Війна з РФ / Головне

Вкотре про мир, стійкий та справедливий, але мета рашистів – вся Україна

Published 16 Травня 2025

Перед черговим Стамбулом, у якому “обов’язково” ухвалять доленосне рішення, як колись на численних “різдвяних”, “хлібних” і “енергетичних” раундах. Про це пише воєнний оглядач Кирило Данильченко ака Ронін у виданні LB.ua.

Москва вже мала мир.

Були мільярдні інвестиції із Заходу, газова труба в ЄС, Німеччина будувала навчальний центр ЗС РФ у Муліно, Франція — вертольотоносець, який потім все ж продали Єгипту. Найбільша інтеграція із Заходом, про яку міг тільки мріяти Петро Перший, про якого так любить згадувати Путін. Будь-який лідер сировинної держави віддав би за таку інтеграцію праву руку, не замислюючись.

Олімпіада в Сочі — причому там були дні, коли на п’єдесталі були самі триколори. Танці із балалайками та гармошками в Куршевелі. “Поки в Росії є нафта, в Мілані є я”.

Не потрібен був тіньовий флот під прапором Ліберії. Не потрібні були грузинські прокладки, щоб продавати “ліс з Казахстану”. Не потрібні були паспорти Кіпру та Ізраїлю, щоб скуповувати нерухомість у Лондоні.

Все це росіяни вже мали. І все це, не замислюючись, кремлівські обміняли на реваншизм та відновлення імперії.

Бо для росіянина така болісна сама думка, що двічі за одне століття імперія розпалася і що пішли процеси вже в Татарстані та Дагестані. Тому й поставили на кін все.

І це зробив не один Путін — це зробили ті, хто у таборах змушує наших полонених їсти з підлоги та ріже руки за герб України, ті, хто біжить за 2,5 тисячі євро горіти в посадках, ті, хто водить своїх дітей подивитися на шматки газової труби з Суджі.

Хто забув — група “Іскра” та позивний “Генерал” мали їхати не в ДАП, вони мали їхати до Маріуполя. Група Мотороли спочатку заїхала до Харкова і лише коли їх виніс “Ягуар”, сконцентрувалася на Слов’янську. “Протестувальники” в Одесі, які любили через спини бабусь стріляти з автомата, втекли до ПМР.

Мета росіян спочатку була ширшою за якісь кордони чотирьох областей — як мінімум Харків та Одеса були військовою ціллю першої хвилі гібридного вторгнення. Коли ще про жодні “референдуми” та “волевиявлення” мешканців Херсонської та Запорізької областей, без Запоріжжя та Херсона, ще не вигадали.

Всі ж це пам’ятають? Крим — це такий непотоплюваний авіаносець, і ми взяли його, щоб його не взяли країни НАТО. А як показала практика, не змогли взяти порти великої Одеси, Миколаїв та Зміїний, змушені були тікати з Криму до Новоросійська.

І зробили це півсотні морських дронів, півтори сотні ОТРК та крилатих ракет, і кілька сотень дальніх БПЛА — авіаносцями Франції та Британії й не пахло.

Наслідки удару ЗСУ по складах у Торопцю, де росіяни зберігали реактивні снаряди, міни, ОТРК та ФАБи.

Наслідки удару ЗСУ по складах у Торопцю, де росіяни зберігали реактивні снаряди, міни, ОТРК та ФАБи.

Арсенали винесли дронами гаражного складання, по-суті, конструкторами з цивільного ринку.

Ми для них, як і раніше, смертельно небезпечні. Як вони для нас. Я зрозумів це чітко і ясно у 2014 році, просто побачивши цілі агресії, вимоги. І раджу усвідомити всім — їхня мета вся Україна.

Це не питання Мединського у делегації чи не питання, що їм можуть запропонувати зняття санкцій. Якби кремлівські хотіли торгувати із Заходом, то не починали б вторгнення. Якби хотіли зупинитися — не проводили б мобілізації, включно з прихованою зараз, не запрошували корейців і не переводили економіку на військові рейки, поваливши всі цивільні сектори — від перевезень до житлового будівництва.

На їх думку, це питання виживання РФ — вони не можуть мати під боком ворожу країну з населенням 35 млн осіб. Яка добиває до Москви та Єлабуги дальніми дронами, вибиває третину вимпелів Чорноморського флоту, захоплює районні центри, і щоб відбити їх, необхідно 15 000 північнокорейських бійців, з яких третина — сили спецоперацій.

Кадри з Курської області росії, дрон 22-ої бригади зафіксував двох північнокорейських військовослужбовців під час штурмових дій.

Втім, як і ми навряд чи зможемо нескінченно утримувати мільйонну армію. Саме тому будь-яка пауза на сьогодні — лише антракт перед черговим кривавим актом.

Навіть окупація України, маріонетковий уряд, як у Грузії, та наступні пункти відновлення імперії (Казахстан, країни Балтії) не гарантують мир, скоріше навпаки. Це шлях до ще більш запеклої війни, прогнози якої висять на сайті Бундесверу — з 2026 року Москва планує напад на членів НАТО.

Збирати імперію, коли за спиною у твоїх супротивників найбажаніший, найбагатший і технологічно розвинений ринок планети, який не хоче в підвали, і щоб ним правив вічний Ель Президенте, не так просто.

Кінець режиму, фізичний кінець Путіна, Патрушева та іншої компанії, хто хоче реваншу за липкий страх часів розпаду та краху їхніх сподівань на соціальні ліфти совка? Як варіант. Але поки всі там живі та здорові, цей варіант не проглядається.

Тому ще раз. Світ у 2014 році дуже змінився. Так, що Фінляндія та Швеція були вимушені відмовитися від нейтралітету, якого дотримувались десятки років.