У найдавнішій країні Африки зруйнувалися мрії і виник голод: Ефіопія занурюється у війну, звірства та масові зґвалтування

AFP Підпис до фото, Полонені військові ефіопської армії у столиці регіону Тиграй, який з листопада 2020 року розпочав збройну боротьбу проти федерального уряду

Після приходу до влади у квітні 2018 року молодого реформатора Абія Ахмеда Алі здавалося, що Ефіопія стала на шлях розвитку та демократії. Багаторічний конфлікт із сусідньою Еритреєю залагодили, а всередині країни звільнили тисячі політв’язнів.

Економіка другої за населенням африканської країни (118 млн осіб, за даними ООН) зростала рекордними темпами, і в столиці Аддіс-Абебі з’явилися хмарочоси та швидкісні потяги. Миротворчі зусилля Абія відзначили Нобелівською премією миру.

«Я щиро вірю, що мир — це спосіб життя. А війна — форма смерті та руйнування», — говорив він у своїй нобелівській промові.

Але минулого року федеральному центру кинули виклик представники колишнього керівного режиму — повстанці з регіону Тиграй. На силу прем’єр-міністр відповів силою.

Абій обіцяв придушити заколот за кілька тижнів, але прорахувався. Війна триває вже понад рік, і сторони не готові до примирення.

Внаслідок громадянської війни вже загинули тисячі мирних жителів, а мільйони людей стали біженцями. США та Євросоюз, які підтримали Абія на початку його правління, готують санкції. Експерти ООН кажуть, що північ країни опинилася на межі масового голоду.

Правозахисники звинувачують обидві сторони у воєнних злочинах, зокрема, використанні сексуального насильства як знаряддя війни. BBC розповідає, що передувало війні та як вона розгортається зараз.

Абій Ахмед: з розвідників у реформатори

Абий Ахмед

Фото: AFP. Абій Ахмед належить до євангельских християн-п’ятидесятників. Більшість мешканців країни — віряни Ефіопської православної церкви або мусульмани

Війна йде між повстанцями з провінції Тиграй та федеральним урядом Абія Ахмеда. Але вони не завжди ворогували — Абій зробив блискучу кар’єру в силових структурах за часів правлячої коаліції, в якій домінували представники Тиграю.

Ця коаліція прийшла до влади у 1991 році після перемоги над комуністичним прорадянським режимом у громадянській війні. Очолювала цей режим військова хунта, яка двома десятиліттями раніше скинула останнього ефіопського імператора Хайле Селассіє I.

13-та дитина у родині фермера з провінції Оромія, Абій встиг взяти участь у цій війні, у 14 років він вступив до польових загонів коаліції.

Він залишився в армії і пізніше взяв участь у кривавому конфлікті із сусідньою Еритреєю, в якому загинули десятки тисяч військових з обох боків.

Кар’єрі в розвідці Абій частково завдячує знанню кількох мов, у тому числі тигрінья (мова народу тиграй), якою розмовляло командування.

Хоча нова конституція зробила Ефіопію федеративною республікою, у ній домінували представники народу тиграй, водночас вони становили лише приблизно 6% населення.

Наступні 27 років, з 1991 по 2018 роки, Народний фронт визволення Тиграю (НФОП) та його партнери з коаліції правили країною, часом вдаючись до репресій і навіть тортур для придушення протестів та заворушень.

Попри це, всередині режиму існувала певна свобода, і Абій успішно скористався нею.

Попри війну прихильники Абія Ахмеда святкували його перемогу на виборах

Фото: AFP. Попри війну прихильники Абія Ахмеда святкували його перемогу на парламентських виборах, які відбулися цього року

Він вийшов у відставку у званні підполковника, отримав магістерський ступінь у Грінвічському університеті в Лондоні і пізніше обіймав посаду міністра науки. Завдяки вирішенню релігійних конфліктів і боротьбі з нелегальним захопленням землі він ставав дедалі більш популярним політиком.

У 2018 році країну охопили масові протести. Протиріччя всередині країни вимагали змін — або принаймні зміни людей усередині режиму. Вибір припав на Абія: він став керівником правлячої коаліції, і за кілька днів парламент затвердив його на посаді прем’єр-міністра.

