Чому так довго? Через дев’ять років нарешті засудили до тюрми чиновників Укрзалізниці за розкрадання 98 млн.

Історія про розкрадання 98 мільйонів гривень із бюджету ПАТ «Укрзалізниця» почалася ще у 2016 році. Це була одна з доволі гучних справ НАБУ на зорі інституційного становлення. Розслідування стартувало в серпні 2017-го. У січні 2019 року фігурантам повідомили про підозру. І ось, 30 квітня 2025-го, Вищий антикорупційний суд оголосив вироки.

До реальних строків засудили екскерівника філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» Руслана Гусака і кількох його підлеглих, які й провернули багатомільйонну схему виведення коштів через компанію «Скела Терциум» Сергія Бєлашова. Видання “Наші гроші” нагадує спочатку фабулу злочину.

«— Це ж в особо крупних!»: фабула крадіжки 98 млн грн 

У 2016 році «Укрзалізниця» почала реалізацію проєкту «нового Шовкового шляху» — транспортного маршруту для транзиту вантажів в Азію. Частина маршруту мала пролягати Чорним морем. Для цього на баланс залізничникам передали два пороми — «Герої Шипки» і «Герої Плевни», які мали перевозити залізничні платформи морем. А філія «Центр транспортного сервісу «Ліски» провела тендер на закупівлю паливно-мастильних матеріалів для цих поромів. За результатами торгів 7 липня 2016 року з компанією «Скела Терциум» уклали два договори на постачання флотського мазуту і дизельного пального на 101,5 млн грн.

Руслан Гусак, колишній керівник філії «Ліски»

Контракти передбачали, що паливо буде постачатися партіями на підставі рознарядок і вважатися поставленим лише після бункеровки в паливні ємності поромів.

Однак судом встановлено, що пороми «Герої Шипки» та «Герої Плевни» не могли використовуватись. Обидва були без реєстрових документів і мали серйозні технічні недоліки. Один із них стояв у ремонті, інший навіть не передавався в ремонт, а експлуатація в межах «Укрзалізниці» була неможливою юридично та технічно.

Про цей скандал «Наші гроші» розповідали вже тоді. Бо підряд на ремонт одного порому отримала «Ленінська кузня» тодішнього президента України Петра Порошенка, і звісно, вона не могла його виконати аж ніяк. Бо вона знаходиться в Києві, а морські пороми не можуть по Дніпру допливти з Чорного моря до столиці. А тендер на ремонт другого порому після того скандалу так і не відбувся.

Про це чудово знали керівники філії «Ліски». Ще до закупівлі вони направляли листи у правління «Укрзалізниці» про те, що судна не планують використовувати щонайменше до початку 2018 року. 

Попри це філія «Ліски» сплатила повну суму за паливо для поромів, які не могли плавати — 101,5 млн грн. Як з’ясувало слідство, насправді поставили палива лише на 3 млн грн. Решта палива залишилась існувати на папері, але за нього заплатили 98 млн грн фірмі «Скела Терциум».

За документами, «отримання» і «зберігання» неіснуючого пального відбувалось в резервуарному парку у с. Шелестове Харківської області. Але слідство встановило: база — занедбана, обладнання демонтоване, жодного пального там не було.

Після того, як в 2017-му за справу взялось НАБУ, фірма почала повертати кошти за неіснуюче пальне. Але суд розцінив це не як каяття, а як посткримінальну поведінку — спробу легалізувати незаконне заволодіння коштами через повторну імітацію господарських операцій.

У підсумку 30 квітня 2025 року ВАКС визнав винними чотирьох посадовців філії «ЦТС «Ліски»:

• начальника філії Руслана Гусака — 9 років;
• головного інженера Олексія Шевченка — 9 років;
• першого заступника Одеського відділення Валерія Вовка — 8 років;
• інженерку Інну Дишлюк — теж 8 років.

Усіх з конфіскацією майна і позбавленням права обіймати посади. Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів до Апеляційної палати ВАКС.

Сергій Бєлашов і Юлія Тимошенко

Компанія «Скела Терциум», через яку реалізували схему з фіктивною поставкою пального, входить до групи фірм родини Сергія Бєлашова — депутата Полтавської облради та керівника фракції «Батьківщина».

