Право на зброю як злочин

Право на зброю як злочин

Стрільба з мушкету могла б стати національним видом спорту. Але сьогодні в Україні за це можна сісти за ґрати. 30 грудня 2020 року Бобровицький суд у Чернігівській області засудив до 4 років позбавлення волі реконструктора зброї Дениса Дубровського. Під варту чоловіка не брали і він оскаржуватиме вирок.

Чотири роки тому СБУ гучно рапортувала про викриття у Ніжині Чернігівської області підпільної зброярні, нагадує видання «Судовий репортер».

«Місцевий мешканець організував нелегальне виробництво в гаражі у приватному секторі Ніжина. За наявною інформацією, покупцями були представники кримінальних структур, у тому числі з нелегальних копалень бурштину в Житомирській та Рівненській областях», – зазначили у прес-службі СБУ.

Задокументували продаж пістолета «Тульський Токарева» 1936 року випуску і саморобного мушкета, який експерт визнав пістолетом із ударно-кремінним запаленням.

Під час обшуків у гаражі та за місцем проживання підозрюваного оперативники вилучили предмети, схожі на мисливську вогнепальну зброю (обрізи та рушниці), патрони, ємності з порохом.

Так званим збройним бароном виявився — Денис Дубровський, керівник секції історичної реконструкції та фехтування при Ніжинському будинку дітей та юнацтва, учасник та призер всеукраїнських інтелектуальних ігор, організатор та співорганізатор історичних фестивалів.

Пістолі Дубровського його колеги називають скоріше піротехнічним засобом для створення візуальних і звукових ефектів

«Зрозумійте правильно: це не зброя, це макети, і якщо спробувати той мушкет чи пістоль зарядити по-справжньому і вистрелити, то його просто розірве у вас у руках», – говорить про пістолі Дениса інший реконструктор Максим Рог.

«У світі, з 1930-тих років, якраз тоді, коли в СРСР будували комунізм, а наші предки помирали від Голодомору, вільні люди подивились новим поглядом на старовинну зброю ‒ мушкети, пістолі, вінчестери, все те, що працює на чорному поросі та, здебільшого, заряджається з дула, і вирішили, що це дуже цікаво та ефектно ‒ стріляти зі старовинної зброї, стоячи у клубах порохового диму, то є фан! Тепер це популярний вид спорту, має десятки тисяч прибічників, організації в багатьох країнах, світову конфедерацію, яка об’єднує їх (MLAIC), вони щороку проводять світові чемпіонати. Якщо не порушувати правил безпеки, то всі будуть живі і здорові. Це як з будь-якою небезпечною річчю – автівкою, отрутою», – розповідає реконструктор військової історії Віталій Павленко.

Коли справа дійшла до суду, то про бурштинокопачів, які нібито купували зброю, уже ніхто не згадував. Був тільки один залегендований свідок — Олександр.

Свідка зі зміненими анкетними даними суд допитав по відеозв’язку з приміщення іншого суду. Чоловік розповів, що хотів купити макет старовинної зброї для подарунку. Але при зустрічі йому нібито запропонували справжню вогнепальну зброю. Свідок запевнив, що самостійно визначив мушкет як бойовий, оскільки служив в армії. Розуміючи, що законодавством це заборонено, він після розмови зі зброярем звернувся до Служби Безпеки України. Слідчі таємно записали наступні зустрічі, на яких Дубровський, зокрема, показував, покупцю, як стріляти з його пістолетів.

Як переповідає Дубровський у мережі Вконтакте він обмінявся контактами із чоловіком, який сказав, що його знайомий (засекречений свідок) хотів би щось придбати. Каже, що людина, яка йому писала, на той момент була чинним співробітником Служби безпеки. У суді ця інформація, не допомогла, суд не став її перевіряти чи враховувати.

– Ми хотіли, щоб експерт дослідив переписку, де чітко видно, хто перший розпочав розмову. На жаль, не вдалося зняти інформацію з телекомунікаційних мереж — затягнувся час і цих даних вже не було, – розповідає Дубровський. – Легендована особа, яку ми навіть при допиті не бачили. З іншого приміщення по відеозв’язку. По голосу я навіть до цих пір не можу стверджувати, чи це була та сама людина. Є просто слова легендованого свідка, без жодних доказів. Наприклад, він стверджує, що знайшов моє оголошення в інтернеті. Таких оголошень на той час не існувало. На моїй сторінці була інформація про старовинну зброю, там не було оголошення — продам, виготовлю і т.п. Такого оголошення він не подавав. Доказів слідство не подало, що було оголошення. Вони приставили цього чувака до мене, а потім кажуть, що я сам… Доказами виготовлення [зброї] є слова працівника СБУ, що він спостерігав, як я на подвір’ї приватного домоволодінні виготовляю предмет, схожий на обріз. Матеріали НСРД під це — приблизно чотири години відеозапису пустого двору, в який я раз у пів години виходжу покурити. Суд це теж не цікавить, що слова працівника СБУ не співпадають з відео.

Адвокат Віталій Коломієць вважає, що доказів виробництва зброї не було. Крім того,  законодавець розділяє вогнепальну зброю на зброю військового і невійськового призначення. Виробництво зброї невійськового призначення є ліцензійним видом діяльності і за роботу без ліцензії передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 1 до 2 тис. неподатковуваних мінімумів (17-34 тис. грн) із можливою конфіскацією продукції і знярядь праці. Але запитань про ліцензію в суді не виникло.

Як пояснив адвокат, на досудовому розслідуванні прокурор і слідчі не ставили перед експертизою питання, чи є історичні дульнозарядні мушкети, які використовуються в історичній реконструкції, вогнепальною зброєю військового призначення. «Дульнозарядна історична зброя в нас час не  може вважатися зброю військового призначення» – говорив адвокат у дебатах.

Вогнепальною зброєю визнають, що завгодно

Експерт сторони обвинувачення повідомив, що вилучені пістолети мають основні конструктивні ознаки вогнепальної зброї (ствол, пристрій запирання каналу ствола, пристрій запалення метального заряду) володіють достатньою вражаючою здатністю і можуть заподіяти людині чи тварині небезпечні для життя або смертельні ушкодження.

Адвокат Віталій Коломієць каже, що експерти без будь-якого посилання на закон визначили приналежність мушкетів до вогнепальної зброї.

Захист запрошував у судове засідання спеціаліста-зброєзнавця із 40-річним досвідом. Зброєзнавець Большаков В.Н. поставив під сумнів висновки експертів у справі Дубровського, і заявив, що єдиний чинний в Україні закон, який визначає поняття вогнепальної зброї є  закон № 159-VII від 02.04.2013.

За законом «Про приєднання України до Протоколу проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, який доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності», встановлено, що історична зброя до вогнепальної зброї не відноситься.

Але суд ці показання не врахував, кажучи, що свідок не має кваліфікації судового експерта, а вивчення історичної зброї це його хобі, крім того, вони з обвинуваченим перебувають у дружніх стосунках

— Дуже цікаві експертизи, – коментує Дубровський. — Заготовки стволів до мушкетів, одні з яких визнані вогнепальною зброєю, а інші не можуть бути визнані… Не могли визнати вогнепальною зброєю, тому що не могли віднести до якогось типу… Грубо кажучи, два однакові предмети – дві різні експертизи.

Немає сенсу в наші країні проводити експертизу вогнепальної зброї, тому що немає незалежних експертів. Всі експертизи по вогнепальній проводяться в НДКЦ (МВС).

Питання не в тому, визнаю не визнаю, чи відмазуюся… Питання в експертизах, в методиках — це реально жесть. Можна визнати вогнепальною зброєю все, що завгодно. Перша історично вогнепальна зброя це, грубо кажучи, — металева трубка на палці. Мінімальні пороги, які вони ставлять, нібито після яких починається небезпека для життя і здоров’я, — настільки натягнуті, що можна підписати все. Методика визначення вогнепальної зброї прямо приписує експерту зробити постріл так, щоб вважалося вогнепальною зброєю… Зачасту експерту лінь навіть за методикою написати. Але в суді це не рахується. Під час мого вироку експерт сказав, що це вогнепальна зброя. А те, що там явні порушення експертизи, що вони робилися як попало, це нікому не цікаво.

Кремінний пістолет — експерт використовує в якості методики довідник з мисливської зброї радянської. Я відкриваю цей довідник — там інформація лише про мисливську зброю під унітарний патрон. Про такі речі, як старовинна дульнозарядна зброя, там ні слова. В суді ми допитували експерта, як він прийшов до висновку, що це саме кремінна зброя.В описі про здійснення пострілу ні слова про використання кремінного механізму. Експерт завжди відповідає: «Згідно методики». У методиці ні слова нема, як використовувати кремінну зброю.

Питома кінетична енергія визначає, чи це є зброєю чи не зброєю. Ще з радянських часів написано 0,5 Дж/см2. Цей тиск на брусочок визначає: зброя чи не зброя. З точки зору загальної фізики і логіки — це брєд. Я вже мовчу про корумпованість наших органів. Підстроїти таку експертизу — нєфіг дєлать. Друге — методика визначення експертизи сама приписує збільшувати навєску, міняти снаряд поки не досягнеш необхідного… Тиск, який здійснює снаряд на брусок ніяк не відноситься до самої зброї. Цей поріг 0,5 [Дж/см2] він настільки мінімальний насправді, що його можна добитися чим завгодно.

Можна взяти воздушку звичайну, набити сіркою з сірників, прикласти фітіль і бахнути. Згідно методики, це буде визначати, чи це є вогнепальна зброя.

Нам нав’язали цей штамп, що вогнепальна зброя — це погано, це заборонено, йдіть до поліції і тільки через них [отримуйте дозвіл]. Стріляє абсолютно все, що має трубку. Ставитись до старовинної як до серйозної вогнепальної зброї це все одно, що сьогодні впаяти статтю за кам’яну сокиру, – каже Дубровський.

99% вироків по ст.263 — відбулися за угодою зі слідством і визнанням вини. Хочеш умовно — підписуйся.

Із 2007 року і Україні за незаконне поводження зі зброєю ухвалено близько 60 тисяч вироків. Зазвичай засудженим вдається отримати умовне покарання, якщо визнають вину і зекономлять сили правоохоронцям. Денис Дубровський відмовився визнавати, що порушив закон, і тепер йому загрожує реальне тюремне покарання.

Особливість ситуації в тому — що закону про зброю в Україні немає. А от стаття Кримінального кодексу за порушення такого закону є.

У грудні 2016 суддя Ніжинського суду повертав обвинувальний акт у справі зброяра Дубровського саме з посиланням на те, що не вказано закону, який порушено.

Як кажуть адвокати цей випадок зробив певний ефект у судовій практиці. По всій країні суди почали повертати прокурорам обвинувальні акти за статтею 263 Кримінального кодексу, апеляційні суди скасовували вироки судів першої інстанції, якими людей засуджували за незаконне поводження зі зброєю.

Але така зміна була недовгою. Апеляційний суд рішення про повернення акта скасував і сказав справу Дубровського розглянути.

Подібне відбулося з іншими справами. Виправдувальні вироки, які базувалися на відсутності закону про зброю, були скасовані.

Верховний суд вирішив, що у статті 263 ККУ йдеться про закон у широкому значенні, тобто підзаконні акти, а саме постанова Кабміну та інструкція МВС, заміняють закон.

Розуміння від такої позиції Верховного суду більше не стало. Адвокати хотіли почути, що саме порушив їх підзахисний: закон, постанову Кабміну чи інструкцію.

