Масові перевірки фінансових операцій для виявлення фінансування тероризму, відмивання доходів, несплати штрафів та податків призводять до блокування банківських карток українців. Останнім часом почастішали випадки перекривання доступу до грошей виконавчою службою й у зв’язку з ухиленням від мобілізації. Як уникнути блокування картки та що робити, якщо ви потрапили під приціл банку, дослідили у виданні The Page.
За фінансовий моніторинг відповідає Національний банк України. Він встановлює вимоги для інших субʼєктів ринку та слідкує за дотриманням банківськими установами відповідних правил. Своєю чергою, основне завдання банків – виявляти порушення «на початку» та не допускати подальші незаконні фінансові операції.
Фінмоніторинг стосується не лише юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а й звичайних громадян.
Його проведення покладається на спеціалізований орган – Державну службу фінансового моніторингу України.
«За перше півріччя 2023 року Держфінмоніторинг виявив підозрілих операцій на суму понад 70 млрд грн, до правоохоронних органів направили 586 матеріалів. За цей же період було зупинено та заблоковано операцій в еквіваленті понад 3 млрд грн. Проблеми з фінансовим моніторингом здебільшого виникають через підозрілі операції», — розповів Яків Воронін, керуючий Адвокатського бюро «Якова Вороніна».
Фінансовий моніторинг в Україні: які правила діють
Серед основних правил фінансового моніторингу Надія Чаленко, керівниця юридичного департаменту YouControl, виділила наступні:
ідентифікація клієнта та належна перевірка. Банки та інші суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні проводити процедуру ідентифікації своїх клієнтів, здійснювати перевірку їх ділової репутації та ризикованості. Це включає збір та перевірку інформації про особу, походження її коштів, можливі фінансові зв’язки тощо;
періодичне оновлення інформації про клієнта. Банки та інші суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні регулярно оновлювати інформацію про своїх клієнтів;
моніторинг фінансових операцій. Банки та інші суб’єкти первинного фінансового моніторингу мають вести постійний моніторинг фінансових операцій своїх клієнтів. Вони зобов’язані виявляти та аналізувати незвичайні чи підозрілі операції, в тому числі визначати та перевіряти їх вигодоодержувача;
зберігання документації. Банки та інші суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні зберігати документи та інформацію, пов’язану з фінансовими операціями клієнтів;
повідомлення про підозрілі операції. У разі виявлення підозрілих операцій (з легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або операцій з фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення) суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані негайно повідомляти Державну службу фінансового моніторингу та правоохоронні органи України.
Чому банки блокують картки
Причини блокування можуть бути різні: від не проведеної вчасно ідентифікації банку до арешту рахунку, накладеного на вимогу виконавчої служби (через заборговані аліменти, прострочений штраф, не виконане судове рішення тощо). Також останнім часом банківські картки дедалі частіше блокують і через «ухилення від мобілізації».
Виникають проблеми і якщо немає зареєстрованого бізнесу, але людина, наприклад, регулярно отримує різні платежі від осіб, яких раніше у «фінансовій історії» не було.
Банк може кваліфікувати ці операції як підприємницьку діяльність. Також це стосується ситуації, коли бізнес зареєстровано, але оплата за послуги або товари йде поза підприємницьким рахунком.
Окрема проблема – це торгівля криптовалютою на закордонних біржах, тут теж виникає чимало нюансів. Особливо на операції з криптовалютою та іншими віртуальними активами вище 30 тис. грн.
Крім того, до категорії клієнтів з високими ступенем ризику відносять:
- осіб, до яких застосовані санкції;
- публічних діячів та політично значущих осіб;
- резидентів офшорних зон та країн, що не здійснюють заходи з протидії та запобігання легалізації грошових коштів, здобутих злочинним шляхом;
- громадян та юридичних осіб-резидентів держави-агресора;
- клієнтів, щодо яких встановлено, що їхні кошти походять з держави-агресора.
