Більшість ув’язнених (але не всі) отримали можливість служити своїй Батьківщині зі зброєю в руках. 49-річний харків’янин Вячеслав Синявський відсидів у в’язниці майже половину свого життя – близько 23 років. Його неодноразово судили за крадіжки, хуліганство, розбій, бандитизм, зберігання наркотиків і навіть втечу з-під варти. У липні 2022 року він знову потрапив за ґрати на чотири роки за грабіж.
Вячеслав Синявський став одним із майже чотирьох тисяч засуджених, які скористались правом на умовно-дострокове звільнення (УДЗ) в обмін на добровільну мобілізацію у бойові частини ЗСУ. У виданні NGL.media проаналізували кілька тисяч судових ухвал, щоб зрозуміти, хто ці люди.
ЯК ЖУРНАЛІСТИ ЦЕ ЗРОБИЛИ?
Згідно з законом, засуджених звільняють за статтею 81-1 ККУ. Використовуючи пошуковий термін «81-1» за період з 18.05.2024 до 24.07.2024, отримали понад 6000 документів у судовому реєстрі, які загалом підпадали під наш запит. Після повторного машинного та ручного аналізу забрали повтори та документи, які не стосувались умовно-дострокового звільнення. В результаті залишилось 3611 судових ухвал про умовно дострокове-звільнення в обмін на укладення військового контракту, які вибірково проаналізували. Ще у 47 випадках суд відмовився звільняти засуджених, які виявили бажання служити в ЗСУ.
Звільнення в обмін на військову службу стало можливим у травні – після набуття чинності нового закону. Більшість ув’язнених (але не всі) отримали можливість служити своїй Батьківщині зі зброєю в руках. Окрім особистого бажання воювати, їм треба ще отримати дозвіл суду і адміністрації в’язниці, а також згоду командира конкретного військового підрозділу.
Проведений NGL.media аналіз судового реєстру показує, що за два місяці такою можливістю уже скористались 3611 засуджених. Це більше 13% від загальної кількості в’язнів в українських колоніях. Загалом уряд розраховує на мобілізацію не менше 4 тис. засуджених, раніше заявляв міністр юстиції Денис Малюська. Це фактично повноцінна окрема бригада ЗСУ.
Більше половини звільнень припало на останні два тижні травня, коли закон лише вступив у силу. У червні і липні динаміка значно знизилася, проте озвучена міністром цифра уже майже досягнута – і лише за два місяці.
40% раніше судимих
Якщо аналізувати характер злочинів, вчинених уже колишніми в’язнями, то абсолютна більшість з них були засуджені за крадіжки, грабежі, розбої чи тяжкі тілесні ушкодження – у тому числі і такі, що спричинили смерть потерпілого. Майже усі вони служитимуть виключно на стрілецьких посадах. Судячи з судових ухвал, лише кілька звільнених служитимуть санітарами, кухарями чи водіями.
Дані аналізу NGL.media свідчать, що 40% цього контингенту – це неодноразово судимі особи. Це досить вагома частка, оскільки загалом серед засуджених частка раніше судимих останні кілька років складає 25-26%.
Одним із типових прикладів є 35-річний Дмитро Страшніков з Харківщини, засуджений до п’яти з половиною років тюрми за крадіжку. Раніше його уже неодноразово судили за аналогічні злочини. Загалом він провів у місцях позбавлення волі майже 16 років, а вперше був засуджений у 15-річному віці.
Служити вирішив й 50-річний Андрій Сєров з Дніпропетровщини, який відсидів у колоніях і в’язницях близько 26 років. Раніше його судили за умисне вбивство, зберігання вогнепальної зброї, розбій та крадіжки. А востаннє він був засуджений за шахрайство та викрадення авто.
Як працює закон
Звісно, не кожен ув’язнений має право вийти на волю для служби в армії. По-перше, треба бути придатним до служби, що має підтвердити військово-лікарська комісія (ВЛК). По-друге, заборонене звільнення засуджених за низку важких злочинів. Не можуть скористатися правом на умовно-дострокове звільнення і ті, хто займав особливо відповідальне становище – наприклад, депутати чи урядовці.
ЯКИХ ЗАСУДЖЕНИХ ЗАБОРОНЕНО МОБІЛІЗОВУВАТИ?
Не можуть бути достроково звільнені для мобілізації засуджені за злочини проти основ національної безпеки, тероризм, вбивство або замах на вбивство представника правоохоронного органу, умисне вбивство двох або більше осіб, вбивство з особливою жорстокістю або поєднане з сексуальним насильством, всі злочини сексуального характеру, особливо тяжкі корупційні злочини, ДТП в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, що спричинило загибель двох і більше осіб. Також не мають права на звільнення незалежно від злочину ті, хто згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 ККУ займав особливо відповідальне становище (депутати, міністри, заступники міністрів тощо).
У разі дозволу суду на мобілізацію, ув’язненого умовно-достроково звільняють лише від основного покарання у виді позбавлення волі. Проте інші обмеження – наприклад, позбавлення права керувати транспортом чи займати певний тип посад – залишаються в силі.
Також до них застосовуються певні обмеження. Наприклад, вони не мають права на щорічну відпустку, проте можуть отримати до 10 днів відпустки за сімейними обставинами або після висновку ВЛК на час лікування. Також суд встановлює щодо них додатковий адміністративний нагляд, здійснювати який має командир військової частини. Контракт із колишніми в’язнями укладають до закінчення воєнного стану – це головна умова дострокового звільнення.
Варто зауважити, що за ухилення від укладання контракту їм загрожує покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, тоді як загальна відповідальність за ухилення від мобілізації передбачає 3-5 років позбавлення волі.
Де вони будуть служити? Наразі чітко визначеного алгоритму нема. Раніше речник Міноборони Дмитро Лазуткін стверджував, що колишні ув’язнені служитимуть в окремих спеціальних підрозділах. Проте, наприклад, у Третій штурмовій бригаді ЗСУ цих людей вирішили інтегрувати у вже існуючі взводи.
Яка процедура мобілізації в’язнів
Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька розповіла NGL.media, що основною передумовою цього процесу є особисте бажання засудженого. «Лише після того, як він виявив бажання, починаються всі інші процеси – це підготовка документів, співбесіда з командирами та ВЛК», – каже вона.
За словами Висоцької, коли у колонії набирається певна кількість бажаючих мобілізуватися, туди запрошують представників різних бригад, які розповідають про особливості служби. При цьому засуджені мають змогу обрати своє місце служби. У випадку, якщо командир бригади все ж відмовиться брати конкретного засудженого, він чекатиме у колонії, поки його не погодиться взяти хтось інший.
Рекрутери Третьої штурмової бригади ЗСУ вербують в’язнів в одній з українських колоній (фото з репортажу СNN)
До суду клопотання про мобілізацію засудженого потрапляє лише тоді, коли він зміг пройти всі етапи: написав заяву, отримав згоду адміністрації колонії, пройшов ВЛК, отримав згоду командира, який попередньо вже ознайомлений з особистою справою засудженого.
Отримавши дозвіл суду, засуджений їде до військової частини, де укладає контракт, після чого починається процес його військової підготовки.
«Після рішення суду [про дозвіл мобілізуватися] це вже вільні люди, єдиним обмеженням для них є контракт до кінця воєнного стану», – каже Олена Висоцька.
За оцінкою секретаря комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Романа Костенка, таким чином уже мобілізовано близько 3800 засуджених. У судовому реєстрі наразі опубліковані 3611 ухвал про звільнення.
Хтось передумав в останній момент, комусь заборонив суд
Іноді, хоч і нечасто, суди відмовляють засудженим у їхньому бажанні приєднатися до ЗСУ. NGL.media наразі виявили лише 47 таких випадків, причому у 23 випадках вони самі передумали мобілізуватися. Такі засуджені продовжують відбувати покарання.