У 2023 році НАБУ і САП повідомили Бєлашову підозру в іншому провадженні — щодо махінацій із постачанням газу для «Укрзалізниці» на понад 200 млн грн. Його прийшов брати на поруки цілий депутатський десант із «Батьківщини» на чолі із Юлією Тимошенко.

Станом на лютий 2025-го профільний сайт «ЦТС», що досліджує транспортні та інфраструктурні стратегії повідомляв: «Укрзалізниця» вже найближчим часом планує відремонтувати пороми «Герої Шипки» та «Герої Плевни». І для них знову купуватимуть паливо. Сподіваємось, уже з урахуванням вищеописаної історії.

Дев’ятирічний шлях від злочину до покарання: чому так довго?

Ця справа не лише гучна, а й показова з точки зору швидкості антикорупційного правосуддя. Від скоєння злочину в 2016-му до заповітного «невідворотного покарання» минуло дев’ять років.

Розслідували з 2017 року, підозри повідомили на початку 2019-го. Того ж року справу скерували до суду. Спочатку це був районний суд, а потім було створено та запущено в роботу Вищий антикорсуд,і справу передали до нього. Справу затягували неявками і тиском. У 2020 ВАКС заявив про спробу впливу на суд. У вироку вказано, що Гусак, Вовк, Дишлюк і Шевченко неодноразово пропускали засідання без поважних причин.

Затягнутий розгляд — це системна проблема. За нормативами Державної судової адміністрації України, провадження в суді першої інстанції має розглядатися в середньому за 9 годин 11 хвилин. За підрахунками експерта Марини Огай (USAID, 2020), середній час на розгляд кримінальних проваджень має становити 547 хвилин (9 год). Для суддівської колегії з трьох суддів — це вже 18 год 14 хв.

Перший заступник директора НАБУ Денис Гюльмагомедов у дослідженні 2022 року навів наступні дані: в реальності середній час розгляду справи у ВАКС становить 84 години. Це час чистого судового розгляду, тобто сумарна тривалість усіх засідань по справі. Але через рідкість засідань і часті переноси в реальності ці 84 години розтягуються в часі на понад три роки.

Звіт Рахункової палати (кінець 2024 року) підтверджує системність проблеми: від 2020 року третина справ розглядається понад рік.

Найсвіжіший моніторинг «Transparency International Ukraine» фіксує, що у 2024-му середній строк розгляду справ у ВАКС складав 618 днів (майже 2 роки), а засідання по суті тривали в середньому 1 годину 32 хвилини.

У 55% справ виявлено процесуальні зловживання. У справі суддів ОАСК відводи заявляють майже на кожному засіданні з 2022 року, у справі «Укркосмосу» допит триває кілька місяців. Поширена тактика — подання меддовідок напередодні засідання та повідомлення про неявку в останній момент.

Ще один спосіб затягування — мобілізація. У 2023-2024 роках через неї зупинили щонайменше дев’ять проваджень.

«В сукупності причин «довготривалого» правосуддя кілька, — пояснює член правління ГО «Центр протидії корупції» Олена Щербан. — Це і не достатня кількість  суддів, і великі за обсягом кейси, де одночасно кілька обвинувачених і в кожного ще по кілька адвокатів. І всі ці люди ще часто умисно затягують розгляд. Судді мають дуже мало інструментів законно протидіяти.  Але треба визнати, що є і випадки коли судді не бажають активно слухати справи по суті. Але в підсумку головна проблема в тому, що розгляд триває роки і за ці роки часто збігають строки давності. Саме в цьому і інтерес затягувати розгляд справи. Бо це ідеальний спосіб уникнути покарання. Ти ніби і винен, але в тюрму не сядеш точно.

Але це можна вирішити на законодавчому рівні. Наприклад, зупинити строк давності після завершення слідства. Проте чи захочуть це зробити депутати, серед яких під кримінальними справами вже більше 50 осіб? Тоді інтерес затягувати точно зникне».

Хто наступний уникне покарання. Насіров?

Авторка: Оксана Цокур

Джерело:  «Наші гроші»