«Підводні камені» судового розгляду кримінальних справ про ДТП

Кримінальні справи про ДТП: «підводні камені» судового розгляду

Як правило, сукупність проблемних питань, пов’язаних з дорожньо-транспортними пригодами, виникає безпосередньо в суді під час розгляду кримінальної справи. Чому так? Тому що коріння багатьох проблем у справах про ДТП закладається ще з самого початку – з моменту огляду місця події, тобто дорожньо-транспортної пригоди, та збирання первинних доказів. Але які є шляхи виправлення ситуації?

Перш за все хотілося б звернути увагу на проблему збирання доказів у справах про ДТП, внаслідок яких є загиблі або постраждалі. Так, доказами по справах за статтєю 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) КК України є: протокол огляду місця події, схема дорожньо-транспортної пригоди, фото-таблиця, які складаються безпосередньо після скоєння ДТП, а також докази, які виготовляються на основі інформації, зафіксованої первісними доказами. Це висновки експертиз, слідчий експеримент і, крім того, покази учасників ДТП, свідків, очевидців.

Помилки при зборі первинних доказів, або їх навмисне спотворення чи зміна ведуть до неправильного встановлення причинно-наслідкового зв’язку дій водіїв транспортних засобів та інших учасників ДТП із виникненням дорожньо-транспортної пригоди, що може призвести до невірного встановлення порушень чи відсутності порушень ПДР учасниками ДТП і, відповідно, притягнення до відповідальності невинуватих чи уникнення винуватцями кримінальної відповідальності.

Проблеми огляду місця ДТП

Проблемним питанням огляду місця події ДТП та фіксацією первинних доказів із загиблими або з постраждалими є те, що учасники ДТП, які загинули або отримали тілесні ушкодження, об’єктивно не можуть бути присутніми при огляді та фіксації первісних доказів в силу перелічених обставин. Їхні близькі, які в майбутньому стають потерпілими у кримінальних провадженнях, у цей момент більше зайняті рятуванням життя учасників ДТП, ніж контролем за фіксацією слідів ДТП, збиранням доказів. А в подальшому, не будучи присутніми при складанні протоколу огляду ДТП, в багатьох випадках вони піддають сумніву складені при огляді місця пригоди документи і схеми. У деяких випадках небезпідставно.

На мій особистий погляд, слід наділити слідчого поліції повноваженнями на залучення для участі в такій процесуальній дії, як огляд місця події ДТП, захисника із центру вторинної правової допомоги, відповідно до статті 53 Кримінального процесуального кодексу України, та закріпити можливість для слідчого залучити захисника для проведення цієї окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, якою врегульовано залучення захисника для здійснення захисту за призначенням.

Так, є труднощі у залученні захисника, оскільки статус осіб ще не визначено, на цій стадії невідомо, хто буде потерпілим, хто буде підозрюваним, і не зовсім зрозуміло, в якій якості залучати захисника. Можна закріпити таку норму, за якою адвокат, що брав участь при огляді місця події, не має права в подальшому представляти інтереси обвинуваченого чи потерпілого.

Однак вся суть залучення захисника полягатимемо у тому, щоб збір первинних доказів проходив у присутності особи, адвоката, не зацікавленого в результаті розгляду справи, який би, в свою чергу, виступав певним гарантом, що докази не сфальсифіковані, усі первинні дані зафіксовані вірно, оскільки від правильно записаної, наприклад, довжини гальмівного шляху, розташування транспортних засобів тощо, залежатиме, якими будуть висновки автотехнічних чи трасологічних експертиз.

Роль понятих при огляді місця ДТП

Слід розуміти, що понятими при огляді місця події часто стають водії автомобілів, які або зупинились допомогти постраждалим, або випадково були зупинені працівниками поліції. При цьому понятим не завжди роз’яснюються або навіть приховуються від них їхні права та обов’язки, в тому числі обов’язок дати пояснення у якості свідка слідчому чи суду. Інколи понятими обираються особи, які проживають в іншій місцевості, що ускладнює чи взагалі унеможливлює їхній допит у статусі свідків. Тому при залученні понятих слідчі повинні враховувати місце їхнього проживання і можливість їх з’явлення для допиту слідчим чи судом.

Складання схеми ДТП слідчим

Щодо складання схеми ДТП слідчим. При складанні схеми ДТП одним з основних параметрів є місце зіткнення транспортних засобів чи місце наїзду на пішохода. При цьому різні учасники ДТП можуть вказувати на різні місця зіткнення. На практиці це виглядає так: або вказане одне місце зіткнення, з яким погодились учасники ДТП; або вказані два місця зіткнення, тобто зі слів одного учасника та іншого учасника; або ж взагалі на схемі місце зіткнення не зазначається.

Працівник поліції повинен вказати на схемі ДТП місце зіткнення (наїзду) зі слів учасників (свідків) ДТП, та об’єктивно оглянувши місце ДТП на наявність слідів, вказати місце зіткнення (наїзду) на свою думку. При розгляді справи у суді інколи встановлення саме місця зіткнення (наїзду) викликає найбільші спори. Тому, гадаю, у розпорядженні суду повинні бути такі дані, щоб можна було з точністю відтворити подію ДТП. І якщо різні учасники вказують різні місця зіткнення, відповідно, і висновки експертів із цього питання також мусять бути отримані такі, щоб експерт дав відповідь, чиї покази правдиві, а чиї неспроможні.

