Основний осередок українського опору в оточеному Маріуполі – це металургійний завод “Азовсталь”. Тут перебувають біля тисячі цивільних і військових. Росіяни щоденно бомбардують і намагаються штурмувати цю територію, зазначає Бі-Бі-Сі.
ФОТО,МАРІУПОЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА / Авіаудари по “Азовсталі”. Росія скидає на завод надважкі бомби для знищення підземних конструкцій
Зранку 19 квітня міністерство оборони Росії вчергове запропонувало українським військовим залишити “Азовсталь” і здатися. Цього ж дня бойовики “ДНР” оголосили про початок штурму заводу. Останні тижні російська авіація вела нищівне бомбардування території комбінату, а військові Збройних сил України і бійці полку Нацгвардії “Азов” заявляли про критичне становище і просили про міжнародну допомогу для виводу цивільних і поранених з території “Азовсталі”. ВВС News Україна пояснює, як цей металургійний гігант став фактично останньою фортецею українського Маріуполя.
Останній бастіон
З перших днів вторгнення 24 лютого російські військові та бойовики “ДНР” зосередили свою основну увагу на захопленні Маріуполя. Це місто з майже півмільйонним населенням не лише важливий порт на Азовському морі. У травні – червні 2014 року, під час АТО, військові ЗСУ та добровольчі батальйони змогли відбити місто. З того часу, навіть попри обстріли житлових кварталів у січні 2015 року, Маріуполь жив мирним життям і стрімко розвивався. Наявність у місті двох металургійних гігантів та одного машинобудівного цьому сприяла.
ФОТО,FACEBOOK/DIANA BERG / Підпис до фото,Росія вщент зруйнувала Маріуполь, який до цього був квітучим містом
Вже на початку березня росіянам вдалося оточити Маріуполь з усіх боків і заблокувати з моря. Оборону міста тримали сили “Азова”, 36-й бригади морської піхоти, а також прикордонники, поліцейські і співробітники Служби безпеки України. Штурмуючи населений пункт, військові РФ і бойовики “ДНР” до середини квітня змогли витіснити українців з майже усіх осередків спротиву – морського порту і заводу імені Ілліча. При цьому наступальні дії Кремль веде з максимально руйнівним ефектом. За даними української влади, від обстрілів і бомбардувань знищено близько 90% міста, загинули близько 20 тисяч цивільних.
ФОТО,GETTY IMAGES/SOPA IMAGES / Вид на “Азовсталь” зі зруйнованої центральної частини Маріуполя. 9 квітня 2022 року
Всередині квітня стало відомо, що частина українських морпіхів змогла прорватись з оточення на заводі Ілліча на півночі міста і з’єднатися з силами “Азова” на півдні в “Азовсталі”.
“Захисники міста тепер спільно, серйозно зміцнили свій район оборони. Загалом система оборони міста приросла і зміцнилася”, – так описав маневр радник голови офісу президента України Олексій Арестович.
Міністерство оборони Росії, своєю чергою, заявило, що більша частина бригади морської піхоти – близько однієї тисячі людей – здалася. Командир бригади Володимир Баранюк начебто був убитий під час прориву з оточення. З українського боку тоді це коментував радник голови офісу Олексій Арестович, який визнав факт полону, але сказав, що кількість полонених “набагато менша”.
Таким чином Росія зосередила усі свої сили на знищенні останньої цитаделі українців у Маріуполі – заводу “Азовсталь”. Його щоденно бомбардують.
“Вони (росіяни, – Ред.) використовують бомби вільного падіння, ракети, бункерні бомби, усі різновиди артилерії, як наземної, так і морської, для невибіркових атак”, – заявив командир “Азову” Денис Прокопенко.
ФОТО,МАРІУПОЛЬСКА МІСЬКА РАДА / Авіаудари по “Азовсталі”. Росія скидає на завод надважкі бомби для знищення підземних конструкцій
АВТОР ФОТО,“АЗОВ” / Командир “Азову” Денис Прокопенко і командир бригади морпіхів Сергій Волина. Кадр з їхнього спільного відеозвернення
Що таке “Азовсталь”?
“Азовсталь” – це металургійний гігант, який має майже 100-річну історію і займає величезну територію на лівому березі річки Кальміус. Територія заводу затиснута між річкою з одного боку і берегом Азовського моря – з іншого. Завод має свій власний вантажний порт і розгалужену систему підземних комунікацій.