Новий прем’єр обіцяв боротьбу з корупцією, чесні вибори, демократичні реформи та економічне зростання. Він розпочав з помилування тисяч політичних в’язнів та скасування закону про екстремізм, який попередня влада використовувала для боротьби з опозицією. В’язниці, де катували дисидентів, закрили.

«Я давно висвітлюю Ефіопію. Вона була однією з тих країн, де важко бути журналістом, тому що люди нікому не довіряють і бояться говорити», — згадує Рейчел Акіді Оквір, голова служби східноафриканських мов BBC.

Вона пам’ятає, як різко все змінилося після зміни влади: «Всі були раді, настрій змінився, повальну депресію змінили великі очікування».

Абий и Афеворки

Фото: Getty Images. Примирення з президентом Еритреї Афеверкі і завершення ефіопсько-еритрейського конфлікту принесло Абію Ахмеду Нобелівську премію миру

Першим великим досягненням Абія стало врегулювання конфлікту з Еритреєю. Він тривав близько 20 років, забрав життя десятків тисяч людей. Війна точилася за прикордонні території, на які претендували обидві країни після проголошення Еритреєю незалежності від Ефіопії в 1993 році.

Вже за три місяці після приходу до влади Абій підписав декларацію про мир та дружбу з президентом Еритреї Ісаясом Афеверки. Країни відновили дипломатичні відносини, а люди з тисяч розділених війною сімей вирушили назустріч один одному.

Війна та голод

Але всередині країни на прем’єра очікувало зіткнення з елітами регіону Тиграй. Ті побачили загрозу своїм інтересам в антикорупційних реформах нової влади, адже звільнені за розкрадання чиновники та голови держкорпорацій часто були їхніми земляками.

У 2019 році Абій розпустив коаліцію, яка правила з 1991 року, утворивши на її основі нову «Партію процвітання». Він хотів створити справді загальнодержавні партії, які б представляли всіх громадян, а не федеративні регіони чи народності. Народний фронт визволення Тиграй, керівна партія однойменного регіону, у нову партію входити відмовився.

Об’єднавчі потуги Абія зустрічали опір і в інших частинах федерації. У його рідному регіоні Оромія ці заходи були непопулярними. Голова регіонального парламенту звинуватив прем’єра у зраді інтересів етносу оромо, до якого він належить.

Суперечності переросли у відкритий конфлікт минулої осені. Через пандемію коронавірусу Абій вирішив перенести парламентські та регіональні вибори, які мали стати найчеснішим і найвідвертішим голосуванням в історії країни.

Лідери Тиграю з цим рішенням не погодилися і провели місцеві вибори, на яких більшість знову одержав Народний фронт визволення. Федеральний уряд оголосив ці вибори незаконними та припинив фінансування регіону.

Еліти Тиграю «були при владі з 1991 року, і вони не могли просто прийняти новий порядок речей, — пояснює журналіст Всесвітньої служби Бі-бі-сі Роб Вілсон, який висвітлює події в Африці. — Люди жартома говорили, що може початися війна, але ніхто не вірив, що вони справді кинуть виклик державі».

На початку листопада 2020 року регіональні сили Тиграю атакували федеральну військову базу та захопили її боєприпаси. У відповідь 4 листопада прем’єр-міністр оголосив операцію з відновлення законності та відправив проти повстанців армію.

Як виявилося пізніше, паралельно з півночі до Тиграю увійшли війська сусідньої Еритреї та взяли участь у військових діях на боці федерального уряду Ефіопії. Абій заперечував це, але журналісти опублікували незаперечні докази присутності еритрейської армії — і, найголовніше, свідчення її участі у звірствах проти цивільного населення.

жінка

Фото: AFP. У ВООЗ кажуть, що вже 7 млн людей у Ефіопії гостро потребують продовольчої допомоги

29 листопада 2020 року федеральні війська взяли Мекеле, адміністративний центр Тиграю. Прем’єр-міністр оголосив, що операцію з придушення заколоту закінчено.

Але Абій недооцінив свого супротивника. Тиграйські повстанці не здалися і не визнали поразки. Вони пішли в ліси та гори, чекаючи свого моменту — і в червні 2021 року провели несподівану атаку, повернувши собі контроль над Мекеле.

Уряд оголосив гуманітарне перемир’я, проте невдовзі бої продовжилися.

