Повномасштабна війна Росії проти України триває вже кілька років. Молдова і країни Балтії регулярно отримують погрози від Кремля, які порушують питання про те, наскільки країни готові забезпечити цивільну оборону свого населення.
Після одного з ракетних обстрілів росіянами Дніпра розгорівся гучний скандал. Представниця ОСББ не впустила до укриття 10-річного хлопчика, який намагався знайти прихисток під час тривоги.
Журналісти дослідили 200 тендерів на укриття в Києві й чітко побачили знайому картину: невидимі, але очевидні домовленості між чиновниками та забудовниками, завищення цін, відсікання конкурентів та протягування всіма засобами своїх. Так би мовити, свій до свого по чуже. Тобто по державні кошти
Одного погляду на цю школу вистачило б, аби не вимагати витрачати мільйони на укриття, яке ніхто не буде використовувати. А є випадки і навпаки: ремонти зроблені або тривають, а суди виносять рішення про бездіяльність місцевої влади і балансоутримувачів.
Мошкін вину не визнав, говорив, що сирену з вулиці почув із запізненням і відчинити двері просто не вистачило часу, бо все сталося занадто швидко.
Спроби журналістів з’ясувати, чому проблема відсутності або недоступності укриттів досі існує, привели до парадоксального висновку. В беззахисності українців виявилась винувата державна бюрократія.
1 червня 2023 року близько 3 години ночі в Деснянському районі Києва між будинками пролунав вибух. На порозі поліклініки загинули мати з малолітньою донькою та ще одна молода жінка, ще четверо людей отримали травми різного ступеня тяжкості.
1 червня 2023 року о 2.49 у місті Києві оголосили повітряну тривогу. У Деснянському районі мешканці багатоповерхівок прямували в укриття підвалу місцевої поліклініки. Але двері були зачинені і на стукіт та крики людей ніхто не відповідав.
Сторож Вадим Мошкін, як написано в підозрі, протягом 10 хвилин не відчиняв двері і його дії кваліфікували як залишення у небезпеці, що спричинило смерть особи (ч.3 ст.135 ККУ).