ФОТО,METINVEST/ Територія комбінату “Азовсталь” займає близько 11 квадратних кілометрів
Рішення про будівництво підприємства ухвалила в 1930 році Президія Вищої ради народного господарства СРСР. Вигідне географічне розташування дозволяло використовувати морський транспорт для постачання комбінату залізної руди. У 1931 році почали будувати перші заводські споруди та морський порт. Першу партію чавуну на “Азовсталі” отримали за два роки.
Восени 1941 року у зв’язку з наближенням до міста лінії фронту багато технологічних агрегатів заводу евакуювали на Урал. Німецькі війська захопили Маріуполь 8 жовтня 1941, а у вересні 1943 року перед відступом майже знищили завод. Основні об’єкти, зокрема коксові батареї, доменні та мартенівські печі, підірвали.
Виробництво на заводі відновили у 1945 році. Завод активно розбудовувався і став одним з лідерів у Європі з виготовлення металургійної продукції. У 2006 році “Азовсталь” увійшла до групи компаній “Метінвест” українського бізнесмена Ріната Ахметова. До російського вторгнення на комбінаті працювало близько 10 тисяч людей, зараз його зупинили.
ФОТО,GETTY IMAGES / Так комбінат виглядав за три роки до повномасштабного вторгнення Росії
Загальна площа території заводу – близько 11 квадратних кілометрів. Обстріли комбінату почалися в середині березня. Росіян заявили, що на території підприємства можуть бути біохімічні лабораторії. Гендиректор “Азовсталі” Енвер Цкітішвілі називає це нісенітницею.
“Всі наші підприємства в Маріуполі законсервовані в перший тиждень вторгнення Росії в Україну. Хімічні реактиви, які металурги використовували у процесі виробництва, знищені ще 25 лютого, про що є всі необідні документи… На “Азовсталі” немає жодних секретних тунелів з біохімічними лабораторіями”, – заявив він. Очільник комбінату вірить, що після війни він запрацює.
ФОТО,METINVEST / На “Азовсталі” до війни працювало понад 10 тисяч людей
Саме його територію обрали для сховку українські військові та сотні цивільних. Річ у тім, що “Азовсталь” має облаштовану ще в радянські часи систему бомбосховищ.
За словами радника голови МВС Антона Геращенка, такі укриття розраховані витримувати удари авіаційних бомб вагою до тонни. Водночас РФ, зазначає він, планує скидати на “Азовсталь” зі стратегічних бомбардувальників значно важчі снаряди.
“Укриття витримували удари бомб вагою 500 кілограмів і тонну. Але 5-тонні надпотужні бомби росіян проб’ють перекриття із залізобетону, і всі ці діти та їхні мами загинуть”, – вказує Геращенко.
Цивільні переховуються на території заводу разом з українськими військовими, підтверджують в бригаді морської піхоти.
“У наших військових бункерах переховуються жінки, діти, в тому числі немовлята. Переважно родичі наших військових, яких розшукують росіяни. Без тепла, води, їжі. Наші поранені щодня помирають у нестерпних муках, оскільки медикаменти, засоби знезараження, можливості знеболення давно закінчилися”, – заявив 18 квітня керівник морпіхів майор Сергій Волина. Захисники Маріуполя благають світових лідерів, зокрема і Папу Римського, допомогти з евакуацією жінок і дітей. Крім того, українські військові закликають дати Україні важке озброєння та деблокувати місто.
Кінець перемовин?
Українська влада каже, що загибель оточених військових на “Азовсталі” заведе мирні перемовини з Росією до глухого кута. “Маріуполь – це може бути як десять Бородянок, і я хочу сказати, знищення наших військових, наших хлопців поставить крапку на всіх перемовинах”, – зазначив президент Володимир Зеленський.
Він наголосив, що ситуація в місті вкрай складна і погіршується.
“Там гуманітарна криза, немає їжі, немає води, немає медикаментів. Тим не менше хлопці захищаються”, – сказав голова держави, зазначивши, що опрацьовуються різні варіанти допомоги.
Один з таких – обмін. Затриманий депутат Верховної ради від проросійської партії ОПЗЖ Віктор Медведчук, якого також називають “кумом Путіна”, вже заявив, що згоден обміняти себе на “захисників і мешканців Маріуполя”. Відповіді Кремля на цю пропозицію поки немає.
Водночас міноборони цієї країни вже заявляє, що становище українців на заводі “Азовсталь” є “катастрофічним”. Силове відомство пропонує військовим скласти зброю і гарантує їм життя.
“Розуміючи, що таких розпоряджень та команд від київської влади вони не отримають, закликаємо їх (українських захисників Маріуполя – Ред.) самостійно ухвалити таке рішення та скласти зброю”, – сказано в заяві міноборони РФ 19 квітня.
Слід зазначити, що російські сили, що штурмують Маріуполь, за твердженням української влади, в десятки разів перевищують сили, що захищають місто.
Віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук 18 квітня заявила, що вимагає від Росії відкрити гуманітарні коридори для жінок, дітей і інших цивільних, що ховаються на “Азовсталі”.
“Ваша відмова відкривати зазначені гуманітарні коридори буде у майбутньому підставою для притягнення всіх причетних осіб до кримінальної відповідальності за військові злочини”, – вказує вона.
Вранці 19 квітня Верещук повідомила, що Росія відмовилася відкрити гуманітарні коридори для виходу цивільних з оточеного міста.
Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє, що 21 квітня російські війська здійснювали спроби штурму заводу “Азовсталь” в Маріуполі, хоча вранці 21 квітня Путін наказав “зупинити штурм”. Про нові спроби штурму йдеться у вечірньому зведенні генштабу ЗСУ.
“На Донецькому і Таврійському напрямках ворог намагався взяти під повний контроль Маріуполь. Продовжував завдавати авіаційних ударів та здійснював спроби штурмових дій в районі морського порту і заводу “Азовсталь”, – вказано в ньому.
Про бомбардування “Азовсталі” також повідомляє радник мера Маріуполя Петро Андрющенко у своєму телеграм-каналі.
“Прямо зараз відбувається бомбардування та обстріл території Азовсталі”, – написав він у четвер близько 17:30.
Крім того, за його даними, відбуваються бої в районі трамвайного депо, розташованого на значній відстані від території “Азовсталі”.
Кореспондент Washington Post зумів зв’язатися через супутниковий зв’язок із заступником командира полку “Азов” Святославом Паламаром, що залишається на металургійному комбінаті “Азовсталь” у Маріуполі.
Паламар розповів, що українські військові на “Азовсталі” оточені, але продовжують оборонятися.
За його словами, російські війська штурмували завод два дні, але взяти його не змогли, при цьому втратили три танки, дві БМП, один БТР та “багато піхоти”, цитує Святослава Паламаря Washington Post.
Вранці 21 квітня президент РФ Володимир Путін наказав скасувати штурм території заводу “Азовсталь” у Маріуполі. На зустрічі з міністром оборони Сергієм Шойгу він назвав штурм недоцільним.
“Треба заблокувати промислову зону в “Азовсталі” так, щоб муха не пролетіла”, – заявив він.
Свій наказ він пояснив бажанням “зберегти життя наших солдатів”.
Останніми днями росіяни обстрілювали завод надважкими бомбами. Росія давно і наполегливо штурмувала “Азовсталь”. Його захисники кажуть про величезні втрати росіян під час штурму.
В офісі президента України вважають, що Росія “відмовилась від штурму” заводу, тому що зрозуміла безперспективність цього задуму.
“Це означає наступне – вони не можуть фізично взяти “Азовсталь”, вони це зрозуміли, вони понесли там величезні втрати. Наші захисники продовжують її утримувати”, – заявив радник голови ОП Олексій Арестович.
Крім того, за даними української влади, частина російських військ, які штурмували Маріуполь, була перекинута на північний напрям в Донецькій області. Там війська РФ концентрують сили, щоб оточити ЗСУ і вийти на адміністративні кордони Донецької і Луганської областей.
На думку дипломатичного оглядача ВВС Пола Адамса, Путін мав ще декілька причин, щоб зупинити штурм останнього українського прихистку в оточеному місті.
Одна з них – президент Володимир Зеленський пообіцяв припинити мирні переговори, якщо останні захисники міста будуть вбиті. Тож, можливо, Путін хоче зберегти дипломатичний процес – або принаймні його видимість.
Крім того, в нього можуть бути й економічні резони, оскільки “Азовсталь” — один із найбільших металургійних заводів Європи. Навіть після кількох тижнів жахливого руйнування Маріуполя, Росія, можливо, сподівається, лишити там хоч щось цінне.
На думку журналіста ВВС Джо Інвуда, керівництво Росії вирішило змінити тактику і заморити голодом українських військових, що утримують територію заводу в оточеному місті.
“Чи приведе це до їхньої повільної капітуляції, чи дасть їм шанс вирватися – це матиме важливе значення не лише у воєнному плані, а й для морального духу України”, – вважає він.
Джерело: Бі-Бі-Сі