Як повідомляє Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України (ЦОЗ ДКВС), станом на 11 листопада 2020 р. в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, на території яких функціонують структурні підрозділи ЦОЗ ДКВС, зареєстровано 443 випадки захворювання на COVID-19. З них 7 серед ув’язнених, 13 – засуджених, 359 – працівників ДКВС, 64 – працівники ЦОЗ ДКВС України.

Довідково: перелік принципів, що стосуються поводження з особами, позбавленими свободи, у контексті пандемії коронавірусної хвороби, напрацьовані Комітетом Ради Європи з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню: https://rm.coe.int/16809dbe63.

Публікацію створено в рамках спільного проєкту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки в’язничної реформи в Україні», котрий працює задля покращення менеджменту в’язниць, який би відповідав стандартам дотримання прав людини, а також подальшому розвитку реабілітаційного підходу до правопорушників. Проєкт фінансується Європейським Союзом та Радою Європи https://bit.ly/2zlQu5M

Думки та позиції, викладені у публікації, не обов’язково відображають офіційні позиції Європейського Союзу та Ради Європи.

*Переклад пресрелізу «Study released on mid-term impact of Covid-19 on European prison populations»

** За даними Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України та Центру охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України

Джерело: Офіс Ради Європи в Україні

Читайте также: