ДТП со смертельным исходом: кого спасают прокуроры?
Генеральна прокуратура України
01601, м. Київ, вул. Різницька, 13/15
тел. 290-26-03
Першому заступнику
Начальнику Головного управління
В. Гузир
Табачук Світлана Миколаївна
(потерпіла – мати загиблого внаслідок ДТП,
від 13.12.2005р. м. Ірпінь,
Солодякіна С. В., 1987 р.н.)
Адреса для листування:
02232, м. Київ, вул. Л. Бикова, 4 кв.19
контактний тел. 561-97-29
на постанову про закриття кримінальної справи № 11-4640 за ознаками злочину передбаченого ч.2. ст. 286 КК України винесену слідчим відділом розслідування ДТП Київської області ГУ МВС України в м. Києві та на дії слідчого, який порушив чинне законодавство та право громадян при винесенні постанови про закриття кримінальної справи № 11-4640
Я зверталась до Вас зі скаргою щодо незаконного закриття кримінальної справи та з інших питань 02 лютого 2007року. Дуже прошу Вашої допомоги. Саме постанова про відмову містить багато недоліків та вбачаються порушення законодавства під час слідства. Крім того наявні факти по порушення водієм Глушко В.В. за висновком експерта ПДР, що є підставою для застосування ч.2 ст. 286 КК України.
28 березня 2007 року Вами було надіслано відповідь на мою скаргу №04\2\1-254-07. В даному листі Ви зазначили, що 27 березня 2007 року рішення про закриття справи було скасовано Генеральною прокуратурою.
Також зазначено, що в стислий строк буде прийняте законне рішення прокурором Київської області за вказівкою Генеральної прокуратури. Станом на березень 2007 року слідство тривало і його хід контролювався прокуратурою області.
31.07.2007р. вже за підписом слідчого відділу розслідування ДТП при ГУМВС України в Київській області лейтенантом міліції Омельченко В.О. знов закрито кримінальну справу на підставі ст. 6 п. 2 КПК. України.
Нажаль, я не могла оскаржити дії слідчого з метою поновлення розслідування кримінальної справи, так як в результаті втрати сина, я пережила сильний шок, отримала «вбиваючий» моральний удар, що одразу відбилось на стані мого здоров’я, тяжко захворівши, але я вимушена була вижити заради єдиної рідної людини, що залишилась в мене – доньки, звернулась до лікарні за допомогою до лікарів, так як стан мого здоров’я був критичний і я була просто на «грані» життя та смерті, з 20.08. по 31.08.2007р., я знаходилась на лікуванні в лікарні, а 21.08.2007р., перенесла тяжку, коштовну та ризиковану операцію на ОНКО захворювання.
Це ОНКО захворювання було виявлене у мене через нетривалий час та на підставі пережитих подій, а саме звістки про ДТП, смерть сина, затягування слідства, тривалих скарг і повідомлень про закриття кримінальної справи відносно злочинних дій водія Глушко В.В., які вплинули на стан мого здоров’я і виникнення недоброякісної пухлини, яка миттєво розвинулась за сприянням нервових та моральних струсів, які важко взагалі пережити і мене терміново треба було оперувати. Але мені вдалось вижити заради доньки, і знов я отримую удар, а саме 29.08.2007р. прийшло повідомлення про закриття кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 2 КПК України.
Ця звістка, після перенесеної операції знов таки, не надала мені ні сил ні здоров’я, а тільки погіршила моє здоров’я та самопочуття, що на певний час знов позбавило мене можливості «боротись», не було сил як фізичних так моральних, а іноді навіть бажання жити вже не було, я не розуміла, як міг слідчий просто закрити справу за відсутності в діяннях водія Глушко В.В. ознак злочину – і це у діяннях людини, яка просто внаслідок своїх дій – невиконання мінімальних вимог ПДР України, халатності і недбалості – що виявилось у протиправній поведінці на дорозі, наслідком яких стала смерть молодої людини та травмування іншої – ця людина Глушко В.В. є правопорушником та вбивцею – він забрав в мене життя моєї дитини, яку я народила, пестувала і оберігала, як мати і просто людина протягом більш ніж 20 років ростила хорошу людину, прагнула мати гарненьких онуків схожих на мого сина та майже загнав мене в могилу, але щонайменш все ж забрав моє здоров’я, питання особисто до слідчого одне – чим все ж таки керувався слідчий у своїх діях, який закон чи стаття обґрунтовують його дії, що керувало ним або хто, під час винесення такої постанови, за що я маю так страждати? Чому людина завдавши мені стільки горя, біди та шкоди майже не позбавивши і мене життя, а моєї доньки матері – НЕ ВИННА!?
Але я не мала змоги особисто отримати постанову про закриття, для вчасного її вивчення та оскарження, бо дуже хворіла. При цьому відповідно до порядку отримання та оскарження таких постанов, що встановлений ст.236-5, де чітко зазначено, що така постанова, в нашому випадку слідчого органу, може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується – мене – матері, до відповідної судової інстанції протягом 7 днів з дня отримання її копії.
Порядок закриття справи регулюється ст. 214 КК України, де чітко зазначено наявність вмотивованої постанови, копія якої надсилається прокуророві, особі яка притягалась до кримінальної відповідальності та особі за заявою якої була порушена, а я зверталась з такою заявою, надсилається потерпілому та цивільному позивачеві, тобто мені. Але слідчий не надіслав мені зазначеної копії постанови жодного разу, чим прямо порушив строки та моє право на оскарження.
Окрім того, в діях слідчих вбачаються інші порушення, які полягають в тому, що слідство триває, в разі якщо відома особа, що притягається, не більше 2-х місяців, лише в окремих випадках (тяжких) може бути подовжено строк за встановленим порядком, який визначено в статтях КК України. Але всупереч вимогам законодавства та порушуючи його, слідство тривало більш ніж рік, що підтверджується наявними в кримінальній справі матеріалами.
Крім того, 16 листопада 2007 року я звернулась зі скаргами до Прокуратури Шевченківського району м. Києва та до Генеральної прокуратури України на дії слідчого та на порушення ним законодавства, але жодної відповіді я так і не отримала, лише повідомлення про те, що 27 та 26 листопада 2007 року обидві прокуратури направили матеріал у прокуратуру Київської області для вжиття по моїй скарзі, за наявності підстав, заходів з проханням Генеральної прокуратури до прокуратури Київської області повідомити мене-заявницю у встановлений законом строк. Але минуло більше місяця з 26.11.2007р., зараз 29 грудня 2007 рік і нажаль відповідно до ЗУ «Про звернення громадян» мені відповіді протягом місяця так і не надійшло, окрім того і не надійшло і відповіді, що для вирішення моєї скарги потрібно більше ніж 30 днів, що зобов’язані були зробити у прокуратурі Київської області в разі необхідності та у відповідності з вимогами ЗУ «Про звернення громадян». Але минуло з 12.11. по 30.12 – більш ніж півтора місяця, я зрозуміла, що більше нема сенсу чекати, писати та сподіватись на законність дій слідчого. Лише після неодноразових скарг у всі можливі інстанції я отримала копію постанови про закриття кримінальної справи, вивчивши яку я побачила невідповідності і явні порушення з боку слідства, що нажаль не виявили у прокуратурі Київської області при нібито неодноразовому дослідженні цих матеріалів і залишили все без змін.
Відповідно під час досудового слідства та після закриття кримінальної справи слідчими Київського обласного слідчого управління були допущені грубі порушення, тому прошу вирішити питання про припинення порушень з боку слідчих і вважаю за можливе задовольнити мою скаргу та відновити розгляд кримінальної справи по факту злочинних дій під час порушень ПДР України водієм Глушко В.В., що призвели до гибелі людини та нанесення тяжких тілесних ушкоджень іншій.
Тому дуже прошу Вас проінформувати мене як можливо скоріше, що відбувається, чому порушується Закон, з яких причин мені не надсилалась так довго копія постанови про закриття кримінальної справи, чи буде застосовано до слідчого якісь міри покарання за порушення Законодавчих актів та моїх прав, які міри впливу та санкції застосовані до прокуратури Київської області за порушення Закону України, чому закрито кримінальну справу, якщо в постанові наявні факти встановлені експертним дослідженням порушень водієм Глушко В.В. ПДР, що є підставою для застосування до нього відповідальності за ч.2 ст.286 КК України, чому прокуратурою Київської області ці факти ігноруються.
Окрім того керуючись ст. 227 п.2, п.5, п.10 та п. 11 КПК України, –
ПРОШУ:
1. Скасувати постанову про закриття кримінальної справи №11-4640.
2. Взагалі усунути слідчого лейтенанта міліції В.О. Омельченко від слідчих дій по даній кримінальній справі в подальшому.
3. Прошу особисто провести розслідування по кримінальній справі №11-4640 в повному обсязі
4. Порушити кримінальну справу №11-4644 та направити її на розгляд до суду.
Додаток:
1. Копія Заяви з проханням направити копію постанови про закриття кримінальної справи.
2. Копія постанови про закриття кримінальної справи.
3. Копія скарги у Генеральну прокуратуру м. Києва на дії слідчого.
4. Копія відповіді Генеральної прокуратури про скасування постанови про закриття кримінальної справи
5. Копія відповіді прокуратури Київської області про передачу іншому слідчому відділу кримінальної справи.
6. Копії двох відповідей прокуратури Київської області.
З повагою до Вас та надією
на допомогу у задоволення моїх вимог
і швидку та ґрунтовну відповідь
Табачук С.М.
Дата складання: 24 січня 2008 р.
Дата відправлення: 27 січня 2008р.