Братва

Як живе Качанівська жіноча виправна колонія №54 (фоторепортаж)

Published 28 Серпня 2018

Качанівська виправна колонія № 54 – це кримінально-виконавча установа мінімального рівня безпеки з загальними умовами для тримання жінок, вперше засуджених до позбавлення волі на певний строк, на її території розташований та функціонує сектор середнього рівня безпеки для тримання жінок, засуджених до довічного позбавлення волі.

Качанівська ВК № 54 – це установа виконання покарань мінімального рівня безпеки для жінок, що вперше позбавлені волі. Моніторингова група ХПГ у складі Володимира Глущенка, Ганни Овдієнко та Олени Річко завітала до установи 17 серпня 2018 року для моніторингу умов тримання під вартою.

На момент візиту у колонії відбували покарання 270 жінок, з них дев’ятнадцять – тих, що довічно позбавлені волі. За словами адміністрації, на виробництві при колонії зайняті 80 – 90 % засуджених.

Довідка

У 1927 році на території колишньої садиби поміщика Качанова була організована філія Харківського БУПРа (будинку примусових робіт). В маєтку були організовані та розміщені майстерні по ремонту взуття, відкрита кузня по виготовленню сільськогосподарських знарядь праці. З 1941 року, коли місто Харків зайняли німці, БУПР було евакуйовано на схід. Після звільнення міста від німецьких військ наказом МВС Української РСР від жовтня 1943 року було оголошено про організацію промислової колонії на території колишньої садиби поміщика Качанова. Сумну картину мала територія колонії: напівзруйновані будівлі, які були непридатні для життя, усюди запустіння. Колектив колонії власними силами узявся за відбудову будівель майбутньої колонії. Завдяки цьому перший етап засуджених був прийнятий у лютому 1944 року. У кінці 1948 року колонія була реорганізована на колонію для підлітків.

Це внесло корінні зміни в життя колективу. Віднині головним завданням усього колективу стало перевиховання підлітків, їх навчання в школі, придбання промислової кваліфікації. У 1957 році колонія реорганізована в жіночу трудову колонію, де знаходились жінки з дітьми. Пізніше, у зв’язку з реорганізацією колонії у виправно-виховну установу, жінки з дітьми були переведені до Одеси. На рубежі 70-80 років колонія перетворилася у будівельний майданчик, велилися будівельні роботи, розгорталося виробництво. В результаті будується гордість колонії – “швейна фабрика”. На теперішній час Качанівська виправна колонія № 54 – це кримінально-виконавча установа мінімального рівня безпеки з загальними умовами для тримання жінок, вперше засуджених до позбавлення волі на певний строк, на її території розташований та функціонує сектор середнього рівня безпеки для тримання жінок, засуджених до довічного позбавлення волі.

Адреса 61124 м. Харків, пров. Вишневий, 16

ВИРОБНИЦТВО

Качанівська ВК № 54 відома серед установ виконання покарань швейним виробництвом. На момент візиту на швейному виробництві працювали 99 засуджених, інші були зайняті на господарських роботах при колонії.

Швейне виробництво – це декілька поверхів цехів. Колонія отримує різні замовлення від державних органів та органів місцевого самоврядування на пошив форми для поліції, військових, МНС, комунальних служб. Також шиє робочу одежу, бронежилети, рюкзаки для військових. Моніторам продемонстрували зразки усіх вищеперерахованих товарів.

Обладнання на швейному виробництві не нове, але справне. Цехи обладнані примусовою вентиляцією. Хоча на момент візиту така вентиляція не працювала, однак самі засуджені запевнили, що вона справна та вони можуть її ввімкнути у разі необхідності.

За словами адміністрації, середня заробітна плата по установі – 3600 – 4000 гривень. Однак самі засуджені називали досить різні цифри. У деяких заробітна плата була 1200 гривень (засуджені, які працюють на господарстві), в інших – 100 – 400 гривень (засуджені, які працюють на швейному виробництві). Сума заробітної плати залежить від часу, який засуджена проводить на виробництві та норм виробітку.

