Кримінальний фронт Росії: як Кремль вербує дрібних злочинців для диверсій та саботажу в Європі
Підпал торговельного центру у Польщі, атака на соратника Навального у Вільнюсі, спроби підірвати потяги з допомогою для України та антисемітські графіті у Парижі. Для пересічного європейця це схоже на тривожний, але не пов’язаний між собою сплеск криміналу. Проте, як свідчить новий детальний звіт “Кримінально-терористична мережа Росії: злочинність як інструмент гібридної війни в Європі” (“Russia’s Crime-Terror Nexus”), це не випадковість, а цілеспрямована кампанія — нова фаза гібридної війни Росії, що ведеться руками європейських злочинців.
Після повномасштабного вторгнення в Україну Європа завдала потужного удару по російських спецслужбах, виславши понад 600 шпигунів, що працювали під дипломатичним прикриттям. Кремль втратив свої “очі та руки” на місцях. Але Москва швидко адаптувалася, активувавши план “Б”: створення державного “кримінально-терористичного альянсу”.
Ця стратегія — похмуре відображення тактики ІДІЛ, яка вербувала дрібних злочинців у європейських тюрмах. Різниця в тому, що тепер замовником терору виступає держава — Російська Федерація.
Нова армія Кремля: “Одноразові агенти”
Карта російських кінетичних дій в Європі (2022-2025)
Доповідь аналізує 110 доведених кінетичних атак Росії в Європі з 2022 року та ідентифікує 131 виконавця. Портрет цього нового “агента” кардинально відрізняється від образу “джеймса бонда” з ГРУ.
Типовий виконавець — це чоловік (93% випадків) віком близько 30 років, часто вихідець із пострадянських країн, російськомовний та економічно вразливий. Він працює таксистом, будівельником або взагалі безробітний. Ключова деталь: щонайменше 27% з них (35 осіб) мали попередні судимості, від дрібних крадіжок до торгівлі наркотиками та нападів.
Ідеологія тут ні до чого. Мотивація — виключно гроші. З 96% виконавців, чиї мотиви вдалося встановити, діяли за фінансову винагороду.
Вербування відбувається за чіткою схемою, що нагадує когнітивну війну. Російські куратори знаходять вразливих осіб у Telegram-каналах (88% онлайн-вербувань) або через посередників у тюрмах. Починається все з дрібних “замовлень”: 7-10 євро за прокремлівське графіті або наліпку. Коли “агент” потрапляє на гачок, завдання ускладнюються: зняти на відео військовий об’єкт, пошкодити інфраструктуру, і врешті-решт — підпал або закладення вибухівки.
Так, за підпал магазину IKEA у Вільнюсі виконавцям пропонували 10 000 євро. Більшість із них навіть не усвідомлювали, що працюють на російські спецслужби, вважаючи це звичайним кримінальним “замовленням”. Вони — ідеальний інструмент: дешеві, численні та “одноразові”.
Випадки російських кінетичних дій за типом
Від “Злодіїв у законі” до диверсантів
Ця нова тактика спирається на старий фундамент — так званий “spook-gangster nexus” (зв’язок “шпигунів” та “гангстерів”), який десятиліттями існував усередині Росії. Співпраця спецслужб та організованої злочинності завжди була нормою для Кремля. Тепер цю модель експортували до Європи.
Російські спецслужби використовують існуючі кримінальні мережі для трьох основних цілей:
- Обхід санкцій
Організовані злочинні угруповання (ОЗУ) забезпечують логістику для “тіньового флоту” та контрабанди підсанкційних товарів. За оцінками, обсяг такої контрабанди неенергетичних товарів сягає 6.5-10 мільярдів євро на рік. - Прямі диверсії
Ті ж самі канали, що використовуються для контрабанди цигарок чи наркотиків, тепер слугують для перекидання диверсантів та вибухівки. Мережі, що роками займалися контрабандою, тепер перепрофільовані на завдання гібридної війни. - Політичні атаки та залякування
Коли потрібно “покарати” дисидента, як-от вбивство Максима Кузьмінова в Іспанії чи напад на Леоніда Волкова в Литві, спецслужби залучають місцевих кримінальників. Це забезпечує “правдоподібне заперечення”: для поліції це виглядає як бандитські розбірки.
Вісь Криміналу
Росія не єдина, хто використовує цю тактику. Доповідь вказує, що Москва, схоже, переймає досвід своїх стратегічних партнерів. Іран вже давно використовує кримінальні банди (зокрема, шведську мережу Foxtrot) для атак на дисидентів у Скандинавії. Північну Корею у звітах називають “Soprano state” — державою-синдикатом, що інституціоналізувала злочинність як інструмент зовнішньої політики.
Формується нова “вісь криміналу”, де терористичні та гібридні операції віддаються на аутсорс злочинним угрупованням, щоб приховати державний слід.
Для Європи це означає тривожний висновок. Межа між звичайним криміналом та загрозою національній безпеці остаточно стерлася. Контрабандист, що везе цигарки через кордон, або дрібний наркодилер у в’язниці сьогодні — це потенційний диверсант, якого завтра активує Росія. Європейські правоохоронні органи, які звикли боротися зі злочинністю, тепер змушені протистояти державі, що мислить як злочинний синдикат.
УК
