В українських законах є лазівки, які допомагають обходити мобілізацію. Саме через них у соцмережах зараз виник цілий «жанр» – булінг ТЦК. Це різноманітні лайки з патрулями центрів комплектування Збройних сил. Є навіть блогери, які спеціалізуються на таких конфліктах та інструктують інших, як це робити.
З одного боку, учасники конфліктів посилаються на юридичні норми, а з іншого – самі ж обходять закон. Чим вони керуються та за які дії можна покарати їх, а за які – представників ТЦК? Як людину, яка принципово уникає контакту з військкоматом, можна призвати до війська? Чи можуть такі відео використовувати в інформаційній війні? Пояснює видання Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Адресати вуличних рейдів
Адресати повісток «на вулиці» (в парку, на пляжі, на вокзалі чи буквально на вулиці) – військовозобов’язані, які, грубо кажучи, невидимі: ті, хто за час повномасштабного вторгнення так і не вийшов на контакт з центром комплектування.
Територіальні центр комплектування та соціальної підтримки – це військкомати після реорганізації у 2022 році.
У постанові Кабміну прописаний досить великий стос правил для того, щоб громадяни не стали ось такими невидимими – це обов’язок самостійно повідомляти і про зміну даних, і про переїзд, і брати дозвіл на зміну місця проживання у воєнний час, і взагалі «профілактично» звіряти дані раз на 5 років. Але частина людей цього обов’язку просто не виконує. І якщо вона змінила контакти, знайти її майже неможливо.
Коли йдеться про повістки на вулиці – вони не для всіх, а лише для цієї категорії.
Та патрулі
За законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призвати можуть будь-якого військовозобов’язаного або резервіста, який не має права на відстрочку й за станом здоров’я придатний до служби. Але – підтверджує в розмові з нами речник Полтавського ТЦК Роман Істомін – для цього він має бути на обліку й з актуальними даними. А якщо ні?
«Часто люди не проживають за адресами, які вони вказали під час останнього відвідування ТЦК, хоча за законом під час зміни місця проживання громадяни мають змінити й ТЦК. Але часто люди вдають, що про це забули. Другий фактор – люди стають на облік, але забувають донести нову інформацію – які зміни у нього відбулися. Наприклад, в родині вже троє дітей, і тоді це інша категорія призовників», – каже Роман Істомін.
Зараз військовозобов’язані можуть отримати три основні види повісток:
- для уточнення облікових даних – контакти, інформація про стан здоров’я, склад сім’ї, місце роботи;
- на проходження ВЛК – тобто медичний огляд, де буде встановлено ступінь придатності до військової служби;
- мобілізаційне розпорядження – видається вже після проходження ВЛК у разі визнання військовозобов’язаного придатним до служби.
В ТЦК наголошують, що найбільше видають повістки для уточнення облікових даних, а не, як люблять заявляти в російських ЗМІ, «зняли з потяга і на фронт».
«Люди агресивно реагують на сам факт видачі повісток, бо вважають, що їх одразу забирають на війну. Ні! Уточнюються дані, проходиться медичний огляд і вже тільки після цього видається мобілізаційне розпорядження, якщо людина придатна до служби, і призовник їде вчитися», – каже Роман Істомін.
Весь порядок військового обліку, а також зразок повістки на уточнення даних, є у цій постанові Кабміну.
У законодавстві є «лазівки», і ними користуються
На що посилаються учасники конфліктів? Попри те, що війна з Росією триває з 2014 року, українське законодавство про мобілізацію досі недосконале.
По-перше, за порушення усіх перерахованих вище норм про оновлення даних – немає відповідальності.
По-друге, частина адвокатів наполягає, що повістка має бути заповнена завчасно: вже містити ПІБ, дату народження, адресу військовозобов’язаного, підпис військового комісара та печатку. Іншими словами, патруль нібито може виходити на вулиці в пошуках якогось конкретного чоловіка.
Хоча насправді у згаданій постанові Кабміну не сказано нічого про завчасність: вимагається лише, щоб усі ці дані там були. Адвокати з іншою точкою зору так і акцентують – повістка тільки має бути оформлена належним чином.
Пошукові системи кишать порадами: «ви можете не брати повістку, якщо вона заповнена «на колінах», «не показуйте свої документи, тоді вони не зможуть заповнити повістку» тощо. Але з усіма ними є одна проблема: у них інструктують лише, як скористатися прогалиною. Проте зазвичай не дають рекомендацій, як її усунути, й не нагадують, що причиною зустрічі патруля з цивільним є те, що останній уже порушив законодавчу норму.
«Вручіть мені повістку по закону!» – повторюють герої численних відео у соцмережах. Проте з контексту зрозуміло, що центр комплектування, де це має відбутися, вони вочевидь не відвідували й не збираються.
ТЦК-серіали: про що вони
Відеоскандали з ТЦК на вулицях можна поділити на три категорії.
- хтось агресивно реагує на намагання видати йому «незаконну» повістку – відмовляється підписувати, кричить: «хай депутати воюють», «а чого ти в формі тут, а не на фронті?»
- «заламали» – реальні відео, де працівники ТЦК перевищують свої повноваження.
- суто фейкові або перекручені відео для пропаганди, в яких ситуації насправді не пов’язані з врученням повісток.
У Дрогобичі у червні блогер Мар’ян Чава записував відео, як представники територіального центру комплектування роздавали повістки, називав військових злочинцями, заявляв, що саме завдяки його податкам захисники отримують зарплату.
Конфлікт Чава знімав на відео, яке згодом опублікував. Знайшлися військові, які підтвердили, що ці представники ТЦК ще кілька місяців тому захищали Україну на фронті, були переведені в ТЦК через поранення.
Зараз Мар’яну Чаві інкримінують ч. 1 статті 114 Кримінального кодексу «Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період», її санкція передбачає позбавлення волі від 5 до 8 років. Проте блогер продовжує виставляти на своєму ютуб-каналі відео про «неправомірну роботу ТЦК».
Липень 2023-го: уже в Полтаві фітнес-тренер Роман Заволока (на фото зверху) опублікував відео розмови зі співробітниками військкомату. Йому хотіли вручити повістку, але він її не взяв – сказав, що дії патруля незаконні, що не хоче «вбивати людей за гроші», а пізніше показав військовим середній палець.
Заволока продовжує знімати рілзи для інстаграму, де твердить, що військові воюють за гроші, ТЦК є нелегальними приватними компаніями, називає їх «чортами» та пропонує почути «інформацію з обох сторін» про українських полонених. 26 серпня відбувся черговий скандал із Заволокою – він плюнув у військового й назвав його «придурком».
Як повідомляє видання Полтавщина, військовий, якого образив блогер, – Олександр Мацько, він воює з 2014 року. Рік тому на Харківському напрямку його бронемашина підірвалася на міні, військовий отримав важку контузію, опіки та ушкодження ніг. Він має другу групу інвалідності. У Полтавському обласному ТЦК написали заяву до поліції на Романа Заволоку ще після першого випадку, але невідомо, чи відкрита справа. (Оновлення: 29 серпня стало відомо, що поліція таки відкрила проти нього справу про хуліганство).
Ввечері 29 серпня на вулиці Соборності поблизу закладу «Дім кави» правоохоронці затримали 27-річного Instagram-блогера Романа Заволоку. Судячи з фотографії із місця події, полтавець чинив опір і отримав травми.
Роман Заволока з розбитим обличчям після затримання
«Вірусяться» в соцмережах й відео, де ТЦК «скручує» людей під час вручення повісток, або… не під час – адже в частині випадків як «вручення повісток» трактують якісь інші інциденти.
