Тривожний архів. Що виявилося у «файлах Епштейна» і як це позначиться на рейтингу Трампа

Видання Wall Street Journal вперше написало про листівку в 2025 році, і тоді Трамп подав проти нього позов про наклеп на суму в $10 млрд. Пізніше зображення листівки було опубліковано конгресменами-демократами. У Білому домі заявили, що підпис на ній не належить Трампу, хоча і видно, що він ідентичний його автографам на інших документах того часу.

Педофільські скандали

Дружба Трампа і Епштейна обривалася в 2004 році через конфлікт навколо нерухомості. Обидва намагалися придбати розкішний особняк у Палм-Біч, але Трамп запропонував вищу ціну, $41 млн, що вкрай образило Епштейна. За іншою версією, Трампу довелося вигнати приятеля з Мар-а-Лаго після того, як той почав чіплятися до дочки одного з членів клубу.

Через кілька місяців після цього місцева поліція отримала скаргу від жінки, яка стверджувала, що Джеффрі Епштейн заплатив її 14-річній падчерці $300 за масаж оголеною. Це призвело до розслідування ФБР, в ході якого було встановлено кілька десятків неповнолітніх жертв, яким Епштейн платив за сексуальні послуги.

Під час обшуку в його будинку поліція виявила дві приховані камери та безліч фотографій дівчат. Поліція змогла встановити особи близько 40 неповнолітніх дівчат. Наймолодшій з них було 14 років, а більшості — менше 16. Пізніше журналісти Miami Herald змогли ідентифікувати близько 80 жертв Епштейна, деяким з яких було 12 років. Багатьох молодих дівчат вербували в Південній Америці, а також у країнах колишнього СРСР і Європи — їх Епштейну поставляло модельне агентство MC2 Жана-Люка Брюнеля.

Епштейн найняв в якості адвокатів відомих юристів — професора Гарвардського університету Алана Дершовіца і колишнього спецпрокурора Кевіна Старра. Останній розслідував скандал навколо зв’язку Білла Клінтона і Моніки Левінські.

Разом вони домоглися укладення вкрай вигідної для Епштейна угоди. Він визнав себе винним за звинуваченням штату Флорида в розбещенні неповнолітньої і отримав імунітет від можливих федеральних звинувачень. Цю угоду схвалив федеральний прокурор Південного округу Флориди Олександр Акоста. У 2017 році він обійняв посаду міністра праці в першій адміністрації Дональда Трампа.

У 2008 році Епштейна засудили всього до 18 місяців ув’язнення в тюрмі найменш суворого режиму. На відміну від інших засуджених за сексуальні злочини, які відбувають терміни в тюрмі штату, Епштейна відправили в приватне крило тюрми округу Палм-Біч.

Через три з половиною місяці йому було дозволено залишати в’язницю майже щодня на 12 годин. Двері камери Епштейна залишалися незамкненими, і він мав доступ до кімнати адвоката, де для нього був встановлений телевізор. Офіс шерифа Палм-Біч отримав 128 тисяч доларів від некомерційної організації Епштейна на оплату додаткових послуг, пов’язаних з його утриманням. У липні 2009 року, через 13 місяців після винесення вироку, фінансист вийшов на свободу.

Після серії розслідувань видання Miami Herald про жертв Епштейна, що вийшли в 2018 році, федеральні правоохоронці знову зацікавилися його справою. У липні 2019 року Епштейна заарештували, а міністерство юстиції висунуло йому звинувачення в змові та торгівлі неповнолітніми з метою сексуальної експлуатації.

Під час обшуку в його будинку на Манхеттені агенти ФБР виявили сотні фотографій оголених жінок (деякі з них були неповнолітніми), а також підроблений австралійський паспорт з фотографією Епштейна і безліччю в’їзних і виїзних штампів.

Сумнівні самогубства

Однак нова кримінальна справа стосовно Епштейна так і не була завершена. Його виявили повішеним у камері слідчого ізолятора в Нью-Йорку 10 серпня 2019 року. Смерть фінансиста досить швидко обросла різними чутками.

Найпопулярніший з них — Епштейн був убитий якимись впливовими людьми, які побоювалися, що він дасть проти них свідчення і надасть матеріали, що доводять їхню співучасть у сексуальних злочинах щодо неповнолітніх.

Появі подібних теорій сприяли вкрай дивні обставини смерті Епштейна. За два тижні до смерті йому відмовили у звільненні під заставу, і тоді він зробив першу спробу самогубства. Після цього його перевели під особливий нагляд. Але охоронці, які повинні були кожні півгодини перевіряти його камеру, не робили цього протягом восьми годин. Пізніше їх звинуватили у підробці звітності, але вони уникнули покарання, уклавши угоду зі слідством.

Крім того, співкамерник Епштейна не повернувся після засідання суду напередодні його смерті, а тюремна адміністрація не стала переводити до нього в камеру іншого ув’язненого, залишивши його наодинці в порушення правил. Нарешті, відеозапис з камери спостереження був видалений через якусь критичну помилку обладнання.

Коли до в’язниці прибули агенти ФБР, тіло Епштейна вже винесли з камери, а його особисті речі були перекладені. Цього не допускають стандартні для таких випадків процедури. Правоохоронці чомусь не стали опитувати більшість ув’язнених, співробітника в’язниці, який одним з перших потрапив до його камери, і навіть людей, які відвідували Епштейна перед його смертю.

Деякі лікарі також висловили сумнів, що Епштейн міг повіситися, стрибнувши з двоярусної ліжка, а отримані ним травми нехарактерні для самогубства, проте офіційною причиною його смерті названо саме повішення.

Проведене владою розслідування вирішило, що Епштейн загинув в результаті самогубства, хоча в ньому і зазначалося, що цьому сприяли порушення умов утримання, численні випадки недбалості та дисциплінарних порушень з боку персоналу в’язниці (вона була закрита у 2021 році). Додаткове розслідування, проведене генеральним інспектором Мін’юсту у 2023 році, підтвердило ці висновки.

Різкий поворот

Під час виборчої кампанії 2024 року Трамп і його прихильники активно розкручували історію з файлами Епштейна. Наприклад, Кеш Патель, якого Трамп після обрання призначив директором ФБР, звинувачував адміністрацію Джо Байдена в приховуванні списку впливових клієнтів фінансиста. А консервативний блогер і колишній ведучий телеканалу Fox News Ден Бонджіно, який став заступником глави ФБР, говорив, що, за його даними, Епштейн був агентом однієї з близькосхідних країн. Сам Трамп пообіцяв у разі обрання президентом опублікувати файли Епштейна.

У лютому 2025 року до Білого дому запросили групу консервативних медіаперсон, які вийшли звідти, тримаючи папки з написом «Файли Епштейна: Фаза 1». Швидко з’ясувалося, що ніяких нових файлів там не було — всі вони вже публікувалися раніше. Але в Білому домі заявили, що незабаром буде оприлюднено велику кількість нових документів. А генпрокурор Пем Бонді сказала, що список клієнтів Епштейна «лежить у неї на столі».

Минали місяці, а нових документів так і не з’являлося. У травні Патель і Бонджино, які раніше ставили під сумнів офіційну версію про самогубство Епштейна, в інтерв’ю Fox News повідомили, що немає жодних доказів його насильницької смерті. На початку липня ФБР і Мін’юст випустили спільну заяву, в якій говорилося, що ніякого списку клієнтів Епштейна не існує, нові документи публікуватися не будуть, а розслідування закривається.

І хоча керівництво ФБР і Мін’юсту спільно працювало над заявою, в Білому домі стався конфлікт між генпрокурором Бонді і заступником голови ФБР Бонджино. А в пресі відразу з’явилися чутки, що Патель і його заступник можуть піти у відставку. Але в підсумку обидва залишилися на своїх посадах. Це викликало невдоволення серед MAGA-консерваторів, які закликали звільнити Бонді.

Білий дім також критикували за лояльне ставлення до спільниці Епштейна Гіслейн Максвелл. Її заарештували через рік після смерті Епштейна і звинуватили в організації проституції за участю неповнолітніх. Коли в 2020 році Трампа запитали про затримання Максвелл, він побажав їй «усього найкращого». Наприкінці 2021 року її визнали винною і засудили до 20 років в’язниці. Біограф Трампа Майкл Вольф, який багато спілкувався з Епштейном, пізніше писав, що президент розглядав можливість помилувати Максвелл.

Після повернення Трампа в Білий дім заступник генпрокурора і колишній адвокат президента Тодд Бланш особисто провів допит Максвелл, який був опублікований. У ньому вона говорила, що ніколи не бачила непристойної поведінки з боку Дональда Трампа. Після цього її, як колись Епштейна, перевели до в’язниці найменш суворого режиму, що порушує діючі протоколи утримання ув’язнених, засуджених за тяжкі злочини. У новій в’язниці у Максвелл також були численні привілеї в порівнянні з іншими ув’язненими — від доставки їжі до швидкої організації побачень і використання електронної пошти.

Її адвокати безуспішно намагалися оскаржити вирок в апеляції і підготували документи для подання заяви про президентське помилування. Сам Трамп, відповідаючи на запитання журналістів, говорив, що може, але не збирається помилувати Максвелл.

Бунт у Конгресі

Після відмови адміністрації Трампа опублікувати файли Епштейна два конгресмени, республіканець з Кентуккі Томас Мессі і демократ з Каліфорнії Ро Ханна, оголосили, що будуть домагатися прийняття законопроекту, який змусить міністерство юстиції зробити це. Проти законопроекту відразу ж виступив спікер Палати представників Майк Джонсон, відповідальний за законодавчий порядок денний нижньої палати Конгресу. Тому Мессі і Ханна запустили петицію, яка дозволила б винести законопроект на голосування в обхід спікера, якщо її підпишуть 218 конгресменів.

Петиція швидко набрала обертів, і до вересня її підписали вже всі 213 демократів. З республіканців, крім Мессі, її підтримали тільки троє: Ненсі Мейс, Лорен Боберт і Марджорі Тейлор Грін. Білий дім офіційно заявляв, що підписання петиції буде розглядатися як «дуже ворожий крок».

Сам Трамп звинувачував Мессі у співпраці з демократами, погрожував вигнати його з Республіканської партії і підтримати його суперника на партійних праймеріз. Марджорі Тейлор Грін, яка була однією з найвідданіших прихильниць Трампа, президент звинуватив у зраді, через що вона зіткнулася з серією анонімних погроз. 22 листопада Грін оголосила, що йде у відставку через цькування з боку Трампа. З Мейс і Боберт Трамп неодноразово особисто спілкувався по телефону, намагаючись переконати їх відкликати свої підписи, а останню навіть запросили на бесіду в ситуаційну кімнату Білого дому.

Отримати заповітний 218-й підпис автори петиції планували після окремих довиборів до Палати представників у 2025 році в Арізоні, на яких 23 вересня перемогла демократка Аделіта Гріхальва. Але на тлі шатдауну федерального уряду спікер Джонсон відправив Палату представників у відпустку. Він відмовлявся привести Гріхальву до присяги до 12 листопада.

Коли Палата представників все ж повернулася до роботи, щоб покласти край шатдауну, а Гріхальва підписала петицію, Джонсону довелося призначити голосування за законопроект про публікацію файлів Епштейна. Незабаром законопроект підтримали більше десятка конгресменів-республіканців, а непублічно про намір проголосувати за нього говорили від 50 до 100 консервативних законодавців.

За два дні до голосування Дональд Трамп, який вже міг зрозуміти, що противитися марно, заявив, що закликає своїх однопартійців підтримати законопроект, тому що його адміністрації «нема чого приховувати». У підсумку законопроект був прийнятий 427 голосами проти одного в Палаті представників і одноголосно в Сенаті.

Згідно з текстом закону, протягом 30 днів міністерство юстиції повинно оприлюднити всі документи, матеріали та листування, пов’язані з кримінальними справами Джеффрі Епштейна та його спільниці Гіслейн Максвелл. Серед них внутрішнє листування Мін’юсту про Епштейна і його спільників, інформація та слідчі матеріали, пов’язані зі смертю фінансиста, а також матеріали, в яких згадуються пов’язані з ним особи та організації, угоди про визнання провини або досудове врегулювання претензій з боку слідства.

Публікації не підлягають тільки особиста інформація жертв злочинів, матеріали про сексуальне насильство над дітьми та зображення смерті, насильства і травм. Також генпрокурору дозволяється не розголошувати інформацію, якщо це може зашкодити чинному федеральному розслідуванню або становити загрозу національній безпеці США.

Архів Епштейна

За тиждень до голосування демократи з комітету з нагляду Палати представників опублікували три електронні листи Джеффрі Епштейна. У них він писав, що Трамп «знає про дівчаток» і «просив Гіслейн Максвелл зупинитися». Він також згадував, що одна з жертв, ім’я якої було приховане, провела разом з Трампом кілька годин у будинку фінансиста. Після цього у відкритому доступі з’явився архів з 23 тисяч електронних листів Епштейна, написаних у період з 2008-го по 2019 рік. Приблизно в половині з усіх листувань згадувалося ім’я президента США.

Найбільший розголос отримало листування Епштейна з його братом Марком. У березні 2018 року той запропонував Джеффрі запитати у колишнього радника Дональда Трампа Стіва Беннона, який регулярно спілкувався і бачився з Епштейном, «чи є у Путіна фото того, як Трамп відсмоктує Буббе (blowing Bubba)».

Цим прізвиськом часто називали колишнього президента-демократа Білла Клінтона. У розмові з журналістами Марк Епштейн заявив, що згаданий у листі Бубба точно не Клінтон. Незабаром після цього Трамп вимагав від генпрокурора Пема Бонді розслідувати зв’язки Епштейна з Клінтоном, колишнім ректором Гарвардського університету Ларрі Саммерсом, спонсором Демократичної партії Рідом Гоффманом і банком J.P. Morgan, які згадуються в опублікованому листуванні.

У тому ж інтерв’ю Марк Епштейн висловив думку, що адміністрація Трампа раптово підтримала публікацію файлів його покійного брата, тому що останні місяці активно редагувала їх, прибираючи згадки про Трампа та інших республіканців.

У вересні виконуючий обов’язки заступника начальника відділу спеціальних операцій Мін’юсту Джозеф Шнітт на записі, знятому прихованою камерою (жінкою, з якою він тільки познайомився на сайті знайомств) також припускає, що Білий дім залишить у файлах лише імена лібералів і демократів, видавши будь-які згадки про Трампа і консерваторів. Крім того, він сказав, що недавнє переведення подруги Епштейна Гіслейн Максвелл до в’язниці найменш суворого режиму порушує діючі протоколи і є платою за те, що вона «тримає рот на замку».

Незабаром після появи цього запису міністерство юстиції у своєму акаунті в Twitter опублікувало скріншот екрану телефону з повідомленням. У ньому від імені Шнітта йдеться, що всі його заяви відображають його особисту думку і зроблені виключно на підставі повідомлень у пресі, а не на інформації, отриманій під час роботи у відомстві.

Набагато менш резонансними виявилися листи Епштейна, в яких він згадував свої зустрічі з Трампом вже після того, як той став президентом. Зокрема, Епштейн писав, що в листопаді 2017 року він і Трамп провели День подяки в Палм-Біч.

Згідно з відкритими даними, з 21 по 26 листопада Трамп дійсно перебував у своїй резиденції Мар-а-Лаго в Палм-Біч, де організував вечірку з нагоди Дня подяки, але немає жодної інформації про те, що на ній був присутній Епштейн.

В іншому листі покійний фінансист стверджував, що в червні 2019 року, за місяць до свого арешту, він зустрічався з Трампом і принцом Ендрю в Лондоні. Ці заяви Епштейна суперечать словам Дональда Трампа, який неодноразово заявляв, що жодного разу не бачився і не спілкувався з ним після сварки в середині 2000-х.

Рейтинг почав падати

Протягом усієї політичної кар’єри Дональда Трампа його переслідували численні скандали, в тому числі сексуального характеру. У жовтні 2016 року, всього за два дні до дебатів з Гілларі Клінтон, було опубліковано аудіозапис програми Access Hollywood від 2005 року.

На ній Трамп зізнається, що його зірковий статус дозволяє йому хапати жінок за статеві органи. Тоді кілька десятків республіканців розкритикували Трампа і закликали його знятися з виборів, поступившись місцем кандидату у віце-президенти Майку Пенсу.

Під час виборчої кампанії 2016 року майже два десятки жінок звинуватили Трампа в непристойній поведінці, сексуальних домаганнях і насильстві. Одна з них, журналістка Джин Керолл, пізніше подала цивільний позов до президента, звинувативши його в наклепі, після того як Трамп назвав її слова брехнею. Тоді присяжні визнали Трампа винним у сексуальних домаганнях і наклепі та присудили Керолл компенсацію в розмірі $5 млн.

Оскільки Трамп продовжував заперечувати правдивість слів Керолл, вона подала ще один позов про наклеп і знову виграла — тоді від Трампа зажадали виплатити вже $83 млн. Юристи намагалися оскаржити вирок, але в 2025 році програли апеляцію.

Всі ці скандали, які могли б поховати кар’єру будь-якого іншого політика, навряд чи змогли зашкодити Трампу. Однак нинішня історія з файлами Епштейна показує, що свою межу міцності має і «тефлоновий Дональд», як називають чинного президента і його критики, і деякі прихильники. Багато в чому це пов’язано з тим, що, на відміну від попередніх скандалів, від яких відмахувалися консерватори і приходили в лють ліберали, кейс Епштейна швидше об’єднує американців, ніж розділяє їх.

У вересневому опитуванні PBS News/NPR/Marist 77% респондентів, у тому числі 84% демократів, 83% безпартійних і 67% республіканців, сказали, що адміністрація Трампа повинна повністю опублікувати файли Епштейна. У тому ж опитуванні лише 20% заявили, що схвалюють роботу Білого дому, пов’язану з розслідуванням справи Епштейна, а понад 60% оцінили її негативно.

В іншому опитуванні, проведеному компанією Morning Consult в середині листопада, лише 15% опитаних висловили думку, що Трамп не знав про сексуальні злочини Епштейна. 60% вважають, що він знав про ці злочини; з них 22% думають, що сам президент не був причетний до них, а 38% — що він теж брав у них участь.

На цьому тлі рейтинги Дональда Трампа опустилися до мінімальних значень з початку його другого терміну. У багатьох опитуваннях частка респондентів, які негативно оцінюють його роботу на посаді президента, вже перевищує 55–60%, а в середньому частка тих, хто схвалює Трампа, коливається на рівні 40%.

Трамп і призначені ним керівники міністерства юстиції та ФБР, які так довго обіцяли розкрити всю правду про спільників Епштейна, а потім раптово оголосили, що розповідати нічого, зіткнулися зі зростаючим невдоволенням власних прихильників і однопартійців. Підтримавши публікацію файлів за кілька днів до голосування в Конгресі, Трамп намагається осідлати хвилю громадського невдоволення, дотримуючись старої максими «не можеш перемогти — очоль».

Однак, схоже, на самій публікації файлів скандали навколо справи Епштейна не закінчаться. Якщо після публікації матеріалів у справі Епштейна наприкінці грудня виявиться, що Трамп якщо і фігурує в них, то лише вкрай епізодично, а інші республіканці, на відміну від демократів, вийдуть сухими з води, то знайдеться чимало тих, хто не повірить Білому дому і звинуватить його в приховуванні матеріалів, що компрометують президента і його оточення.