Від Ліми до Донбасу. Як громадян Перу вербують до російської армії на «мʼясо»

«Будь ласка, Карино, не розповідай про це моїй мамі — я не хочу, щоб вона хвилювалася ще більше. Я лише прошу тебе молитися — так само, як молимося ми, — за наше благополучне повернення додому, адже лише диво може покласти край цій війні між двома країнами», — писав дружині перуанець Хесус Кьярелла незадовго до того, як зник безвісти на війні в Україні.

У березні 2026 року Хесус разом з іншими перуанцями опинився на фронті в лавах російської армії. За даними МЗС Перу, загалом до ЗС РФ вступили понад 450 громадян країни. Перед поїздкою до Росії багато хто не знав про те, що братиме участь у бойових діях.

Хесус К’ярелла, як і декілька інших перуанців, підписав контракт у башкирському місті Мелеуз. Їх відправляли туди, щоб отримати виплати за вербування на контракт.

Журналісти видання «Важливі історії» разом із журналістами перуанського подкасту La Encerrona відтворили маршрут, яким мережа вербувальників відправляла людей із Латинської Америки на війну проти України. Його головним пунктом стала Уфа, де працює центр вербування, орієнтований на іноземців.

Робота в Росії

Про можливість заробити в Росії 55-річний Артуро Ренхіфо дізнався від свого друга. На той момент Артуро працював охоронцем на гірничодобувному підприємстві, але робота була нестабільною. У Росії ж йому запропонували 2,8 тисячі євро щомісяця та 20 тисячі євро за підписаний контракт. Своїй дружині Артуро розповів, що робота на «російський уряд» передбачала лише «охорону контейнерів».

Артуро, як і багато перуанців, які відгукнулися на пропозиції щодо роботи в Росії, мав досвід роботи в силових структурах Перу. Його підрозділ національної поліції спеціалізувався на знешкодженні мін, зокрема тих, що залишилися з часів протистояння влади Перу з маоїстським угрупованням «Сендеро Луміносо» у  1980–1990-х роках.

Вербуванням Артуро та його друга займався перуанець Іван Діас, який використовував псевдонім VIZIO. Діас брав участь у вербуванні щонайменше семи перуанців, які опинилися у ЗС РФ, як випливає з документів, якими поділилися їхні родичі. За даними джерела La Encerrona, Івана Діаса оголошено в розшук у Перу.

У податковій службі він вказав, що займається «забезпеченням громадського порядку та безпеки». При цьому у своєму профілі в WhatsApp Діас називав себе військовим адвокатом і прямо писав, що займається вербуванням латиноамериканців до російської армії. Він активно вів соціальні мережі: Instagram, Facebook і TikTok, де закликав підписників їхати добровольцями до Росії. Деякі відео Діаса набирали десятки тисяч переглядів. Наразі всі його профілі в соціальних мережах видалено.

Дружина Артуро стверджує, що Діас обдурив перуанців: «Цей чоловік надав нашим родичам повністю неправдиву інформацію, оскільки в підписаних ними контрактах зазначено зовсім інше». Перуанців змусили підписати контракти російською мовою, якої вони не розуміли.

На обман з боку вербувальників скаржилися родичі й інших громадян Перу: декому обіцяли охорону військових об’єктів без участі в бойових діях, роботу оператором дрона далеко від лінії фронту і навіть роботу кухарем.

45-річний Хесус Кьярелла полетів до Росії разом із двома іншими перуанцями буквально через два тижні після від’їзду Артуро. До поїздки до Росії він понад десять років працював у пенітенціарній системі. У нульових роках Хесус відслужив у армії Перу, охороняв посольство США в Іраку. У Росії йому, за словами дружини, запропонували схожу роботу — охороняти посольства. Коли його друг розповів про можливість підзаробити, той, недовго думаючи, погодився.

Ліма — Стамбул — Москва

До Росії з Ліми вилетіло щонайменше дві групи перуанців — одна, до якої входив Артуро, 17 лютого. Інша, до якої входив Хесус, 3 березня. Маршрут першої групи пролягав через Амстердам і Стамбул, другої — через Сан-Паулу, Рим і Стамбул. Щоб успішно проходити прикордонний контроль, вербувальники купували своїм клієнтам зворотні квитки та готували легенду, згідно з якою перуанці летіли до Європи як туристи.

Групу, до якої входив Хесус Кьярелла, затримали в аеропорту Сан-Паулу на два дні через відсутність зворотних квитків. Посередникам довелося терміново їх купувати, і лише після цього перуанців відпустили на рейс до Риму. Коли група дісталася до Туреччини, для місцевих прикордонників уже був готовий детальний план туристичної подорожі країною з відвідуванням собору Святої Софії та хамаму в Стамбулі, польотом на вертольоті через  Босфор та романтичним підйомом на повітряній кулі в Каппадокії — і все це в компанії трьох чоловіків.

У Москві добровольцям із Перу вже не треба було дотримуватися легенди. Прикордонна служба ФСБ у Внуково заздалегідь знала, що перуанці їдуть до Росії для відбору на військову службу. Про це свідчить запит начальника пункту відбору на контракт в Уфі Сергія Родінка до прикордонного пункту аеропорту. Підставою для в’їзду до Росії названо президентський указ, згідно з яким іноземці можуть отримати російський дозвіл на проживання та громадянство за спрощеною процедурою після укладення контракту зі ЗС РФ.

Сергій Родінко заявив журналісту «Важливих історій», що «вперше чує про якісь документи прикордонного пункту Внуково». Схожий запит від уфімського пункту відбору на контракт, але вже для прикордонників в аеропорту Жуковський, опублікувала колумбійська телевізійна компанія RCN у своєму розслідуванні. У запиті, ймовірно, фігурують імена двох перуанців та восьми колумбійців.

У цьому ж запиті з Уфи є ім’я «уповноваженої особи з допомоги у наборі на контракт», мешканця міста Терек у Кабардино-Балкарії Азамата Ашхотова, який мав зустріти перуанців у аеропорту. Іншу групу супроводжував ще один уродженець Терека Алім Гідов. У витоках інформації немає даних про їхні зв’язки з російською армією. З них випливає, що Гідов раніше працював на водоканалі в Тереку, а Ашхотов останніми роками працював таксистом.

Родичу одного з завербованих перуанців Гідов на запитання про його долю відповів так: «Я просто їх зустрів і посадив на літак! <> Мені зателефонував чоловік, до якого вони їдуть, і [я] посадив їх на літак. Більше я нічого не знаю, брате».

Алім Гідов та Азамат Ашхотов не відповіли на запитання «Важливих історій».

Репетитор з Еквадору

Квитки до Стамбула для групи Хесуса були оформлені через колумбійську компанію Euro Talent Solutions, яка також зареєструвала юридичну особу в Польщі.

Основний напрямок діяльності Euro Talent Solutions — працевлаштування мешканців країн Південної Америки в Польщі та інших країнах Європейського Союзу. На сайті та у соціальних мережах компанії можна знайти вакансії водія в Литві, комірника в Польщі та плиточника в Чорногорії. Фірма працює понад два роки та публікує фотографії людей, які з її допомогою знайшли роботу в Європі.

Представник Euro Talent Solutions, який попросив про анонімність, підтвердив, що компанія співпрацювала з вербувальником Іваном Діасом і, на його прохання, купувала квитки для 18 перуанців. Вона також бронювала готелі, оформляла страховку та готувала своїх клієнтів до перельотів. Однак у компанії спочатку нібито не здогадувалися про те, що кінцевою точкою їхнього маршруту була Росія.

Через Діаса до Росії могли вирушити набагато більше, ніж 18 осіб. За словами нашого співрозмовника, Діас також співпрацював з іншими туристичними агентствами й відправляв «по 30–40 осіб на місяць».

Представник Euro Talent Solutions розповів, що в якийсь момент із деталей листування в одному з чатів щодо підготовки до поїздки він зрозумів: клієнтів компанії відправляють до російської армії. Тоді він вирішив звернутися до правоохоронних органів Колумбії.

Головним організатором цієї схеми вербування є «перекладач російського уряду» Едуардо з Еквадору, — розповідає представник Euro Talent Solutions. Саме він платив за вербування латиноамериканців Івану Діасу та іншим посередникам.

За словами нашого співрозмовника, незабаром Едуардо почав йому погрожувати: «Мені дзвонили з різних номерів, погрожували смертю: мовляв, я просто маю виконувати свою роботу — продавати квитки, і все, і мені нема чого ні про що говорити». До травня 2026 року компанія припинила співпрацю з Іваном Діасом та Едуардо, стверджує представник Euro Talent Solutions.

Діас сам розповів нашому співрозмовнику про те, чим насправді займається. Одного разу вербувальник поскаржився на Едуардо, бо той «підвів його з грошима та комісіями». «Я запитав: „Які ще комісії?“ — „Так, насправді я тут працюю вербувальником до армії. Зараз на мене виписано ордер Інтерполу“», — переказує цю розмову співробітник Euro Talent Solutions.

За слів Діаса, «перекладач російського уряду» платив йому по 400 доларів за одну завербовану особу, як випливає з листування, яке є у розпорядженні «Важливих історій». Компанія Euro Talent Solutions також отримувала від Едуардо гроші, але не за фіксованою ставкою — залежно від вартості «туристичного пакету», яка постійно змінювалася.

«Важливі історії» встановили особу організатора схеми з вербування колумбійців та перуанців. Це 29-річний репетитор з іспанської мови Едуардо Хайме Торрес Хара з Еквадору, який мешкає в Бєлгороді. Там же він закінчив Бєлгородський державний університет за спеціальністю «Міжнародні відносини».

Фотографії Едуардо Торреса збігаються зі знімком організатора схеми Едуардо, який опинився у розпорядженні «Важливих історій». На номер Едуардо Торреса зареєстровано акаунт у WhatsApp із ніком «Interpretación y traducción Logística internacional Logística bélica» (Усний та письмовий переклад Міжнародна логістика Військова логістика), в описі міститься заклик: «Вступайте до російської армії сьогодні!» Користувач із таким самим ніком розповсюджував інструкції в чаті групи Хесуса Кьярелли.

Судячи з повідомлень Едуардо у відкритих групах у Telegram, він почав вербувати людей до російської армії у червні 2025 року. Перші дописи він розміщував у чатах латиноамериканців, які проживають у країнах Європи, пізніше він намагався знайти охочих вирушити на війну й у чаті африканців у Росії.

Уже в травні 2026 року Едуардо шукав «людей, які мешкають у Мадриді та добре знають місто — для роботи (нічого незаконного!)». За цю роботу він пропонував 1000 євро на місяць.

Скільки саме Едуардо отримував за кожну людину, привезену до Росії, невідомо. Паралельно з вербуванням на війну він продовжував шукати учнів для занять з репетитором з іспанської мови.

Едуардо не відповів на запитання «Важливих історій».

Москва — Уфа — Мелеуз — Україна

20 лютого 2026 року перша група з чотирьох перуанців приземлилася в Уфі. Того ж дня вони пройшли медичний огляд і на автомобілі дісталися до Мелеуза, міста, що розташоване за три години їзди від Уфи.

Там перуанців зареєстрували за однією адресою у дев’ятиповерховому будинку, поставили на міграційний та військовий облік. Такий дивний маршрут можна пояснити бюджетними виплатами за залучених контрактників. На цей момент у декількох районах Башкортостану діяли винагороди для вербувальників у розмірі 400 тис. рублів за особу, а в  Уфі такий самий захід ввели лише наприкінці березня. На виплати посередникам у 2025  році з бюджету Мелеузовського району було витрачено 84,7 млн рублів, а на 2026 рік влада заклала ще 64 млн рублів

Як працює реферальна система набору на контракт у Росії

З 2024 року в різних регіонах почали запроваджувати систему винагород для рекрутерів. Щоб отримати гроші, рекрутер повинен прийти разом із кандидатом до найближчого пункту відбору на військову службу. Доброволець підписує заяву, в якій вказує особисті дані та банківські реквізити того, хто його привів.

Гроші виплачуються як із регіональних бюджетів (діють на території всього суб’єкта), так і з муніципальних (у межах району чи міста).

На момент вербування перуанців лише кілька регіонів пропонували вербувальникам більш щедрі винагороди, ніж у Мелеузі:

Аткарський район (Саратовська обл.) — 650 тис. рублів

Рязанська область — 574 тис. рублів

Ртищевський район (Саратовська обл.) — 550 тис. рублів

м. Жовтневий (Башкортостан) — 520 тис. рублів

Ярославська обл. — 500 тис. рублів

У Мелеузі виплата була встановлена на рівні 400 тис. рублів, а район посідав одне з провідних місць за її розміром нарівні зі Стерлітамаком та Стерлібашево.

Змагання за винагороди для вербувальників у Росії триває. Влада Іркутської області готова платити по 1,5 млн рублів за кожного залученого іноземця, а у Смоленській області запровадили обмежену пропозицію: до 1 грудня 2026 року вербувальники можуть отримати 1,1 млн рублів.

Хто саме отримав виплату за контрактників із Перу — невідомо. У розпорядженні «Важливих історій» опинилися порожні бланки заяв, які підписували перуанці. Ймовірно, вербувальники вписували свої реквізити в ці документи пізніше, щоб претендувати на бонуси за вербування.

У Мелеузі перуанці проживали кілька днів, там же вони отримували банківські картки. Група Артуро Ренхіфо повернулася з Мелеуза назад до Уфи й оселилася в центрі «Захисник». Цей мобільний пункт відбору контрактників, організований у 2024 році на базі дитячого оздоровчого табору «Черемушки», пропонує швидке проходження всіх перевірок та процедур — у режимі «єдиного вікна» протягом доби. Крім того, новобранцям обіцяють їдальню, шашковий клуб, перукарню та фотозону  — все для створення «максимально сприятливої атмосфери, щоб важливий етап у житті кожного бійця пройшов із найменшим стресом і максимальною користю».

Там перуанці пройшли медичний огляд, а також інтенсивний 16-годинний курс російської мови від Центру випереджальної професійної підготовки (ЦВПП) Республіки Башкортостан. За підготовку трьох іноземних контрактників центр отримав 12 тис. рублів.

Вони не були першими іноземцями в центрі «Захисник». За рік до прибуття перуанців до Уфи місцева газета «Горобзор» розповідала про уродженця Гани, який прибув до центру для укладення контракту: «Я в Росії вже близько трьох років. У мене тут є сім’я. <…> Росія була добра до мене з тих пір, як я тут живу. Там, де я працював, дуже добрі російські люди, тож мені час теж підтримати Росію», — говорив він. 

У центрі «Захисник» перуанські новобранці пробули недовго: вже на початку березня Артуро Ренхіфо опинився в Новошахтинську Ростовської області — місті, що розташоване за 1700 км від  Уфи, яке межує з Луганською областю. Звідти він писав, що «перебуває в бункері, охороняє зброю, збирається проходити навчання». Це останнє місцеперебування, про яке відомо його дружині. Тоді ж зв’язок з ним перервався.

Так само швидко втратила зв’язок із чоловіком і дружина Хесуса, Каріна. Хесус докладно описав їй свій маршрут і розповів, що отримав 400 тис. рублів за підписання контракту. На випадок своєї смерті він надіслав дружині всі необхідні документи. «Звернися до російського посольства й вимагай, по-перше, моє тіло, якщо про мене не буде жодних звісток протягом трьох місяців. По-друге, гроші, що виплачуються у разі смерті, на які ви зможете купити будинок або все, що захочете», — писав він їй незадовго до зникнення.

У середині квітня Хесус перестав виходити на зв’язок; до цього його телефон перебував у Кожевні — прикордонному селищі на території Донецької області. Як пізніше дізналася Карина, вже з 4 травня 2026 року її чоловік вважався зниклим без вісти. На фронті він провів менше трьох тижнів.

Торговці людьми

Артуро та Хесус — не єдині громадяни Перу, які опинилися на фронті навесні 2026 року. За даними місцевого МЗС, до лав російської армії вступили понад 450 осіб, з Росії їм вдалося евакуювати 31 особу. Одна з адвокаток постраждалих сімей вважає, що масштаби вербування набагато більші — понад 1000 осіб із Перу воюють у складі ЗС РФ.

У травні розслідуванням цих справ зайнялася прокуратура в Перу, яка спеціалізується на боротьбі з торгівлею людьми. Наразі перуанські прокурори проводять 21 розслідування у справах про торгівлю людьми, ще одне розслідування пов’язане зі звинуваченнями в організованій злочинності. Потерпілими у цих справах є понад 300 осіб.

У Перу вже заарештували двох ймовірних вербувальників. Один із них, 54-річний відставний військовий Почо Пінто, пропонував співвітчизникам роботу з охорони російського військового об’єкта та обіцяв, що новобранців не відправлять на фронт. «Якщо вони підписали контракт мовою, якої не знають, то це є підставою для вчинення злочину, а саме обману», — заявила прокурор Луїза Кіспе.

Російська влада заперечує звинувачення в обманному призові на війну. У серпні посольство Росії в  Перу заявило, що всі перуанці, які підписали контракти, були «поінформовані про положення документа, умови військової служби та пов’язані з ними ризики, а також про права та обов’язки сторін».

Правозахисна організація Amnesty International запропонувала вважати іноземців, яких обманним шляхом завербували до російської армії, жертвами торгівлі людьми. «Немає жодних сумнівів у тому, що російська влада створила сприятливі умови для зловживань під час вербування — і свідомо отримувала з цього вигоду для поповнення своїх збройних сил», — йдеться у звіті.

Вербування триває

В Уфі триває кампанія з вербування іноземців. Її проводить «Центральний штаб формування добровольчих батальйонів» (ЦШФДБ). Він зосереджується на країнах Латинської Америки (Перу, Панама, Мексика, Колумбія, Еквадор, Аргентина), Південно-Східної Азії (Камбоджа, М’янма, Індонезія, Філіппіни), Африки (Ботсвана, Зімбабве) та СНГ (Білорусь, Казахстан, Узбекистан).

До літа 2026 року на одному з сайтів ЦШФДБ була розміщена пропозиція для посередників: «Якщо кандидат самостійно оплачує свій квиток — ви отримуєте $1000. Якщо ви просто домовляєтеся з людиною про її участь, а всі витрати (включно з квитком) оплачуємо ми — ваш бонус становить $150. З нами легко співпрацювати — ви приводите людей, ми дбаємо про все інше». Наразі це оголошення видалено.

На ресурсах ЦШФДБ у січні 2026 року також оприлюднили стоп-лист країн, громадян яких заборонялося приймати до російської армії. Про цю заборону повідомляли одразу кілька джерел, у тому числі британець Бен Стімсон, який тренує іноземних найманців, зазначали раніше «Важливі історії».

У Telegram-каналі «Центрального штабу формування добровольчих батальйонів» до березня 2026 року публікувалися фото та відео іноземців, які прибули до Уфи для підписання контракту зі ЗС РФ. Особистості деяких із них нам вдалося встановити за відкритими джерелами.

Колумбієць Едвін Діас з’явився у ролику ЦШФДБ на прикінці січня 2026 року, а через місяць потрапив у полоні. Там він розповів, що приїхав до Росії у службових справах, а згодом його насильно відправили воювати в лавах російської армії.

Ще одного колумбійця, Джона Велеса, шукали родичі після того, як у вересні 2025 року він перестав виходити на зв’язок, перебуваючи в Росії. На фотографії, зробленій щонайменше за місяць до цього, він стоїть біля аеропорту в Уфі.

Кілька знімків іноземців зроблено біля центру «Захисник» — там же проживала група перуанців, серед яких був Артуро Ренхіфо. На одній із фотографій новобранці сидять у навчальному кабінеті. «Щодня вони вивчають російську мову, історію нашої країни, опановують військові дисципліни та тренуються на спортивних майданчиках», — зазначено у телеграм-каналі організації. Спортивний майданчик, на якому грають іноземці, також розташований на території центру «Захисник», з’ясували «Важливі історії».

Поки телеграм-канал ЦШФДБ неактивний, TikTok-акаунт із майже 5 тис. підписників продовжує привертати увагу потенційних контрактників із країн Латинської Америки. Хоча канал і називається ЦФДБ Сибір, там також публікуються фото латиноамериканських контрактників із центру «Захисник» та інших місць в Уфі. Найпопулярніші ролики набирають десятки тисяч переглядів і сотні коментарів, у тому числі й від тих, хто бажає приїхати до Росії.

Однак така реклама подобається не всім. «Ні, дякую, я волію жити», — пише автор популярного коментаря під одним із роликів.

Автори: Єгор Феоктистов, Еля Новопашенна за участі Соня Савіна

Джерело: Важливі історії