Журналісти Донбас Реалії дослідили випадки, що стали вірусними, і в реальності більшість із них виявились не пов’язаними з врученням повісток.
Приміром, бійка, трактована у соцмережах як роздача повісток, сталась через зйомку цивільним блокпосту в Одесі. Тим не менш, центр комплектування тоді визнав перевищення повноважень своїми співробітниками.
На Закарпатті працівник ТЦК побив дружину військового, це сталося у супермаркеті. Старшого офіцера ТЦК звільнили і відкрили кримінальне провадження. Червневий випадок у Черкасах виявився бійкою через конфлікт у кафе.
А ось уже реальний кейс: у квітні чоловіка побили у Черкасах: те, що це відбулось саме під час оповіщення про мобілізацію, визнали і в ТЦК, хоча й стверджували, що не весь контекст зрозумілий з відео.
Як правило, після таких скандалів центри комплектування починають службову перевірку: патруль і справді не має права застосовувати силу чи доставляти кудись громадян.
За словами речниці оперативного командування Південь Наталії Гуменюк, щодо таких ситуацій переглядають повні версії відео, які можуть знімати представники ТЦК боді-камерами.
Наприклад, каже Гуменюк, якось публікували відео, де поліцейські зі зброєю затримують чоловіка, який активно сперечається. Його прокоментовано сторонніми знімальниками, мовляв, це вручення повісток в Одесі. Але виявилося, це затримання за побутову сварку на Миколаївщині.
«Є інциденти, коли відбувається затримання спільною групою. Поруч опинилися військові, а відбувається затримання поліцейськими. Є інциденти, коли затримують поліцейські громадянина, який скоїв якесь правопорушення, але він демонстративно кричить, що йому намагаються вручити повістку. Тобто реакція є різна і ситуації є різні», – пояснює Гуменюк.
Покарання для цивільних
Насправді, образи ТЦК – не порожній звук: військові перебувають під час виконання обов’язків, й так можна заробити собі статтю, інколи навіть кримінальну.
Якщо людині вручають повістку на вулиці, то навіть якщо вона вважає це незаконним, необхідно поводитися адекватно і не проявляти агресію, радить адвокат Андрій Новак.
«Якщо ви будете застосовувати силу, проявляти неповагу до представників держави чи державної влади, за це можна надалі понести адміністративну або кримінальну відповідальність», – каже Андрій Новак.
- Стаття 342 Кримінального кодексу «Опір представникові влади, крім державного виконавця, приватного виконавця, під час виконання ним службових обов’язків» карається штрафом, виправними роботами до двох років, арештом до шести місяців або обмеженням волі до трьох років.
- Стаття 114 Кримінального кодексу «Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період» має санкцію від 5 до 8 років.
Покарання для патруля
Своєю чергою, якщо представники Центрів комплектування застосовують силу і хочуть відвезти до ТЦК – це теж неправомірно.
«Чинним законодавством не передбачено можливості співробітникам ТЦК або будь-яким іншим особам після вручення повістки примусово відвозити до центрів комплектування або будь-яким іншим способом супроводжувати вас до центрів комплектування. Усі повноваження співробітників ТЦК завершуються на тому, щоб вручити вам повістку. Якщо представники центрів вчиняють дії, направлені на те, щоб вас скрутити, побити, то необхідно за першої нагоди телефонувати в поліцію та Державне бюро розслідування», – каже Андрій Новак.
Однак, що ж робити з людиною, яка просто відмовляється давати ТЦК свої облікові дані й, умовно кажучи, «йде в далечінь» – закон відповіді не дає, і це одна з прогалин, яка призводить до скандалів.
Повісточні конфлікти в інформаційній війні
В ютубі, тіктоку, інстаграмі – десятки роликів на зразок «як він поставив на місце ТЦК» і ще більше – лекцій про те, як же «обламати» патруль, який хоче дати перехожому повістку про звірку облікових даних. Вони нагадують єдину відпрацьовану технологію, адже там повторюються одні й ті ж наративи: ТЦК – приватні фірми, військові – воюють за гроші, діти депутатів – не воюють, воюють – лише бідні… Такі тези справді стають популярними серед користувачів соцмереж.
Крім того, гучне відео – харч безпосередньо для російської пропаганди. «В Украине заставляют воевать против россиян», «Одесса не хочет убивать за деньги» – так це там називається.
«Росія просто користається з цих недоліків, які є в суспільстві, а потім намагається розхитувати якісь потенційні точки суперечок всередині українського суспільства, типу: мови, політики, корупції. Українській державі треба будувати комунікацію, щоб суспільство знало – от є якийсь військком, який бере хабарі, краде, будує будинок в Іспанії. І от про це розповіли журналісти, от відреагувала влада – ми його заарештували, засудили, от конкретний вирок, він суворий. Так будується довіра», – пояснює Галина Петренко, директор ГО «Детектор медіа».
«Також дуже важливо показувати персоналізовані приклади участі в воєнних діях, героїзму людей, які представляють еліти України. Абсолютний міф, що воюють тільки люди з сіл. Є банкіри, народні депутати й представники влади. Ми бачимо згадки про таких людей тільки маленькими рядочками в новинах про тих, хто загинув. Щоб розвінчати стереотип «а чого еліта/депутати» не воюють, треба розповідати про ці кейси», – каже медіаекспертка Галина Петренко.
«А самі чому не на фронті?» – ще одна з популярних фраз під час вуличних розборок цивільних із ТЦК. Водночас ідея залучати до роботи в системі комплектування ветеранів не нова – й такі люди там уже є, тільки на нижчому рівні. У тих-таки патрулях.
Крім ситуації у Дрогобичі з блогером Чавою і у Полтаві з Заволокою, є й інші приклади. На Київщині у червні невідомі напали на представника ТЦК і побили його – як виявилося, хлопець відвоював на фронті ще у 2019 році.
Що робити?
На початку серпня в Україні запустили комунікаційну кампанію «Оновлюй дані в ТЦК». Одна з її ідей – що мобілізація не конче означає перебування в окопі, і що боятися – нормально.
«Є дві складові перемоги – люди і зброя. Треба розуміти, що усі мобілізовані – це не всі, хто виконує стрілецькі задачі, є потреба в усіх спеціальностях. Тут важлива довіра між громадянами і ТЦК, зараз цю довіру треба вибудовувати з нуля», – прокоментувала її заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
Але щоб впоратися зі страхом, треба на 10-му році війни чітко прописати всі процедури у нормативних актах, кажуть юристи та військові, з якими ми поспілкувались під час підготовки цього матеріалу.
- Алгоритм пошуку людей, які не оновили свої дані в ТЦК і є «невидимими» для військкоматів. Та чіткі наслідки для тих, хто сам не з’являється під час оголошення мобілізації.
- Алгоритм дій і у випадках, коли людина просто тікає від патруля. Зараз адвокати тільки кажуть: «пам’ятайте, вас ніхто не може тягнути силою до ТЦК», й на цьому поради завершуються.
- Ознайомлення суспільства з правами та наслідками: що буде, якщо ти проявиш силу, коли тобі видають повістку, а коли – порушують твої права і треба звертатися до поліції та ДБР? Наприклад, представник ТЦК не має права перевіряти паспорт, але це може зробити поліцейський, який зазвичай докріплений до патруля.
Сили оборони зараз становлять понад мільйон людей, з яких понад 700 тисяч – мобілізовані (цифри на липень 2022 року). Частина з них вибуває через поранення і загибель. Крім того, існує великий запит на заміну серед мобілізованих у лютому 2022 року, однак вирішення цієї проблеми наразі немає навіть у теорії. Відтак, мобілізація в Україні триває.
Автори: Тетяна Якубович, Ольга Модіна
Джерело: Радіо Свобода