Хто підпадає під фінансовий моніторинг
Яків Гольдарб, керівник АО «Гольдарб. Едвайс», виділив наступні індикатори ризиковості клієнта та банківських операцій:
- клієнт незвично для себе використовує при здійсненні операції посередників, особливо з-поміж членів родини та родичів (наприклад, у раніше виконуваних операціях платником чи отримувачем виступає батько, тесть клієнта);
- клієнт відчуває себе некомфортно під час надання інформації про активи чи джерело походження активів;
- клієнт не може або не бажає пояснити причини ведення справ у певній країні;
- операції з перерахування коштів у країну, з якою клієнт не має ділових зв’язків;
- спостерігається нетиповий для клієнта рух готівкових коштів або грошових переказів з рахунка/на рахунок, здійснення великої кількості електронних переказів;
- здійснення діяльності у «ризикових» сферах (які часто використовуються для відмивання злочинних грошей), таких як: виробництво та/або торгівля зброєю, боєприпасами, військовою технікою; діяльність у сфері публічних закупівель тощо;
- здійснення незвично великих за сумами, непритаманних, складних фінансових операцій (за кількістю «проводок», учасників операцій);
- місце проживання клієнта зареєстроване в готелі або взагалі не зареєстроване;
- наявні факти неодноразової зміни прізвища, імені та/або по батькові клієнта;
- накладення арешту на активи клієнта у кримінальному провадженні;
- наявність інформації про зв’язки клієнта з країною-агресором;
- переказ коштів за кордон за відсутності зовнішньоекономічного договору;
- регулярне одержання/надання/повернення фінансової допомоги, позик, кредитів та інших запозичень;
- велика частка готівкових операцій, що є невластивим для відповідного виду діяльності клієнта.
«Якщо кошти надходять з країни, що не дотримується стандартів щодо протидії відмиванню коштів та протидії фінансуванню тероризму, банк повідомить про це Державну службу з фінансового моніторингу, яка зобовʼязана провести перевірку», — розповів Яків Воронін.
Він додав, що у лютому 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, були запроваджені «послаблення» щодо вимог фінансового моніторингу, але їх відносно швидко скасували – наразі ситуація з регулюванням більш жорстка.
Під фінмоніторинг підпадають всі транзакції на 400 тис. грн та більше.
Сьогодні до фінансових операцій, що не потребують встановлення джерел походження коштів у період воєнного стану, входять зарахування на рахунки Збройних Сил України для надання допомоги ЗСУ, рахунок Міністерства соцполітики для благодійної допомоги, рахунки банків в Україні для придбання військових облігацій. Водночас неодноразово були прецеденти, коли банк блокував картки волонтерів, які збирали гроші для допомоги ЗСУ.
Що робити, якщо заблокували карту
На 100% захиститись від блокувань практично неможливо. Уникати перелічених вище ситуацій, і зокрема маркерів «підозрілості», аби зайвий раз не потрапити під фінмоніторинг, — це єдиний надійний варіант.
Якщо раптом ви все ж потрапили під приціл банку, будьте готові оперативно та в деталях відповісти на питання, які стосуються:
- транзакції, яка зацікавила банк;
- походження коштів, залучених в такій транзакції;
- всіх задіяних в ній сторін.
Що робити, щоб не заблокували карту
Микола Вачевський, автор партнерського сайту про Monobank, порадив, перш ніж здійснювати значний переказ коштів, підготувати документи, що підтверджують законність доходів, і надіслати їх банку. Це можуть бути:
- документи про оплату праці, призи, премії або гонорари;
- договір, про отримання кредиту або про виплачені відсотки з депозиту;
- виписки з рахунків інших банків;
- довідки з державних податкових органів;
- копії документів, що підтверджують джерела доходів родичів.
Варто розуміти, що проблеми з карткою можуть виникнути, навіть якщо сума операції відносно незначна. Будьте уважні та конструктивні у спілкуванні із банком, не ігноруйте вимоги про надання додаткової інформації. Тим більше не слід надавати банкові перекручені або неправдиві відомості — це неодмінно випливе.
Автор: Наталія Толуб
Джерело: The Page