ЯКИЙ КОЛІР МУНДИРУ ЛЬВІВСЬКОГО УБОЗу?

Минулої суботи вранці у Львові стався дикий випадок: 33-річний співробітник УБОЗу Віталій С. поранив із вогнепальної зброї водія маршрутного таксі №55 Володимира Панькова. Формальним приводом для стрілянини стала відмова міліціонера платити за проїзд.

З цього приводу журналіст “Львівської газети” робить висновок: “Рятувати честь мундира можна двома способами: або не допускати, щоб той мундир забруднився, або переконувати оточуючих, що це не плями, а природній колір мундира”.

“Близько 8-ї години ранку на зупинці “Вулиця Тролейбусна” в автобус зайшов невідомий і сказав, що в нього є посвідчення. Я попросив, аби він його пред’явив, однак цього він не зробив, – розповів “Львівській Газеті” кондуктор – 24-річний Дмитро Паньков, син водія автобуса. – Коли ми проїхали ювелірний завод, цей пасажир мене вдарив. Батько зреагував: він відчинив двері автобуса і сказав, аби цей невідомий пасажир вийшов. Той першим пострілом із пістолета поцілив у батька. Коли я це побачив, то підбіг до невідомого пасажира і почав виштовхувати його з автобуса. Він продовжував стріляти. Пасажири допомогли відібрати в нього пістолет”.

Андрій Поясник, співробітник фірми “Мальви”, був свідком інциденту. Він підтверджує версію кондуктора. До того ж, на його думку, міліціонер був п’яним.

“Розпочалось усе з того, що на прохання кондуктора оплатити проїзд або показати посвідчення пасажир відмовився платити за проїзд і показав посвідчення здалеку, не розкривши, – розповів “Львівській Газеті” Андрій Поясник. – На прохання кондуктора продемонструвати посвідчення зблизька пасажир почав лаятися. На мою думку, він був добряче захмелілим. Сварка завершилася тим, що пасажир ухопив кондуктора за шию і почав його бити. В салоні було близько 20 пасажирів, вони закричали водієві, щоб зупинив автобус. Шофер зупинив автобус і запропонував хуліганові вийти. У цей момент той знову вдарив кондуктора, хлопця міцної статури, який відповів на удари. Водій разом з кондуктором почали виштовхувати хулігана з салону на вулицю. Тоді він витягнув пістолет, почав кричати щось на кшталт “Міліцію б’ють!” і вистрілив у водія. Я спочатку подумав, що це газовий пістолет, але після першого пострілу почув запах пороху.

Водій з кондуктором повалили озброєного чоловіка. Їм допомагали інші пасажири. А стрілянина тривала.

Загалом він зробив пострілів п’ять. Виявилося, стріляв гумовими кулями. Коли водій розстебнув одяг, ми побачили кров і зрозуміли, що його поранено. Пасажири зупинили автомобіль, в якому їхали інспектори ДАІ, що й викликали “швидку”, забрали у водія пістолет, а також пасажира-правоохоронця. Правоохоронців і швидку допомогу очікували хвилин сорок”.

Дмитро Паньков, який також зазнав ушкоджень (куля влучила у стегно), від госпіталізації відмовився. А ось його пораненого батька, 45-річного Володимира Панькова, було прооперованого в суботу у 8-й клінічній лікарні.

“Бригада швидкої медичної допомоги надала пораненому першочергову допомогу ще дорогою в лікарню. До нас його привезли вже з асептичною пов’язкою, – розповів “Львівській Газеті” лікар-хірург Ярослав Лунь, який оперував пораненого водія. – В операційній провели детальну ревізію рани і зробили її первинну хірургічну обробку. При цьому ми виявили гумову кулю, яка була в товщі великого грудного м’яза. Зараз стан пораненого можна назвати задовільним. У понеділок хворого додатково обстежать: зроблять рентгеноскопію грудної клітки, щоб запобігти подальшим ускладненням”.

У правоохоронців своя версія інциденту. На думку заступника начальника УБОЗу полковника Степана Комара, безпосереднього керівника Віталія С., дії його підлеглого, можливо, були виправданими.

“Наш працівник, який служить у відділі швидкого реагування “Сокіл”, що входить у структуру УБОЗу, після служби повертався додому, – розповів “Львівській Газеті” полковник Комар. – На вимогу кондуктора оплатити проїзд він показав своє посвідчення. Кондуктор автобуса, який виявився сином водія, подивився посвідчення. Водію і кондуктору посвідчення не сподобалося, оскільки там не було срібної стрічки. Кондуктор відмовився повернути посвідчення убозівцю. Між ними виникла шарпанина. Тоді батько взяв гумовий кийок і почав завдавати ударів співробітникові “Сокола”. Той, у свою чергу, застосував у цій ситуації зброю із гумовими кулями і поранив водія. Ми довідувалися, поранення незначні. Наш працівник під час тієї бійки отримав черепно-мозкову травму, у нього зламано два ребра, є інші тілесні ушкодження. Його теж скеровано в лікарню. Я думаю, що розмови про те, що наш співробітник перебував у нетверезому стані, зовсім не відповідають дійсності, оскільки перед тим він знаходився на службі у приміщенні УБОЗу. А тут зробити це неможливо. Тим більше, я знаю, що працівники “Сокола” не вживають спиртних напоїв, вони займаються тільки спортом, вони треновані. У лікарні його обстежать, і медики зроблять відповідні висновки”.

