Перший маніяк Америки. Історія Генрі Холмса, який збудував готель для вбивств

Генрі Холмс — справжнє ім’я Герман Вебстер Маджетт — був талановитим шахраєм і непоганим бізнесменом. На гроші, отримані від афер зі страховками, він побудував готель, який став останнім притулком для сотень людей. Він засуджений за чотири вбивства, зізнався у 27, але міг бути причетним до сотень злочинів. Невідомо, скільки б ще проіснував його «конвеєр смерті», якби на його слід не натрапили приватні детективи з детективного агентства Алана Пінкертона у 1895 році. Холмс був страчений і став першим офіційно визнаним маніяком у Сполучених Штатах.

Скрупульозний детектив

Історія розслідування діяльності першого маніяка Америки розпочалася з пошуку шахрая. З повідомлення ув’язненого Меріона Хаджспета поліція дізналася, що якийсь пан Генрі Холмс обманним шляхом отримав страховку в розмірі 10 тисяч доларів за смерть Бенджаміна Пітезеля. Останній приїхав до Філадельфії в серпні 1894 року, а через місяць помер. Через деякий час з’явився адвокат Джепт Хау, а потім друг і дев’ятирічна дочка померлого, які впізнали труп.

Про цю аферу поліція та страхова компанія дізналися лише тому, що ув’язнений Хаджспет мав отримати 500 доларів за послугу: у 1894 році він познайомив свого співкамерника Холмса з хитрим юристом Хау. Але грошей він не отримав і вирішив здати співкамерника-шахрая. Представники страхової компанії, дізнавшись про обман, звернулися до детективного агентства Алана Пінкертона — на той час найпрогресивнішого слідчого органу Америки.

Справу про страхове шахрайство взяв до провадження скрупульозний і наполегливий детектив Патрік Гейєр. Насамперед він звернувся до всіх страхових компаній країни з проханням надати інформацію про всі дивні випадки подання вимог щодо страхових виплат, особливо пов’язані зі страхуванням життя. Повідомлень надійшло не надто багато. Детектив одразу звернув увагу на випадок, що стався в Нью-Йорку в 1891 році.

30-річний нью-йоркський бізнесмен Генрі Холмс застрахував своє життя на 20 тисяч доларів. А буквально через два місяці до поліції Род-Айленда надійшло повідомлення про його вбивство. За словами свідків, вбитий незадовго до смерті поселився в готелі на березі океану. Через кілька днів він зник, а ще трохи пізніше на пляжі було знайдено обгорілу голову. Співробітники готелю припустили, що голова належить зниклому Холмсу.

Через два місяці в готелі з’явився друг Холмса, який заявив, що має довіреність на отримання страхової виплати за загиблого. Але страховики зачепилися за те, що обставини смерті Холмса так і не були з’ясовані. Та й впізнання було ускладнене. І взагалі незрозуміло, чи був однією й тією самою людиною той, хто застрахував своє життя, і той, чию голову знайшли на пляжі. Друг Холмса залучив до суперечки юриста Хау.

Бідний Бенджамін

Детектив Гейєр не міг не звернути уваги на такі збіги: одне й те саме прізвище, схожі обставини страхової афери. Схоже, він натрапив на слід шахрая, а можливо, й вбивці. На той час Гейєр мав усі підстави припускати, що Холмс не просто обдурив страховиків, а й вбив Бенджаміна Пітезеля.

Коли Холмс намагався оформити страховку у 1891 році, він вказав свою адресу проживання — готель «Замок» у Чикаго. У тому ж місті мешкала й дружина Бенджаміна Пітезеля, якого вбили у Філадельфії.

«Замок» Холмса, 1895 рік. Фото: Alamy / Vida Press

Гейєр не застав на місці власника готелю «Замок» Германа Маджетта, як і Генрі Холмса. Але йому вдалося поговорити з керуючим готелю, і той повідомив детективу, що пану Холмсу можна залишити повідомлення, яке неодмінно потрапить до нього в руки. Детектив так і зробив. І одразу ж вирушив до найближчого поштового відділення, щоб дізнатися, куди саме буде надіслано його лист.

Наступним кроком детектива Гейера було встановлення місця проживання родини Пітезелів. Виявилося, що жінка та п’ятеро дітей Пітезелів виїхали зі свого старого будинку. Але тут знову промайнула назва готелю «Замок»: сусіди розповіли, що до свого від’їзду до Філадельфії Бенджамін Пітезель працював саме там.

Гейєр повернувся, щоб поговорити з власником готелю. Управитель знову порадив залишити листа. Детектив так і зробив. Після чого знову завітав до поштового відділення. Через кілька днів детектив отримав інформацію про те, що листи для Холмса та Маджетта надсилалися на одну й ту саму адресу в Сент-Луїсі. Схоже, що Холмс і Маджетт — одна й та сама особа.

У Сент-Луїсі Гейєр не застав Маджетта-Холмса. Той поїхав до Детройта, залишивши адресу, куди надсилати кореспонденцію. Але й у Детройті детективу не пощастило. Маджетт виїхав з орендованого будинку буквально за кілька годин до того, як туди прибула поліція. Господиня повідомила, що разом із Гейєром подорожують троє дітей.

Це насторожило Гейера: можливо, Маджетт возить із собою дітей Пітезеля. Оглядаючи територію навколо орендованого будинку в Детройті, детектив виявив у дворі глибоку яму. Господиня будинку пригадала, що до появи мешканців цієї ями не було. Невже він готував могилу для дітей? До розшуку Маджетта були залучені додаткові сили поліції.

Зрештою Германа Маджетта заарештували в Бостоні. Але він відмовився співпрацювати зі слідством. Нічого не сказав і про дітей, з якими подорожував країною. Їх знайшов той самий Гейєр. На жаль, вони вже були мертвими. Пошуки тривали майже рік і розкрили жахливу історію першого маніяка Америки.

Детектив йшов слідами Маджетта, починаючи з 1893 року. Гейєр з’ясував, що вбивця Пітезеля досить довго возив із собою трьох дітей вбитого. У Торонто Маджетт все-таки позбувся двох сестер, залишивши в живих найменшого з дітей, шестирічного Говарда Пітезеля. Але й той незабаром буде вбитий. Тіла сестер були знайдені в ямі, яку маніяк викопав у підвалі орендованого будинку.

Гейєр з’ясував, що Маджетт возив із собою велику скриню, у кришці якої був отвір. У цій скрині він замкнув дівчаток і через отвір подавав свічковий газ, яким у ті часи освітлювали вулиці та будинки. Отруєння газом було улюбленим способом вбивства Маджетта.

Будинок у Торонто, де Генрі Холмс вбив Еліс і Неллі Пайтзел, 1895 рік. Фото: Alamy / Vida Press

Готель «Смерті»

Герман Маджетт народився 16 травня 1860 року в родині поштового службовця міста Гілмантон, штат Нью-Гемпшир. З дитинства він вирізнявся серед однолітків кмітливістю та гарною пам’яттю. Однак ті, хто знав юного Маджетта, відзначали його схильність до жорстокого поводження з тваринами. Відразу після закінчення школи він одружився з дочкою багатого фермера. Незабаром вона завагітніла, а її батько оплатив навчання Маджетта в медичній школі. Але коли в 1880 році він отримав диплом лікаря, то одразу ж покинув молоду дружину та дитину, щоб більше ніколи з ними не зустрічатися.

У 1885 році Маджетт уперше з’явився в Чикаго. Він відкрив офіс на ім’я доктора Генрі Холмса й почав займатися бізнесом. Незабаром він познайомився з Міртою Белкнап, дочкою багатого торговця нерухомістю, і зачарував її. Маджетт завжди мав успіх у жінок.

Відразу після весілля (його не зупинило те, що він не розлучився з першою дружиною) Маджетт почав робити спроби позбутися тестя й отримати доступ до його статків. Він двічі підсипав у цукорницю миш’як, намагаючись отруїти батька дружини. Обидва рази — безуспішно. Дружина Мірта, втім, здогадалася про задум чоловіка. Відбулася серйозна розмова, після якої Маджетт зник із Чикаго.

Майже рік Маджетт був членом банди, яка крала коней у Техасі. Ця діяльність принесла Маджетту чималу суму грошей, яку він вклав в акції першої у світі фабрики з виробництва копіювальної техніки «ABC Copier». Ця інвестиція все життя забезпечувала Маджетта цілком непоганим доходом. Але йому потрібно було набагато більше грошей. Він уже винаходив плани щодо будівництва готелю, в якому можна буде безкарно віддаватися своїй справжній пристрасті — вбивствам.

У травні 1886 року Маджетт став партнером в аптеці на чиказькій вулиці «63-я стріт». Власник незабаром помер, і доктор Холмс, як його тепер звали, запропонував вдові викупити її частку, пообіцявши розрахуватися протягом кількох місяців. Вона погодилася. Але через кілька місяців Маджетт перестав платити. Вдова вимагала грошей, погрожувала поліцією, але цілком несподівано зникла.

Незабаром Маджетт продав аптеку та придбав ділянку землі, на якій розпочав будівництво готелю. У 1893 році в Чикаго мала відбутися Всесвітня виставка, приурочена до 400-річчя відкриття Америки. Очікувався величезний наплив туристів, а тому готельний бізнес ставав досить прибутковим.

Як згодом з’ясували детективи, Маджетт особисто керував будівництвом готелю. Причому постійно змінював робітників і вносив зміни до проекту. Коли готель нарешті було збудовано, мало хто міг сказати, що ховається за його стінами. А для чого призначені хитромудрі лабіринти, стало відомо лише після того, як поліція ретельно обшукала готель.

У підвалі готелю, глибоко під землею, було виявлено розтинний стіл та невеликий крематорій. Прямо до столу вела труба сміттєпроводу з другого поверху. Через цю трубу Маджетт спускав у підвал трупи. Деякі тіла йшли на виготовлення скелетів, які маніяк пізніше продавав у медичні та навчальні заклади. А решту розчленовував і знищував різними способами.

У приміщенні, що межувало з «прозекторською», стояло кілька ванн, в одній із яких була сірчана кислота. Як і пізніший «колега» Маджетта Джон Хейг, американський маніяк теж розчиняв трупи в кислоті. Але на відміну від Хейга, Маджетт знав хімію і розумів: щоб запобігти виділенню отруйних випарів під час хімічної реакції розчинення людського тіла в кислоті, необхідно, щоб у трупі було якомога менше рідини. Тому, перш ніж помістити тіло в кислоту, Маджетт витримував тіла в негашеному вапні.

У ще одній підвальній кімнаті було виявлено дибу. Як пізніше розповість Маджетт, він не вірив у теорію Дарвіна про походження людини, а вважав, що люди походять від нащадків раси гігантів. І щоб підтвердити цю теорію, Маджетт підвішував жертв на дибу та намагався «збільшити» їхній зріст удвічі. Але, як зізнався сам маніяк, йому так і не вдалося збільшити жодну людину.

На другому поверсі «Замку» поліцейські виявили кілька кімнат, стіни яких були оббиті залізом, а зверху обклеєні шпалерами. Таким чином Маджетт створював герметичні газові камери. Коли в ці кімнати заселялися постояльці, він пускав туди свічковий газ. Після чого спускав трупи до підвалу.

Крім того, поліцейські виявили в готелі дивну кімнату, яка явно не призначалася для проживання. Після того як стіни було розібрано, стало зрозуміло, що це банківський сейф, вмурований у конструкцію готелю. У цьому сейфі, який є абсолютно герметичним, Маджетт любив замикати своїх колишніх коханок. Через досить велику площу сейфа кисню жертвам вистачало приблизно на три години.

Будівля діючого поштового відділення району Інглвуд у Чикаго, зведена у 1939 році на місці знесеного «Замку вбивств» Холмса, 2016 рік. Фото: Marlin Keesler / Wikimedia (CC BY 2.0)

Готель «Замок» було розібрано буквально до камінчика. Поліцейські та судові експерти виявили в різних місцях останки понад 200 осіб. Сам Маджетт відмовлявся співпрацювати зі слідством. Але після того, як присяжні визнали його винним у вбивстві Бенджаміна Пітезеля, а губернатор відхилив прохання про помилування, маніяк спробував хоч якось продовжити своє життя. Він запропонував журналістам розповісти про свої злочини, вимагаючи за це 10 тисяч доларів.

Він зізнався у вбивстві 27 осіб, докладно описавши кожне з них. А коли маніяку повідомили, що страта відбудеться буквально найближчими днями, він заявив пресі, що готовий розповісти ще про сто вбивств. Журналісти звернулися до губернатора з проханням відтермінувати страту, але губернатор відмовив. Маніяка повісили 7 травня 1896 року. Згідно з його волею, труп залили цементом і лише після цього поховали: Маджетт побоювався, що його тіло можуть викрасти, щоб зробити мумію або скелет для вивчення.

Автор: Максим Леонов

Джерело: «Нова газета Європа»