Натомість у ще 24 випадках саме суди відмовили в умовно-достроковому звільненні. Причини різні – наприклад, засуджений не пройшов психологічний відбір, або ВЛК визнала його придатним лише для служби в тилу, або ж засуджений взагалі не має права на таке звільнення. Так суд відмовив Андрію Ларченку з Сумщини, який відбуває покарання за розбещення неповнолітнього – така категорія в’язнів не може бути мобілізована.
Засуджені у Житомирській виправній колонії №4, 2024 рік
Серед проаналізованих журналістами 24 відмов особливо виділяється суддя Дзержинського райсуду Кривого Рогу Наталія Літвіненко, яка відмовила 11 засудженим і – хоча вони мали всі необхідні дозволи та не були в списку обмежених до мобілізації.
Наприклад, вона відмовила у мобілізації Олександра Кошелева з Дніпропетровщини, який відбуває покарання за вбивство власного батька. «ЗСУ при виконанні бойових завдань – це злагоджений колектив, де бійці розраховують один на одного, а не місце для перевиховання», – пояснила свою позицію суддя.
Проте прокуратура подала апеляційну скаргу на це рішення, яку задовольнили. На думку суддів Дніпровського апеляційного суду, підстави відмови були недостатніми, оскільки існує суспільний інтерес в збереженні державності, а отже є перевага в питанні захисту Вітчизни та її територіальної цілісності над негативними відомостями про обвинуваченого.
Наталія Літвіненко також відмовила в мобілізації Владиславу Ковалю з місцевої виправної колонії, який систематично порушує внутрішній режим колонії, відмовляється від роботи і загалом намагається зайняти певне становище у злочинній ієрархії. На це рішення прокуратура також подала апеляційну скаргу, рішення по ній поки нема.
Варто зауважити, що у разі відмови суду в клопотанні про мобілізацію засудженого, нову заяву він може подати лише через три місяці з дня відмови.
Убивали і катували
Право на мобілізацію мають і ув’язнені за одне вбивство і . А отже такою можливістю зміг скористатися 44-річний Олександр Грякало, який був засуджений до 9 років позбавлення волі за вбивство своєї дівчини в травні 2020 року. Тоді він у нетверезому стані просто забив її до смерті.
У суді Грякало не визнав вини у вбивстві, хоча раніше вже неодноразово застосовував силу до дівчини і був за це засуджений у 2019 році на три роки іспитового строку.
Також правом на мобілізацію скористався й Михайло Ковтун з Вінниччини, засуджений до 9 років за вбивство власної матері. Як встановив суд, він неодноразово застосовував насилля до матері і внаслідок чергового побиття у жовтні 2021 року вона померла.
Загалом правом на умовно-дострокове звільнення в обмін на мобілізацію скористалися уже 38 засуджених за ст.115 КК (умисне вбивство).
Під обмеження не потрапляють й ув’язнені за катування. Так, наприклад, 32-річний Олександр Трубач з Сумщини, який відбував покарання за катування людини, служитиме в ЗСУ. У грудні 2018 року він ще з кількома спільниками знущався над двома чоловіками, один з яких в результаті загинув. Як встановив суд, Трубач знімав знущання на відео, а також всіляко підтримував дії своїх спільників.
Ще один засуджений за катування, Павло Сидоренко з Полтави, також піде служити в ЗСУ. У лютому 2023 року він спільно з товаришем зв’язали та жорстоко побили потерпілого, бо той відмовився пити з ними спиртне.
Військові повертаються до служби
Правом на мобілізацію скористались і деякі колишні військові, які потрапили за грати. Наприклад, знову служитиме колишній прикордонник, 22-річний Василь Ставіла, який у червні 2021 року дезертирував зі зброєю. Пізніше у суді він пояснював свої дії психологічними проблемами через розрив зі своєю дівчиною.
Тим же способом мобілізувався і 28-річний Андрій Приступа з Рівненщини, який під час служби в ЗСУ у серпні 2022 року нетверезим збив мотоциклом на смерть дитину в одному з сіл на Рівненщині. Суд встановив, що Приступа страждає алкогольною залежністю, напередодні трагічної ДТП він навіть лікувався у стаціонарі через психічні розлади внаслідок вживання алкоголю. Його залежність підтвердив і командир військової частини, де служив Приступа. В результаті його засудили до 8 років позбавлення волі.
Цікаво, що служити прагнуть і засуджені за ухилення від мобілізації – загалом ми виявили десятеро таких новобранців. Наприклад, такий дозвіл отримав Олександр Романець з Вінничини, засуджений в жовтні минулого року до трьох років позбавлення волі.
Піти в армію вирішили і семеро засуджених за незаконне переправлення людей через кордон – зокрема, засуджений за такий злочин на 5 років Денис Доні з Одещини. У червні минулого року він разом зі спільником намагався переправити трьох ухилянтів у Молдову, але невдало.
Майже відбули покарання, проте йдуть в ЗСУ
Серед проаналізованих NGL.media справ зустрічались випадки, коли засуджений уже майже відбув свій строк, проте свідомо вирішив піти служити. Наприклад Іван Лисий з Полтавщини, якому лишалось сидіти за крадіжку трохи більше двох місяців не чекав кінця строку та пішов у ЗСУ. Або інший засуджений за грабіж Роман Хоменко з Чернігівщини також вирішив не чекати звільнення та мобілізувався, хоча до закінчення строку йому залишилось лише чотири місяці.
Проте мобілізуються також люди, тюремний термін яких тільки починається. Наприклад, бажання служити виявив й неодноразово судимий за крадіжки 53-річний Андрій Пастушок з Харківщини. Зі свого свіжого п’ятирічного строку він встиг відсидіти трохи більше двох місяців. Ще одним прикладом є Ярослав Жегістовський з Чернівців, який з п’яти років за крадіжку відсидів трохи більше п’яти місяців.
NGL.media не вдалося зв’язатися хоча б з кимось з колишніх засуджених. Натомість ми змогли поговорити лише з сестрою мобілізованого Івана Лисого, раніше засудженого за крадіжку. Його рідна сестра навіть не знала, що він уже вийшов на волю та служить у ЗСУ.
Проаналізовані NGL.media дані свідчать, що серед мобілізованих засуджених є і жінки, хоч і небагато. Так отримала дозвіл на мобілізацію Оксана Нестер з Рівного, засуджена за грабіж. Також мобілізована львів’янка Ольга Мацюк, яка відбувала покарання за досить дивну крадіжку. У травні 2022 року вона вкрала електронний браслет в свого співмешканця, який перебував під цілодобовим домашнім арештом, і продала за 200 грн на ринку. У вироку зазначено, що у Мацюк діагностовані розлади психіки через вживання алкоголю.
Які є ризики і як з ними боротимуться
В процесі мобілізації засуджених є певні ризики, зокрема такий мобілізований може втекти з військової частини, або вчинити новий злочин, уже перебуваючи на військовій службі.
NGL.media запитали заступницю міністра юстиції Олену Висоцьку, чи можуть таких людей мобілізувати повторно. «Процедура такої мобілізації є універсальною, наразі вона не має застережень до таких засуджених, але й поки в нас не було таких випадків», – зазначила Висоцька.
Проте певні запобіжники, за її словами, все ж існують. Зокрема, у повторній мобілізації може відмовити суд, адміністрація колонії чи командир, адже вони будуть розуміти, що така людина уже порушила норми умовно-дострокового звільнення.
«Цей закон в першу чергу про право засудженого під час війни долучитись до лав ЗСУ, ми не заглиблювались, що засуджені обов’язково порушать умови УДЗ та повторно захочуть піти служити», – пояснила Олена Висоцька.
Автор і аналіз даних Максим Піхо, інфографіка Назар Тузяк
Джерело: NGL.media