Як пожежі на Поліссі набувають масштабів стихійного лиха

Як пожежі на Поліссі набувають масштабів стихійного лиха

Читаючи українські новини, останнім часом важко не згадувати про біблійні єгипетські кари. Біди йдуть одна за одною, і на додачу до війни та епідемії в країні почалися масштабні (як для нас) лісові пожежі. Їхні наслідки вже встигли відчути не тільки жителі наближених до пожеж регіонів, а й ті, хто мешкає за сотні кілометрів від стихії.

Смердючий густий дим від палаючих лісів кілька днів поспіль затягував Київ, унеможливлюючи перебування людей на вулицях, зазначає видання «Тиждень«. Показники забруднення повітря сягнули небезпечних для життя позначок, і на деякий час українська столиця навіть очолила рейтинг міст світу з найбруднішою атмосферою.

Утім, Києвом не обмежилося, і наступного дня дим від пожеж на півночі України дійшов до Дніпра й Запоріжжя. Звичайно, людей не міг не хвилювати факт палання лісу, зокрема в Чорнобильській 30-кілометровій зоні відчуження, а також те, що дим може містити радіоактивні частинки й загрожувати здоров’ю. Утім, тривогу й дискомфорт, що їх відчували жителі мегаполісів, не можна порівняти з жахом мешканців сіл, які опинилися в епіцентрі пожеж. Горіли хати самоселів (людей, що відмовилися залишити Чорнобильську зону й повернулися до своїх домівок), і села в Овруцькому районі Житомирської області, куди вогонь дійшов із зони відчуження.

Цей район — найпівнічніша частина Житомирської області, білоруське прикордоння. Майже всю його територію вкривають ліси, у яких губляться ізольовані й забуті Богом села. Дороги там у дуже поганому стані, а про решту інфраструктури краще навіть не згадувати. Відтік населення з цього кінця географії відбувається давно і стабільно. У районі дуже багато покинутих хат і дворів, які з року в рік заростають чагарями. Ліс тут підступає до хат упритул, що й стало фатальним. Коли лісова пожежа дійшла до осель, хати загорілися миттєво.

Наполовину заселені села Магдин і Личмани стали головними жертвами лісових пожеж. Перше вогонь знищив повністю, а друге жителям удалося частково відбити у стихії: згоріла приблизно половина всіх хат. Власник мережі супермаркетів АТБ Геннадій Буткевич, який нещодавно на прохання президента Володимира Зеленського став куратором Житомирщини в боротьбі з пандемією COVID-19, уже пообіцяв виділити допомогу постраждалим від пожеж. Але ситуація ускладнена тим, що мешканці сіл Магдин і Личмани жили достатньою закритою релігійною громадою й на контакти з владою йшли вельми неохоче.

Багато з них навіть не мають документів на власні житла. Що робитиме обласна влада з такими погорільцями — невідомо. Також поки що немає розуміння й того, як їм надаватимуть допомогу. Деякі жителі сіл уже заявили, що готові самостійно заново будувати собі будинки й потребують лише будматеріалів. Але що робити тим, хто не може самотужки збудувати нове житло? Це питання розв’язуватимуть найближчим часом.

Нинішній Магдин — майже суцільне згарище. У Личманах згорілі хати сусідять із тими, що дивом уціліли. Дерев’яні житла згоріли дотла. На місці стін і дахів залишилися купи вугілля, з яких сиротливо стирчать уцілілі у вогні глиняні грубки. На щастя, цього разу обійшлося без людських жертв, але раніше підпали сухої трави забрали на Житомирщині кілька життів.

ТОЧНІ ПРИЧИНИ МАСШТАБНИХ ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ ДОСІ НЕ ВІДОМІ. РОЗГЛЯДАЮТЬ КІЛЬКА ВЕРСІЙ, СЕРЕД ЯКИХ ВИПАДКОВЕ ЗАГОРЯННЯ ЧЕРЕЗ ІСКРИ НА ЛІНІЯХ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ, СЕЗОННЕ ВИПАЛЮВАННЯ СЕЛЯНАМИ СУХОЇ ТРАВИ Й НАВІТЬ УМИСНІ ПІДПАЛИ З МЕТОЮ ДИВЕРСІЙ

Точні причини масштабних лісових пожеж досі не відомі. Розглядають кілька версій, серед яких випадкове загоряння через іскри на лініях електропередач, сезонне випаювання селянами сухої трави й навіть умисні підпали з метою диверсій. Триває слідство, та навряд чи можливо встановити, де саме почало горіти і хто в цьому винен, коли вогнем охоплено тисячі гектарів.

Радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк уже заявив, що ситуація з пожежами біля Києва може бути результатом спланованої диверсії. «У МВС України не виключають, що ситуація з пожежами, яка відбувається навколо столиці, спочатку в Чорнобильській зоні, а зараз і в Житомирській області, може бути результатом спланованої диверсії.

Наразі все вказує на те, що це могла бути заздалегідь продумана кампанія з розрахуванням напрямку вітру. Мета замовників і організаторів зрозуміла: спроба дестабілізації ситуації, нагнітання істерії та посилення панічних настроїв серед населення в умовах карантину і протидії поширенню коронавірусної інфекції», — написав він у Facebook.
Однак ті, хто добре знає українські реалії, навряд чи повірять у таку конспірологічну версію.

Бо траву й сухий очерет по всій Україні масово палять щороку, тому рано чи пізно ця варварська традиція мала призвести до масштабної пожежі. Кліматичні умови 2020 року також сприяли лиху. Безсніжна зима й обмаль опадів на початку весни призвели до висихання ґрунту та лісової підстилки, яка на Поліссі навесні зазвичай волога, а тому не займається. Отже, найімовірнішим джерелом лісових пожеж цієї весни є перекидання вогню з сухої трави на дерева й ліс.

Автор цих рядків іще наприкінці березня бачив, як палає торішня трава поблизу села Страхолісся, що на кордоні з Чорнобильською зоною. Тому немає нічого дивного, що згодом вогонь з’явився в самій зоні й перекинувся на ліс. Усю весну палала й Житомирщина, у пожежах гинули селяни. Наприклад, 7 квітня в Баранівському районі від пожежі, що виникла через підпал сухої трави й чагарників, загинули літні чоловік і жінка, які самостійно намагалися загасити вогонь. А наприкінці березня в Житомирському районі в сухій траві згорів літній чоловік, який, очевидно, сам її й підпалив.

Звісно, імовірність диверсійних підпалів виключати також не варто (все-таки в Україні вже шість років триває війна, і про це не можна забувати). Але трава по всій країні горіла й усі ці шість років, і раніше, і досі нікому не спадало на думку вважати такі пожежі підступом ворога.
Щоб боротися з цим лихом, очевидно, потрібно насамперед не шукати диверсантів, а взятися за ліквідацію дикунської звички окремих громадян підпалювати траву. На ворога звалити провину завжди простіше, ніж установити реальні причини проблеми й розв’язати її. А розв’язувати доведеться, якщо ми не хочемо втратити українські ліси і тваринний світ.

З огляду на те, що кожен палій трави є потенційним убивцею, покарання за такі підпали мають бути суворими й каратися великими штрафами та навіть в’язницею, якщо пожежа матиме серйозний масштаб і завдасть чималих збитків. Нещодавно Верховна Рада за наполяганням Державної екологічної інспекції України суттєво збільшила розміри штрафів за навмисний підпал трави й сухостою. Суми штрафів зросли у 18 разів, і залишається тільки сподіватися, що хоча б це відучить не надто розумних співгромадян щовесни й щоосені калічити природу. Якщо ж підпали триватимуть, то покарання слід збільшити. Головне — покласти край варварським пожежам.

Ліси в Житомирській області горять досі. Масштаби збитків від стихії ще встановлюватимуть, але вже зараз зрозуміло, що і економіці, і природі завдано величезної шкоди. Як відомо, вогонь здатний знищити тисячі гектарів лісу за лічені дні, а відновлення цієї самої площі лісових насаджень триватиме десятиліттями.

Автор: Денис Казанський; ТИЖДЕНЬ

Читайте также: