Як 28-а бригада ЗСУ та ТРО звільняли Херсонщину від російських загарбників: «Наш один постріл арти – на 20 їхніх»

Як 28-а бригада ЗСУ та ТРО звільняли Херсонщину від російських загарбників: «Наш один постріл арти – на 20 їхніх»

Звільнені Олександрівку і Станіслав Херсонської області російська армія обстрілює дотепер. Б’ють з «Градів» із окупованої Кінбурнської коси. Інтенсивні бої за Олександрівку, розташовану на Дніпровському лимані, відбувалися у березні й квітні. 28-ій бригаді ЗСУ протистояли вишколені й добре озброєні підрозділи російської армії. Репортаж Радіо Свобода.

Як бійці 28-ї бригади ЗСУ виходили з оточення в Олександрівці

Нагадування про жорстокі бої за село – спалена техніка вздовж дороги на в’їзді в Олександрівку.

Ці знищені БМП і танки належали 28-й бригаді ЗСУ – підтверджують українські військові. Бійці 28-ї бригади штурмували позиції окупантів і зазнавали втрат.

Олександрівка, Херсонська обл. Спалена бронетехніка на під'їзді до села. 17 січня 2023
Олександрівка, Херсонська обл. Спалена бронетехніка на під’їзді до села. 17 січня 2023

«Так, 28-а – наші герої», – каже староста Олександрівки Наталя Каменецька. Вона жила в селі до кінця березня і бої за населений пункт бачила на власні очі.

«Оборону нашого населеного пункту тримала 28-а бригада Лицарів Зимового Походу. Це для мене наймужніші хлопці, чесно. Тримали вони оборону навіть, перебуваючи у повному оточенні. Залишалися в оточенні в будівлі школи. І виходили. Їм допомагав наш місцевий хлопець. Із партизан. Мабуть поки що не маю права називати ім’я. Він допомагав їм виходити з повного оточення. Їх було 14 чоловік. Із них троє було 300-х, і під прикриттям Іноземного легіону вони вийшли з оточення», – розповідає Наталя Каменецька.

Вперше про важкі бої за Олександрівку на Херсонщині ми дізналися ще у червні від командира стрілецького батальйону 28-ї бригади Сергія Ткачука. І тоді він теж згадував про побратимів в оточенні.

Сергій Ткачук, командир роти 28-ї бригади ЗСУ. Миколаївщина. Червень 2022
Сергій Ткачук, командир роти 28-ї бригади ЗСУ. Миколаївщина. Червень 2022

«Два підрозділи перебували в оточенні в Олександрівці. Командування бригади поставило завдання зайти морем, залишити зброю та вивезти поранених», – пригадував у червні Сергій Ткачук.

Відомо, що Ткачук та його бійці виходили з Олександрівки Дніпровським лиманом, під обстрілом.

«Та операція з висадки та завантаження поранених була не більше 15-и хвилин. Великий шторм був і хвилі йшли на берег, тому важко було вийти. І орки почули звук мотора, який розривався, бо човен був реально переповнений. Вода навколо. Орки відкрили стрільбу з БМП», – розповідав влітку Сергій Ткачук.

Танкові атаки окупантів і вуличні бої в Олександрівці

В березні російські військові обстрілювали Олександрівку з танків. Гатили по школі, яку утримували бійці ЗСУ, і дитсадку, в якому переховувались місцеві жителі.

Били по вежах зв’язку, водонапірних баштах та інших комунальних будівлях. Тоді ж тривали вуличні бої за село.

Все, що залишилося від школи в Олександрівці. Російська армія руйнувала її обстрілами, коли в ній тримали оборону в оточенні бійці 28-ї бригади ЗСУ. 17 січня 2023 року
Все, що залишилося від школи в Олександрівці. Російська армія руйнувала її обстрілами, коли в ній тримали оборону в оточенні бійці 28-ї бригади ЗСУ. 17 січня 2023 року

«Наші заходили з того боку. А ці козли з іншого боку. І вони лупили в напрямку по нашим. Де наша хата, туди, в той бік, бо наші звідти заходили.

Виходить, що люди бігли до школи, ближче до центру, щоб тут заховатися у підвалах. Наші попередили хлопців, що треба тікати. Ну, і так, ті звідти заходили колоною кожен день. Наші з іншого боку, і ось так», – розповідає жителька Олександрівки Марія Часник.

Після 17-го квітня російські військові повністю зайняли Олександрівку. Утримували її допоки ЗСУ не звільнили Херсон 10-го листопада.

Як 206-й батальйон ТРО і 28-а бригада звільняли Олександрівку

Кримчанин Сергій Костинський у складі 206-го батальйону ТРО брав участь у боях за Олександрівку, із серпня воював «на нулі». На одних позиціях із бійцями 28-ї бригади ЗСУ.

Київ. Кримчанин Сергій Костинський – військовослужбовець 251-го батальйону ТРО, брав участь в боях за звільнення Херсонщини і Олександрівку. 15 січня 2023
Київ. Кримчанин Сергій Костинський – військовослужбовець 251-го батальйону ТРО, брав участь в боях за звільнення Херсонщини і Олександрівку. 15 січня 2023

«У чому проблема була цієї всієї ділянки від Снігурівки до Олександрівки, яку дуже важко було пробити? В тому, що в першу чергу це висококваліфіковані підрозділи ворога. Це десантно-штурмові війська. Це гвардійські. Гвардійська бригада артилерії», – розповідає Сергій Костинський.

На цій ділянці фронту, і в Олександрівці, зокрема, російські військові мали істотну перевагу в боєприпасах.

«Працювали в цілому, я хочу сказати, доволі професійно. І з безлімітним боєкомплектом. Так, скільки вони стріляли, ми з нашого боку не стріляли ніколи. Ніколи. І на одному етапі, найважчому, це було 1 до 20. Тобто наш 1 постріл арти на 20 їхніх. А потім ситуація покращилася – 1 до 8.

Але я був свідком учасником ситуації, коли годину – півтори години тебе накривали мінометами, але не було відповіді», – пригадує Сергій Костинський.

Південь України. Артилерія російської армії. Весна 2022 рік
Південь України. Артилерія російської армії. Весна 2022 рік

Підрозділам ЗСУ під Олександрівкою бракувало техніки. Окупанти, навпаки, були озброєні модернізованими зразками.

«Вражаюча перевага в техніці. Вражаюча перевага. Величезна перевага в танках, БМП. Більш модерних БМП, більш модерних танках, більша кількість стволів.

І я хочу сказати, якщо говорити про змагання піхота на піхоту, то українці надзвичайно потужні. Потужні! І я хочу, щоб ніхто не має сумніватися в тому, що українські воїни кращі воїни, ніж росіяни», – розповідає Сергій Костинський.

Російські підрозділи регулярно отримували підкріплення у живій силі. Резерви могли прибувати до Олександрівки з на той час окупованого Херсону та з Криму. Шляхами від Армянська та околиць, де й зараз розташовані російські військові, до Олександрівки 175 кілометрів.

Воєнні злочини в Олександрівці

Після важких боїв у Олександрівці досі небезпечно. Село розміноване лише частково. На мосту, єдиному в’їзді до населеного пункту з боку Миколаєва, 5 чи 6 розстріляних цивільних машин.

с. Олександрівка, Херсонська обл. Розстріляне авто цивільних на мосту на в'їзді в село. 17 січня 2023
с. Олександрівка, Херсонська обл. Розстріляне авто цивільних на мосту на в’їзді в село. 17 січня 2023

«Розстріл цивільних машин почався 31-го березня. Заїжджали сюди, наскільки нам відомо, волонтери, які хотіли нам довезти нам гуманітарну допомогу і цивільні, які намагалися забрати або своїх родичів або потрапити або можливо додому або в Херсон.

Першим вони розстріляли автомобіль. Далі утворився затор і, відповідно, вони, ну, просто розстрілювали. Кількість загиблих нам наразі досі не відома. Навіть були іноземні журналісти», – розповідає староста Олександрівки Наталя Каменецька.

За інформацією старости, від березня і до звільнення Олександрівки, загинув 21 житель села. Ще четверо вважаються зниклими безвісти. За підрахунками Наталії, після 10-го листопада до села повернулися 150 осіб. І це попри відсутність даху над головою та інших зручностей. Нині в Олександрівці немає електрики та води.

Село повністю газифіковане, але газу також немає. Ремонтні бригади сюди поки не приїжджали. Староста села каже, що поки все тримається тільки на волонтерах.

Автор: Дмитро Євчин; Радіо Свобода


«Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»

You may also like...