У 1920 році Крим успішно штурмувала Кримська армія Нестора Махна в союзі з Червоною армією Михайла Фрунзе. Чи правда, що удар махновців був вирішальним у захопленні півострова? Хто першим взяв Сімферополь, анархісти чи більшовики? І як Фрунзе віддячив за успішний похід своїм тимчасовим союзникам?
Про це – у другій частині публікації видання Радіо Свобода, як завойовували Крим за останні 100 років.
2 жовтня 1920 року в Старобільську анархісти Махна укладають союз із червоними про спільний похід на Крим, щоб витіснити з півострова війська білого генерала Врангеля.
«Це ще один фактор, чому саме у вересні 1920 року махновці підписують цю угоду. Тому що їхня головна база – Пологи і Гуляйполе зайняті білими. Коли махновці звільнили Гуляйполе вони реорганізували цю оперативну групу в Кримську групу. Да, ми знаємо це, як Кримська армія. На чолі її вже став в другій половині жовтня Каретников Семен», – пояснює історик, автор книги «Махновська веремія» Дмитро Архірейський.
Махновці відбивають у білих свої ж території. З Гуляйполя йдуть на Оріхів, Токмак та Мелітополь. Далі командувач південного фронту більшовиків Михайло Фрунзе наказує брати Крим.
«Вони повинні були зосередитися і перейти через Кримський перешийок і форсувати Сиваш. Це була така надзвичайна задача. Дуже важка задача. Не рахуючись з жертвами. Тобто задача була поставлена: «Будь-якою ціною», – розповідає історикиня, завідувачка Відділу історії України та краю 1917–1945 років Дніпровського історичного музею Тетяна Цимлякова.
«Зараз у нас є такий термін «м’ясні штурми». Ну, от штурм в ніч на третє листопада, штурм Перекопу, коли Фрунзе поклав 10 тисяч армії своєї. Махновці остаточно переконалися, що, якщо вони будуть виконувати розпорядження Фрунзе, від них те саме буде», – каже Дмитро Архірейський.
Листопад, холод, рівень води у Сиваші піднімається до двох метрів, навіть на конях не пройти. Українці відмовляються виконувати наказ. Зрештою, Сиваш із великими втратами форсують більшовики. За ними до Криму заходить частина Кримської армії Махна.
«І тут Врангель в рамках цього бодання кидає на ці терези останній свій резерв – кінний корпус Івана Барбовича. І от махновці дочекалися цього моменту, коли корпус Барбовича в атаці розгорнувся і вдарили у фланг.
Там озеро Красне є на півночі Криму. І вся махновська кавалерія і всі махновські тачанки.
Скажімо так, тачанки зробили свою справу, а кавалерія зачищала. Вони просто викосили кулеметним вогнем корпус Барбовича», – розповідає дослідник махновського руху Дмитро Архірейський.
Врангель розуміє, що вже програв, наказує армії відступати до портів Криму та залишати півострів.
«Саме махновці першими увійшли в Сімферополь, це вони першими увійшли в Сімферополь, а не червоні. І треба було Фрунзе віддавати додатковий наказ не йти на Севастополь, він їх примусом розвернув на Євпаторію. Євпаторія – це другорядний напрямок, зрозуміло, так, щоб всі лаври переможця дісталися червоним», – пояснює Дмитро Архірейський.
Коли Крим захоплено повністю, більшовики отримують наказ ліквідувати всіх махновців, де б вони не були. За підрахунками істориків, з півострова на материк виходять лише 250 вояків Кримської армії Махна.
«Потім у Великому Токмаку вони спали, їх сонними розбудили поставили і розстріляли. Махно до останнього не вірив, поки йому не почали його командири розповідати, що все отаке відбувається», – підсумовує історикиня Тетяна Цимлякова.
Автор: Дмитро Євчин
Джерело: Радіо Свобода