Значущість порушення карантинного режиму ще треба довести

Нацгвардия и полиция в Киеве во время карантина. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Жарти підприємців про «72-годинну» п’ятницю у відповідь на запровадження карантину вихідного дня і бурхлива реакція на це очільника МОЗ Максима Степанова, який пригрозив жорстко відреагувати на такий цинізм, очевидно, невдовзі перейдуть в стан судових справ.

«Судово-юридична газета» спробувала з’ясувати, як суди реагують на протоколи про порушення правил карантину.

Обмежитися усним зауваженням: значущість порушення карантинного режиму ще треба довести

Як стверджують адвокати, судді в 90% випадків відмовляються штрафувати українців, обмежуючись усним зауваженням.

Так, у Вінниці в серпні 2020 року поліція виявила порушення «маскового» режиму працівниками кіоску швидкого харчування, що був розташований на ринку «Урожай», і склала відповідний протокол на власника.

Проте суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вікторія Дернова, розглянувши матеріали, які надійшли від Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності особи за ст. 44-3 КУпАП (Порушення правил щодо карантину людей), дійшла висновку про малозначність адміністративного правопорушення і звільнила порушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

На рішення судді вплинула та обставина, що власник кіоску раніше до адміністративної відповідальності не притягувався і що дане правопорушення не потягло за собою тяжких наслідків.

Так само суддя Коломийського міськрайонного суду Володимир П’ятковський відреагував на матеріали, які надійшли від Коломийського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності приватного підприємця. Власника кафе «Адамс» у с. Велика Кам’янка намагались оштрафувати за проведення масового заходу, під час якого не було забезпечено дотримання соціальної дистанції та маскового режиму відвідувачами, а також дозволену відстань між столами, захід проводився за участі більше 20 осіб та більше однієї особи на 10 кв. м площі, функціонувала зона самообслуговування.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вину визнала та пояснила, що договір про проведення вищевказаного заходу було укладено ще у вересні 2019 року, тобто до початку дії карантинних обмежень, а саме проведення відбулося 30 серпня 2020 року.

Відповідно до договору замовником було внесено аванс, проведені всі необхідні приготування, запрошено гостей, а тому відмінити захід було неможливо. Разом з тим власник кафе зазначив, що під час проведення весілля були дотримані санітарні норми, а із довідок Обертинської та Великокам’янської амбулаторій вбачається, що у період з 30 серпня до 20 вересня 2020 року на території с. Яківка Обертинського району та с. Велика Кам’янка Коломийського району, звідки були гості, спалаху захворювання на COVID-19 не зафіксовано. Суддя вирішив обмежитись усним зауваженням.

Ще один варіант реагування суду – повернення протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності особи для усунення недоліків.

Поліцейські дуже часто так недбало складають протоколи, що зазначають неправильні номери статей КУпАП, як це сталося у Ніжині. Там працівники Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області, намагаючись притягнути до адміністративної відповідальності директора кав’ярні «Гоголь поінт» за порушення відвідувачами кав’ярні маскового режиму, у протоколі вказали ст. 44 замість ст. 44-3. Відмінність у тому, що ст. 44 КУпАП передбачає відповідальність за незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах.

У Києві за подібну ситуацію, коли притягнути до адміністративної відповідальності намагалися виконуючого обов`язків директора ринку ПрАТ «Ринок Оболонь», який допустив недотримання маскового режиму на території ринку, суддя Оболонського районного суду міста Києва Микола Жук взагалі закрив провадження у справі.

Своє рішення він обґрунтував тим, що протокол складено із порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки особа, яка склала протокол, не зазначила у ньому нормативний акт, який передбачає відповідальність за правопорушення, яке інкримінується особі. Таким чином, фабула події адміністративного правопорушення, викладена в протоколі, не містить посилання на правові норми, а вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 44-3 КУпАП належними та допустимими доказами не доведена.

Незважаючи на скептичне ставлення служителів Феміди до порушень усіляких карантинів, є все ж таки моменти, які можуть сприяти ухваленню жорстких рішень.

Вже згаданий Вінницький міський суд Вінницької області виніс рішення щодо порушення карантину в закладі, де перебувають діти. Згідно з матеріалами справи, чоловік, перебуваючи в приміщенні Вінницького міського палацу дітей та юнацтва, розпочав конфлікт через відмову у дотриманні вимог карантину, а саме вдягнути засіб індивідуального захисту під час перебування в громадському приміщенні. У ході конфлікту правопорушник проігнорував вимогу прибулих працівників поліції одягнути засоби індивідуального захисту і пред’явити документи, що посвідчують його особу, чим порушив вимоги підпункту першого пункту десятого Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020.

Аналізуючи матеріали справи, особу правопорушника, відсутність обставин, що відповідно до ст. 34 КУпАП пом’якшують відповідальність та наявність обставини, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність, Вінницький міський суд Вінницької області у цій справі визнав чоловіка винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та постановив застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн, а також стягнути з правопорушника на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.

При ухваленні рішення суддя, за твердженням пресслужби Вінницького міського суду, зауважив, що нехтування вимогами щодо карантину людей у закладі, де перебувають діти, свідчить про особливий цинізм вчиненого правопорушення.

Автор: Сергей Глушко; Судово-юридична газета

You may also like...