При цьому, від засуджених моніторам стало відомо, що ті працюють на виробництві по 12 – 14 годин. Ті, хто працювати стільки не хочуть і вимагають восьмигодинний робочий день, зазвичай отримують дуже низьку заробітну плату (100 гривень і нижче). До них можуть застосовуватися так звані “покарання” – це постійні переведення з кімнати в кімнату та між відділеннями, налаштовування інших засуджених проти такої особи. Так, наприклад, засуджену, що не хоче працювати наднормово, можуть перевести з однієї кімнати до іншої, а потім у цій кімнаті проводити постійні обшуки, прямо кажучи, що це відбувається через новеньку.

У разі якщо засуджена починає скаржитися на таке відношення до неї, її запрошують на бесіди до психолога. Такі бесіди можуть бути кожного дня по багато годин. Засудженим погрожують, що у разі наступних скарг на адміністрацію, їх можуть перевести до психіатричних закладів. Також виховні бесіди проводять й інші робітники колонії – постійно та систематично.

Деякі засуджені вказують, що незважаючи на хронічні захворювання, їх змушують працювати багато годин на день. Знеболювальні дають тільки у разі, коли працюєш. Якщо не працюєш з якихось причин, то і знеболювальних не отримаєш.

Підсобне господарство

На території установи широко розвинуто ведення підсобного господарства. Самі засуджені працюють з кроликами та птахами (фазани, пави та домашній птах) та видрами. Крім того за територією охоронюваної зони розташовані свинарники та приміщення для утримання кіз.

СЕКТОР ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

Сектор довічного позбавлення волі в установі розрахований на 12 осіб, однак на момент візиту моніторів у ньому знаходилося 19 засуджених. Адміністрація повідомила, що Качанівська ВК № 54 – це єдина установа в Україні для жінок довічно позбавлених волі. Начальник установи неодноразово звертався до Міністерства юстиції України з приводу перенаселення на секторі довічного позбавлення волі. Навіть робив конкретні пропозиції щодо заселення корпусу, який зараз законсервований, але гроші на це так виділені і не були.

Монітори вважають таке перенаселення недопустимим, адже в деяких камерах об’єктивно тісно. Тим не менш, це не є недоліком, що виник з вини адміністрації, а є недоліком спричиненим загальним бюджетним недофінансуванням.

Раніше сектор довічного позбавлення волі був обладнаний окремим спортзалом, кімнатою для виховної роботи. Тепер всі приміщення переобладнані під камери через перенаселення. Тим не менш, у всіх камерах чисто та охайно. Зроблений косметичний ремонт. У кожній камері є окрема туалетна кімната обладнана новою сантехнікою (туалет, рукомийник та біде). Також у кожній камері є окрема кімната – гардероб.

Більшість ліжок у камерах одноповерхові, але у декількох монітори побачили двоповерхові ліжка. На момент візиту на ньому ніхто не спав, але за словами адміністрації, у разі розподілення нових засуджених до колонії, вони будуть розміщені на цих ліжках, оскільки більше ніде.

Монітори відзначають, що наявність двоповерхових ліжок на секторі є однозначно негативним фактором, що протирічить європейській практиці.

На території сектору довічного позбавлення волі є також кімната для прийому їжі, обладнана усім необхідним інвентарем. Засуджені можуть користуватися холодильниками, майже у кожній камері наявний електрочайник та телевізор.

За словами адміністрації, три довічно позбавлені волі жінки за останній рік вийшли заміж.

ЖИТЛОВА ЗОНА

Надалі монітори оглянули житлову зону. В установі вона поділена на шість відділень (ще взимку їх було дев’ять), але за останній час дуже багато засуджених звільнилися. Тому одна будівля житлової зони повністю законсервована та потребує ремонту.

Інші будівлі чисті та відремонтовані. У кожному відділенні є просторе гардеробне приміщення для речей і окреме приміщення для зберігання харчових продуктів, що належать засудженим. До кожного пакунку речей прикріплений їх опис аби уникнути крадіжкам.

Ліжка у кімнатах усі підписані. У кожній кімнаті є окрема душова кабіна та туалет. Кімнати всі чисті, охайні, декоративно оздоблені. Вікна – металопластикові.

Кухні обладнані мікрохвильовими пічками та холодильниками. Є кулери з питною водою.

За словами адміністрації, увесь ремонт приміщень проводився колонією власними силами. Державного фінансування не було вже щонайменше п’ять років – саме стільки на посаді перебуває теперішній начальник колонії.

Дільниця карантину майже не відрізняється від жилої зони, всі ліжка одноповерхові, в кожній кімнаті є туалетна кімната, обладнана також і душовою кабінкою.

МЕДИЧНА ЧАСТИНА

На день візиту моніторів саме проводився ремонт медичної частини установи.

За словами засуджених, через ремонт не всі лікарі бувають на місцях. Частина з них відсутня, а то й всі ходять по черзі. Тому можна прийти на прийом і не застати конкретного спеціаліста.

Із штатних одиниць присутній психіатр, стоматолог, гінеколог, терапевт.

Палати відділення чисті, охайні, відремонтовані. У частині палат ремонт ще не закінчено.

Також існує суттєва проблема із медикаментами. Через реформування системи надання медичної допомоги засудженим, з березня 2018 року відсутні поставки ліків та фінансування придбання ліків в установі. Через це запаси медикаментів вже майже закінчилися. Адміністрація змушена писати листи із проханням надати в якості благодійної допомоги ліки. Такі листи направлені до фармацевтичних компаній, а також до органів місцевого самоврядування. На жаль, результатів такої переписки досі не має. Тим часом ліки закінчуються.

За словами ж самих засуджених, медицина в установі – відсутня. Отримати консультацію лікаря – дуже складно, навіть якщо в тебе температура. Терапевт, за словами засуджених, не приймає. Ліки також не надаються.

ХАРЧОВИЙ БЛОК

Приміщення харчового блоку у колонії чисті та охайні. На момент візиту моніторів як раз готувався обід. У харчовому блоці приємно пахло курячим супом. Страви, які побачили монітори, були на вигляд їстівними.

Кожного дня у колонії випікається 96 буханок хліба. Також зранку випікаються пиріжки. На смак пиріжки та хліб свіжі та смачні.

У приміщеннях м’ясного та рибного цехів свіжо та чисто. Риба знаходиться у спеціальному холодильнику – заморожена. Моніторам продемонстрували запаси сардинелла. Всі продукти харчування завозяться до установи раз на декілька днів. Крупи, що зберігалися у мішках на момент візиту, були чисті – без жучків, каміння, тощо.

Для обіду засуджені заходять до їдальні з двох боків – одні двері виходять на промислову зону, інші – на житлову. Це значно економить час як самих засуджених, так і адміністрації.

Їдальня обладнана рукомийниками, рушниками та рідким милом. Всі крани рукомийників справні, вода у кранах є.

При вході до їдальні висить меню з усіма необхідними реквізитами – датою на яке воно складено, переліком страв, а також переліком та наповненням дієтичних столів. Приміщення їдальні просторе, столи чисті. За словами адміністрації, під час прийому їжі завжди присутній співробітник медичної частини.

БАННО-ПРАЛЬНИЙ КОМБІНАТ

Банно-пральний комбінат повністю відремонтовано декілька років тому. У наявності є пральні машинки як нові, так і старі. Усі машинки робочі. Максимальне завантаження найбільшої пральної машинки 20 кілограмів.

Сушиться білизна на вулиці або у спеціальному приміщенні.

У колонії є роздягальня. Душові кабінки відділені одна від одної високими перегородками. Також у наявності килимки у кожній кабінці, але відсутні шторки. Кабінки розташовуються одна навпроти іншої, тому відсутність штор істотно порушує право на приватність засуджених.

При банно-пральному комбінаті є майстерня для ремонту одягу, де засуджені можуть самостійно полагодити одежу. Також є кімната парикмахера, де засуджені можуть підстригтися. Фігурна стрижка коштує 50 гривень. Парикмахером працює одна із засуджених.

ЗВ’ЯЗОК ІЗ ЗОВНІШНІМ СВІТОМ

Посилки та передачі в установі видаються у спеціально обладнаній кімнаті. Там ведеться постійне відеоспостереження, що виключає можливість крадіжки з посилок. Співробітник, що працює у цій кімнаті одягнути у спеціальний халат. Тут, як і в інших приміщеннях установи, чисто та добре відремонтовано.