На думку полковника Степана Комара, Віталій С. не робив попереджувального пострілу в повітря, оскільки не мав такої можливості. “Згідно із законом, працівник міліції може застосовувати зброю, навіть не зробивши попереджувального пострілу”, – сказав полковник.

До речі, слідство в цій справі, про перебіг якого “Газета” обов’язково поінформує, може мати ще один цікавий аспект. Андрій Поясник, який став свідком інциденту, розповів, що отримав кілька дивних телефонних дзвінків:

– Коли водія та його сина-кондуктора забрали в лікарню, я пішов на роботу. Коли попрацював 20-25 хвилин, мені зателефонував пасажир-охоронець (я впізнав його голос) і запитав про моє ставлення до міліції. Моя дружина мені теж зателефонувала і повідомила, що до неї телефонував якийсь чоловік і розпитував про мене, де можна мене знайти. Я зрозумів, що він бачив, як я на місці події записував номери телефонів усіх очевидців. І номер свого телефону дав водієві. Згодом до мене зателефонували з прокуратури і повідомили, щоб я прийшов цього ж дня для надання свідчень у прокуратуру Залізничного району міста Львова.



Оксана Колодрубець, Микола Савельєв, “Львівська газета”

ВИТЯГ ІЗ ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ НА 2003 РІК”

Стаття 59

Установити, що пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають право окремі працівники (військовослужбовці) бюджетних установ (військових формувань) щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія), за безоплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів, НАДАЮТЬСЯ У РАЗІ, ЯКЩО ГРОШОВІ ДОХОДИ ЦИХ ПРАЦІВНИКІВ (ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ) МЕНШЕ ВЕЛИЧИНИ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ, ВСТАНОВЛЕНОЇ ДЛЯ ПРАЦЕЗДАТНИХ ОСІБ.

Відомості Верховної Ради, 2003, № 10-11, ст.86

В ОЧІКУВАННІ РИКОШЕТУ (замість коментара)

ДЕКІЛЬКА років тому я разом із бійцями спецпідрозділу “Сокіл”, готуючи репортаж, провів разом цілу добу пліч-о-пліч. Саме тому маю щодо випадку у маршрутці власну думку. Насамперед, вважаю, що у міліціонера просто спрацював рефлекс спротиву, вироблений на службі: на мене нападають – я захищаюсь усіма доступними засобами. По-друге, образа: Як?! Мене?! Елітний підрозділ?! За шкварку — і з салону?! Та я десятки злочинних авторитетів і “злодіїв у законі” брав! Та у мене бандити впритул стріляли! Уявіть собі на хвилину, як з автобуса випихають легендарного капітана Жеґлова, і вам, можливо, стане неприємно.

Але, панове, перехрестіться! У чому завинив нещасний водій, чия зарплата (готовий сперечатися!) заледве сягає половини заробітної плати “убозівця” (теж, напевно, людини небагатої, бо багаті в маршрутках не їздять)? Він не винен, що в салонах уже давно висять таблички, які попереджають, що безплатний проїзд “співробітникам СБУ, прокуратури, судів і міліції скасовано”.

Я тільки готував матеріал до друку, а мені вже телефонували невдоволені міліціонери й обурено запитували: “Та як він смів викидати людину з салону?” Вони навіть не хочуть простежити логічний ряд: “Платіть!” – “Посвідчення!” – “Все одно платіть!!” – “Не буду!” – “Вийдіть!!!” – “Не вийду!!!” – сварка – удари – низка пострілів. Громадо, ми маємо справу не з дядьком із освітою у п’ять класів, а з правоохоронцем, тобто службовцем, який охороняє права. Чужі та свої. Але насамперед – чужі, тобто наші з вами. Звичайно, прапорщик УБОЗу не винен, що його керівництво не може домовитися з перевізниками, аби міліціонерів возили безкоштовно, але водій з простреленою грудною кліткою теж у цих переговорах участі не брав, не братиме і на ґумову кулю не заслуговує (а коли б із Макарова?).

Риторичне запитання до міліції: що робити водіям, якщо пасажир відмовляється платити? Не рушати з місця – смішно, скандалити – марно, викинути неплатника з салону – а кулю в голову не хочете? І ще одне: ви вірите, що водій застосує проти пасажира ґумову палицю (якщо матиме її), коли пасажир просто відмовляється вийти з салону, вступаючи лише у законодавчі дискусії? Звичайно ж – не вірите.

Рятувати честь мундира можна двома способами: або не допускати, щоб той мундир забруднився, або переконувати оточуючих, що це не плями, а природній колір мундира. Ваш вибір, правоохоронці!

Микола Савельєв

Читайте также: