Digital-війна. Чи готові ЗСУ до цифрової ери?

Digital-війна. Чи готові ЗСУ до цифрової ери?

В умовах критичного зростання в сучасних війнах ролі просторо-часового фактора на всіх рівнях і ділянках воєнного ланцюжка набирає актуальності скорочення часу реакції на загрози, що виникають. Одним з ключових варіантів розв’язання проблеми вважається автоматизація з її здатністю протистояти і тим загрозам, що будуть нарощувати потужність в майбутньому.

Забезпечити суттєву економію сил і засобів, що використовуються для вирішення бойових завдань, дозволяє ефективна автоматизація процесів управління. Останні досягнення науки у сфері автоматизації вже є складовою частиною сучасних рішень систем типу C4ISR (системи управління, контролю, зв’язку, збору та комп’ютерної обробки інформації, спостереження і розвідки), де функції людини замінюються інтелектуальними системами, навіть у межах прийняття певних рішень.

З огляду на актуальність автоматизації системи управління Збройними Силами, було розроблено Концепцію Галузевої програми створення ЄАСУ ЗС України, спрямовану на реалізацію до кінця 2020 року заходів, визначених в Оборонному бюлетені як стратегічні цілі (створення ефективної системи управління C4ISR та Єдиної інформаційної системи управління оборонними ресурсами). Йдеться, зокрема, про інтеграцію різних видових систем передачі інформації та зв’язку в єдину систему обміну даними в інтересах управління міжвидових угруповань ЗС України й всебічного забезпечення їх бойових дій.

УКРАЇНСЬКІ ДОСЯГНЕННЯ

21-22 листопада 2019 року Генеральний штаб Збройних Сил України вперше продемонстрував стан роботи щодо створення та впровадження на озброєння ЗСУ автоматизованих систем управління, передусім, АС Центру оперативного управління («Дзвін-АС»), АС бойового управління («Ореанда ПС») та АС тактичної ланки управління («Простір»). У презентації, серед усіх, брали участь також керівники й фахівці основних компаній-розробників АСУ: «Еверест» («Дзвін»), «Телекарт-Прилад» («Простір») та «Аеротехніка» («Ореанда»).

Важливо підкреслити, що всі три зазначені фірми-розробники є приватними компаніями, які отримали право долучитися до створення стратегічно важливих систем у рамках конкурсу і після ретельного відбору кандидатів. Тобто, на ринкових і цілком конкурентних засадах, що відповідає світовій практиці й сприяє якісному виконанню робіт. Більш того, вони готові вкладати власні кошти для підвищення якості продукту і діють дуже активно.

Показ досягнень пройшов на двох майданчиках: безпосередньо в Генеральному штабі та в розташуванні однієї з військових частин ППО в Київській області. В останньому випадку – з фактичною демонстрацією можливостей автоматизованої системи управління «Ореанда-ПС», із залученням реальних бойових літаків, БпЛА й систем ППО. Гості заходу мали нагоду наочно переконатися в тому, як усі показані системи працюють і взаємодіють на практиці.

Радіон Тимошенко генерал-лейтенант, Заступник начальника Генштабу

«Всі елементи в рамках створення системи автоматизації ЗСУ замкнено, у січні-лютому 2020 року цілком можливе впровадження нових систем в експлуатацію.
Тобто, на початку 2020 року Збройні Сили планують прийняти на озброєння єдину автоматизовану систему управління.

Це пов’язується з планами введення в експлуатацію 12 нових об’єктів АС управління.

Базовим елементом єдиної автоматизованої системи управління (ЄАСУ) Збройних Сил України є АС Центру оперативного управління «Дзвін-АС» – високоінтегрована автоматизована система управління та контролю бойовими діями стратегічного, оперативного і частково тактичного (бригада) рівня.

«Дзвін-АС» дозволяє в напівавтоматичному й автоматичному режимах генерувати документи бойового управління, створювати та відстежувати картографічну інформацію, отримувати вичерпні дані про власні війська, їх поточне і перспективне забезпечення, наявні розвіддані про війська противника, а також здійснювати розрахунки співвідношення сил і засобів, оптимальності їх застосування у різних сценаріях.

За повідомленням ГШ ЗСУ, наразі вже створено робочу стаціонарну версію АСУ «Дзвін», що знаходиться «в одному із захищених приміщень Генштабу». Також існує мобільна версія, розгорнута в розташуванні Генштабу в межах польового пункту управління оперативного рівня. Остання використовується для демонстрації можливостей АСУ й одночасно забезпечує підготовку військових фахівців, що мають надалі користуватися такою технікою й обслуговувати її в реальних умовах.

Проєкт «Дзвін» сьогодні перебуває на завершальній стадії. Найближчим часом планується провести випробування з подальшою дослідною експлуатацією і подальшим прийняттям на озброєння. Відповідно, вже прийнято рішення щодо обладнання пунктів управління на всіх ланках управління. На стадії проєктування перебуває робота зі створення АСУ механізованої бригади сухопутних військ.

Проєкт «Дзвін» передбачає охоплення в рамках єдиної мережі інформацію не лише від військових джерел, але й від інших, зокрема й цивільних органів управління, залучених у забезпеченні національної безпеки.

За оцінкою ГШ ЗСУ, цілком реально протягом 3-4 років поетапно завершити процес автоматизації ЗСУ в цілому, разом з переходом на цифрові технології й засоби зв’язку. Автоматизація дозволить не лише значно скоротити час на прийняття рішень і час реакції, а й вплине на оптимізацію чисельності особового складу війська в цілому і зменшення витрат на його утримання.

За оцінками Генштабу ЗСУ, реалізація проєкту «Дзвін» АС може стати першим кроком до якісного перетворення ЗСУ на цифрову армію. На думку фахівців, проєкт може бути повністю реалізованим (введення у стрій ключових об’єктів) протягом року, що потребуватиме близько 1 млрд грн.

Другою, тактичною складовою ЄАСУ ЗС України є АСУ «Простір», що створюється як автоматизована система управління та сенсорів тактичного (батальйон–рота–взвод–відділення–солдат) рівня. Вона містить засоби автоматичного і напівавтоматичного управління вогнем, сенсорами та засобами розвідки, створених на базі захищених низькошвидкісних та стійких для перешкод засобів та алгоритмів зв’язку. Наразі проєкт перебуває на етапі розробки, виготовлення й оцінки окремих складових компонентів.

Під час презентації «Простору» демонструвався концепт «Солдата майбутнього» від компанії «Телекарт-Прилад», з індивідуальним комплектом оснащення бійця. До складу останнього включено компактні мобільні засоби прихованого зв’язку (2-3 канали, зокрема й унікальний широкосмуговий вітчизняної розробки), планшет і все необхідне для інтеграції бійця в сучасну тактичну систему поля бою.

Йдеться про можливості окремого бійця щодо інформування про поточну обстановку власного командира і решти інтегрованих користувачів даних (наприклад, отриманих при застосуванні лазерного прицілу розвідки (ЛПР), так і можливість отримувати у зворотному напрямку необхідні дані, що дозволяють більш чітко оцінювати зміни обстановки й, навіть, отримувати цілевказівки для ураження цілей.

За повідомленням розробника, зазначений концепт створено з урахуванням сучасних світових трендів, представники української робочої групи активно і на рівних співпрацюють і обмінюються думками у зазначеній сфері з експертами НАТО, а також провідними іноземними компаніями, зокрема, польськими, канадськими та ізраїльськими.

Стосовно перспектив роботи учасники презентації й експерти були налаштовані доволі оптимістично, що не можна не оцінити. Також генерал Тимошенко повідомив, що: «… на бригадному рівні («Простір») ми співпрацюємо з британськими колегами, вони багато в чому допомагають і діляться досвідом». Отже, робота триває.

З огляду на актуальність автоматизації системи управління Збройними Силами, було розроблено Концепцію Галузевої програми створення ЄАСУ ЗС України, спрямовану на реалізацію до кінця 2020 року заходів, визначених в Оборонному бюлетені як стратегічні цілі (створення ефективної системи управління C4ISR та Єдиної інформаційної системи управління оборонними ресурсами). Йдеться, зокрема, про інтеграцію різних видових систем передачі інформації та зв’язку в єдину систему обміну даними в інтересах управління міжвидових угруповань ЗС України й всебічного забезпечення їх бойових дій.

«Ореанда-ПС» вже прийнята на озброєння ЗСУ і поставлена на бойове чергування, зокрема в зоні проведення ООС. Наразі йдеться про систему, сконфігуровану для вирішення завдань ППО. Система дозволяє забезпечити автоматизоване, єдине рішення щодо контролю повітряного простору, інтегроване до аналогічних систем ДП «Украерорух» та до систем ППО і контролю повітряного простору НАТО. Система дозволяє використовувати новітні цифрові технології в побудові комплексів, і при цьому застосовувати їх на практиці разом із наявною базою техніки, що стоїть на озброєнні ЗСУ. За оцінками українських експертів, «Ореанда-ПС» цілком здатна витримати конкуренцію з кращими закордонними аналогами, а головне – вона є сумісною з ними.

У системі реалізовано стандарт НАТО щодо обміну інформацією про повітряну обстановку (link-1). Вона також може працювати в інтеграції з базою автоматизованої системи управління ЗСУ «Дзвін».

Система дозволяє на третину скорочувати чисельність оперативно-особового складу, а також у декілька разів – час планування, постановки та виконання бойових завдань.

Можливості прийняття рішень та обробки даних при використанні автоматизації скорочуються з 40 до 1,5 хвилин. А якщо говорити про час реакції системи ППО, то він скорочується з десятків хвилин до кількох (!) секунд. Тобто, це залишає шанс на перехоплення і знищення власними вогневими засобами атакуючих швидкісних цілей. Пункт бригадного управління передбачений як у стаціонарному, так і в мобільному варіантах. Пункт бригадного управління розгортається в польових умовах у межах однієї години. Він є повністю автономним, має власні джерела енергоживлення тощо. Також повідомлялося про використання у жовтні 2019 року підрозділами на підсумкових навчаннях сил ППО сучасного автоматизованого мобільного командного пункту «Ореанда«.

​Джерело: Defense Express

Читайте также: