Чому на Донбасі загострення і гинуть українські воїни під час «перемир’я»

На фронті знову розкручується маховик загострення — те, що починалося як «снайперська війна» і прольоти дронів з саморобними бомбами, вилилося на початку лютого 2021 року у мінометні обстріли і артилерійські канонади поблизу Донецька і Горлівки, пишет ВВС News Україна.
І питання не тільки в тому, що голова української частини ТКГ Леонід Кравчук почав давати інтерв’ю про те, що «треба відповідати пострілом на постріл». І не в тому, що глава МВС Арсен Аваков прямо озвучує, що перемир’ю кінець, «жодного мирного процесу вже немає».
Це вже політична реакція на те, що певний час відбувається на лінії бойового зіткнення. І двоє загиблих 11 лютого тому підтвердження.
Як починалося загострення

ФОТО,ШТАБ ООС
Почався цей процес задовго до лютого. З моменту настання «додаткових заходів щодо забезпечення режиму припинення вогню» (Наказ Міноборони України на виконання перемир’я з 27 липня 2020 року, який передбачає, зокрема, заборону наступу, розвідувально-диверсійних дій та використання дронів. — Ред.) у різних силових структур України вже є понад 20 загиблих і десятки поранених.
Це з урахуванням небойових втрат та смертей поза «червоною зоною» на Донбасі — 250 тисяч персоналу ЗСУ це все ж, за своїми масштабами, як обласний центр. Природно стаються аварії, люди гинуть від хвороб чи вчиняють самогубство.
У минулому 2020 році з різних причин померли 415 бійців і службовців армії (Небойові втрати ЗСУ за даними Офісу генпрокурора. — Ред.) — 1,1 особа на добу.
Але, судячи з восьми загиблих з початку 2021 року в результаті дій противника і при підривах, — ситуація з «припиненням вогню» теж досить давно перебуває в глухому куті (Бойові втрати Об’єднаних сил від початку перемир’я 27 липня 2020 року становлять 12 бійців. — Ред).

ФОТО, ГЕНШТАБ ЗСУ
Очікувано основні бойові втрати стаються там, де позиції сторін максимально близько одна від одної. Це Бахмутка, передмістя Горлівки, фас Донецька, Мар’їнка, смуга у Примор’ї на південному напрямку.
Все ті ж відомі багато місяців гарячі точки на 400 кілометровій «підкові» лінії бойового зіткнення. 11 лютого біля Зайцевого снайпер бойовиків застрелив бійця інженерно-саперного взводу ЗСУ. Багато медіа писали, що він був з 59-ї механізованої бригади, але насправді сапер Олександр Глушко служив у ДШВ, в 81-й окремій аеромобільній бригаді.
У той же день під час нічного обстрілу з великокаліберного кулемета під Новомихайлівкою зазнала нову бойову втрату 28-а бригада — загинув Владислав Лащенко. Це не перша втрата підрозділу — 6 лютого на невстановленому вибуховому пристрої під Мар’їнкою загинули двоє бійців цієї ж 28-ї бригади.

ФОТО,ШТАБ ООС / Дрони бойовиків періодично збивають на Донабсі протягом усього перемир’я. Цей вироблений у Росії «Гранат-1» збила у листопаді 59-а бригада
У цьому випадку припускали підрив на міні ПОМ-2, яку дистанційно скинув коптер, але це не доведений факт. Щоб правильно встановити касету потрібен дрон великої вантажопідйомності, добре видимий на радарах і візуально.
Хоча вже є варіанти із закиданням одиночних тубусів мін на перехідниках з РПГ-7 і скиданням їх просто на удачу. Але у цієї міни з російською назвою «Отёк» швидко сідає батарея й вона самоліквідується.

ФОТО,ІНФОРМАГЕНТСТВО МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ «АРМІЯІФОРМ» / ПОМ-2 — міна, яка є на озброєнні у російської армії, з’явилися на Донбасі орієнтовно з 2016 року
Тож це несистемне рішення, щоб засівати тактичний тил українських сил (бо навіть півтора кілограма ПОМ-2 у тубусі — досить багато для більшості БПЛА) — а скоріше спроби завдати хоч якусь шкоду ЗСУ.
Щоправда, самі ці спроби добре показують, що за місяці «забезпечення додаткових заходів» від реального режиму припинення вогню залишився майже порожній звук.

