Росія роками працює над залученням засуджених до воєнних дій, маючи цілу систему навчання та вербування, й Україні варто поспішити в цьому напрямку, заявила в ефірі Українського Радіо заступниця міністра юстиції Олена Висоцька.
Наразі, як додала посадовиця, українське законодавство забороняє залучати до лав Збройних Сил України не лише засуджених, які перебувають у в’язницях, але й тих, хто відбув своє покарання та перебуває на волі. “Якщо раніше засуджені за злочини прийдуть до ТЦК, їм відмовлять. На жаль, вони зняті з військового обліку і жодним чином не можуть допомогти армії”.
Мінюст вже розробив пропозиції змін до законодавства, які наразі перебувають на розгляді в комітетах ВРУ, які покликані усунути цю проблему. На думку Висоцької, наразі не варто законодавчо обмежувати, які категорії засуджених можуть мобілізуватися до ЗСУ, а які — ні. “Давайте надамо можливість всім, щоб саме бажання долучитись було головним визначальним принципом”.
Засуджених колаборантів довелося утримувати окремо через патріотично налаштованих в’язнів
Для початку почнемо з питання, яке викликає чимало суперечок у суспільстві – це мобілізація засуджених. Чи призиватимуть в Україні ув’язнених та засуджених? І що з цього приводу говорить нам українське та міжнародне законодавство?
З початком повномасштабного вторгнення ми отримали від засуджених тисячі звернень про те, що вони бажають долучитись до лав Збройних сил, до відсічі агресії. І взагалі, як би їх (ув’язнених — ред.) не провокувала Росія безпосередньо перед повномасштабним вторгненням (а ми це відслідковували чітко, щоб вони нам, як державі, створили внутрішні конфлікти й тоді би нам довелось залучити, наприклад, Національну гвардію України або інші сили на те, щоб гасити проблеми у містах, де розташовані в’язниці, слідчі ізолятори), такого (провокацій за участю ув’язнених — ред.) не сталося.
Треба відмітити, що патріотичний дух в’язнів був дуже чітко визначений, і ми отримували тисячі звернень. Після цього була ціла процедура помилування деяких засуджених для того, щоб вони змогли взяти участь з відсічі збройної агресії.
Ті ж, хто залишаються, дуже патріотично налаштовані. Коли постало питання, наприклад, що в країні зростає кількість колаборантів та заведених на них кримінальних справ, і ми зрозуміли, що в’язниці будуть наповнюватись таким новим для країни суб’єктом, їхню безпеку треба буде забезпечувати набагато складніше, тому що інші засудження можуть якимось чином на них впливати. Тому ми вводили таку норму як окреме тримання для колаборантів.
Все це говорить про те, що на мобілізацію наших засуджених теж потрібно звернути увагу для того, щоб ті, хто дійсно бажає долучитися і може бути корисним, зміг це зробити.
“Якщо раніше засуджені за злочини прийдуть до ТЦК, їм відмовлять”
Чи залежить це від складу злочину? Хто з ув’язнених може бути призваний до лав Збройних сил України?
Сьогоднішня діюча норма законодавства не дозволяє засудженим долучитися до лав. Йдеться не тільки про тих, хто зараз відбуває покарання. Проблема в тому, що є десятки тисяч людей, які раніше були засуджені за злочини. Вони живуть серед нас, так само бояться, так само переживають і так само можуть бути корисними, але, на жаль, вони зняті з військового обліку і жодним чином не можуть допомогти армії.
Тобто, якщо вони прийдуть до ТЦК, їм відмовлять?
Так, їм відмовлять і відмовляють. Перша перепона — законодавча, тому ми напрацювали законодавчі зміни та подали їх до комітету. Вони дуже дискусійні, тому що армія має дещо відволікатись на таку категорію людей, як колишні засуджені або теперішні засуджені, якщо вони приєднаються. Але ми вважаємо, що це було б справедливо, по-перше. А по-друге, якщо правильно організувати цей процес, це було б дуже корисно для нас.
Пані Олено, коли тоді можуть відбутися ці зміни?
Якщо ми сьогодні ведемо дискусії в комітетах, то я думаю, що січень-лютий – це час, коли будуть ухвалені нові правила мобілізації. Але не факт, що питання з засудженими вирішиться в цей раз, бо ця дискусія не може зупиняти інші важливі зміни. Можливо зараз в якомусь обмеженому варіанті прийматимуться зміни, наприклад, щодо засуджених, які вже вийшли кілька років назад з в’язниць, або були засуджені за окремі злочини. Хоча наша позиція така, що неважливо, за які злочини. Якщо покарання відбуте, людина на волі, ми всі маємо ставитись до неї, як до звичайної.
“Росія використовує засуджених багато років. І нам треба поспішати з цим питанням”
Чи буде певна категорія людей, які точно не підуть до лав ЗСУ? Я маю на увазі з тих, хто був засуджений раніше або наразі перебуває в ув’язненні.
Ми би говорили про те, що такі обмеження не варто зараз включати. Давайте надамо можливість всім, щоб саме бажання долучитись було головним визначальним принципом. Але закон може містити можливості, а вже його виконання залежатиме від потреб країни. Коли постане більша потреба, в більшій кількості людей ми можемо розширювати цей перелік, коли потреба менша, ми можемо говорити, що крім бажання ми обмежуємо, наприклад, статтями.
Пані Олено, тоді ще щодо міжнародного законодавства. Які є норми там, в інших країнах, приміром, щодо засуджених?
Я не можу сказати, що хтось обмежує колишніх засуджених або теперішніх засуджених брати участь. Але, насправді, у світі не так багато практики війн і наша війна буде дуже-дуже показова, вирішальна. Вона дуже багато змінить речей, зокрема і в законодавстві — як в міжнародному гуманітарному праві, так і у внутрішньому законодавстві країни.
Росія використовує засуджених дуже багато років. І має цілу систему їх навчання, підготовки, вербування. Це ціла військова машина, яка працює. А ми зараз тільки на етапі “давайте ухвалимо закон про можливість”. Тож ви розумієте різницю підготовки нашої і ворога. Тому я думаю, що нам треба поспішати в цьому питанні.
Джерело: Українське Радіо