На території установи також функціонує кімната для телефонних розмов. Засуджені можуть користуватися як мобільними телефонами, так і таксофонами. Кімната обладнана спеціальними табуретами для тих засуджених, які не можуть довго стояти через похилий вік або хвороби.

За словами адміністрації, з початку року засудженими зроблено 4700 дзвінків.

Засуджені також можуть користуватися мережею Інтернет. Мінімальна вартість користування на місяць складає 20 гривень.

КРАМНИЦЯ

Крамниця установи дещо схожа на супермаркет. Засуджені мають можливість самостійно переміщатися по торговому залу, обирати продукти, складаючи їх у кошики.

Асортимент магазину досить широкий. Ціни – дещо вищі за ринкові. За бажанням, засуджені можуть замовити собі й інші товари, яких немає зазвичай у наявності. Також вони мають можливість замовити собі свіже м’ясо, яке адміністрація продає з власного господарства установи.

Оплата товарів проводиться безготівково – банківськими картками. Кожна засуджена має таку іменну картку. Приходячи на касу вона обирає її серед інших, набирає свій ПІН-код і тим самим оплачує товар.

Така передова система є однозначним позитивним кроком назустріч прогресу.

За словами засуджених, вони також можуть замовляти товари з інтернет-магазинів і вони будуть доставлені посилками.

ДОЗВІЛЛЛЯ

На території колонії функціонує зимовий сад. За ним залюбки доглядають самі засуджені. Взимку його приміщення накривають плівкою аби рослини не замерзли. Середня температура у саду – 16 – 20 градусів Цельсія.

За словами адміністрації, зимовий сад – це улюблене місце засуджених для зустрічей із родичами. Там вони люблять фотографуватися. Монітори відмічають, що сад дійсно дуже гарний та охайний.

Також на території установи є великий та малий актовий зали. Малий актовий зал використовують для показу фільмів формату Docudays, релігійних фільмів, тощо. У великому актовому залі проводяться масові заходи. Також нещодавно колонії подарували 3Д-кінотеатр, який невдовзі буде встановлений.

В установі діють декілька кабінетів психологічно розвантаження. Там засуджені працюють в групах та індивідуально, де спілкуються із психологом на різні теми та готуються до виходу з установи. Для психологічної роботи до кожної засудженої прикріпляється співробітник установи, який входить із нею у більш довірчий контакт. Така практика роботи є однозначно позитивною, оскільки дозволяє знайти вірний підхід до кожної засудженої окремо, а також забезпечити відсутність конфліктів між засудженими, високий рівень виправлення, тощо.

Н дільниці пробації, засуджені мають змогу займатися в гуртках, наприклад з пошиву м’яких іграшок та вишивання, або доглядати за черепахами та шиншилами.

Засуджені мають змогу навчатися у школі. В минулому навчальному році виявили таке бажання 64 засуджені. В цьому році 3 з них здавали ЗНО. Наступного року ще дві засуджені бажають здавати зовнішнє незалежне оцінювання, бо мріють поступити на юридичний факультет. На сьогоднішній день одна засуджена вже навчається у вищому начальному закладі на соціологічному факультеті.

Приміщення школи охайні, обладнані усім необхідним інвентарем.

Кожної неділі в установі влаштовують дискотеки.

Також працює бібліотека, де більше дев’ятнадцяти тисяч екземплярів книжок. До бібліотеки записано приблизно 80 % засуджених. Також деякі засуджені, які не записані, читають духовну літературу. За словами бібліотекара, всі засуджені читають охоче та активно, особливо, любовні романи.

Щодо юридичної літератури, то вона є у наявності, хоч і не завжди нова. Якщо виходить нова редакція документа і її не має можливості купити, адміністрація його роздруковує на принтері.

У колонії працює спортивний зал. В ньому засуджені можуть займатися на тренажерах, а також влаштовувати заняття із фітнес-тренером – є спеціальне дзеркало. Для роботи в фітнес-залі є відео програвач для перегляду відео. Також інколи до установи запрошують тренерів, які проводять майстер класи.