Якщо в Росії відберуть право вето, то як резолюції ООН можуть допомогти Україні?

Основна причина, яка обмежує втручання ООН у війну в Україні, полягає в тому, що Росія залишається постійним членом Ради Безпеки ООН і може накласти вето на будь-яку резолюцію щодо конфлікту, якщо вона не підтримує її власні інтереси.

Маріанна Фахурдінова, науковий співробітник Центру «Нова Європа», розповіла Світлані Моренець з IWPR про те, як Україна вивчає творчі способи позбавити Росію цього права вето.

Маріанна Фахурдінова – науковий співробітник Центру «Нова Європа» в Києві, Україна. Фото люб’язно надано М. Фахурдіновою

IWPR: Як Росія придбала місце в Раді Безпеки ООН?

Фахурдінова: Після розпаду Радянського Союзу Російська Федерація оголосила себе його правонаступницею. Країна зажадала права бути представленою в Раді Безпеки ООН замість Радянського Союзу й отримати право вето. Втім, це відбулось без застосування будь-якої офіційної процедури ООН.

У ті часи президент Борис Єльцин надіслав Генеральному секретарю ООН лист, в якому йшлося про те, що Російська Федерація є правонаступницею Радянського Союзу. Цього чомусь було достатньо, щоб Росія стала постійним членом Ради Безпеки ООН; інші країни були задоволені тим фактом, що розпад Радянського Союзу відбувся більш-менш мирно та що лише Росія претендувала на роль його законної наступниці.

Правильним було б пройти офіційну процедуру вступу в ООН. За вступ дві третини членів ООН повинні проголосувати на Генеральній Асамблеї, наприклад, як вони проголосували за прийняття Чеської Республіки та Словаччини в ООН після розпаду Чехословаччини.

Також, згідно зі Статутом ООН, членство в організації відкрите для всіх «миролюбних» держав, які повинні утримуватися від застосування сили та дотримуватися міжнародного права. Якби Російська Федерація подала заявку на вступ до ООН зараз, вона б не відповідала цим критеріям.

Це є підставою, згідно з якою Україна сьогодні може сказати, що Російська Федерація незаконно присутня не тільки в Раді Безпеки ООН, але і взагалі в ООН.

Статус правонаступниці Радянського Союзу дав Росії місце постійного члена в Раді Безпеки ООН. Таким чином, Росія отримала право голосувати за резолюціями Ради Безпеки ООН, які є обов’язковими для всіх держав-членів, і накладати вето на резолюції, які не відповідають її інтересам.

Чому лише п’ять країн мають право вето?

П’ять постійних членів Ради Безпеки – США, Великобританія, Франція, Китай і Росія – можуть накласти вето на будь-яку резолюцію. Вони отримали це право як країни, які перемогли у Другій світовій війні та володіли ядерною зброєю.

Вирішуючи, як виглядатиме новий світовий порядок після Другої світової війни, ці країни склали Статут ООН відповідно до своїх інтересів. Отже, Статут ООН не передбачає виключення постійного члена з Ради Безпеки. ООН була створена в певному сенсі як організація, що захищає інтереси цих п’яти країн.

Яку стратегію обрала Україна для досягнення своєї мети – позбавлення Росії права вето?

Статут ООН не передбачає жодної процедури, за допомогою якої її п’ять постійних членів можуть бути позбавлені права вето або навіть виключені з Ради Безпеки. Для цього не існує правового механізму. Тому ми шукаємо різні творчі способи заблокувати право вето Російської Федерації.

Шлях, який обрала Україна, полягає в тому, щоб довести, що Російська Федерація вступила до Ради Безпеки ООН незаконно. Україна працює над цим з 2014 року, але більш активно ця тема стала обговорюватися після повномасштабного вторгнення.

Утім, у цьому контексті виникає проблема. Росія була членом Ради Безпеки ООН протягом 30 років, голосувала за сотні або навіть тисячі резолюцій. Якщо буде визнано, що Росія перебувала в Раді Безпеки ООН незаконно, що робити з усіма цими документами? Вважати їх недійсними чи залишити все як є? Є багато запитань до цього сценарію, але все ж таки цей процес є найбільш потенційно можливим для реалізації.

Які ще існують способи вплинути на позицію Росії в Раді Безпеки ООН?

Є варіант перешкодити російській делегації представляти Росію на Генеральній Асамблеї. На початку кожного нового року роботи ООН представники країн подають свої повноваження на розгляд Генеральної Асамблеї, і вона або приймає (в більшості випадків), або відхиляє їх. В історії ООН вже були прецеденти, коли Генеральна Асамблея відмовляла в повноваженнях певній делегації. Найяскравіший приклад був у 1970-х роках, коли Генеральна Асамблея у відповідь на політику апартеїду відхилила повноваження делегації Південної Африки.

Крім того, в Статуті ООН є цікава стаття 27(3). У ній ідеться про те, що постійний член Ради Безпеки ООН, який є стороною в суперечці, повинен утримуватися від голосування по резолюціях, що стосуються цієї суперечки. Це означає, що Росія повинна утримуватися від голосування за або проти резолюцій щодо війни в Україні. Але проблема в тому, що держави-постійні члени Ради Безпеки ООН можуть утриматися від голосування тільки добровільно. Росія ніколи добровільно не відмовиться від свого права вето.

Як відреагували інші країни? 

Спочатку інші держави-члени ООН мало реагували [на зусилля України]. Але протягом останнього місяця ми побачили, що ця ініціатива отримує дедалі більше підтримки. Зрушення почалося тільки на рівні дискусій, але це вже позитивний сигнал для України.

Різні країни дотримуються різних позицій. США говорять про реформування Ради Безпеки ООН. Крім того, вони запропонували, щоб постійні члени ООН зберегли право вето, але повинні були звітувати перед Генеральною Асамблеєю про те, чому вони ним користуються. На практиці це нам нічого не дає. Росія буде і далі стверджувати, що Україна «пригнічує російськомовне населення», і продовжувати пропаганду, щоб виправдати себе.

У президента Європейської Ради Шарля Мішеля жорсткіша позиція з цього питання – він закликав ООН виключити Російську Федерацію. Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда вимагає внутрішньої реформи Ради Безпеки ООН. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Росія повинна бути позбавлена права вето, але залишитися в ООН.

Водночас необхідно розуміти, що кожна держава-член ООН насамперед переслідує свої власні інтереси. Питання про реформу Ради Безпеки ООН піднімається з другої половини минулого століття. Німеччина, Японія та Туреччина – всі вони претендують на постійне місце в Раді Безпеки ООН. Таким чином, не тільки війна в Україні підштовхує дискусію про реформу цього інституту.

Якщо у Росії відберуть право вето, то як резолюції ООН можуть допомогти Україні?

Країни, які допомагають Україні зброєю та санкціями проти Росії – це переважно країни ЄС і США, тоді як багато держав, наприклад, в Африці або Латинській Америці або підтримують Росію, або займають нейтральну позицію.

Рада Безпеки може прийняти резолюцію, згідно з якою всі держави-члени ООН будуть зобов’язані запровадити економічні санкції щодо Росії, або розірвати дипломатичні відносини, або постачати зброю Україні, або навіть направити спільні сили ООН чи миротворців. Резолюції Ради Безпеки ООН є обов’язковими для всіх 197 держав-членів.

Крім того, припустимо, що Росія виключена з Ради Безпеки ООН. Принаймні, на політичному рівні буде ясно, що країна-агресор не може претендувати на звання наддержави та не може залишатися безкарною. Це буде політичним сигналом про те, що будь-яка країна, навіть могутня, не може робити все, що хоче.

Оригінал інтерв’ю опубліковано на сайті IWPR.

Цю публікацію підготовлено в рамках проєкту «Голоси України», який реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і  справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії (FCDO).