ФОТО,АРМІЯ INFORM / ВОГ, який скинули з дрону
Бойовики також активно застосовують сурогатні ударні безпілотники, які скидають вибухівку ВОГ-17 (выстрел осколочный гранатометный — Ред.) з саморобними пластиковими стабілізаторами. Повідомлення про використання безпілотників приходять у зведеннях практично кожен день.
Трапляється і зворотна історія — 21 січня невідомий дрон атакував позиції «9 полку ДНР» з одним вбитим і одним пораненим (Про такі втрати «армії ДНР» повідомляли російські медіа з посиланням на «командування» невизнаних «республік» — там це назвали «провокацією ЗСУ з метою зриву всіх домовленостей», хоча зазвичай у «ДНР» і «ЛНР» своїх втрат не розкривають. — Ред.).
Були дані і про втрати бойовиків невизнаних «республік» на Бахмутці.
Робота снайперів

ФОТО,ГЕНШТАБ ЗСУ / Снайпери в умовах позиційної війни — чи не найбільш ефективні бійці
Але левову частину втрат Об’єднаних сил становлять жертви снайперів. За відсутності «зеленки», системної протидії важким озброєнням та в умовах сніжної зими їм працюється цілком комфортно.
Убитий морський піхотинець 503 батальйону під Шумами, недавня атака на 28-у бригаду під прикриттям вогню автоматичних станкових гранатометів (АГС) з двома важко пораненими, та загиблим сержантом 92-ї бригади — це все робота снайперських груп.
(Джерела BBC News Україна у Генштабі ЗСУ повідомляли, що, за їхніми даними, на Донбасі постійно працюють 10-12 груп професійних снайперів з Росії. Кремль традиційно заперечує присутність своїх кадрових військових на Сході України. — Ред.)
Активність у «сірій зоні»

ФОТО, ОПЕРАТИВНЕ КОМАНДУВАНЯ «ПІВНІЧ» / За умовами перемир’я, сторони не можуть діяти у «сірій зоні» — ні розвідка, ні диверсійні групи, ні безпілотники
Загалом же активність ворожих снайперів, саперів і операторів дронів очікувана. Вигравши півтора-два місяці тиші під час місцевих виборів, Україна у підсумку отримала цілком природну активність противника в сірій зоні.
Адже найкращий спосіб боротися зі снайперами — комбінація вогню АГС, мінометної батареї або взводу самохідної артилерії, коли снайперські пари просто «перемелюють» масованим вогнем.
А найкраща протидія дронам — комбінація засобів радіоелектронної боротьби і «обробки» артилерією районів, звідки працюють станції управління черговими батареями. Адже дрони найефективніше все ж використовують не для доставки 60-мм міни або пари гранат, а для коригування мінометних батарей.

ФОТО, ШТАБ ООС / Все це важко реалізовувати, коли місяцями йде риторика про «додаткові заходи забезпечення режиму припинення вогню» і робиться все для зниження активності на лінії бойового зіткнення.
Час реагувати?

ФОТО, ШТАБ ООС / Останні втрати на фронті сталися у той день, коли лінію зіткнення відвідував президент Зеленський та посли західних країн
З одного боку — зараз не відбувається нічого такого, чого не було б на фронті за місяці війни на виснаження. Все це вже було у тій чи іншій формі — «ракетне загострення» і загони з протитанковими ракетними комплексами (ПТРК), «війна патрулів» у «сірій зоні» і періодичні підриви на мінах груп з обох боків.
З іншого ж боку — коли віддається ініціатива супротивнику, який прогнозовано проведе інженерну дорозвідку, наробить «ліжки» для спостережень та запасні позиції, то отримаєш у підсумку цілу купу проблем.
І не завжди ці проблеми будуть обмежуватися побитими відеокамерами чи переставленими мінами МОН у «сірій зоні».

ФОТО, ШТАБ ООС
Є лише кілька способів закінчити війну: перемога, поразка чи створення демілітаризованої зони з мінними полями, інженерними загородженнями і фізичним розділенням, до прикладу військами ООН.
Є і політичне рішення — повне виведення військ з регіону, як свого часу зробив Ізраїль у Лівані або РФ у першу Чеченську кампанію.
Інших рішень людство поки що, на жаль, не придумало. Можливо, час визнати, що стратегія розмов про мир і розведення сил у районах майбутніх КПВВ з прицілом на політичне врегулювання, себе не виправдала.
Можна робити висновки і реагувати, адже війна триває.
Автор: Кирило Данильченко («Ронін»), військовий оглядач; ВВС News Україна