«Півроку тому здавалося, що Народний фронт визволення Тиграю розгромлений. Але вони зробили те саме, що й 30 років тому — пішли в гори і чекали слушного моменту, щоб повернути території», — каже Роб Вілсон.

Відбивши регіональну столицю, тиграйські повстанці почали наступ і перейшли кордони двох інших регіонів Ефіопії — Амхара та Афар.

Ефіопські полонені

Фото: Reuters. Ефіопські військові у полоні тиграйських повстанців

Захоплений зненацька Абій закликав своїх громадян записуватись в ополчення. Його уряд також посилив блокаду бунтівної північної провінції. Мета цієї блокади — позбавити повстанців ресурсів, але правозахисники та доповідачі ООН кажуть, що вона призводить до катастрофічної нестачі продовольства та загрожує голодом цивільним.

З регіоном повністю припинили транспортне сполучення, там зупинили подачу електрики та води, заблокували інтернет та перерізали телефонні лінії, розповідає Оквір зі служби східноафриканських мов BBC.

Світова спільнота вже кілька місяців вимагає від Абія відкрити гуманітарні коридори для постачання продовольства до Тиграю. Ці вимоги лунали від генсека ООН Антоніу Гутеріша, а також Саманти Пауер, голови Агентства з міжнародного розвитку в адміністрації президента США.

Але Абій наполягає, що не блокує гуманітарну допомогу, і звинувачує ООН у втручанні у внутрішні справи країни. Його уряд депортував сім представників ООН.

Вашингтон загрожує Ефіопії санкціями — у вересні президент Джо Байден підписав указ про створення особливого режиму санкцій за насильство та блокування гуманітарної допомоги в країні. Поки що їх не застосували.

Байден також закликав усі сторони до перемир’я та переговорів. «Ця криза не має військового рішення», — заявив американський лідер.

жінка біля зруйнованого будинку

Фото: AFP. За рік війни 2 млн людей стали біженцями

Тедрос Аданом Гебреїсус, голова Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), заявив, що гострий дефіцит продовольства торкнувся семи мільйонів людей, а близько 400 тисяч вже голодують.

Але офіційна Аддіс-Абеба звинувачує його у упередженості — очільник ВООЗ є високопосадовим членом Народного фронту звільнення Тиграю та був міністром за колишнього режиму.

Гебресіус заперечує ці звинувачення і каже, що не підтримує жодну із сторін конфлікту, а перебуває на боці мирного врегулювання.

Звірства та масові зґвалтування

Щонайменше два мільйони людей стали біженцями через війну в Тиграї. Але цей конфлікт має й іншу похмуру рису — регулярні повідомлення про масові зґвалтування та вбивства цивільних.

Абій Ахмед стверджував у своїй переможній промові у парламенті 30 листопада минулого року, що жоден мирний житель не загинув. Але правозахисники та журналісти, які працювали в полі та вивчали супутникові знімки, знайшли свідчення сотень військових злочинів — їх було щонайменше 230, за підрахунками дослідників Гентського університету в Бельгії.

На початку війни, у листопаді 2020 року, з’явилися повідомлення про звірства еритрейської армії, яка перейшла кордон Тиграю з півночі, діючи у згоді з федеральною владою Ефіопії, хоча Абій спочатку це заперечував.

Уздовж цього кордону багато років існували табори біженців, які покинули Еритрею через переслідування та репресії. Правозахисники встановили, що з листопада до січня 2021 року до цих таборів входили як еритрейські війська, так і повстанці Тиграю. Обидві сторони вбивали, ґвалтували та грабували біженців, стверджується у доповіді Human Rights Watch.

Еритрейські війська також убили сотні мирних жителів у священному для ефіопських православних християн місті Аксум, встановила організація Amnesty International. Ці дані підтверджували співрозмовники BBC.

Аксум

Фото: Getty Images. Ефіопи вважають, що саме в Аксумі був палац біблійної цариці Савської

В Еритреї заперечують усі звинувачення у звірствах, але США наклали санкції на голову її генерального штабу. Правозахисники задокументували вбивства цивільних і на територіях під контролем повстанців із Тиграю.

Але особливою рисою цього конфлікту стало використання сексуального насильства як знаряддя війни. Журналісти, правозахисники та експерти ООН зібрали відомості про масові зґвалтування жителів Тиграю з боку еритрейських та ефіопських військових.

Одна із сотень таких історій — трагедія, яку пережила 18-річна ефіопська школярка. Вона розповіла в інтерв’ю BBC, що чоловік у формі федеральних військ намагався примусити її дідуся зґвалтувати її, а коли той відмовився, витяг його на подвір’я і вистрілив у нього. Після цього солдат напав на дівчину і стріляв їй по руках та ногах. Школярку та її дідуся врятували постріли на вулиці, які відволікли нападника. Згодом лікарі ампутували їй праву руку.

«Зрозуміло, що сексуальне насильство використовується як знаряддя ведення війни, щоб завдати глибоких фізичних та психологічних травм жінкам і дівчаткам у Тиграї», — заявила Аньєс Калламар, генеральна секретарка Amnesty International. За її словами, масштаб і жорстокість звірств такі, що вони можуть бути кваліфіковані як військові злочини та злочини проти людяності.

Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет також заявляла: ефіопські війська та їхні союзники вбивають, ґвалтують, грабують, незаконно депортують та затримують мирних жителів.

Комісар також звинуватила тиграйських повстанців у використанні дітей-солдатів, нападах на громадянське населення та виселенні мирних жителів.

Представники американських гуманітарних місій повідомляли, що повстанці грабують вантажівки із гуманітарною допомогою.

Предстоятель Ефіопської церкви патріарх Абуна Матфій попереджав про небезпеку геноциду у Тиграї

Фото: Getty Images. Предстоятель Ефіопської церкви патріарх Абуна Матфій попереджав про небезпеку геноциду у Тиграї

Провал дипломатії і новий етап війни

Примирити уряд з повстанцями Тиграю прагнули не лише західні лідери та дипломати ООН, а й Африканський Союз — міжнародна організація, коріння якої, зокрема, в ідеї лівійського авторитарного лідера Муаммара Каддафі про «Сполучені Штати Африки».

Вона частково спирається на досвід Євросоюзу, але не має за собою реальної влади та впливу Брюсселя. Організація нещодавно призначила своїм представником у регіоні колишнього президента Нігерії Олусегуна Обасанджо.

Але Абій багато разів від початку війни відкидав заклики до примирення з повстанцями. Народний фронт визволення Тиграю оголосили терористичною організацією, і прем’єр каже, що не може вести переговори з незаконними збройними формуваннями.

«Африканський Союз, здається, не може нічого зробити. Іронічно, що його штаб-квартира розташована в Ефіопії, в Аддіс-Абебі, і це буквально конфлікт на його задньому дворі», — каже Рейчел Акіді Оквір, голова служби східноафриканських мов BBC.

Штаб-квартира Африканского Союза

Фото: AFP. В Аддис-Абебі розташована штаб-квартира Африканського Союзу. 200 млн доларів на зведення цієї будівлі виділив Китай

Повстанці Тиграю на словах висловлюють готовність до перемовин, але виставляють попередні умови, на які, як вважають експерти, Абій не зможе погодитися — наприклад, скасування всіх федеральних рішень щодо регіону, прийнятих з жовтня 2020 року.

За відсутності мирного процесу триває війна. У жовтні федеральні сили почали регулярно завдавати авіаудари по місту Мекеле та іншим частинам Тиграю. Вони стверджують, що вражають лише військові цілі повстанців, але місцеві лікарі кажуть про жертви серед мирного населення. Експерти ООН повідомляють про трьох загиблих дітей внаслідок авіаударів.

Повстанці кажуть, що у новому наступі федеральних військ задіяні танки, винищувачі, дрони та важка артилерія. Уряд Абія озброюється — після візиту прем’єра до Туреччини агентство Reuters повідомило про постачання турецьких ударних безпілотників «Байрактар ТБ2» до Ефіопії.

Тиграйські лідери, у свою чергу, уклали військовий союз із повстанцями з регіону Оромія, які також воюють із федеральним центром.

У понеділок 1 листопада тиграйські повстанці оголосили про захоплення міста Комбольча та його аеропорту у провінції Амхара. Це місто лежить на півдорозі від Мекеле до ефіопської столиці Аддіс-Абеби.

У відповідь Абій вкотре закликав країну до мобілізації та оборони.

Автор: Грігор Атанесян; BBC

Читайте также: