Зоряний час львівських наперсточників закінчився у 1990 році. Настала ера рекету. «Завіня», маючи за спиною десятки бійців – колишніх спортсменів та вуличну молодь, – трансформував свою бригаду в потужне організоване злочинне угруповання.
Про те, що тіло М. Грушевського з Кисловодська до Києва супроводжувала якась лікарка, раніше ніколи не згадувалося. Не розглядалася і версія можливості появи карбункулів на спині після прийому ванн у санаторії (наприклад, випадкове чи навмисне зараження золотистим стафілококом, що могло призвести до тяжких наслідків). Принаймні, таких відомостей не вдалося знайти.
У СРСР створили спеціальні комісії з боротьби з безпритульністю та бродяжництвом. Силовики відловлювали дітей на вулицях і поміщали їх до розподільчих колекторів, а звідти направляли до сиротинців чи в’язниць.
На сьогодні оцифрували понад тисячу кримінальних справ за фактом канібалізму під час Голодомору. Ці документи засвідчують, як радянська влада на чолі зі Сталіним, довела тисячі людей до людоїдства, знищивши голодом і стражданнями їхню людську подобу.
Єдиний захист, який у вас коли-небудь був і буде, — це та зморшкувата сіра субстанція у вас в черепі. Якщо вам пропонують гроші просто так, якщо обіцяють 1000% прибутку за день, якщо вас кваплять і лякають — це «наперстки». Кулька вже в долоні у шахрая.
Гітлер заявляв, що Чехословаччина – це “штучно створена держава”, де “невимовно страждає” меншина судетських німців, і обіцяв “захистити їх за будь-яку ціну”. Й абсолютно аналогічні заяви неодноразово лунали від Путіна: що України “не існує як держави”, що необхідно “захистити російськомовне населення від утисків з боку націоналістичної влади” тощо.
Росія викрала близько 20 тисяч українських дітей, яких встановлено поіменно. Росіяни не оригінальні в своєму злочині. Викрадення дітей у певних етнічних груп та “виховання” з них “правильних” громадян було частиною багатьох збройних конфліктів, геноцидів та етнічних чисток.
Найбільше пограбування в СРСР так і не було розкрито до кінця – виконавців розстріляли раніше, ніж прийшов наказ про помилування, а половину вкрадених грошей і третього фігуранта так і не знайшли
Мюнхенська змова стала кульмінацією політики “умиротворення” Гітлера, а досягнута угода вважається хрестоматійним прикладом дипломатичного безсилля західних демократій, потурання агресорові та наруги над основоположним принципом державного суверенітету.