Фіксування транспортних засобів

Важливе значення має точне фіксування місцеположення транспортних засобів, слідів автомобілів, тіл загиблих, речових доказів на місці ДТП. При цьому необхідно прив’язувати транспортні засоби, пошкоджені в ДТП, шляхом вимірювання відстані від передніх і задніх коліс, до нерухомого орієнтиру (кут будівлі, дорожні споруди, навіть електроопори тощо). І робити це слід так, щоб у разі проведення відтворення обставин події ДТП можна було розташувати транспортні засоби так, як вони були розташовані при первинному огляді. Важливо, щоб у замірах дороги слідчі чітко фіксували ширину проїзної частини та ширину узбіччя. І не було помилок, коли, наприклад, ширину дороги розуміють по-різному, тобто один слідчий відносить сюди розмір узбіччя, інший – тільки розмір проїжджої частини дороги.

Первинний та повторний огляд місця ДТП

Первинний огляд місця ДТП має найважливіше значення при досудовому розслідуванні та судовому розгляді справ подібної категорії, оскільки є можливість закріпити у ньому усі наявні на місці ДТП докази. Інколи доцільно проводити повторні огляди місця ДТП, відновлення обставин і місця події ДТП. Так, наприклад, при детальному огляді пошкодженого в ДТП автомобіля було встановлено, що карданний вал автомобіля пошкоджений і має на собі нашарування асфальтобетонного покриття. В цьому випадку було додатково оглянуте місце події і зафіксовано, чи є пошкодження асфальтобетонного покриття, спричинені відірваним карданним валом, їх розташування, тощо, що у подальшому мало б значення при проведенні трасологічної експертизи.

Кожний розмір, слід, доказ, фраза у показах є вихідними даними при виготовленні експертами висновку автотехнічної експертизи. Якщо слід гальмування, залишений на дорозі шинами, становить, наприклад, 50 метрів, а слідчий вказує на схемі 25 метрів, то відповідно, в наступному зміниться і розрахунок швидкості, з якою рухався автомобіль учасника ДТП. Відповідно, це може призвести до зміни усіх фактичних даних, і відповідно – до зміни вини учасників.

Покази водіїв-учасників ДТП та оголошення підозри

Одним із важливих вихідних даних для отримання висновку експерта-автотехніка є покази водіїв-учасників ДТП, оскільки вони володіють найбільшою інформацією про умови і причини ДТП. Але одразу виникає запитання, в якій якості їх допитувати? Якщо ДТП очевидне, то є можливість оголошувати одному із водіїв про підозру, допитувати його як підозрюваного, а іншого водія допитувати в якості потерпілого. Але що ж робити, коли ознаки кримінального правопорушення у ДТП неочевидні, або до проведення усього комплексу експертиз незрозуміло, хто є винуватим у його настанні? Якщо допитати учасника ДТП як свідка, а в подальшому його процесуальний статус зміниться і він стане підозрюваним, то такі докази будуть визнані недопустимими. Якщо не допитувати, а опитати, то цей позапроцесуальний шлях отримання свідчень не може бути покладений в основу для отримання висновку експерта-автотехніка.

На мою особисту думку, необхідно в такому разі оголошувати про підозру усім потенційним винуватцям ДТП, та допитувати учасників ДТП в якості підозрюваних. А в подальшому, якщо автотехнічною експертизою буде встановлена вина когось із водіїв, відповідно, статус винного водія залишиться, а щодо не винного у ДТП буде прийняте процесуальне рішення і щодо нього кримінальне провадження буде закрите. Звісно, це може бути підставою для оскарження дій слідчого, але, на мій погляд, цей шлях у процесуальному порядку видається найбільш виваженим.

Збирання доказів стороною захисту

Щодо збирання доказів стороною захисту, потерпілим, то частина 3 статті 93 Кримінального процесуального кодексу України надає їм можливість: 1) витребувати та отримати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; 2) ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій 3) шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Так, сторона захисту та потерпілий можуть лише ініціювати проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій шляхом подання клопотання слідчому, прокурору. На практиці це виглядає так. Адвокат приносить у судовий розгляд фотознімки або відеозапис ДТП, зроблені на камеру мобільного телефону, та просить долучити вказані докази до справи та покласти їх у основу вироку. Чи може суд зробити це згідно з нормами діючого КПК? Збирання доказів стороною захисту є одним із елементів доказування. Це урегульована КПК діяльність з виявлення та фіксації у встановленому порядку слідів злочину або інших фактичних даних, що мають доказове значення для кримінального провадження. Однак процесуальне закріплення фактичних даних є необхідним елементом будь-якої слідчої дії. Дотримання кримінальної процесуальної форми є обов’язковим елементом будь-якої процесуальної діяльності, у тому числі й доказування (як у формі збирання доказів, так і у формі їхньої оцінки).

Згідно статті 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Адвокат повинен подати відповідне клопотання про додання документів (п. 1 ч. 2 ст. 99 КПК) у вигляді матеріалів фото-, відеозйомки до кримінального провадження слідчому, а той повинен у свою чергу або долучити документи до матеріалів кримінального провадження, або відмовити у цьому. А вже відмову слідчого можливо оскаржити до слідчого судді.

Що ж робити судді, коли сторона намагається в судовому засіданні надати запис із відеореєстратора (камер спостереження тощо), на якому чітко зафіксована дорожньо-транспортна пригода, і при його перегляді, можливо, будуть отримані нові докази щодо скоєного ДТП? Сторона, яка надає цей доказ, мусить виконати вимоги статті 290 КПК України та відкрити матеріали іншій стороні, надавши копії відеозапису з відповідним клопотанням. В іншому випадку суд не має приймати ці докази.

Пропорції кримінальної відповідальності учасників ДТП

Кримінальна відповідальність учасників ДТП, як і усіх осіб, звинувачених у скоєнні кримінальних правопорушень, настає за наявності вини особи. При цьому ДТП з постраждалими – це неумисний злочин. Тому вина особи може бути виражена у вигляді необережності, яка, у свою чергу, поділяється на злочинну самовпевненість (наприклад, рух із перевищенням швидкості, при впевненості водія, що він зможе вчасно зреагувати на якусь подію на дорозі), та злочинну недбалість (наприклад, їзда на технічно несправному автомобілі, коли водій повинен був перевірити технічний стан авто перед виїздом, але не зробив цього). При цьому слід розуміти, що у деяких ДТП є не один винний учасник, а можуть бути винні два чи навіть більше водіїв. Звісно, вина одного учасника ДТП може бути більшою за вину другого, але якщо у іншого учасника ДТП також є вина у скоєнні ДТП, то навіть якщо його вина значно менша, це не звільняє його від кримінальної відповідальності, оскільки кримінальна відповідальність настає за наявності вини, незалежно від її обсягу.

Щоб було зрозуміло, можна створити простенький графік вини учасників ДТП у вигляді відрізку, який становить 100% вини. При цьому вина учасників може бути різною. Наведу приклади за участю двох водіїв. Ось умовний графік, коли вина одного з учасників ДТП становить 100%: є 100% вини водія № 1, а ось водій № 2 не винен. А ось приклад, коли вина в ДТП розподіляється між обома учасниками: 70% вини водія № 1, 30% вини водія № 2.

Слід розуміти, що жоден експерт-автотехнік не вкаже у своєму висновку, що вина одного водія становить 70%, а вина іншого водія – 30%. Ці приклади я наводжу для того, щоб читачі зрозуміли, що вина водіїв може бути різною, але кримінальна відповідальність настає за будь-якої частки вини, навіть якщо вина одного водія становить 95%, а іншого – 5%.

Ось більш практичний приклад. На перехресті водій № 1 повертає вліво, включивши покажчик лівого повороту, водій № 2, порушуючи пункт 14.6 (обгін) ПДР України, скоює обгін перед перехрестям. Водій № 1 повертає ліворуч, відбувається зіткнення. Очевидно, що винен водій № 2, оскільки він почав маневр обгону перед перехрестям, порушуючи пункт 14.6 ПДР України. Але якщо розібратись, і майже завжди такі висновки дають експерти-автотехніки, то винен і водій № 1, оскільки він не впевнився в тому, що його маневр повороту ліворуч не скоїть перешкод іншим учасникам дорожнього руху, тобто можна казати про порушення п. 10.1 ПДР. Звісно, що водій № 2 грубо порушив ПДР України, його дії знаходяться в прямій залежності щодо скоєного ДТП. Але й водій № 1 здійснив порушення ПДР України (хоча й менш грубе). Вина водія № 1, на мій погляд, менше вини водія № 2, але вона є, що є підставою до притягнення до кримінальної відповідальності і водія № 1, якщо є постраждалі.

Питання автотехнічних експертиз

Що стосується автотехнічних експертиз по справі про ДТП, то на цій експертизі слідчі або ставлять замало запитань, або перевантажують експертів зайвими запитаннями, відсутність відповіді на які дозволяє в подальшому учасникам кримінального процесу ставити під сумнів висновки експертів та заявляти клопотання про призначення додатково низки експертиз, що ніяк не вносить ясність у справу.

Моральна шкода

Щодо моральної шкоди, заподіяної ДТП, на мій погляд, давно час на законодавчому рівні закріпити мінімальні розміри стягуваної моральної шкоди за заподіяння смерті, заподіяння шкоди здоров’ю різного ступеню тяжкості, за отримання інвалідності в результаті ДТП тощо. Але поки цього не сталося, вважаю доцільним призначати та проводити при розслідуванні та при судовому розгляді справ про ДТП експертизи щодо визначення розміру моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров’я чи смертю у результаті ДТП.

Автор: Андрій Івановсуддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області; «Судово-юридична газета»

Читайте также: