Жіночий монастир у Білорусі оголосив збір коштів на підтримку загонів російських людожерів під прикриттям «Дітей Донбасу»

Монахині Свято-Єлизаветинського монастиря на ході «Безсмертного полку». Фото: Максим Чорноголов

Поки європейські та канадські парафії радо вітають черниць із Мінська як «благодійниць, що допомагають знедоленим», у самому монастирі збирають «криваву десятину». Розслідування видання «Вот Так» викрило цинічну схему: Свято-Єлизаветинський монастир БПЦ МП відкрито закуповує дрони, каски та квадроцикли для штурмових підрозділів «Шторм-V», укомплектованих російськими в’язнями — маніяками та вбивцями.

Використовуючи маніпулятивне гасло «Дітям Донбасу», монастирські волонтери на чолі з письменником із кримінальним минулим Миколою Гавриловим щомісяця звітують про допомогу окупантам. Тим часом бізнес-імперія обителі продовжує заробляти сотні тисяч доларів на різдвяних ярмарках у Швеції, Швейцарії та Канаді. Як духовна установа перетворилася на логістичний вузол ГРУ та чому західний світ досі дозволяє «черницям-шпигункам» збирати кошти на підтримку агресії — читайте у матеріалі.

Видання «Вот Так» розповідає, що ще відомо про підтримку білоруськими черницями ЗС РФ і в яких країнах вони збирали гроші за останній рік.

Допомога злочинцям

У четвер, 12 березня, у Telegram-каналі Свято-Єлизаветинського жіночого монастиря Білоруської православної церкви Московського патріархату (БПЦ МП) з’явилася інформація про «останній день збору на Донбас». Насамперед йшлося про підтримку військовослужбовців штурмових підрозділів «Шторм-V» російської армії, що складаються з колишніх ув’язнених.

«Не знаємо, як в інших підрозділах, але той «Шторм», з яким ми рухаємося, живе за рахунок волонтерів. Немає навіть найпростішого: броні, касок, маскувальних костюмів, генераторів… А вони саме перші біля ковадла Перемоги. У них свій госпіталь. Просили допомогти, але щоб закрити там усі позиції, потрібні великі гроші — надходять взводами, витрати величезні», — написали автори монастирського пабліку з посиланням на мінського письменника та волонтера Миколу Гаврилова, який співпрацює з духовним закладом і їздить на фронт.

«Черниці-шпигунки»: у Швеції розгорівся скандал навколо монастиря, пов’язаного з кремлівською розвідкою

Незважаючи на те, що серед військовослужбовців «Шторм-V» є маніяки, канібали а пропагандисти, представники білоруського монастиря, малюють перед своїми читачами героїчний і романтизований образ злочинців, які вирушили на війну:

«На всіх фронтах вони на передовій, їм не дають медалей та орденів. Нагороди отримують ті, хто йде слідом. А вони, коли залишалися в оточенні, викликали вогонь ФАБами на себе, і в Куп’янську, і в Золотому Колодці, і в інших місцях. Але хто про це знає… Хто про це хоче знати?»

Пожертви російським ув’язненим, які беруть участь у повномасштабній агресії проти України, пропонується переказати або на картку білоруського банку БелВЕБ, або російського Сбербанку. Прихожани Свято-Єлизаветинського монастиря в Мінську можуть залишити свої пожертви на потреби «Шторм-V» безпосередньо в храмі — як зазначено в телеграм-каналі, вони підписані словами «Дітям Донбасу».

Систематично збирати пожертви саме на підрозділи «Шторм-V» жіночий монастир у Мінську почав ще в травні 2023 року. Саме тоді в пабліку храму з’явилося перша згадка про російських ув’язнених-штурмовиків із закликом збирати для них кошти.

Свято-Єлизаветинський монастир, 2 березня 2026 року закликав пожертвувати кошти на засоби індивідуального захисту, бронежилети, каски, аптечки та два квадроцикли «Шторм-V» для евакуації поранених військовослужбовців. Як і в попередньому випадку, у самому монастирі попросили складати всі пожертви у скриньки з написом «Дітям Донбасу».

Помощь для Донбасса в Свято-Елисаветинском монастыре. Фото: obitel-minsk.ru

Допомога для Донбасу у Свято-Єлизаветинському монастирі. Фото: obitel-minsk.ru

Хто є організатором збору

Волонтерською групою Свято-Єлизаветинського монастиря, яка регулярно доставляє зібрану допомогу на окуповані території України, керує мінський письменник Микола Гаврилов. Про свої поїздки в зону бойових дій він докладно пише у власному телеграм-каналі.

Гаврилов народився у Владивостоці, потім його родина переїхала до Мінська. У 2014 році документальна повість Гаврилова «Розірвати тишу» про жорстокість радянських репресій 1930-х років була удостоєна Міжнародної премії ім. М. Волошина, затвердженої Спілкою письменників Росії.

Того ж року, незабаром після російської анексії Криму та початку війни на Донбасі, він очолив ініціативну групу «Допомога Донбасу». Гаврилов — член Спілки письменників Російської Федерації та Республіки Білорусь.

Окрім письменницького сьогодення, у Гаврилова є й кримінальне минуле. Як з’ясував Білоруський розслідувальний центр, у 2007 році в Білорусі Гаврилова залучили до кримінальної відповідальності за те, що він із застосуванням небезпечного для життя насильства викрав із ресторану гроші. У 2011–2012 роках він займався незаконною підприємницькою діяльністю — без реєстрації та дозволу.

Гаврилов, за даними білоруського проєкту «Бюро», займає посаду заступника генерального директора з питань безпеки мінської компанії ADS, яка відома як великий розробник і підрядник автозаправних станцій та працює на європейському ринку. Це не заважає йому щомісяця відвідувати окуповані території України та прифронтову зону.

Николай Гаврилов. Фото: sobor.by

Микола Гаврилов. Фото: sobor.by

Світове турне триває

Свято-Єлизаветинський монастир, як і компанія Гаврилова, попри підтримку російської агресії проти України, теж продовжує заробляти в Європі та навіть у Північній Америці.

У жовтні 2024 року «Вот Так» опублікував розслідування, в якому розповів про бізнес-імперію, створену мінським монастирем. Щорічні доходи, які монастир отримує від онлайн-торгівлі (включно з оптовою торгівлею та предметами розкоші), а також від участі його черниць у ярмарках за кордоном, можуть сягати сотень тисяч доларів.

Незважаючи на те, що на своїх ресурсах Свято-Єлизаветинський монастир відкрито заявляє про свою підтримку російського вторгнення в Україну, його представниці продовжують приїжджати до європейських країн.

Z-черниці 25 та 26 жовтня 2025 року торгували своєю продукцією у католицькій церкві Святої Марії в канадському Ванкувері.

«Ми раді вітати сестру зі Свято-Єлизаветинського монастиря в Мінську, Білорусь. Цей монастир допомагає дітям і дорослим з розумовими вадами, наркозалежним та бездомним», — анонсували виставку-продаж канадські католики.

У різдвяний період у грудні 2025 року білоруські черниці продаваливироби ручної роботи на святковому ярмарку у шведському місті Тебю. На початку лютого 2026 року вони збиралигроші в католицькому храмі Святої Трійці у швейцарському Берні.

Заклики купувати різдвяні подарунки в інтернет-магазині Свято-Єлизаветинського монастиря досі можна виявитина сайтах деяких європейських церков, які співпрацювали зі Свято-Єлизаветинським монастирем, наприклад на офіційній сторінці католицької церкви Святого Олівера Планкетта в Белфасті.

Автор:

Джерело: ВОТ ТАК


 


You may also like...