Та суддя суддя Бобровицького суду Людмила Демченко замість роз’яснити суть обвинувачення і зіслатися закон чи інші нормативні акти повторно зачитувала обвинувальний акт. Тільки у вироку суддя написала, що під порушенням закону про зброю мала на увазі згадані постанову та інструкцію.

Суддя пояснила, що інакше вся зброя опиниться поза законом, включно із тою, якою користуються правоохоронні органи.

«Всі без винятку дії щодо зброї, в тому числі, санкціоновані відповідними дозволами, набудуть протиправного характеру. Або ж межу між законним і незаконним поводженням із цими предметами буде втрачено, абсолютно весь обіг зброї, здійснюваний до прийняття спеціального закону як акта парламенту, опиниться поза сферою юридичного регулювання і фактично стане вседозволеним, що є несумісним із верховенством права й іншими принципами правової держави» – зазначила суддя.

Наразі адвокати Дубровського готують апеляцію на рішення суду.

Україна – єдина держава в Європі, у якій немає закону про обіг цивільної вогнепальної зброї

За даними МВС, громадяни України легально володіють близько 1,3 млн. одиниць вогнепальної зброї.

Український ринок нелегальної зброї чи не найбільший в Європі. За підрахунками організації Small Arms Survey (Женева, Швейцарія), яка досліджує обіг нелегальної вогнепальної зброї у світі, в Україні в незареєстрованому обігу перебуває від 3 до 5 млн. стволів.

Незважаючи на таку кількість зброї, її обіг в Україні досі не врегульовано жодним законом.

Натомість більшість питань регулюються інструкцією Міністерства внутрішніх справ від 1998 року.

Експерти кажуть, що ці акти МВС України фактично дублюють колишнє радянське законодавство. Переважна більшість норм є анахронізмом. А ситуацію, коли видачу дозволів на зброю, присвоїло собі Міністерство внутрішніх справ, називають узурпацією.

Пневматичну або газову зброю може придбати кожен громадянин з 18 років. Але короткоствольну травматичну зброю тільки обмежене коло осіб — наприклад, працівники судів і правоохоронних органів, їх близькі родичі, учасники кримінального судочинства, народні депутати, журналісти. Дозвіл на короткоствольну вогнепальну зброю дається лише військовослужбовцям та співробітникам правоохоронних органів, а цивільним особам — ні. Однак є винятки, коли вогнепальну зброю вручає як нагороду президент, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство оборони або СБУ. Списки обдарованих непублічні, бо інакше до них виникло б чимало запитань… За підрахунками Української асоціації зброї, в Україні нараховується близько 50 тисяч одиниць нагородної вогнепальної зброї.

Вже не перший рік на розгляді парламенту є законопроекти щодо регулювання обігу зброї. Але віз і далі там. Видно, що представникам силових відомств більше до вподоби ловити рибку у мутній воді.

У пояснювальній запиці чергового законопроекту «Про цивільну зброю та боєприпаси» автори пишуть, що сьогодні обіг короткоствольної вогнепальної зброї дозволений у більшості країн Європи.

Світовими лідерами у володінні населенням вогнепальною зброєю є США, Швейцарія та Фінляндія з показником від 88 до 45 одиниць цивільної вогнепальної зброї на 100 осіб. В Україні цей показник становить 5,5 одиниці.

Досвід країн Балтії, Грузії та Молдови показує, що забезпечення громадянам права на самозахист за допомогою цивільної вогнепальної зброї протягом року з моменту ухвалення законів зменшив вуличну злочинність на 40–60%. І, навпаки, введення жорстких обмежень на цивільну зброєю у Великій Британії за 5 років призвело до стрімкого зростання кількості злочинів: на 88% злочинів з використанням насильства, на 101% озброєних пограбувань, на 105% зґвалтувань та на 24 % вбивств.

Офіційно зареєстрована цивільна зброя використовувалася при вчиненні умисних злочинів менш ніж у 0,001% випадків від загальної кількості злочинів.

Автор: Ірина Салій, «Судовий репортер» 

Читайте также: