Поліцейський десант у кіл-зоні або як спецпризначенці Харкова тримають небо над Куп’янськом
Лінія оборони на Харківщині позначена критичним розширенням так званої «кіл-зони» — території, де через активність ворожих дронів безпечне пересування технікою стає майже неможливим на глибину понад 20 кілометрів. Капітан поліції Сергій Богдановський, командир екіпажу ударних БПЛА Полку особливого призначення ГУНП, на власному досвіді відчув підступність цієї нової реальності: отримавши поранення у грудні 2025-го, він уже повернувся у стрій, щоб нищити окупантів на Куп’янському напрямку.
В інтерв’ю виданню «Думка» офіцер розкриває залаштунки роботи поліцейських авіаторів, які не лише воюють пліч-о-пліч із ЗСУ, а й власноруч створюють боєприпаси за допомогою 3D-технологій.
Поки ворог нарощує дальність ударів, використовуючи оптоволокно та шукаючи «дірки» в українському РЕБ, харківські спецпризначенці перетворили свої підрозділи на високотехнологічні лабораторії. Богдановський відверто говорить про виклики 2026 року: чому іноді безпечніше пройти 20 кілометрів пішки, ніж їхати на бронемашині, як «приручити» дрони-ждуни та якими будуть наслідки появи волоконних БПЛА, здатних вражати цілі на відстані до 50 кілометрів. Це розповідь про трансформацію поліції у повноцінну бойову одиницю, де кожен виліт — це математичний розрахунок, а кожна помилка у лабораторії може стати останньою.
“Наші позиції знаходяться поряд із військовими. Як піхота, так і аеропідтримка, ударні БПАКи розміщуються на рівні та разом із військовими. У даний час полк працює на Куп’янському напрямку, ще декілька пілотів FPV перебувають на Покровському напрямку”, – наголошує Богдановський.
Він зазначає, що підрозділ забезпечується дронами за рахунок держави через ГУНП України в Харківській області. Поліцейський додає, що самостійно ППОП на 3D-принтерах виготовляє корпуси під скиди та вибухові речовини, лапки для дронів-“ждунів”. Крім цього, поліцейські у власних лабораторіях готують FPV до бойової роботи.
“Кожен FPV має пройти ряд процедур передпольотної підготовки для виконання саме бойових завдань. Це важливий і дуже місткий етап роботи, тому що від того, наскільки в тебе якісно підготовлені дрони, залежить ефективність виконання бойових завдань і так само життя твоїх бійців. Оскільки людям потрібно постійно працювати з вибуховими речовинами, будь-яка помилка може призвести до трагічного результату”, – говорить Богдановський.
Поліцейський наголошує, що на даний момент у підрозділу Полку поліції особливого призначення на Харківщині немає дефіциту дронів, підрозділ забезпечений на 100%. Координати цілей поліцейські як виявляють самостійно, так і отримують від суміжних підрозділів Сил оборони України.
“У мене досить багато ефективних і цікавих влучань. Найбільш цікавим влучанням (я жартую, звичайно, я так не вважаю), я завжди хотів мати гарне відео з хорошим радіогоризонтом, де я можу спуститися майже до самої землі і мати чітке красиве влучання. Мені вдалося зробити таке влучання на Дворічанському напрямку в Куп’янському районі, я влучив росіянину прямо в 21”, – жартує боєць.
Офіцер зауважує, що з появою дронів виникла кіл-зона на Харківщині. Росіяни намагаються вибивати логістику та найближчий тил, де розташовані місця перебування військовослужбовців. Він констатував, що ефективність і дальність застосування росіянами БПЛА на Харківщині, на жаль, збільшується.
“Глибина вражання збільшується, і збільшується досить сильно. Я вважаю, що найбільша кількість втрат саме в логістиці. Фактично ми зараз працюємо в той час, коли максимально безпечно для життя ходити ногами і ходити якомога довше. Іноді ці дистанції можуть сягати і 20 км. І при виборі, грубо кажучи, пройти 15-20 км чи поїхати на ББМ, коли я знаю, що даний логістичний маршрут стовідсотково постійно патрулюється дронами і там є “ждуни”, то все ж таки жити хочеться. Я виберу більше безпечний для себе маршрут. Тим паче, я нещодавно затрьохсотився, перебуваючи в ББМ”, – говорить він.
Богдановський каже, що кіл-зона значно збільшилася за останні пів року. Зона ураження на сьогодні становить 20+ км.
Командир переконаний, що напрямок FPV розділився на дві категорії – радіоуправління та оптоволокно. По радіосигналу є обмеження фізики, існують канали, якими передається сигнал, із ними будуть “гратися” і росіяни будуть шукати дірки у РЕБ на певній ділянці фронту. Щодо оптоволоконних дронів у 2026 році ворог буде намагатися використовувати більш легкі та ємкі елементи.
“Це дозволить працювати на дійсно страшні відстані, дистанції. І також, мабуть, покращення матеріалів волокна призведе до більш ефективних уражень на значних відстанях. І зараз дрон на оптоволокні може долетіти на 50 км, це реальні відстані. Але дуже-дуже багато всіляких обставин, які можуть впливати на виконання цього завдання. Тому розмовляти про ефективність на таких дистанціях поки що важко. І слава Богу. На таких дистанціях застосування оптики не таке масове, більше застосовуються дрони літакового типу”, – підсумував Богдановський.
Автор: Юрій Ларін
Джерело: ДУМКА
