Останні пару тижнів на захопленій Росією території України вибухають військові склади. Здавалося б – нічого дивного, йде повномасштабна війна. Але річ у тім, що розташовані ці арсенали в глибокому тилу військ РФ і ще донедавна були недосяжною метою для ЗСУ.
“Вибухова серія” у російських тилах почалася наприкінці червня, зазначає BBC News Україна. До цього українські війська теж періодично вражали склади та командні пункти противника, але робили це зазвичай безпосередньо біля лінії фронту або в результаті диверсійних дій.
Колосальна перевага в кількості артилерії та ракетних систем дозволяла Росії особливо не зважати на ці “порізи”. Тактика вогняного валу та практично безліміт у боєприпасах дають змогу росіянами поступово просуватися вперед і вичавлювати Збройні сили України з їхніх позицій. Особливо на пріоритетних для Кремля напрямках, як це було біля Сєвєродонецька і Лисичанська.
Не точкові, а систематичні удари українців по тилових базах російських військ можуть зламати наступальний запал Кремля. Щонайменше, йому доведеться швидко відновлювати та перелаштовувати логістику забезпечення своїх військ в Україні.
Для позначення вибухів у росії масово почали вживати новояз – слово «хлопок». В Україні з цього сміються та придумали мем “бавовна” – йдеться про абсурдну помилку інтернет-перекладача, який не розуміє контексту і не здатен розрізнити слова «хлопОк» і «хлОпок», такими помилками часто викривають різних російських ботів які користуються гугл-перекладачем на українську, щоб прикидатись. українцями (прим. -УК).
Успішна серія
За останні два тижні (кінець червня – початок липня) ВВС News Україна вдалося нарахувати близько десятка влучних ударів по складах боєприпасів і військових базах російських військ на захоплених Росією українських територіях.
Слід зауважити, що офіційно генеральний штаб ЗСУ чи міноборони РФ не повідомляли про такі випадки. Інформацію та відеодокази розповсюджували в соцмережах очевидці вибухів, військові журналісти і блогери з обох боків, місцеві чиновники. Деякі випадки підтвердило також управління стратегічних комунікацій (СтратКом) ЗСУ.
Так, 28 червня стало відомо про вибухи в місті Нова Каховка (Херсонська область). Це стратегічно важливе для російських сил місто на півдні України, яке вони захопили ще в перший день вторгнення. Поруч з ним розташована Каховська гідроелектростанція (ГЕС) і гідротехнічні споруди Північнокримського каналу, який постачає дніпровську воду до Криму.
Місто російські війська використовують як тилову базу і логістичний центр. До лінії бойових дій звідси не менше 40-50 км.
“За повідомленнями місцевих патріотів близько трьох годин палало і вибухало. Пожежа і досі триває, щоправда, вже з меншою інтенсивністю. Пожежні не поспішають тушити, бо є загроза отримати поранення”, – розповіли про цей випадок в СтратКомі ЗСУ.
Того ж дня стало відомо про підрив російської бази в Перевальську на Луганщині. Це місто було окуповане з 2014 року бойовиками так званої “ЛНР” і зараз розташоване за 45-50 км від фронту. Про інцидент в соцмережах повідомили місцеві мешканці.
Другого липня надзвичайно потужний вибух пролунав у Попасній на Луганщині. Це місто росіяни захопили на початку травня і розмістили там арсенал для забезпечення боєприпасами свого ударного угруповання на луганському напрямку.
На наступний день – 3 липня – вже палало в Мелітополі. Це місто на Запоріжжі війська РФ взяли під контроль на початку березня і зробили тут тилову базу у місцевому авіамістечку. Рано-вранці по ній завдали чергу ракетних ударів, повідомив мер міста Іван Федоров. Пізніше удар був також і по ще одній базі в селищі Мирне біля Мелітополя. Це глибокий тил, до лінії фронту тут 65-75 км.
Наступна вдала атака на склад БК збройних сил РФ відбулася 4 липня в місті Сніжне на Донеччині. Воно за майже 70 км від лінії розмежування і було окуповане ще в 2014 році.
“У Сніжному, що на Донеччині, палають склади боєприпасів рашистів. Вірте у Збройні Сили України!” – так про цю подію повідомив СтратКом ЗСУ.
ФОТО,КАДР З ВІДЕО. СТРАТКОМ ЗСУ. Вибух на арсеналі військ РФ у Сніжному
Наступного дня потужні вибухи на базах РФ зафіксували в Донецьку (територія Камаз-Центру, північна частина міста) і в Кадіївці (близько 35-40 км від лінії фронту на Луганщині).
Шостого липня горіли тилові бази росіян у місті Великий Бурлук на Харківщині (30-35 км від фронту), в Херсоні та в Макіївці (Донецька область, 20-25 км від лінії фронту).
Вже 7 і 8 липня з’явилася інформація про підрив нафтобази в Донецьку і пожежу на російському арсеналі в Шахтарську, а також про вибух на складі БК в Новій Каховці.
Речник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук нарахував 16 ударів по тилових базах і арсеналах РФ (за період 28 червня – 6 липня). Військовий аналітик, координатор групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець – 13 вдалих атак, з яких 9 – на Донбасі.
Що це дає?
Крім психологічного ефекту, коли російські війська не можуть почуватися в безпеці в тилових районах, “ударна серія” має також практичний вплив на стан справ на фронті.
“Це абсолютно правильна логіка в ЗСУ при такій тотальній перевазі в кількості російської артилерії. Її ефективність залежить від наявності боєприпасів, якщо їх не буде, то толку з того заліза?” – каже відставний полковник ЗСУ та колишній заступник начальника факультету ракетних військ і артилерії Академії сухопутних військ Петро Пятаков.
ФОТО,REUTERS. Підриви складів і баз РФ уповільнюють просування військ
Звісно, певний запас БК у росіян є на передових позиціях біля лінії фронту, каже він. Але через інтенсивність бойових дій вони його швидко вичерпають.
“Тоді вони перейдуть на “голодний пайок”. Відповідно, українській піхоті буде легше оборонятися і наносити ураження противнику”, – пояснює ВВС News Україна експерт.
На території Росії, дійсно, дуже великі запаси боєприпасів, каже Пятаков, але їх ще треба доставити своїм військам на українському фронті. Спочатку залізницею, а потім розвести вантажівками до бойових підрозділів. Над руйнуванням цієї логістики ЗСУ якраз і працюють.
“Ми бачимо, що після знищення складів боєприпасів пішли вже удари по російських базах паливно-мастильних матеріалів, по залізниці, по мостах, – зазначає експерт. – І це правильно, бо ускладнює противнику підвезення нових боєприпасів”.
Про руйнування залізничної інфраструктури на окупованій території повідомляли чиновники з Запорізької області. Так, мер Мелітополя Іван Федоров 3 липня казав про знищення залізничного мосту біля Любимівки (напрям Мелітополь – Токмак), а голова обласної військової адміністрації Олександр Старух заявив 7 липня про руйнування ще одного мосту на цьому ж напрямку біля сіл Новобогданівка та Троїцьке.
“Російські склади матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) завжди розташовані поблизу залізниць, оскільки російські військові відчувають серйозну нестачу підрозділів МТЗ, особливо транспортних”, – вказує італійський військовий аналітик Томас Тейнер.
Він описує схему постачання боєприпасів до російських військ на фронті так: на території РФ вантажать 2-4 тисячі тонн боєприпасів, везуть в Україну, складують, потім вручну перевантажують на машини та розвозять на передові позиції.
Відповідно, тепер, щоб убезпечити свої арсенали від українських ракет, росіяни змушені будуть робити їх глибше – на відстані 90-100 км від лінії фронту. Тобто перевезення боєкомплекту, палива і продовольства до передових позицій займатиме більше часу та зусиль.
Крім того, саме такі розтягнуті на десятки кілометрів колони вантажівок будуть бажаною ціллю для ЗСУ. Як їх можна атакувати, було видно в лютому-березні під час боїв на Київщині, Чернігівщині та Сумщині.
Міноборони Росії жодного факту атаки на свої склади так і не прокоментувало.
ФОТО,GETTY IMAGES. Ракетна система HIMARS. США у червні передали 4 такі українському війську
Чим били?
“Наші оборонці завдають дуже відчутних ударів по складах та інших точках, які важливі для логістики окупантів. І це суттєво знижує наступальний потенціал російської армії”, – заявляє український президент Володимир Зеленський.
Він також прямо вказує на те, що такі успішні дії пов’язані з тим, що “нарешті дуже потужно запрацювала західна артилерія”. Йдеться про зброю, яку Україна отримала від західних партнерів.
Дійсно, наприкінці червня, а саме 23-го числа, міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що довгоочікувані системи залпового вогню HIMARS прибули з США на український фронт.
Ці мобільні ракетні установки можуть вражати ціль на відстані близько 70-80 км. За певних умов і при використанні окремого типу ракет – і до 300-400 км. Але Україні, наскільки відомо з публічних заяв, такі не передали. Вашингтон у червні заявляв про передачу Україні чотирьох установок HIMARS.
Але секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов в інтерв’ю The Wall Street Journal на початку липня повідомив про дев’ять HIMARS і “подібних систем залпового вогню, наданих США та їхніми союзниками” (вочевидь, маються на увазі також британські установки MLRS М270), що зараз діють в Україні зі “смертоносним” ефектом. За його словами, росіяни “беззахисні перед ними” і “дуже цим занепокоєні”.
Фахівець з артилерії Петро Пятаков вказує, що Україна мала також радянські системи, щоб бити на таку глибину в тил противника. Йдеться про оперативно-тактичні ракетні комплекси “Точка-У” і реактивні системи залпового вогню “Смерч”.
“Але їх дуже мало було. Тому їх використовували вже в таких “екстремальних” випадках. Плюс є певні технічні проблеми з тими самими “Смерчами”. У них точність нижча, однією ракетою ти не попадеш по цілі, тобто туди треба дати “пакет” (снарядів)”, – пояснює він.
Точність і якість влучання по російських складах і базах вказує саме на роботу західної зброї. Наприклад, ракета з HIMARS має GPS-наведення та може влучно і потужно бити по невеликих цілях: таких як штаб військ противник чи заглиблений командний пункт. “Це як Жигулі і Мерседес”, – порівнює радянські й американські ракетні системи фахівець.
ФОТО,ГЕНШТАБ ЗСУ. Робота HIMARS на українському фронті
Тож не дивно, що саме HIMARS стали тепер чи не основною мішенню для російської “високоточної зброї”. Міноборони РФ вже заявило, що знищило дві такі установки в Донецькій області 5 липня. Український генштаб назвав це фейком.
“Системи HIMARS та їхні аналоги нищать окупантів і завдають ударів по російських цілях, які раніше були недосяжні. Проте для серйозного контрнаступу треба ще більше такої зброї.”, – вказує Олексій Данілов
Автор: Олег Черниш, BBC News Україна