Мародери: чи є законна межа для покарання під час війни?

Мародери: чи є законна межа для покарання під час війни?

Ніхто не думає про цілість меблів чи телевізора, коли з неба падають ракети. На війні речі, навіть дуже дорогі, не пріоритет, головним завданням є збереження життя. Але обстріли вщухають, і часто до покинутих будівель приходять мародери.

Серед них – вояки ворожої армії. Правоохоронці й правозахисники вже зафіксували в Україні десятки випадків мародерства російських солдатів і офіцерів на тимчасово окупованих територіях. Водночас вітчизняних любителів поживитися за кошт людської біди теж вистачає. Часто їх ловлять на гарячому самі місцеві жителі та карають на власний розсуд. Проте чи законні такі дії? ZMINA дізнавалася в правозахисників.

“Покарання” мародерів. Фото із соцмереж

Загалом “мародер” у тому сенсі, в якому вживають це слово зараз в Україні, – некоректний термін, пояснив експерт із кримінального судочинства Центру політико-правових реформ Євген Крапивін.

“Мародерство – це воєнний злочин, який вчиняється винятково на полі бою. Те, що роблять у містах (які не під окупацією), де не тривають активні бойові дії, – то звичайні крадіжки, грабежі, розбої, залежно від форми вчинення. Саме тому нещодавно Верховна Рада посилила відповідальність за них, додавши кваліфікований склад “в умовах воєнного стану”, тобто збільшила відповідальність”, – наголосив він.

Відтепер мінімальна межа покарання за статтею 185 ККУ – “Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану” – становить від 5 до 8 років ув’язнення.

Зміненою статтею 186 ККУ передбачено покарання за грабіж в умовах воєнного або надзвичайного стану – позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Статтею 187 передбачено, що заволодіння майном в умовах воєнного або надзвичайного стану карається позбавленням волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна.

Статтею 189 передбачено, що вимагання в умовах воєнного або надзвичайного стану карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

Водночас привласнення майна за допомогою зловживання службовим становищем в умовах воєнного або надзвичайного стану карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Рішення про посилення відповідальності за такі злочини народні депутати, зокрема, пояснили тим, що “достатня м’якість засобів кримінально-правового реагування на такі дії підштовхує громадян самостійно здійснювати “справедливість”, а фактично – на самосуд над мародерами”.

Проте це не знизило в суспільстві, що воює, градус ненависті до людей, які хочуть поживитися за чужий кошт.

Різки для мародерів: а так можна?

Випадки мародерства фіксуються майже по всій країні, про них миттєво стає відомо із соцмереж.

Мародери грабують магазини, склади, проникають у покинуті господарями квартири й будинки, нишпорять, смітять, крадуть, а те, що не змогли забрати, часто псують. Їх називають “стерв’ятниками” й люто ненавидять. Це можна зрозуміти.

Але.

Майже всі повідомлення такого характеру супроводжують фото або відео, де місцеві жителі, спіймавши зловмисників, “карають” їх на свій розсуд. Уже навіть склалася певна “процедура” покарання, коли мародера оголюють нижче пояса, прив’язують у такому вигляді до стовпа й зазвичай ще б’ють різками.

Саме так вчиняли з підозрюваними в мародерстві в Ірпені, Дніпрі, Коростені на Житомирщині, Чугуєві на Харківщині, Дубіївці Черкаської області… Загалом схожих випадків зафіксовано десятки. Щоб переконатися в цьому, варто лише зайти в інтернет і набрати в пошуковику “мародери Україна“.

Про більш-менш “лояльне” покарання йшлося в повідомленні мера Ірпеня Олександра Маркушина. Він написав у телеграмі, що затриманих на гарячому мародерів одразу відправляють на так звані “виправні роботи” в тероборону. Проте хтозна, що було з ними до відправлення.

Відомо щонайменше про один випадок смерті підозрюваного в мародерстві, якого оголили, прив’язали до стовпа й лишили в такому вигляді. Це сталося в ніч із 3 на 4 березня. Чоловік проник у будинок у Нововолинську, однак його затримали рідні власників помешкання, які наглядали за оселею. Це належно задокументували, чоловіка відпустили: вкрасти він нічого не встиг. На гарячому зловмисника спіймали вже вдруге, першого разу він також вліз у порожній будинок та не встиг нічого вкрасти. Пізніше місцеві прив’язали його до стовпа і завдавали ударів по сідницях. Згодом виявилося, що чоловік помер. Попередньою причиною смерті в поліції назвали гостру серцево-судинну недостатність, алкогольну кардіопатію. Проте точну причину пообіцяли назвати після проведення судовомедичної експертизи.

Відео з представниками тероборони, які “карають” мародера в Ірпені у твіттері активно коментують і поширюють читачі за кордоном.

На сторінках відділів або представників поліції в соцмережах можна знайти своєрідні “дошки ганьби”, де розміщено фото чи відео з “покаранням” мародерів.

Проте чи законні такі дії? І чи не нашкодять вони Україні та українцям?

Абсолютно незаконно. Навіть під час війни?

Член правління Центру політико-правових реформ, професор Микола Хавронюк назвав “дивним” питання щодо законності такого виду “покарання” для підозрюваних у мародерстві.

“Абсолютно незаконно, і це має бути всім зрозуміло. Навіть якщо розглядати таке побиття під кутом зору положень Кримінального кодексу про необхідну оборону, крайню необхідність чи ще щось, це не є виправданням. Узагалі в законах України немає будь-якого виправдання таким діям. Це, м’яко кажучи, вихід за межі закону”, – сказав він.

Режим воєнного стану жодних застережень стосовно цього не містить, це звичайний самосуд, пояснив Євген Крапивін.

“Розуміючи всю емоційну напругу в суспільстві й те, що подібні публічні “порки” можуть мати стримувальний ефект, усе одно не варто до такого вдаватися”, – переконаний він.

Щодо “дощок ганьби”, які виставляють правоохоронці, такого теж не має бути, пояснив Хавронюк. Щонайменше тому, що існує принцип презумпції невинуватості. Поки суд не оголосить людину винною, цей вирок не набере законної сили, вона вважається лише підозрюваною.

“Будь-який громадянин, який затримав людину, може кричати: “Я затримав мародера!” Але коли це робить влада – це неправильно”, – наголосив він.

Водночас ситуації, коли люди, перебуваючи, наприклад, в облозі чи в зоні активних бойових дій, відчиняють магазини або аптеки, щоб забрати продукти та ліки, не вважатимуться кримінальним злочином, пояснили правозахисники.

“Тут можна говорити про дії в межах крайньої необхідності. Але! Якщо викрадаються якісь дуже цінні речі, які не є продуктами чи ліками й не є потрібними для рятування людей, надання допомоги та не взуття, не одяг, приміром коштовності чи телевізори, то може виникати питання про відсутність крайньої необхідності. Але вже постфактум і за наявності заяви власника викрадених речей”, – пояснив Микола Хавронюк.

Як пояснив Крапивін, такі дії не будуть кваліфіковані як злочин, навіть якщо це роблять загони тероборони чи волонтери, які потім розвозять продукти чи теплі речі, ліки по домівках: тобто не для них безпосередньо існує крайня потреба, а для тих, кому вони допомагають.

Що робити з мародером?

Як розповіли юристи, якщо зловили мародера чи осіб, які розкрадали майно, їх необхідно одразу передати поліції чи СБУ. Якщо ж об’єктивно неможливо це зробити тут і зараз – то передати їх за першої ж можливості.

Саме в цьому разі прив’язати до стовпа, поки приїде поліція, можна. І це зрозуміло.

“У такий спосіб відбувається затримання на місці скоєння злочину. Воно передбачене кримінальним кодексом – ст. 207 КПК України. Таке затримання може здійснити будь-який громадянин, але якщо воно виправдовується метою затримання. А ось коли починається лупцювання чи інші знущання, це виходить за межі такого затримання”, – пояснив Хавронюк.

Експерти Центру політико-правових реформ також пояснили, чи відповідатимуть ті, хто вийшов за межі закону, “караючи” підозрюваних у мародерстві на свій розсуд.

Так, відповідальність за це існує, а міра покарання залежить від наслідків: чи підпадають такі дії під кваліфікацію ЦПК – образа честі та гідності, або потерпілий отримав побої, легкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження, тоді це вже кримінальна відповідальність.

“Іноді можна розглядати й під кутом статті про катування, якщо людину тривалий час тримали на морозі, не викликали поліцію, знущалися. Я за те, щоб усе відбувалося за законом навіть у воєнний час”, – пояснив Микола Хавронюк.

Фото із соцмереж

Євген Крапивін висловив таку думку: якщо говорити з погляду правозастосування, то навряд чи хтось когось переслідуватиме за таке. Бо невідомо, хто саме “роздягнув і прив’язав” до стовпа, або це робилося групою осіб, з якої складно виокремити когось для індивідуальної відповідальності. Можливо, коли такі дії призвели до смерті, буде й покарання, бо йтиметься про тяжкі наслідки, сказав він.

“Так, відповідальність може настати лише за умови заяви з боку потерпілого. Хоча навряд чи хтось писатиме, як я розумію”, – сказав Хавронюк.

Але попри все українці не мають демонструвати світу свою дикість, натомість мають показувати, що ми цивілізований народ, який завжди діє за законом, переконаний правозахисник.

“З військовополоненими ж нормально поводяться? Надають меддопомогу, перевдягають, годують, ввічливо досить, дають поспілкуватися з рідними. Хоча серед них, напевне, є ті, хто вчиняв злочини проти людяності. Якщо ми маємо сили поводитися так з полоненими, то, мабуть, повинні демонструвати й таке ставлення до підозрюваних у мародерстві”, – впевнений він.

Є й ще одна, неочевидна для багатьох українців небезпека такого публічного “покарання” мародерів. Відео, фото та інформацію з соцмереж чи новинних сайтів, ба більше – сторінок офіційних органів, зокрема, й правоохоронних, вже активно використовують росіяни в інформаційній війні. Мародерів вони виставляють людьми, які “просто хотіли шматочок хліба”, або тими, хто відмовився воювати на боці “нацистів”. Інтернетом ширяться такі відео та фото з текстовим супроводженням, де Україну та українців називають “фашистами”, нелюдами тощо. Мабуть, не треба пояснювати, що давати інформаційну зброю в руки окупантам не варто.

Куди телефонувати, якщо помітили мародера

Якщо виявили мародера, найкраще дзвонити в поліцію за номером 102 або на номер чергової частини вашого міста.

Кияни можуть телефонувати за номером 0 800 50 02 02.

 Автор: Наталія Адамович; «Центр прав людини ZMINA»

Читайте также: